ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


B. Типи тканин тваринного організму.

Тканини тваринного організму поділяються на наступні групи: епітеліальна (покривна тканина, або шкіра), сполучна (пугка, рідка, хрящова та кісткова), м'язова тканина, нервова тканина.

Епітеліальна(шкіра, або іншими словами покривна тканина тваринного організму) – повністю покриває людський або тваринний організм. Даний тип покривої тканини вистилає також і внутрішні органи. Шкіра складається із трьох шарів: епідермісу, дерми або ж власне шкіри та підшкірної клітковии.

Епідерміс - зроговілий шар шкіри, що складається із 5 шарів різних за своєю будовою клітин. Верхній шар епідермісу представлений зроговілими мертвими клітинами, які постійно стираються та відлущуються. Під даним шарим у напрямку до дерми розташовуються наступні шари: блискучий, зернистий, шиповидний та базальний. Всі ці шари характеризуються різноманітною формою клітин, що накладаються одна на одну. Епідерміс характеризується відсутністю кровоносних судин та нервових закінчень.

Дерма, або власне шкіра - це другий шар покривної тканини, який розташований під епідермісом, та відділений від нього базальною мембраною. Головними функціями є трофічна та опорна, виконання даного типу функцій можливе завдяки наявності колосальної кількості кровоносних капілярів та нервових волокон у даному шарі шкіри. Дерма складається іх двох шарів: сосочкового та сітчастого. Сосочковий шар утворений рихлою, неоформленою сполучною тканиною. Завдяки даному шару площа контакту із епідермісом значною мірою збільшується. Сітчастий шар представлений щільною волокнистою сполучною тканиною та є основою для шкіри.

Підшкірна клітковина - розташовується під дермою. Складається в основному із розрихленої сполучної тканини та жирової тканини. Даний шар шкіри характеризується наявністю значної кількості кровоносних та лімфатичних чудин, а також нервових волокон, у даному шарі містяться також волосяні фолікули, або волосяні цибулини. Даний шар виділяє значну частину жиру, відіграє важливу роль оскільки доволі інтенсивно здійснює терморегулюючу функцію захищаючи живий організм від переохолодження.

Сполучна тканина складається із клітин та міжклітинної речовини. Виділяється різними типами зародкових листків та походить із мезенхіми. Міжклітинна речовина може мати і самостійне значення, надаючи тій або іншій тканині певних ознак. Наприклад міцність кісткової тканини цілком залежить від міжклітинної речовини, саме у ній відбуваються основні процеси кісткової тканини. Сполучна тканина людського, або тваринного організму певною мірою нагадує основну тканину рослинного організму, адже вона також «заповнює проміжки» між іншими типами тканин (входить до складу покривної тканини, оточує кровоносні судини…). Функції сполучної тканини:

· Трофічна – бере участь у обміні речовин;

· Захисна – здатність до фагоцитозу та формування імунітету;

· Механічна утворює - зв'язки, сухожилки, кістки, хрящі;

Серед сполучних тканин виділяють волокнисту (пухка та щільна), еластичну, тканини зі спеціальними властивостями (ретикулярну, пігментарну та жирову), тверду (кісткова та хрящова), та рідку (кров та лімфа),

Ретикулярна сполучна тканина - утворює строму паренхімних та кровоносних органів. У ній розміщені стовбурові клітини, з яких виникають форменні елементи крові (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити).

 

Волокниста, або власне сполучнатканина за співвідношенням клітинних та неклітинних елементів поділяється на пухку та щільну.

Пухка сполучна тканина - характеризується великою кількістю клітин та незначною кількістю міжклітинної речовини. Даний тип сполучної тканини міститься під шкірою, заповнює проміжки між клітинами, тканинами та органами, супроводжує судини, нерви та протоки.

Щільна сполучна тканина характеризується великою кількістю волокон та поділяється на дві групи оформлену та неоформлену. Щільна оформлена сполучна тканина утворює сухожилки та зв'язки. Щільна неоформлена сполучна тканина утворює основу шкіри.

А)

Б)

А) Оформлена та Б) неоформлена щільні сполучні тканини.

Хрящова тканина – має клітини та волокна, що містяться у щільній основній речовині. У хрящах міжклітинної речовини більше ніж у щільній сполучній тканині. Виділяють гіаліновий (а) - входить до складу суглубових поверхонь, дихальних шляхів; еластичний 9б) – вушна раковина та хрящі гортані; волокнистий (в) – між хребцеві дики, місця прикріплення сухожиль, та великих м'язів до кісток.

А Б

В

Кісткова тканина –має провапновану міжклітинну речовину, містить у своєму складі волокна типу колагену та неорганічні солі. У міжклітинній речовині наявні поронини, що сполучені між собою тоненькми кістковими канальцями. Розрізняють перетинчасту та пластинчасту кісткову тканини Перетинчаста кісткова тканина (а) – характеризується пучками осеїну, які проходять у різих напрямках, без певної орієнтації. Із даного типу тканини побудовані кістки черепа та ключиці.

Пластинчаста (б) - складається із пластинок, кожна із яких представлена паралельними рядами олеїнових волокон між якими містяться остеоцити.

а б.

М'язова ткаина –даний тип тканини поділяється на три типи скелетна помугова, не посмугована та серцева посмугована.

М'язова посмугована тканина (а) - утворюється із мезодерми. Даний тип тканини здате об'єднуватися у своєрідні м'язові волокна. Доскладу цих волокон входять білкові молекула актину та міозину, які відрізняютьс між собою за кольором та інтенсивністю скорочення. Даний тип тканини скорочується доволі швидко певною мірою свідомо. Забезпечує побудову скелетих м'язів, язика, глотки, гортані.

М'язова не посмугована тканина(б) - скорочується доволі повільно, можна сказати підсвідомо. Забезпечує скорочення внутрішніх органів. Актинові та міозинові волокна не виділяються.

Особливу роль варто приділити (в) - серцевій м'язовій тканині, яка представляє собою кардіоміоцити, що скорочуються одночасно завдяки наявності специфічних нексусів, або іншими словами зв'язок що власне і забезпечує цілісне скорочення даного м'язу.

Нервова тканина - головна її функція полягає у формуванні та передачі нервових імпульсів. Вона складається із двох головних компонентів: нейронів танейроглії. Нейроглія виконує опорну, трофічну, секреторну та захисну функції. Нервові клітини представлені нейронами, що складаються із тіла нейронів та відростків різної довжини . Серед відростків виділяють довгий аксон– від найчастіше буває одним та декілька дендритів, які є відносно короткими.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти