ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Нумерація на мережі в стандарті GSM.

Основні характеристики СРРЗ.

Классификация систем мобильной связи выполняется в соответствии со следующими их характеристиками:

Назначение. Существуют наземные системы мобильной связи общего пользования, специализированные, а также индивидуального пользования. Радиотелефонные станции общественного пользования (общегосударственные) предоставляют свои услуги всем потенциальным платежеспособным абонентам. Специализированные (ведомственные) радиотелефонные станции принадлежит конкретным ведомствам или службам (Министерство обороны, Госбезопасность, милиция, железнодорожный транспорт и т. д.) и предназначены обслуживать их специфические потребности в частности диспетчерскую радиосвязь. Радиотелефонные станции индивидуального пользования (частные) обеспечивают мобильной связью отдельных абонентов и могут на коммерческой основе образовывать фрагменты сети мобильной связи общественного пользования.

Способ связи с телефонной сетью общественного пользования. Соединение мобильных абонентов с телефонной сетью общественного пользования может выполняться автоматически, или полуавтоматически, с помощью диспетчера. В ведомственных или частных радиотелефонных сетях мобильной связи выход на телефонную сеть общественного пользования может отсутствовать.

Ёмкость. За потенциальным количеством обслуживаемых абонентов радиотелефонной сети мобильной связи их подразделяют на системы минимальной (до 100 мобильных абонентов), средней ёмкости (до 1000 мобильных абонентов), средней (до 10 000 мобильных абонентов) и большой ёмкости (свыше 10 000 мобильных абонентов).

•Виды передаваемой информации. Наземные радиотелефонные станции мобильной связи могут передавать речевую информацию, кодовые сообщения, а также цифровую информацию. Речь обычно передаётся в полосе частот 300...3400 Гц. В специализированных радиотелефонных станциях возможно некоторое ограничение полосы, например 300...3000 Гц. Кодовые сообщения передаются с целью защиты от несанкционированного прослушивания. Способ кодирования в основном определяется требованиями к помехоустойчивости и уровнем секретности. Цифровая информация может формироваться самой радиотелефонной станцией путем аналого-цифрового преобразования передаваемых сообщений. Или может быть внешней для неё, предназначенной для других систем.

•Диапазоны частот. Современные радиотелефонные станции мобильной связи работают в основном в диапазонах радиоспектра 40 МГц( 33...48,5 и 57...57,5 МГц); 80 МГц(68...88 МГц); 160 МГц (146...174 мгЦ); 330 МГц(300...350 МГц); 459 МГц(420...470 МГц) и 900 МГц (806...947 МГц). Поскольку ультракороткие волны с частотами выше 300 МГц лучше отражаются от препятствий, то в городах с высотными застройками они особенно эффективны и поэтому для сотовых систем мобильной связи общественного пользования приняты, как правило, диапазоны 450 и 900 МГц. Перспективные сотовые системы мобильной связи используют диапазоны1800, 1900 МГц, а также более высокие, что позволяет значительно увеличить их пропускную способность.

Направленность связи. Радиотелефонные системы мобильной связи могут обеспечивать одностороннюю или двустороннюю связь в дуплексном или симплексном режимах. Примером односторонних радиотелефонных сетей могу служить системы персонального вызова (пейджинговые). Их мобильные абоненты используют так называемые пейджеры–миниатюрные радиоприёмники, каждому из которых, в центральной радиостанции выделяется свой радиоканал. Соединяясь с персоналом системы с помощью телефонной сети общественного пользования, заказывают передачу к определённому абоненту краткого буквенно-цифрового сообщения, которое высвечивается на мини-дисплее пейджера и сопровождается звуковой сигнализацией, информируя мобильного пейджингового абонента (Page man) о потребности позвонить по указанному номеру, прибыть в нужное место в назначенное время и так далее. В отдельных случаях возможна передача нескольких страниц текста. Большинство радиотелефонных систем являются двусторонними. Ведомственные системы довольно часто работают в симплексном режиме, с переключением используемого канала во время разговора на приём и на передачу, а для радиотелефонных систем общественного пользования типовым является дуплексный режим, который предусматривает использование разнесённых по частоте отдельных каналов для направлений передачи и приёма.

• Тип зоны обслуживания. Разделяют радиальные, линейные и территориальные зоны обслуживания. Радиальный тип зоны предусматривает уверенный приём радиосигналов между двумя подвижными объектами в пределах радиуса действия радиостанции. Зоны линейного типа организовывают для обслуживания автомобильных дорог. Железных дорог, нефте- и газопроводов и других объектов значительной протяжённости. Соответствующие радиотелефонные станции должны обеспечивать непрерывность связи с подвижными объектами во время их передвижения вдоль трассы. Территориальный тип зоны означает гарантированное обеспечение радиосвязи на заданной территории (региона, области, района или даже отдельного предприятия или организации).

Виды модуляции. Наземные радиотелефонные станции мобильной связи используют однополосную амплитудную модуляцию (АМ), частотную модуляцию (ЧМ), фазовую (ФМ),а такжецифровые виды модуляции. Амплитудную модуляцию применяют на частотах до 30 МГц в пейджинговых системах, радиотелефонных системах железнодорожного транспорта и так далее. Она обеспечивает простоту приёмников, но имеет малую помехоустойчивость. Радиотелефонные системы, которые действуют в спектре свыше 30 МГц в основном имеют разнообразные виды частотной и фазовой модуляции. Достаточно распространены частотная модуляция с разнесением каналов по частоте на 20, 25 и 30 кГц, а также фазовая и частотная с одной боковой 10 или 12,5 кГц. Применяются также перспективные способы модуляции, которые объединяют узкополосные и широкополосные методы и используютдискретные частотные (ДЧ) сигналы. Например:ДЧ-ОБП–дискретно-частотная модуляция с одной боковой полосой АМ; ДЧ-ОФМ–дискретно-частотная модуляция с однополосной ФМ.Для преобразования речевых сообщений в цифровую форму применяют адаптивную дельта-модуляцию (АДМ)илиадаптивную импульсно-кодовую модуляцию (АДИКМ), а для передачи цифровых сигналов наиболее распространёнными являются фазовая манипуляция (ФМн) и частотная манипуляция (ЧМн).А также дискретно-частотная модуляция (ДЧМ). В частности в аналоговых системах управляющие сигналы часто передаются в цифровой форме с помощью частотной манипуляции.

• Методы разделения каналов. Применяют временное, частотное или кодовое разделение радиоканалов.

•Способы управления радиотелефонной станцией мобильной связи. Возможно централизованное, иерархичное и распределённое управление. Для полноты следует отметить ещё и индивидуальное управление со стороны подвижного объекта, но это означает полное отсутствие какого либо контроля за подвижным объектом.

Нумерація на мережі в стандарті GSM.

Багаторівневій структурі системи GSM та основним залежностям і процедурам обміну інформацією між окремими елементами відповідає система нумерації мережі GSM, яка набагато складніша ніж нумерація в стаціонарній мережі. Додатково на ступінь її складності впливають високі вимоги щодо безпеки інформації.

В стаціонарній телекомунікаційній мережі маємо справ з двома номерами: каталоговим номером та номером обладнання. Каталоговий номер - це номер, присвоєний оператором абонентові і поданий до загальних відомостей, тобто це номер, який вибирають з метою виконання з'єднання з даним абонентом. Каталоговий номер в стаціонарній мережі є спільним для абонента, його терміналу і послуг. А номер обладнання ідентифікує даного абонента в засобах стаціонарної мережі. Він є для внутрішнього вжитку оператора і не повідомляється абоненту. Зміна засобів даного абонента на АТС, наприклад, виділення йому іншого абонентського обладнання в рамках того самого концентратора, змінює його номер обладнання не впливаючи на каталоговий номер.

Основною рисою системи нумерації, що застосовується в стандарті GSM, є окрема нумерація абонента, послуг та обладнання, що приводить до використання набагато більшої кількості номерів, ніж в стаціонарних телекомунікаційних мережах. Набагато більше спеціалізованими є також функції окремих номерів. Перш за все встановлюють різницю між номером, присвоєним абоненту системи, та ідентифікаційним номером терміналу, що належить цьому абоненту. Наступною рисою нумерації в системі GSM є те, що номер, вибраний з метою встановлення з’єднання, не відображає шляху, по якому це з'єднання реально буде встановлено. Інформація про шлях з'єднання записується в тимчасовій адресі (оперативній пам'яті) рухомої станції. Якщо користувач має право скористатися кількома видами послуг системи GSM (напр. передача даних, передача телефаксів), то для кожної з цих послуг він отримує окремий номер. Система дає можливість створити ситуацію, в якій для різних груп користувачів (напр. всі користувачі, користувачі з фірми, дирекція фірми і т. д.) один абонент може мати різні номери. Це дає можливість абоненту блокувати з'єднання від окремої групи користувачів, блокуючи з'єднання, які надходять на вибраний номер.

• МІЖНАРОДНИЙ НОМЕР АБОНЕНТА В МЕРЕЖІ ISDN MSISDN (англ. Mobile Station International ISDN number).

 

MSISDN=CС+NDC+SN

CC - код країни (англ. Country Code);

NDC - код оператора (англ. National Destination Code);

SN - номер абонента (англ. Subscriber Number).

Номер MSISDN є каталоговим номером користувача рухомої мережі. Це єдиний номер системи GSM, який сприймає (розуміє) стаціонарна телекомунікаційна мережа: він дозволяє знайти найближчу транзитну станцію GMSC до потрібної системи GSM. Номер MSISDN визначає тип послуг, доступних для абонента, а не його терміналу. Для кожної з послуг абонент може бути відомий під окремим номером. В реєстрі HLR номер MSISDN перетворюється у внутрішній номер системи IMSI.

Номер MSISDN повинен узгоджуватися з нумерацією, яка використовується в цифровій мережі з інтеграцією послуг ISDN в даній країні. Код країни СС ідентичний з кодом країни, який використовується для нумерації абонентів в стаціонарній мережі.

• МІЖНАРОДНИЙ НОМЕР РУХОМОГО АБОНЕНТА IMSI (англ. International Mobile Subscriber Identity)

IMSI=MCC+MNC+MSIN

MCC - код країни (англ. Mobile Country Code);

MNC - код оператора (англ. Mobile Network Code);

MSIN - код абонента (англ. Mobile Station Identification Number).

Номер IMSI є внутрішнім номером кожного абонента, присвоєним йому оператором і використовується виключно всередині мережі GSM. Цей номер присвоюється абоненту з моменту його реєстрації в системі і записується в реєстри HLR, AuC та на карті SIM абонента. Цей номер також знаходиться в реєстрі VLR стільки, скільки комутаційна станція, що взаємодіє з цим реєстром, обслуговує дану рухому станцію.

Номер IMSI однозначно характеризує користувача системи, а не його термінал чи послугу.

• ОПЕРАТИВНА АДРЕСА РУХОМОЇ СТАНЦІЇ (англ. Mobile Station RoamingNumber).

MSRN=CC+NDC+SN

СС - код країни (англ. Country Code);

NDC - код оператора (англ. National Destination Code);

SN - номер абонента (англ. Subscriber Number).

Детальна (відносно зони викликів) інформація про місце знаходження рухомоїстанції зберігається в реєстрі VLR, що спряжений з тією комутаційною станцією, в якій дана мобільна станція тепер знаходиться. Адреса тієї комутаційної станціїзаписана в реєстрі HLR. В початковій фазі реалізації з'єднання, в напрямку доабонента системи GSM, реєстр HLR вимагає від реєстру VLR інформацію проактуальне місце знаходження абонента, тобто тимчасовий номер, що присвоєний абоненту, якого викликають. Номер дозволив би здійснити з'єднання. З цією метою до реєстру VLR пересилається його номер IMSI. У відповідь реєстр VLR генерує оперативну адресу рухомої станції MSRN. Вміщена в ньому інформація дозволяє здійснити безпосереднє з'єднання з відповідною комутаційною станцією MSC.

Всередині системи GSM номери MSISDN, IMSI та MSRN змінюються між окремими елементами комутаційно-мережної частини, використовуючи сигналізацію SS7. Ця зміна має місце в момент підготовчої фази, яка випереджає здійснення з'єднання.

• ТИМЧАСОВИЙ НОМЕР РУХОМОГО АБОНЕНТА - TMSI (англ. Temporary Mobile Subscriber Identity).

Введення номеру TMSI є одним з елементів процедури забезпечення системи (GSM перед доступом не уповноважених осіб, а конкретно перед підслуховуванням в радіоканалі. Номер TMSI - це закодована версія номеру IMSI, який передається в радіоканалі від базової станції до рухомої там, де інформація передається без шифрування, напр. під час виклику або ідентифікації абонента. Цей номермає локальне значення і його структуру визначає адміністратор мережі (номер не повинен бути довшим ніж 4 байти), Номер TMSI присвоюється тільки на час першого зголошення рухомої станції в зоні викликів.

• МІЖНАРОДНИЙ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР ТЕРМІНАЛУ ІМЕІ (англ. International Mobile Equipment Identity),

IMEI=TAC+FAC +SNR+SP

TAC - код гомологації даної моделі обладнання(англ.Type Approval Code);

FAC - код виробника (англ. Final Assembly Code);

SNR - серійний номер обладнання (англ. Serial Number);

SP - для використання в майбутньому (англ.SPare).

Це ідентифікаційний номер терміналу абонента. Номер ІМЕІ дозволяє оператору слідкувати, які термінали в даний момент користуються засобами мережі, і відразу ж блокувати вкрадені термінали або негомологовані. Номери ІМЕІ зберігаються постійно в терміналах та реєстрі ідентифікації пристроїв EIR. Код FAC дає також можливість оператору заблокувати всі термінали, що виготовлені певним виробником.

• НОМЕР ЗОНИ ВИКЛИКІВ - LAI (англ. Location Area Identity).

LAI=MCC+MNC+LAC

MCC - код країни (англ. Mobile Country Code);

MNC - код оператора (англ. Mobile Network Code);

LAC - код зони викликів (англ. Location Area Code).

Номер зони викликів використовується для ідентифікації зони, в якій абонент зараз знаходиться. В межах цієї зони абонент може рухатися без необхідності уточнення даних про своє місце знаходження в реєстрі VLR. В випадку, коли надходить з'єднання, система буде викликати абонента посилаючи сигнали виклику тільки в одній зоні викликів, тобто в тій зоні, де зараз знаходиться цей абонент.

• ГЛОБАЛЬНИЙ НОМЕР КОМІРКИ - CGI (англ. Cell Global Identity).

 

CGI=MCC+MNC+LAC+CI

MCC - код країни (англ. Mobile Country Code);

MNC - код оператора (англ. Mobile Network Code);

LAC - код зонивикликів (англ. Location Area Code);

CI - ідентифікатор комірки (англ. Cell Identity).

Глобальний номер комірки використовується мережею для розпізнавання комірок в межах зони викликів. На підставі номеру CGI комутаційна станція МSС розпізнає комірку, в якій відповів абонент, якого викликали. Цей номер використовується також з тарифікаційною метою.

• ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ НОМЕР БАЗОВОЇ СТАНЦІЇ - BSIC (англ. Base Station Identity Code).

BSIC=NCC+BCC

NCC - національний кольоровий код (англ. National Colour Code);

BCC - кольоровий код базової станції (англ. Base Station Colour Code);

Номер BSIC використовується рухомою станцією для ідентифікації комірок,які оточують її і для того, щоб впевнитися, що сигнал, який приймається нею наданій частоті, походить від власної базової станції. Комірки, базові станції якихпередають свій ідентифікаційний сигнал на тій самій частоті мають різні "кольорові" коди ВСС. Навіть, у випадку, коли рухома станція отримала сильніший сигнал відіншої комірки, яка використовує ту саму частоту, цей сигнал рухома станція не прийме тому, що номер BSIC цієї базової станції буде неправильним. За подібним принципом номер NCC дає можливість розрізнити операторів, які діють по обидвісторони кордону і використовують ті самі частоти.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти