ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО РОЗТАШУВАННЯ
ТА ПЛАНУВАННЯ РАДІОЛОГІЧНИХ. РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ
ТА РЕНТГЕНКАБІНЕТІВ
Рентгенологічні відділення проектуються, як звичайно, у великих багатопрофільних лікарнях. Планування таких відділень повинно передбачити найкоротші комунікації з лікувальними відділення- ми та поліклінікою. Вікна відділень не повинні бути орієнтовані в бік лікувальних корпусів лікарні, житлових будинків та основних пішохідних переходів. Передбачається головним чином штучне ос- вітлення.
Крім приміщень для рентгенкабінетів у таких відділеннях є кабі- нет завідуючого відділенням (12 м2); кімната персоналу (3,25 м2 на одну людину); чекальня (4,8 м2 на один кабінет); кімната для перегля- ду знімків (15м2); кімната для приготування розчину барію (4 м2); матеріальна (10 м2); приміщення для тимчасового зберігання рент- генівської плівки (8 м2); кімната особистої гігієни персоналу (3 м2); вбиральні для персоналу та хворих (3 м2 на один кабінет).
Рентгенологічні кабінети різного призначення при їх розташу- ванні у стаціонарно-поліклінічному комплексі слід об'єднувати в окреме відділення (за винятком кабінетів інфекційних, туберкульоз- них та акушерських відділень). При цьому входи в рентгенкабіне- ти стаціонару та поліклініки повинні бути розділеними. Кількість рентгенкабінетів для загальних досліджень у стаціонарах передба- чається з розрахунку один кабінет на 200-250 ліжок, у поліклініках — один кабінет на 400 відвідувань за зміну.
Рентгенкабінет для загальних досліджень згідно з діючими СанПіН 2.08.02.89 має такі приміщення: процедурна з поворотним столом-штативом, стійкою для знімків, підсилювачем рентгенівського зображення (34-48 м2); кімната управління (10 м2); кабінет лікаря (10 м2); фотолабораторія (10-12 м2); ксеролабораторія (10-12 м2); вбиральня для пацієнтів (3 м2).
Рентгенофлюорографічний кабінет повинен мати такі приміщен- ня: процедурна (20 м2); фотолабораторія (б м2); роздягальня (15 м2); чекальня Сі5 м2). Площі функціональних приміщень рентгенкабіне- тів спеціального призначення — томографічних, стоматологічних, уро- логічних, артеріо- і венографії, бронхоскопічних та інших незначною мірою відрізняються від наведених.
25 „ / ВІЙСЬКОВА ГІГІЄНА
Військова гігієна — це наука, що вивчає вплив фізичних, хімічних, біологічних та психологічних факторів середовища на організм війсь- ковослужбовців з метою збереження і зміцнення здоров'я та працез- датності (боєздатності) особового складу частин і підрозділів. Війсь- кова гігієна включає питання гігієни праці, комунальної гігієни (гі- гієна житла військовослужбовця, водопостачання), гігієни харчування особового складу, особистої гігієни тощо. В зв'язку з цим практичні завдання медичної служби Української армії охоплюють комплекс заходів контролю за розташуванням, харчуванням, водопостачанням військ, умовами праці в окремих родах військ, дотриманням правил особистої та колективної гігієни.
7~ л А б- <г 17
МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА РОЗТАШУВАННЯМ ВІЙСЬК
Розрізняють казармене та польове (табірне) розташування військ. До завдань медичної служби належить вибір ділянки під плану- вання табору і оцінка перебування особового складу в польових спорудах. Нижче наводимо методику контролю за перебуванням війсь- ковослужбовців у польових герметизованих сховищах.
Сховища — колективний засіб захисту військовослужбовців від несприятливих факторів у бойовій обстановці. Сховище складаєть- ся з основного приміщення завдовжки 4-6 м, завширшки 0,9-1,9 м і заввишки 1,6-2,1 м, тамбура та передтамбура й уміщує 6-20 осіб. Усередині сховища встановлюють фільтровентиляційний агрегат, опа- лювальний прилад і побутове обладнання.
За типом повітропостачання сховища поділяються на вентильо- вані, з регенерацією повітря та невентильовані.
Фільтровентиляційне обладнання складається з фільтровентиля- ційного агрегату типу ФВА-100 або ФВА-50, повітрозабірного та захисного пристроїв, засобів герметизації — герметичних дверей у тамбурі й завіси в передтамбурі. Цей агрегат призначений для очи- щення повітря від найдрібніших частинок та радіоактивного пилу, що залишилися в ньому після проходження фільтра грубої очистки й сітчастого олійного фільтра, а також від отруйних речовин (ОР)
та бактеріальних засобів (БЗ) і для подавання чистого повітря в приміщення сховища. Повітря очищується в фільтрах-поглиначах, що діють як протигазова коробка. Повітря подається у сховище по- вітроводами за допомогою вентилятора з електричним або ручним приводом.
Для визначення умов перебування військовослужбовців у проек- тованих та діючих вентильованих сховищах можна використовува- ти такі формули:
- 30УУ ,
(для обчислення кратності повітрообміну);
(для обчислення вмісту вуглекислоти);
М = ^$_'_}9_ (для обчислення оптимальної кількості осіб у 30 сховищі за даної потужності ФВА та кубатури);
V - 5К (для обчислення фактичного й необхідного об'єму венти- лювання), де К — об'єм сховища, м3; V — об'єм вентиляційного повітря, м3/год; 5 — кратність обміну повітря; N — кількість осіб у сховищі; Р — вміст вуглекислоти в повітрі сховища, %; ЗО — кількість вуглекислоти, що видихається одним військовослужбовцем за годину, л; 10 — коефіцієнт, який дає змогу виразити вміст вугле- кислоти в проміле.
Тривалість перебування військовослужбовців у герметичному ізольованому сховищі обчислюють за формулою
10 КС
( = ,
де і — допустимий час перебування військовослужбовців у сховищі, год; К — об'єм приміщення, м3; С — допустима концентрація вугле- кислоти, %; А — кількість вуглекислоти, що виділяється одним війсь- ковослужбовцем за годину, л; N — кількість осіб у сховищі.
Якщо потрібно визначити необхідну кратність обміну повітря, необхідний об'єм вентиляції чи допустиму кількість осіб, то вміст вуглекислоти у формулі проставляється на рівні гігієнічних нор- мативів для даного типу сховища.
Визначаючи тривалість перебування військовослужбовців у не- вентильованих сховищах, слід враховувати нормативи площі на од- ного військовослужбовця в таких приміщеннях: в позі сидячи — 0,5 — 0,75, в позі лежачи — 2,5-3,0 м2.
Для підтримання в сховищах умов, що забезпечують збереження боєздатності військ, при спорудженні необхідно забезпечити такі санітарні нормативи повітряного середовища:
(■■
Військове сховище
Спеціальне "і ;, $ сховище
Вміст кисню, % 16-18 17-20 Вміст двоокису вуглецю, %:
під час роботи ФВА 1 0,5
при повній ізоляції 3-2 2
Температура повітря, °С 16-30 18-28
Швидкість руху повітря, м/с — 0,5
Відносна вологість повітря, % до 80 до 80
Об'єм вентиляції на 1 людину, м3/год 2 4
ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ ВІЙСЬК
Харчування є одним з найбільш важливих, постійно діючих фак- торів, що забезпечує людині належний фізичний розвиток, високу працездатність та опірність шкідливим факторам середовища. Пра- вильно організоване харчування забезпечує високу боєздатність осо- бового складу.
Завдання медичної служби щодо контролю за харчуванням військ полягають у:
контролі за повноцінністю харчування (участь в розробці режи- му харчування, оцінка якості харчування лабораторними методами тощо);
контролі за санітарним станом об'єктів служби продовольчого постачання — кухонь, їдалень, складів продовольства, приготуван- ням та видачею їжі;
контролі за станом здоров'я особового складу служби продо- вольчого постачання.
|