Номерна структура опери «Весілля Фігаро»
Увертюра
| І дія
| ІІ дія
| ІІІ дія
| ІV дія
| | Інтродукція
| Арія графині
| Дует графа і Сюзанни
| Арія Барбаріни
| | Дует Фігаро і Сюзанни
| Арія Керубіно
| | Речитатив і арія графа
| Арія Марцеліни
| | Каватина Фігаро
| Арія Сюзанни
| | Секстет
| Арія Базиліо
| | Арія Бартолло
| Терцет Сюзанни, графині і графа
| Речитатив і арія графині
| Речитатив і арія Фігаро
| | Дует Марцеліни і Сюзанни
Арія Керубіно
| Дует Сюзанни і графині
| Речитатив і арія Сюзанни
| | Дует Сюзанни і Керубіно
| | Хор
| Фінал
| | Марш
| | Терцет Графа, Сюзанни і Базиліо
| Фінал
| Хор
| | Хор
| | Арія Фігаро
| |
4. Людвіг Ван Бетховен (1770-1827)
Творчий шлях.
Людвіг ван Бетховен- великий німецький піаніст, органіст, диригент, якого справедливо вважають одним із найвидатніших композиторів за всю історію людства. Його творчість відносять як до класицизму так і до романтизму, але насправді вона виходить за межі подібних визначень: твори Бетховена – передусім вираження його геніальної особистості. Він працював в усіх музичних жанрах(сонатно-симфонічному, клавірному, оперному, вокальному) і скрізь залишив перлини творчості.
Основні твори Бетховена.
Сонатно-симфонічна творчість
| Клавірна творчість
| Оперна творчість
| Музично-драматична творчість
| Вокальна творчість
| 9 симфоній,
11 увертюр(«Егмонт, «Коріолан», «Леонора»
| 32 сонати, концерт для скрипки з оркестром, 32 варіації, 5 концертів для фортепіано, фортепіанні мініатюри(більше 60), твори для струнних інструментів.
| «Фіделіо»
| Балет «Творіння Прометею»,
Музика до драматичних спектаклів.
| Пісні на вірші різних авторів
(близько 40), обробки народних пісень.
|
Біографічні відомості.
Дата
| Країна,місто
| Оточення
| Твори
| |
| Бонн
| Народився в родині професійних придворних музикантів. Грав на клавесині. Батько мріяв зробити з хлопчика другого Моцарта.
|
| |
| Бонн, Кельн
| Перший концерт маленького Бетховена
|
| |
| Бонн
| Починаються заняття з придворним органістом Християном Нефе.
| Фортепіанні твори
| |
| Бонн
| Працює органістом в придворній капелі, здобуває навички композиторського письма.
| Перші твори: варіації на тему маршу Е.Дреслера
три сонати для клавесина.
| |
|
Відень
|
Їде до столиці, щоб зустрітися з Моцартом. Грає та імпровізує в присутності свого кумира. «Зверніть увагу на нього! Він всіх примусить про себе говорити!"- Моцарт.
|
| |
| Бонн
| Отримавши звістку про хворобу матері Бетховен повертається до рідного міста. Після її смерті він бере на себе турботи про сім’ю.
Починає працювати в оперному театрі, виступає з концертами, дає уроки. Навчається в університеті, але не має фінансової змоги його завершити.
|
| |
| Париж
| Велика Французька революція, яка проголосила свободу, рівність, вселюдське братство. Ідеї революції Бетховен оспівував до кінця життя.
|
| |
| Бонн
| Знайомство з Й.Гайдном, який повертаючись з Лондона, зупинився в рідному місті Бетховена. Ця зустріч зміцнила рішення Бетховена їхати до Відня та навчатися у Й.Гайдна
|
| |
| Перший період творчості 1795-1804
| | 1795-1796
| Відень.
Прага, Нюрнберг, Лепціг, Берлін
| Перший публічний концерт.
Трирічна подорож з концертами по Європі. Виступи в салонах.
1797р- перші признаки глухоти
| Перша публікація сонат для фортепіано. Створення трьох популярних сонат: «Патетична», «Місячна», «Апасіоната», велика кількість творів в різних жанрах(сонати, концерти, музика до балету)
| |
| Відень
| Бетховен звертається до симфонічного жанру
| Перша симфонія, задумана друга симфонія.
| |
|
| Бетховен відчуває ознаки хвороби. Він стає замкненим, відлюдним. Хвороба настигає композитора в зеніті слави
|
| |
| Гейлігенштадтдт
| Заповіт Гейлігенштадті.
| Закінчення другої симфонії. Соната №14 «Місячна»
| |
| Другий період творчості 1804-1812рр.
| |
|
Гайлігенштад
| В цей час зміцнюється героїко-драматична тематика в творчості.Останній
| Симфонія № 3 «Героїчна».
| |
| Симфонія №5, соната № 23 «Апасіоната»
|
|
| Відень
| Знайомство з Гете
| Музика до трагедії «Егмонт»
| |
| Звертається до образів природи.
| Симфонія № 6 «Пасторальна»
| |
| Останній період життя (1813-1827)
| |
|
Відень
| Період випробувань. Прогресуюча хвороба, переслідування композитора. Останній концерт
|
| | 1817-1822
| Відчуження композитора, спілкування з оточуючими за допомогою грифельної дошки. Боротьба з хворобою.
| Фортепіанні сонати № 28-32, 5 струнних квартети, вокальний цикл «До далекої коханої», «Урочиста меса»,
| | 1822-1824
| Відень
| Пише останню симфонію, в якій використовує голоси солістів і хору.(фінал «Ода радості»
| Робота над Дев’ятою симфонією.
| |
| Відень
| Бетховен помер після тривалої хвороби нирок.
|
| |
Клавірна творчість.
Патетична соната.
"Патетична соната"(№ 8) відноситься до 32 фортепіанних сонат Бетховена. Написана в 1798 році. Назва "Велика патетична" належить самому композитору.
"Патетична" (грецького pathos – " пафос"- "з піднесеним настроєм") "Піднесений настрій " притаманний для кожної частини сонати, але виражений по-різному.
Соната (італ. sonate від sonare- звучати)
| один із основних жанрів інструментальної музики. Твір, який складається з трьох частин, для одного або двох інструментів, призначений для інструментального виконання .
Перша частина написана в сонатній формі, друга частина – повільна, третя – знову швидка.
| Сонатна форма
| Багатогранна форма, що має можливості відображати протиріччя, та рух життя. Має три обов’язкові розділи: експозицію, розробку, репризу, в деяких випадках - коду. Сонатна форма зазвичай є першою частиною симфонії.
|
Будова сонати.
Схема будови сонатної форми.
Експозиція
| Показ основної теми (Г.п.) -основна тональність.
Введення сполучної партії (Сп.п.)
Показ побічної партії (П.п)- паралельна тональність, або домінантові.
Закінчення експозиції заключною темою (З.п.)
| Розробка
| Розвиток головної та побічної тем в різних тональностях, підготовка репризи.
| Реприза
| Повернення тем до основної тональності.
|
Перша частина
Схематична будова .
Тональність
| Оновна тональність – до-мінор.
| Розмір
| 4/4
| Форма
| Сонатна форма з вступом
| Характер
| Пафосний, піднесений
| Темп
| Вступ – Grave- повільно, поважно. Сонатне аллегро- Alegro con brio – швидко, з запалом.
| Фактура
| Гомофоно-гармонічна
|
Вступ
1тема вступу.
2 тема вступу.
Незважаючи на контрастність двох тем, вони в мелодичному плані дуже близькі між собою. В них закладена сила, яка в подальшому вимагає виходу, розрядки.
Далі починається стрімке сонатне allegro.
Сонатне allegro.
| Експозиція(лат. exposito- показ, вигляд)
| Розробка
| Реприза (фран.-поновлення)
| Партії
| Г.п.
| Сп.п.
| П.п
| З.п.
| Розвиток ліричної теми вступу та головної партії
| Г.п.
| Сп.п.
| П.п.
| З.п.
| Засоби розвитку:
|
|
|
|
| 1Секвенція
2.Варіювання мотивів, регістрів.
|
|
|
|
| Тональний
План
| До-мінор
|
| Мі-бемоль мінор, замість Мі-бемоль мажор
| Мі-бемоль мажор
|
| До-мінор
|
| До-мінор
| До-мінор
| Роль партії у формі
| Показ теми
| Підго-товка
П.п.
| Контрастний показ
(антитеза)
| Закріплення антитези.
| Розвиток контрастних образів.
|
Продовження розвитку та заключення.
| Драматургія
| Зав’язка
| Розвиток
| Розв’язка
|
Характеристика головної партії (1 частина).
Головна партія
| Тональність до мінор.Мелодія нагадує бурхливі хвилі, на фоні октавних басів.
Характер неспокійний, тривожний.
| Темп
| Швидкий
| Регістр
| Середній
| Характер мелодії
| Бурхливий
| Фактура викладення
| Гомофонна
|
Сполучна партія заспокоює стрімку головну тему, та підготовлює контрастну їй побічну партію.
Побічна партія «Патетичної сонати» вносить зміни в будову сонатної форми.
- тональність П.п. не параллельна (мі-бемоль мажор), а (мі-бемоль мінор);
- Прийом викладу теми в різних регістрах, та широкий діапазон теми(майже 3 октави)
Стрімкий потік енергії підхоплює заключна партія. З новою силою вона проривається в тональності мі-бемоль мажор. По всій клавіатурі в русі пробігають фігурації ламаних арпеджіо. Поступове наростання звучності від pianissimo до forte приводить до могутньої кульмінації.
Кульмінація( лат. culmen- вершина)- пік музичного розвитку та емоційного напруження музичного твору або його завершеної частини.
Наступна тема є завершальною. Це своєрідний короткий передих перед новим « вибухом». Після кульмінації несподівано звучить стрімка тема головної партії , а вся експозиція закінчується на нестійкому акорді.
Несподівано на межі експозиції і розробки з’являється сувора тема вступу. Але її грізні питання залишаються без відповіді: лірична тема не повертається. Але значення теми вступу зростає в середньому розділі першої частини- розробці.
Розробка.
Тональність
|
| Розвиток тем темп
| Боротьба між контрастними поривчастою головною темою та ліричною темою вступу.
| Темп
| Швидкий
| Фактура
| Гомофоно-гармонічна, насичена пасажами.
| Характер
| Стрімкий, бурхливий
| Діапазон
| Рух з верхнього регістру до нижнього
|
В репризі теми звучать в одній тональності – до- мінор, а отже зв’язуюча партія значно коротша ніж в експозиції. Провідна роль належить головній партії - в цьому розділі вона значно розширена.
Перед самим закінченням з’являється тема вступу, але у видозміненому вигляді. Вона «втрачає» свій перший «грізний» акорд і починається з слабої долі. Грізні запитання змінюються відчаєм. Відповідь теж змінює свій характер. Вона стає енергійна, вольова. Цей характер підсумовує головна тема,яка завершує першу частину сонати.
Друга частина.
Темп
| Andante cantabile
| Розмір
| 2/4
| Тональність
| Ля-бемоль мажор
| Форма
| Трьох частинна
| Характер
| Величавий, мудрість людської думки
| Значення частини
| Глибокий роздум, спогад про пережите, або думи про майбутнє
|
Тричастина форма
Тема середнього розділу.
Третя частина фінал.
Рондо- соната
| Музична форма, що поєднує ознаки сонатної форми і рондо.
Від сонати - зіставлення двох тем у головній і побічній тональностях.
Від рондо - повторення рефрену не менше трьох разів.
|
Характеристика частини
Темп
| Allegro
| Розмір
| 4/4
| Тональність
| До-мінор
| Форма
| Рондо-соната
| Характер
| Схвильований
| Значення частини
|
|
|