Увертюра	І дія	ІІ дія	ІІІ дія	ІV дія
Інтродукція	Арія графині	Дует графа і Сюзанни	Арія Барбаріни
Дует Фігаро і Сюзанни	Арія Керубіно
Речитатив і арія графа	Арія Марцеліни
Каватина Фігаро	Арія Сюзанни
Секстет	Арія Базиліо
Арія Бартолло	Терцет Сюзанни, графині і графа	Речитатив і арія графині	Речитатив і арія Фігаро
Дует Марцеліни і Сюзанни Арія Керубіно	Дует Сюзанни і графині	Речитатив і арія Сюзанни
Дует Сюзанни і Керубіно
Хор	Фінал
Марш
Терцет Графа, Сюзанни і Базиліо	Фінал	Хор
Хор
Арія Фігаро

4. Людвіг Ван Бетховен (1770-1827)

Творчий шлях.

Людвіг ван Бетховен- великий німецький піаніст, органіст, диригент, якого справедливо вважають одним із найвидатніших композиторів за всю історію людства. Його творчість відносять як до класицизму так і до романтизму, але насправді вона виходить за межі подібних визначень: твори Бетховена – передусім вираження його геніальної особистості. Він працював в усіх музичних жанрах(сонатно-симфонічному, клавірному, оперному, вокальному) і скрізь залишив перлини творчості.

Основні твори Бетховена.

Сонатно-симфонічна творчість	Клавірна творчість	Оперна творчість	Музично-драматична творчість	Вокальна творчість
9 симфоній, 11 увертюр(«Егмонт, «Коріолан», «Леонора»	32 сонати, концерт для скрипки з оркестром, 32 варіації, 5 концертів для фортепіано, фортепіанні мініатюри(більше 60), твори для струнних інструментів.	«Фіделіо»	Балет «Творіння Прометею», Музика до драматичних спектаклів.	Пісні на вірші різних авторів (близько 40), обробки народних пісень.

Біографічні відомості.

Дата	Країна,місто	Оточення	Твори
	Бонн	Народився в родині професійних придворних музикантів. Грав на клавесині. Батько мріяв зробити з хлопчика другого Моцарта.
	Бонн, Кельн	Перший концерт маленького Бетховена
	Бонн	Починаються заняття з придворним органістом Християном Нефе.	Фортепіанні твори
	Бонн	Працює органістом в придворній капелі, здобуває навички композиторського письма.	Перші твори: варіації на тему маршу Е.Дреслера три сонати для клавесина.
	Відень	Їде до столиці, щоб зустрітися з Моцартом. Грає та імпровізує в присутності свого кумира. «Зверніть увагу на нього! Він всіх примусить про себе говорити!"- Моцарт.
	Бонн	Отримавши звістку про хворобу матері Бетховен повертається до рідного міста. Після її смерті він бере на себе турботи про сім’ю. Починає працювати в оперному театрі, виступає з концертами, дає уроки. Навчається в університеті, але не має фінансової змоги його завершити.
	Париж	Велика Французька революція, яка проголосила свободу, рівність, вселюдське братство. Ідеї революції Бетховен оспівував до кінця життя.
	Бонн	Знайомство з Й.Гайдном, який повертаючись з Лондона, зупинився в рідному місті Бетховена. Ця зустріч зміцнила рішення Бетховена їхати до Відня та навчатися у Й.Гайдна
	Перший період творчості 1795-1804
1795-1796	Відень. Прага, Нюрнберг, Лепціг, Берлін	Перший публічний концерт. Трирічна подорож з концертами по Європі. Виступи в салонах. 1797р- перші признаки глухоти	Перша публікація сонат для фортепіано. Створення трьох популярних сонат: «Патетична», «Місячна», «Апасіоната», велика кількість творів в різних жанрах(сонати, концерти, музика до балету)
	Відень	Бетховен звертається до симфонічного жанру	Перша симфонія, задумана друга симфонія.
		Бетховен відчуває ознаки хвороби. Він стає замкненим, відлюдним. Хвороба настигає композитора в зеніті слави
	Гейлігенштадтдт	Заповіт Гейлігенштадті.	Закінчення другої симфонії. Соната №14 «Місячна»
	Другий період творчості 1804-1812рр.
	Гайлігенштад	В цей час зміцнюється героїко-драматична тематика в творчості.Останній	Симфонія № 3 «Героїчна».
	Симфонія №5, соната № 23 «Апасіоната»
	Відень	Знайомство з Гете	Музика до трагедії «Егмонт»
	Звертається до образів природи.	Симфонія № 6 «Пасторальна»
	Останній період життя (1813-1827)
	Відень	Період випробувань. Прогресуюча хвороба, переслідування композитора. Останній концерт
1817-1822	Відчуження композитора, спілкування з оточуючими за допомогою грифельної дошки. Боротьба з хворобою.	Фортепіанні сонати № 28-32, 5 струнних квартети, вокальний цикл «До далекої коханої», «Урочиста меса»,
1822-1824	Відень	Пише останню симфонію, в якій використовує голоси солістів і хору.(фінал «Ода радості»	Робота над Дев’ятою симфонією.
	Відень	Бетховен помер після тривалої хвороби нирок.

Клавірна творчість.

Патетична соната.

"Патетична соната"(№ 8) відноситься до 32 фортепіанних сонат Бетховена. Написана в 1798 році. Назва "Велика патетична" належить самому композитору.

"Патетична" (грецького pathos – " пафос"- "з піднесеним настроєм") "Піднесений настрій " притаманний для кожної частини сонати, але виражений по-різному.

Соната (італ. sonate від sonare- звучати)

один із основних жанрів інструментальної музики. Твір, який складається з трьох частин, для одного або двох інструментів, призначений для інструментального виконання . Перша частина написана в сонатній формі, друга частина – повільна, третя – знову швидка.

Сонатна форма

Багатогранна форма, що має можливості відображати протиріччя, та рух життя. Має три обов’язкові розділи: експозицію, розробку, репризу, в деяких випадках - коду. Сонатна форма зазвичай є першою частиною симфонії.

Будова сонати.

Схема будови сонатної форми.

Експозиція	Показ основної теми (Г.п.) -основна тональність. Введення сполучної партії (Сп.п.) Показ побічної партії (П.п)- паралельна тональність, або домінантові. Закінчення експозиції заключною темою (З.п.)
Розробка	Розвиток головної та побічної тем в різних тональностях, підготовка репризи.
Реприза	Повернення тем до основної тональності.

Перша частина

Схематична будова .

Тональність	Оновна тональність – до-мінор.
Розмір	4/4
Форма	Сонатна форма з вступом
Характер	Пафосний, піднесений
Темп	Вступ – Grave- повільно, поважно. Сонатне аллегро- Alegro con brio – швидко, з запалом.
Фактура	Гомофоно-гармонічна

Вступ

1тема вступу.

2 тема вступу.

Незважаючи на контрастність двох тем, вони в мелодичному плані дуже близькі між собою. В них закладена сила, яка в подальшому вимагає виходу, розрядки.

Далі починається стрімке сонатне allegro.

Сонатне allegro.

	Експозиція(лат. exposito- показ, вигляд)	Розробка	Реприза (фран.-поновлення)
Партії	Г.п.	Сп.п.	П.п	З.п.	Розвиток ліричної теми вступу та головної партії	Г.п.	Сп.п.	П.п.	З.п.
Засоби розвитку:					1Секвенція 2.Варіювання мотивів, регістрів.
Тональний План	До-мінор		Мі-бемоль мінор, замість Мі-бемоль мажор	Мі-бемоль мажор		До-мінор		До-мінор	До-мінор
Роль партії у формі	Показ теми	Підго-товка П.п.	Контрастний показ (антитеза)	Закріплення антитези.	Розвиток контрастних образів.	Продовження розвитку та заключення.
Драматургія	Зав’язка	Розвиток	Розв’язка

Характеристика головної партії (1 частина).

Головна партія	Тональність до мінор.Мелодія нагадує бурхливі хвилі, на фоні октавних басів. Характер неспокійний, тривожний.
Темп	Швидкий
Регістр	Середній
Характер мелодії	Бурхливий
Фактура викладення	Гомофонна

Сполучна партія заспокоює стрімку головну тему, та підготовлює контрастну їй побічну партію.

Побічна партія «Патетичної сонати» вносить зміни в будову сонатної форми.

- тональність П.п. не параллельна (мі-бемоль мажор), а (мі-бемоль мінор);

- Прийом викладу теми в різних регістрах, та широкий діапазон теми(майже 3 октави)

Стрімкий потік енергії підхоплює заключна партія. З новою силою вона проривається в тональності мі-бемоль мажор. По всій клавіатурі в русі пробігають фігурації ламаних арпеджіо. Поступове наростання звучності від pianissimo до forte приводить до могутньої кульмінації.

Кульмінація( лат. culmen- вершина)- пік музичного розвитку та емоційного напруження музичного твору або його завершеної частини.

Наступна тема є завершальною. Це своєрідний короткий передих перед новим « вибухом». Після кульмінації несподівано звучить стрімка тема головної партії , а вся експозиція закінчується на нестійкому акорді.

Несподівано на межі експозиції і розробки з’являється сувора тема вступу. Але її грізні питання залишаються без відповіді: лірична тема не повертається. Але значення теми вступу зростає в середньому розділі першої частини- розробці.

Розробка.

Тональність
Розвиток тем темп	Боротьба між контрастними поривчастою головною темою та ліричною темою вступу.
Темп	Швидкий
Фактура	Гомофоно-гармонічна, насичена пасажами.
Характер	Стрімкий, бурхливий
Діапазон	Рух з верхнього регістру до нижнього

В репризі теми звучать в одній тональності – до- мінор, а отже зв’язуюча партія значно коротша ніж в експозиції. Провідна роль належить головній партії - в цьому розділі вона значно розширена.

Перед самим закінченням з’являється тема вступу, але у видозміненому вигляді. Вона «втрачає» свій перший «грізний» акорд і починається з слабої долі. Грізні запитання змінюються відчаєм. Відповідь теж змінює свій характер. Вона стає енергійна, вольова. Цей характер підсумовує головна тема,яка завершує першу частину сонати.

Друга частина.

Темп	Andante cantabile
Розмір	2/4
Тональність	Ля-бемоль мажор
Форма	Трьох частинна
Характер	Величавий, мудрість людської думки
Значення частини	Глибокий роздум, спогад про пережите, або думи про майбутнє

Тричастина форма

Тема середнього розділу.

Третя частина фінал.

Рондо- соната

Музична форма, що поєднує ознаки сонатної форми і рондо. Від сонати - зіставлення двох тем у головній і побічній тональностях. Від рондо - повторення рефрену не менше трьох разів.

Характеристика частини

Темп	Allegro
Розмір	4/4
Тональність	До-мінор
Форма	Рондо-соната
Характер	Схвильований
Значення частини

Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая