|
Можливі несправності кисневого устаткування
До характерних несправностей і відмов комплектів кисневого устаткування відносяться: - несправність системи високого і низького тиску; - негерметичність кисневих шлангів; - наявність тріщини в трубопроводах бортових кисневих магістралей у місцях підвищеної вібрації на літаку; - негерметичність кисневих вентилів; - заклинювання шпинделів кисневих вентилів КВ-2МС через утворення смолистих відкладень при висиханні киснево-стійкого змащення; - розрив тканини ВКК; - негерметичність клапанів виходу в кисневих масках (КМ); - руйнування світлофільтрів і тріщини на них, погіршення оптичних властивостей оглядових щитків ГШ; - підвищена витрата рідкого кисню з літакових кисневих газифікаторів (ЛКГ); - відмовлення вимірювальної системи запасів рідкого кисню.
Досвід технічної експлуатації кисневого устаткування літаків показує, що найбільша кількість несправностей приходиться на такі параметри СКЖ, що перевіряються: - герметичність систем високого тиску; - герметичність систем низького тиску; - опір кисневого приладу дихання; - процентний вміст кисню у повітрі, що вдихається, на висоті.
При усуненні несправностей варто пам'ятати, що ремонт комплектів кисневого устаткування, пов'язаний з їх розбиранням і регулюванням, у стройових частинах не дозволяється. Вироби комплектів, що вимагають такого ремонту, повинні замінятися новими (справними), а зняті з літака повинні направлятися в ремонтні органи ВПС.
ВИСОТНЕ СПЕЦІАЛЬНЕ СПОРЯДЖЕННЯ ЛІТАКА-ШТУРМОВИКА До висотного спеціального спорядження, яке застосовується на літаку-штурмовику Су-25, відносяться: киснева маска КМ-34, захисний шолом ЗШ-5А, костюм проти перевантажень ППК-1У (ППК-3) і вентиляційний костюм ВК-ЗМ.
Киснева маска КМ-34 Киснева маска КМ-34 призначена для ізоляції органів дихання від навколишнього середовища при роботі з кисневим обладнанням.
Будова кисневої маски показана на рис. 2.4.
Рис. 2.4. Киснева маска КМ-34: 1 – каркас із склопластику; 2 – гумовий корпус; 3 – клапан вдиху; 4 – компенсований клапан видиху; 5 – трубка компенсатора натягу; 6 – мікрофон; 7 – гофрований шланг підведення кисню; 8 – ригелі (засуви) замка кріплення маски; 9 – джгут мікрофону
У момент вдиху, коли в масці створюється розрідження, клапан вдиху (3) відкривається і повітря, збагачене киснем, поступає в маску. Клапан видиху (4) в цей час закритий. Компенсатор натягу призначений для забезпечення герметичності облягання маски при роботі на висотах понад 10 км. При малих висотах польоту літака компенсатор натягу в роботу не вступає. При виконанні передпольотної підготовки перевіряється зовнішній стан корпусу і каркасу, клапанів вдиху і видиху, тасьм кріплення, шлангів і гумових прокладок в байонетних замках, гумового шлангу компенсатора натягу, мікрофону. Після польоту перевіряється зовнішній стан маски. Внутрішню порожнину маски промивають теплою водою, протирають і укладають в чохол. Захисний шолом ЗШ-5А Захисний шолом ЗШ-5А призначений для захисту голови при ударах об конструкцію кабіни, від дії повітряного потоку при катапультуванні, від шуму і від впливу сонячних і прожекторних променів, а також для забезпечення двостороннього радіозв'язку. Будова захисного шолома показана на рис. 2.5. Шолом експлуатується з кисневою маскою КМ-34, яка приєднується до двох замків шолома. При катапультуванні на електрозапал піропатрона піромеханізму подається електричний сигнал, в наслідок чого спрацьовує механізм автоматичного закриття світлофільтра і світлофільтр з верхнього положення опускається в крайнє нижнє. Захисний шолом має електрорадіоджгут, в якому прокладені ланцюги радіозв'язку і електрозапалів для автоматичного закриття світлофільтра шолома. Електрорадіоджгут шолома приєднується до вводу зв'язку верхньої колодки роз’єму ОРК-11У. При виконанні передпольотної підготовки перевіряється зовнішній стан шолома і кінематика переміщення світлофільтра з фіксацією його в трьох положеннях, а також працездатність механізму автоматичного закриття світлофільтра. Регламентні роботи щодо ЗШ-5А виконуються фахівцями з АО спільно з фахівцями з РЕО і АВ.
Рис. 2.5. Захисний шолом ЗШ-5А: 1 – каска з склопластику; 2 – телефонні навушники; 3 – компенсатор натягу (гумова камера в полотняному чохлі); 4 – пінопластовий амортизатор;5 – світлофільтр з димчастого оргскла; 6 – механізм автоматичного закриття світлофільтра з піромеханізмом; 7 – електрорадіоджгут; 8 – джгут мікрофона; 9 – замки кріплення маски
4.3. Протиперевантажувальний костюм ППК-1У Протиперевантажувальний костюм ППК-1У (рис. 2.6) призначений для зниження дії перевантажень "голова-таз" на організм льотчика. Костюм ППК-1У (ППК-3) застосовується спільно з автоматом тиску АД-5А і фільтром АД-5М і утворює разом з ними пристрій проти перевантажень (ППП). ППП включається в роботу автоматично при значеннях перевантажень, рівних 2-10. Автомат тиску АД-5А (з фільтром) розміщено на лівому пульті кабіни, позаду. Він забезпечує регулювання тиску повітря, що відбирається від системи кондиціонування та подається в камери протиперевантажувального костюма ППК-1У в залежності від величини перевантаження. Автомат має інерційну масу (вантаж), підвішену на пружинах і пов'язану з поршнем, який регулює надходження повітря в ППК. При користуванні костюмом ППК-1У головка автомата повинна бути встановлена в положення "Мин.", при користуванні костюмом ППК-3 – в положення "Макс." Діапазон роботи автомата: · на режимі "Макс." при перевантаженнях від 2 до 10; · на режимі "Мин." при перевантаженнях від 2 до 8. Костюм проти перевантажень ППК-1У (ППК-3) виготовлено з капронової тканини, забарвленої в колір хакі. Конструктивно він являє собою дві колоші з широким поясом. З внутрішньої сторони костюма розміщені гумові камери. На колошах і поясі є застібки "блискавка" і шнурування для індивідуальної підгонки костюма. Для подачі повітря в камери костюма є шланг з штуцером, який приєднується до лінії ППП розніму ОРК-11У. Дія ППК полягає в тому, що тиск, що створюється повітрям в гумовій камері, фіксує внутрішні органи в певному положенні і оберігає їх від зміщення і розтягнення. Піджимання черевної стінки і м'язових груп нижніх кінцівок перешкоджає переміщенню крові в нижче розташовані частини тіла, що значною мірою вирівнює кровопостачання верхньої частини тіла під час впливу перевантаження і створює кращі умови для роботи центральної нервової системи і її вищого органу – кори головного мозку.
Рис. 2.6. Протиперевантажувальний костюм ППК-1У
Вентиляційний костюм ВК-ЗМ
Вентиляційний костюм ВК-ЗМ призначений для створення простору, що вентилюється під одягом і рівномірного розподілу по ньому вентиляційного повітря. Костюм одягається наверх ППК і одночасно служить верхнім одягом льотчика. ВК являє собою комбінезон, на якому з внутрішньої сторони прикріплені повітропроводи і колектори (гумові каркасні трубки з отворами). Повітропроводи костюму сполучаються з системою кондиціонування за допомогою шлангу f зі штуцером, який приєднується до лінії вентиляції роз’єму ОРК-11У (рис. 2.7). Система кондиціонування забезпечує підтримку заданої температури повітря в костюмі. З простору під одягом повітря через негерметичну тканину ВК поступає в кабіну, забезпечуючи тим самим проточну вентиляцію костюму.
Рис. 2.7. Система вентиляції спеціального спорядження: 1 – вентиляційний костюм ВК-ЗМ; 2 – кран вентиляції; 3 – об'єднаний роз’єм комунікацій ОРК-11У
КИСНЕВЕ ОБЛАДНАННЯ Кисневе обладнання призначене для живлення льотчика киснем із заданим парціальним тиском кисню в нормальних і аварійних умовах. Парціальний тиск кисню виражається формулою:
де – процентний вміст кисню в атмосфері (до висоти 80 + 100 км, залишається величиною постійною і становить приблизно 21%); – атмосферний тиск; – парціальний тиск водяної пари в трахеї (є величиною сталою і становить 47 мм рт. ст.) З формули видно, що підтримувати задану величину парціального тиску кисню можна шляхом регулювання його процентного змісту ( ) у суміші, що вдихається. Кисневе обладнання літака Су-25 складається з двох кисневих систем: основної і крісельної. Основна киснева система
Основна киснева система літака Су-25 відображена на рис. 2.8. Система складається з таких агрегатів: 1. Кисневі балони 2-1-5-150 в кількості 4 штук. Встановлені у закабінному відсіку (два на задній стінці, два на правому борту, шпангоут 10а-11а). Кисневі балони призначені для зарядки киснем кисневої системи. Місткість балона – 5 л. Тиск кисню в балоні – 150 кг/см2. Балони забарвлені в блакитний колір. Рис. 2.8. Основна киснева система літака Су-25
2. Зарядний штуцер із зворотним клапаном. Встановлений на правому забірнику повітря, шпангоута 14. Призначений для зарядки бортових кисневих балонів газоподібним киснем від аеродромної кисневої зарядної станції. 3. Кисневий вентиль КВ-15А. Встановлений на лівому пульті кабіни. Призначений для відкриття подачі кисню з бортових кисневих балонів в систему. 4. Кисневий редуктор КР-26-1В2. Встановлений на лівому борту у шпангоута 6а. Призначений для пониження тиску кисню з 150 до 8 + 12 кг/см2. 5. Регулятор подачі кисню РПК-52. Встановлений на лівому пульті. Призначений для автоматичного регулювання процентного змісту кисню у суміші, що вдихається, в залежності від висоти польоту, а також для ручного включення аварійної і додаткової подачі кисню. Регулятор складається з таких основних елементів: · редуктор для пониження тиску кисню з 8-12 кг/см2 до 2,8-3,8 кг/см2; · регулювальник подачі кисню в залежності від висоти польоту (анероїд з клапаном); · кран додаткової подачі кисню "Смесь-100% О2"; · кран аварійної подачі кисню "Авария". 6. Кисневий прилад КП-52М. Встановлений на кріслі зліва. Спільно з РПК-52 автоматично забезпечує необхідний по висотах процентний зміст кисню у суміші, що вдихається. Кисневий прилад складається з таких основних елементів: · легеневий автомат (мембрана, важіль, клапан) – для подачі кисню в маску при вдиху і відсічення його подачі при видиху; · клапан підсмоктування повітря (КПВ); · штуцери для приєднання кисневої маски; · штуцери для приєднання за допомогою кисневих шлангів до ОРК-11У. 7. Об'єднаний роз’єм комунікацій ОРК-11У. Встановлений на кріслі зліва. Забезпечує стиковку всіх комунікацій спорядження льотчика з приладами і агрегатами літака і крісла і їх автоматичне роз’єднання при катапультуванні. Будова роз’єму ОРК-11У показана на рис. 2.9. Кільце (4) замка роз’єму сполучене тросом з підлогою кабіни. У момент катапультування (або при знятті крісла) трос натягується, відкриває замок і відбувається від’єднання нижньої колодки роз’єму. Після катапультування і від’єднання нижньої колодки зворотні клапани верхньої і нижньої колодок закриваються, герметизуючи комунікації, що йдуть від бортових агрегатів до спорядження льотчика, кисневе живлення льотчика здійснюється від крісельної кисневої системи; 8. Індикатор кисню ИК-52. Встановлений на лівому пульті кабіни, позаду. Складається з двох покажчиків в одному корпусі: манометра і індикатора. Манометр призначений для вимірювання тиску в бортових кисневих балонах, а індикатор – для контролю подачі кисню в кисневий прилад КП-52м. Манометр складається з трубчастої пружини, стрілки і шкали, з градацією від 0 до 165 кг/см2. Індикатор подачі кисню складається з мембрани і двох прапорців. При вдиху прапорці сходяться, при видиху – розходяться. 9. Кисневий шланг КШ-52М-1 – призначений для з'єднання бортової кисневої системи з об'єднаним роз’ємом комунікацій ДКР-11У.
Рис. 2.9. Об'єднаний роз’єм комунікацій ОРК-11У: 1 – нижня колодка; 2 – верхня колодка; 3 – замок; 4 – кільце; 5,6 – шланг з муфтою і штуцером лінії ППП; 7, 8 – муфта і штуцер лінії вентиляції; 9, 10 – штуцер кисневої лінії низького тиску; 11, 12 – штуцери кисневої лінії високого тиску; 13 – ввід зв'язку з електрорадіороз’ємом; 14 – фіксатор сигналізації закриття замка роз’єму; 15, 16 – гачок і лапка для включення блоку кисневого обладнання БКО-3В2
5.2. Крісельна киснева система Крісельна киснева система являє собою блок кисневого обладнання БКО-3В2. Блок встановлений на профільованій кришці аварійного запасу (НАЗ), що є на літаку, прикритій м'якою подушкою сидіння. Призначений для автоматичної подачі кисню для дихання льотчику при катапультуванні і подальшому спуску з кріслом, а також для подачі кисню при ручному включенні у разі відмови основної кисневої системи.
Пристрій БКО-3В2 показаний на рис. 2.10.
Рис. 2.10. Блок кисневого обладнання БКО-3В2: 1 – кисневий балон; 2 – механізм включення БКО-3В2; 3 – ОРК-11У; 4 – редуктор першого рівня; 5 – редуктор другого рівня; 6 – канат автоматичного включення БКО-3В2; 7 – канат ручного включення БКО-3В2; 8 – зарядний штуцер; 9 – манометр; 10 – ручка "Аварийный кислород"
Тиск кисню в балоні блоку 180-230 кг/см2. Зарядка балону здійснюється за допомогою зарядного штуцера, контроль тиску кисню – за допомогою манометра. Підхід до штуцера і манометра – під подушкою сидіння. Ручка аварійного включення подачі кисню розташована на кріслі, праворуч. Програма регулювання подачі кисню по висотах від основної системи полягає в наступному: до висоти 2 км льотчик дихає повітрям кабіни, яке подається в кисневу маску через кисневий прилад КП-52М без додання кисню. З висоти 2 км до висоти 7 км дихання здійснюється сумішшю кисню з повітрям, з автоматичним регулюванням процентного вмісту кисню у суміші, що вдихається, в залежності від висоти польоту. З висоти 7 км система забезпечує подачу чистого кисню в кількості, необхідній для дихання. Кисень від балонів підходить до вентиля КВ-15А. При відкритому вентилі кисень поступає в кисневий редуктор КР-26-1В2, де тиск кисню знижується з 150 до 8-12 кг/см2. Від редуктора є відведення на індикатор кисню ИК-52, за манометром якого контролюється тиск кисню в балонах. Після редуктора кисень поступає до редуктора регулювальника подачі кисню РПК-52, де тиск кисню знижується з 8-12 кг/см2 до 2,8-3,8 кг/см2. На висотах 1,5-2 км подачі кисню з РПК-52 немає, оскільки анероїд РПК-52 стиснутий навколишнім тиском і клапан подачі кисню закритий. Льотчик дише повітрям кабіни, яке підсмоктується через клапан підсмоктування повітря (КПП) кисневого приладу КП-52М. Цей клапан відкривається в момент вдиху, коли в приладі створюється розрідження. Суміш, що видихається виділяється через клапан видиху маски. По мірі підйому на висоту анероїд в РПК-52 розширяється і на висоті 2 км відкриває клапан. Через нього починається витрата кисню з редуктора РПК-52. Кисень поступає через ОРК-11У в кисневий прилад КП-52М. При вдиху, за рахунок розрідження, мембрана легеневого автомата прогинається вниз, відкриваючи через важіль клапан. Кисень разом з повітрям, яке підсмоктується через КПП, подається в маску. При видиху мембрана легеневого автомата прогинається вгору, закриваючи клапан, і подача кисню припиняється. Зі збільшенням висоти анероїд в РПК-52 збільшує відкриття клапана, збільшується витрата кисню. Тиском кисню підпирається КПП в КП-52М, зменшуючи кількість повітря, яке підсмоктується. Внаслідок цього процентний зміст кисню у суміші, що вдихається, зростає. На висоті 7 км анероїд РПК-52 забезпечує повне відкриття клапану. При цьому тиск кисню стає достатнім, щоб повністю закрити клапан підсмоктування повітря в кисневому приладі КП-52М. Дихання здійснюється чистим киснем. У разі необхідності переходу на живлення чистим киснем на висотах нижче за 7 км потрібно перемкнути кран додаткової подачі кисню в положення "100% О2". При цьому кисень, минаючи автоматичний регулювальник подачі кисню в ИК-52, поступає в прилад КП-52М. Під тиском кисню закривається клапан підсмоктування повітря. Дихання здійснюється чистим киснем. У разі виходу з ладу редуктора РПК-52 або легеневого автомата приладу КП-52М кран "Авария" на РПК-52 необхідно встановити в положення "Вкл." При цьому кисень підводиться безпосередньо від редуктора КР-26-1В2 до крана і через дюзу подається в маску, минаючи регулювальник подачі РПК-52 і легеневий автомат приладу КП-52М. Клапан підсмоктування повітря закривається і дихання здійснюється чистим киснем. При катапультуванні крісельна киснева система працює таким чином. Катапультне крісло рухається вгору. Трос, один кінець якого закріплений на борту літака, інший на нижній колодці ОРК-11У, натягується, відкриває, замок ОРК-11У і відокремлює нижню колодку від верхньої. Відбувається від’єднання бортового кисневого обладнання від крісла і висмикується чека механізму включення блоку кисневого обладнання БКО-3В2. Кисень з крісельного балона поступає через блок редукторів з пускачем і далі через шланг кисневої лінії високого тиску і прилад КП-52М в маску. Робота приладу КП-52М при цьому не відрізняється від роботи з регулювальником РПК-52 в режимі аварійної подачі. КАТАПУЛЬТНЕ КРІСЛО
|
|
|