ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Проблеми джерелознавчого аналізу в історичному дослідженні

(4 год.)

1. Онтологічний аспект розгляду історичного джерела.

2. Джерельне і позаджерельне знання.

3. Критерії істинності історичного знання.

4. Емпіричне і теоретичне знання.

5. Фіксована і нефіксована історична інформація, проблеми її достовірності.

6. Співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в соціально-історичній інформації.

 

 

Тема 3

Методологія і методика науково-історичного дослідження

(2 год.)

1. Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання.

2. Інтуїція і уява та їхня роль у формуванні історичного знання.

3. Науковий опис та ідеографізм.

4. Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура.

5. Квантифікація у вивченні історії.

6. Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань.

7. Вимір, опис, їх значення в історичному дослідженні.

8. Проблеми моделювання в історичному дослідженні.

 

 

Тема 4

Гносеологічний аспект історичного дослідження

(2 год.)

1. Гіпотеза, поняття, теорія як форми вираження історичних знань.

2. Специфіка історичного пізнання.

3. Поняття ” наукових революцій”.

4. Феномен ” кризи” в історіографії і його роль в розвитку методології історії.

 

 

Тема 5

Основні напрями і тенденції розвитку філософії історії

Від давнини до сучасності.

(2 год.)

1. Загальні тенденції розвитку філософії історії.

2. Релігійно – містична філософія історії.

3. Середньовічна історіографія, її теоретичні засади.

4. Історіографія Просвітництва.

5. Модернізм як етап у розвитку історії.

6. Нові галузі історії: історія повсякденності, усна історія, мікроісторія та інші.

7. Синтетичний і культурологічний підходи в історіографії.

8. Тенденції диференціації та інтеграції наукового знання та їхній вплив на історичну науку.

-

 

 

7. Завдання для самостійної роботи

 

Семестр: 9

Семестр: 1

Термін виконання Зміст самостійної роботи студента Обсяг СРС (годин) Форма контролю Термін контролю
Модуль №1 (2 кредита)   НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ. ЕТАПИ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРІЇ
  верес. Завдання на самостійну роботу до теми №2 Типологія історичних явищ: подія, структура, процес.   б   презентація реферату   перша половина вересня
  верес. Завдання на самостійну роботу до теми №3 Структурні рівні історичного процесу: минуле, сучасне, майбутнє.     б   індивідуальна усна співбесіда   середина вересня
  верес. Завдання на самостійну роботу до теми №4 Єдність суб’єктивного і об’єктивного в історичному процесі.     індивідуальна усна співбесіда   середина вересня
  верес. Завдання на самостійну роботу до теми № 5 Онтологічний аспект розгляду історичного джерела.       індивідуальна усна співбесіда   кінець вересня
  жовтень Завдання на самостійну роботу до теми № 6 Джерельне і позаджерельне знання.   індивідуальна усна спів­бесіда   початок жовтня
  жовтень Завдання на самостійну роботу до теми № 7 Критерії істинності історичного знання     індивідуальна усна співбесіда   початок жовтня
  жовтень Завдання на самостійну роботу до теми № 8 Емпіричне і теоретичне знання     тестування   середина жовтня
Модуль №2 (2 кредита)   ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. МІСЦЕ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ НАУК  
  жовтень Завдання на самостійну роботу до теми № 9 Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання       індивідуальна усна співбесіда   середина жовтня
  жовтень Завдання на самостійну роботу до теми №10 Інтуїція і уява та їхня роль у формуванні історичного знання       індивідуальна усна співбесіда   кінець жовтня
  листопад Завдання на самостійну роботу до теми №11 Науковий опис та ідеографізм     доповнення конспекту лекцій, індивідуальна усна співбесіда   початок листопада
  листопад Завдання на самостійну роботу до теми №12 Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура     індивідуальна усна співбесіда   середина листопада  
листопад Завдання на самостійну роботу до теми № 13 Квантифікація у вивченні історії     індивідуальна усна співбесіда   кінець листопада  
грудень Завдання на самостійну роботу до теми № 14 Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань     тестування перша половина грудня
грудень Завдання на самостійну роботу до теми № 15 Вимір, опис, їх значення в історичному дослідженні.   презентація реферату, оформлення звіту про виконання самостійної роботи   середина грудня  
  Усього годин        
           

Методичне забезпечення

Навчальні програми, навчально-методичні комплекси,

навчальні посібники, практикуми

 

1. Анналы на рубеже веков: Антология. М., 1990.

2. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 2004.

3. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.

4. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2000.

5. Бондаренко Г.В. Історичне пізнання: питання історії та практики: Навчальний посібник. – Луцьк, 1998.

6. Введение в специальные исторические дисциплины: Учебное пособие. – М., 1990.

7. Дербов А.А. Введение в изучение истории. – М., 1981.

8. Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – М., 1987.

9. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

10. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

11. Макарчук С.Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Львів, 1999.

12. Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки: Навчальний посібник. – К., 1977.

13. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання. – К., 1983.

14. Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – К., 1990.

15. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1996.

16. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. – К., 2004.

17. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.

Форми контролю

Оцінка з навчальної дисципліни «Теорія і методологія історії» визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності (робота на семінарських заняттях, самостійна та індивідуальна робота) студента та оцінки засвоєння ним модуля. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:

1. контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого студента, дає змогу викладачу своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;

2. навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки студента;

3. діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності викладача, і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається студент у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях;

4. виховнавиявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації викладачем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.

Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом дисципліни «Історія міжнародних відносин новітнього часу» розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий; середній; базовий; високий.

Модульний та підсумковий контроль

Зразки модульних (контрольних) робіт

Семестр: 9

Модуль І

Варіант І

1. Предмет і завдання курсу ”Теорія і методологія історії”.

2. Концепції цивілізаційного підходу до вивчення історії у працях М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Дх. Тойнбі.

3. Структури і рівні теорій, їх класифікація.

 

Варіант ІІ

 

1. Категорії та їх роль в історичній науці.

2. Позитивістська історіографія .

3. Постмодернізм.

 

Модуль ІІ

 

Варіант І

 

1.Проблема альтернативності в історичному розвитку та історичному пізнанні.

2. Феномен ”кризи” в історіографії і його роль в розвитку методології науки.

3. Джерельне і позаджерельне знання.

 

 

Варіант ІІ

 

 

1. Унікальність і повторюваність в історичному процесі

2. Історико-порівняльний метод в історичному дослідженні

3. Гіпотеза, поняття, теорія як форми вираження історичних знань.

 

Зразки тестових завдань

 

1. Порівняльний метод характеризується..

а) описом історичних подій і явищ

б) послідовним проникненням в минуле з метою виявлення причини події

в) вивченням послідовності подій в часі

г) зіставленням історичних об'єктів в просторі і в часі

 

2. Історико-типологічний метод дозволяє ..

а) послідовно розглянути динаміку історичних процесів

б) простежити кількісні параметри історичнoго процесу

в) зіставити історичні об'єкти в просторі і в часі

г) класифікувати історичні явища, події, об'єкти

 

3. Велику роль в розвитку цивілізаційного підходу зіграли…

а) В. О. Ключевский і С. М. Соловйов

б) М. Данилевский і А.Тойнбі

в) К.Маркс і Ф.Енгельс

г) М. В. Ломоносов і В. М. Татіщев

 

4. Вироблення науково обгрунтованого політичного курсу відповідає функції історичного знання:

а) соціальної пам'яті

б) виховній

в) практично рекомендаційній

г) пізнавальній

 

5. Після Жовтня 1917 р. в основу вітчизняної історіографії був покладений ..

а) волюнтаризм б) марксизм

в) раціоналізм г) суб'єктивізм

 

6. Методологією називається..

а) вчення про способи дослідження, освітлення історичних фактів, наукового пізнання

б) уміння збудувати події в хронологічній послідовності

в) сукупність статистичних методів дослідження

г) наукова дисципліна, що вивчає закони історичного процесу

 

7. Проблемно-хронологічний метод дозволяє..

а) послідовно розглянути динаміку історичних процесів

б) виявляти витоки історичного процесу, що вивчається

в) вивчати послідовність історичних подій в часі

г) класифікувати історичні явища, події, об'єкти

 

8. Приберіть зайвий елемент з логічного ряду функцій історичного знання

а) практично - рекомендаційна

б) політична

в) виховна

г) прогностична

 

9. Трьохетапна періодизація єдиної лінії історичного розвитку (стародавній світ, середні віки, новий час) з'явилася:

►в епоху відродження

 

►у епоху Просвітництва

 

►у науці XIX століття

 

►у сучасній науці

 

10. Функція соціальної пам'яті характеризується..

а) способом отримання нового наукового знання

б) способом ідентифікації і орієнтації суспільства, особи

в) виробленням науково обгрунтованого політичного курсу

г) передбаченням майбутнього

 

11. Історико-типологічний метод дозволяє ..

а) зіставити, історичні об'єкти в просторі і в часі

б) класифікувати історичні явища, події, об'єкти

в) простежити кількісні параметри історичного процесу

г) послідовно розглянути динаміку історичних процесів

 

12. Формування цивільних, моральних цінностей і якостей відповідає функції історичного знання

а) прогностичній

б) практично-рекомендаційній

в) виховній

г) соціальної пам'яті

 

13. Дві складові прогностичної функції історичного знання полягають в тому, що історія дозволяє..

а) акумулювати духовні цінності і досягнення людства

б) формувати права і обов'язки особи

в) будувати прогнози на майбутнє

г) обгрунтовувати перспективи розвитку тих або інших процесів сучасності

 

14. Відповідно до марксистського підходу, історія людства є

зміною________________ суспільно-економічних формацій.

а) двох б) трьох

в) чотирьох г) п'яти

 

15. Прогрес історії людства втілений в трьох послідовних стадіях його розвитку (теологічній, метафізичній, науковій) на думку:

 

► Г. Гегеля

► Ф. Гізо

► О. Конта

►Г. Бокля

16. Двома положеннями марксистського підходу до вивчення історії є тези про те, що держава з'явилася як результат..

а) насильства, завоювання слабких племен сильними

б) зміни соціально-економічних стосунків

в) суспльного договору

г) утворення класів і загострення боротьби між ними

 

17. Науковою дисципліною, що займається загальним вивченням пізнання як феномену суспільної реальності, являється..

а) етнологія

б) політологія

в) гносеологія

г) філологія

 

18. Підхід, відповідно до якого історія розглядається як процес сходження людства на все вищий рівень розвитку, дістав назву ..

а) суб'єктивізм

б) географічний детермінізм

в) еволюціонізм

г) теологічний

 

19. Встановіть відповідність між функцією історичного знання і її визначенням.

прогностична

виховна

практично-рекомендаційна

 

а) передбачення майбутнього

б) формування цивільних і моральних цінностей, якостей

в) вироблення науково обгрунтованого політичного курсу

.

20. Історія виконує______________________ функцію.

а) політичну

б) соціальну

в) релігійну

г) виробничу

 

. . 22. Розкриття внутрішніх механізмів функціонування і розвитку – це метод..

а) порівняльний

б) системний

в) ідеографічний

г) типологічний

 

23. Дві складові прогностичної функції історичного знання полягають в тому, що історія дозволяє..

а) будувати прогнози на майбутнє

б) формувати права і обов'язки особи

в) акумулювати духовні цінності і досягнення людства

г) обгрунтовувати перспективи розвитку тих або інших процесів сучасності

 

24. Метод уявного розподілу об'єкту на частини і з'єднання в єдине ціле раніше розчленованих елементів отримав назва _______________________________________________ і

а) аналізу б) аналогії

в) синтезу г) екстраполяції

25. Двома основоположниками теологічного підходу до вивчення історії були..

а) Мартін Лютер б) Арістотель

в) Хома Аквінський г) Аврелій Августин (Блаженний)

 

26. Порівняно-історичним методом зіставляються одночасні або різночасні явища, що дістало назву ________ і _________ порівняння.

а) синхронне

б) хронологічне

в) діахронне

г) тимчасове

 

27. Приберіть зайвий елемент з логічного ряду функцій історичного знання

а) практично-рекомендаційна

б) виховна

в) прогностична

г) політична

 

28. Двома положеннями теологічного підходу до вивчення історії є ідеї про...

а) божественний характер держави

б) верховенство держави над церквою

в) необхідність відокремлення церкви від держави

г) історичний процес як результат прояву божественної волі

 

29. Встановіть відповідність між методом історичного пізнання і його визначенням..

ідеографічний

типологічний

синхронний

 

а) вивчення різних історичних події, що відбуваються в один і той же час

б) класифікація історичних явищ,

 

Тематика рефератів

1. Актуальність в історичному пізнанні.

2. Т. Маколей про історію як науку.

3. Основні методологічні ідеї А. С. Лаппо - Данилевського.

4. М. Кареєв про проблеми гносеології.

5. Проблема передбачення майбутнього у фантастиці.

6. Проблема критерію істини в історичній науці.

7. Абстрагування в історичному пізнанні.

8. Історико-порівняльний метод.

9. Істина в історії

10. Принципи історичного пізнання

11. Історичне пізнання і сучасність

12. Історична свідомість

13. Соціальні функції історичної науки

14. Традиції та новації в розвитку історичної науки

15. Основні тенденції розвитку сучасного історичного знання.

16. "Нова соціальна історія".

17. Історія ментальностей.

18. Усна історія.

19. Антропологічний і лінгвістичний повороти.

20. Гендерна історія.

21. Інтелектуальна історія.

22. Сучасні типи джерел.

23. Етапи евристичної роботи історика.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти