ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 36. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії та функції вегетативних вузлів голови.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи, на відміну від

симпатичної частини іннервує не всі органи та тканини. Наприклад,

парасимпатична частина не іннервує більшу частину кровоносних судин,

 

наднирники, сечоводи, м’язи волосяних мішечків та інші.

Основна функція парасимпатичної системи зводиться до уповільнення

скорочень серця, розширення, деяких кровоносних судин, підвищення секреції

залоз, посилення перистальтики кишок, звуження зіниць та інше.

Парасимпатична нервова система складається з головного (краніального)

та крижового (сакрального) відділів.

У краніальному відділі центри парасимпатичної іннервації закладені в

середньому мозку (мезенцефалічна частина, представлена вегетативним

ядром ІІІ пари черепних нервів), та в ромбоподібному мозку (бульварна

частина, представлена вегетативними ядрами VII, IX, X пар черепних нервів.

Периферична частина в краніальному відділі представлена

передвузловими волокнами, які проходять у складі VII, IX, X пар

черепних нервів, інтрамуральними вузлами (війковим, крилопіднебінним, вушним, піднижньощелепним).

Війковий вузол знаходиться між зоровим нервом та зовнішнім прямим

м’язом ока. Його передвузлові волокна починаються від додаткового ядра (у

середньому мозку) та йдуть у складі окорухового нерва. Ці волокна кінчаються в клітинах війкового вузла, післявузлові волокна у складі коротких війкових нервів йдуть до непосмугованих м’язових волокон райдужної оболонки та війкового тіла.

Крило-піднебінний вузол розташований в однойменній ямці.

Передвузлові волокна йдуть до нього з верхнього слиновидільного ядра

проміжного нерва. Післявузлові волокна йдуть до сльозової залози, залоз

порожнини носа та піднебіння

Вушний вузол розташований на нижній поверхні великого крила

Клиноподібної кістки. Передвузлові волокна йдуть до нього з нижнього

слиновидільного ядра язико - глоткового нерва. Післявузлові волокна у складі

вушно-вискового нерва йдуть до привушної залози.

Піднижньощелепний вузол розташований над піднижньощелепною

залозою поблизу ствола під’язикового нерва. Передвузлові волокна йдуть

з верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва через барабанну

струну.

Післявузлові волокна йдуть до під’язикової, підщелепної і до багатьох дрібних

слинних залоз.

 

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Топографія та гілки війкового вузла.

2. Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.

3. Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.

4. Топографія та гілки привушного вузла.

5. Як іннервуються великі та малі слинні залози?

6. Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативно­го вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?

A. Ganglion submandibulare.

B *Ganglion pterigopalatinum.

C. Ganglion ciliare.

D. Ganglion oticum.

E. Ganglion sublinguale.

2. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено по­рушення процесу акомодації кришта­лика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого зді­йснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?

A.*G. ciliare.

B. G. pterygopalatinum.

C. G. oticum.

D. G. submandibulare.

Е G. sublinguale.

 

Тема 37. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий,відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів особливостям формування черепних нервів, вивчити загальну характеристику черепних нервів, їх розвиток. Вивчити окоруховий, блоковий, відвідний нерви, їх гілки, топографію, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття.

Окоруховий нерв - III пара черепних нервів.

Ядра:

1) ядро окорухового нерва (соматомоторне);

2) додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатичне ядро

Якубовича - центр звуження зіниці);

3) непарне ядро (парасимпатичне ядро Перлія - центр акомодації).

Ядра лежать у покришці ніжок середнього мозку. Волокна: нерв змішаний,

містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра) і

парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер). Нерв

виходить з мозку в міжніжкову ямку, через верхню орбітальну щілину

проходить в орбіту.

Ділянки іннервації:

- рухові волокна закінчуються ефекторами в м'язах ока (у верхньому,

нижньому та медіальному прямих м'язах, в нижньому косому та в м’язі

- підіймачі повіки);

- парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному війковому

вузлі. Вузол цей розміщений у верхній орбітальній щілині. Аксони

вісцеромотонейронів вузла закінчуються ефекторами у м'язі-звужувачі

зіниці та у війковому м'язі.

IV пара черепних нервів - блоковий нерв.

Ядра: ядро блокового нерва (самотомоторне) лежить у покришці ніжок

середнього мозку.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра). Нерв виходить через верхню орбітальну щілину в орбіту.

Ділянки іннервації: верхній косий м'яз ока.

VI пара черепних нервів - відвідний нерв.

Ядра: ядро відвідного нерва (саматомоторне) лежить у покришці моста.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра). Нерв виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту.Ділянки іннервації: латеральний прямий м'яз ока.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назва III, IV, VI пари черепних нервів?

2. Чому III, IV та VI пара черепних нервів вивчаються на одному занятті

разом?

3. Які ці нерви за складом волокон та функцією?

4. Як називаються ядра вищезазначених нервів, скільки ядер має кожен

нерв, функція ядер та де вони розміщені?

5. Де нерви виходять з речовини головного мозку?

6. Через які отвори у черепі виходять гілки з порожнини черепа?

7. Хід кожного з нервів.

8. Регіони іннервації кожного нерва та їх гілок.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню косоокість, що сходиться. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвилося у новонародженого після пологової травми?

A * n abducens

B n trochlearis

C n oculomotorius

D n trigeminus

E n facialis

2.Після крововиливу в мозок у хворого виникла стійка косоокість правого ока, втрачена здатність до відведення його латерально. Ядро якого черепного нерва ушкоджено при крововиливі?

A * n.аbducens dexter

B n. facialis dexter

C n.oculomotorius

D n.abducens sinister

E n.trochlearis

3.При огляді травмованого у дорожній пригоді лікар встановив ураження зовнішньої стінки очної ямки. Потерпілий втратив можливість відведення очного яблука на травмованій стороні. Який нерв міг бути ураженим у даному випадку?

A *N.abducens.

B N.trochlearis.

C N.oculomotorius.

D N.ophthalmicus.

E N. infraorbitalis..

4.В результаті травми черепа з пошкодженням верхньої стінки правої очної ямки потерпілий втратив можливість піднімати верхню повіку правого ока і дивитися угору. Який нерв вірогідно пошкоджений?

A * R. superior n.oculumotorius.

B R. inferior n.oculumotorius.

C N. trochlearis

D N. abducens.

E N. ophthalmicus.

5.При обстеженні хворого виявлено опущення верхньої повіки, розхідну косоокість, розширена зіниця, обмеженість рухомості очного яблука. Який нерв пошкоджений?

A *Окоруховий

B Очний

C Блоковий

D Відвідний

E Зоровий

6. У чоловіка після черепно-мозкової травми виникла правобічна косоокість, що сходиться. Пошкодження якого черепно-мозкового нерва привело до таких наслідків?

A *n. abducens

B n. facialis

C n. trigeminus

D n. trochlearis

E n. aculomotorius

7. У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостеріга­ється пульсуючий екзофтальм (синх­ронно пульсу), вислуховується дую­чий шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою судиною, стиснуті гематомою?

A. *IIІ, IV, VI, I гілка V.

B. IIІ, IV, I гілка V.

C. IV, VI, 1 гілка V.

D. VI.

Е. VII.

8.У хворого, 40 років, з переломом ос­нови черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і немож­ливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?

A. N. oculomotorius, n. ophthalmicus.

B. N. trochlearis., n. ophthalmicus.

C. *N. abducens, n. ophthalmicus.

D. N. vagus, n. ophthalmicus.

E. N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.

9.Після пологів акушер знайшов у ново­народженого двосторонню збіжну ко­соокість. Пошкодження яких ядер че­репних нервів розвинулося у новона­родженого після родової травми?

A. N. oculomotorius.

B. N.trochlearis.

C. *N. abducens.

D. N. trigeminus.

Е. N. facialis.

10.Хвора відчуває нападоподібні болі в ділянці лоба, в очному яблуці, у внут­рішньому куті очної ямки. Натискан­ня в медіальній частині надочноямко­вого краю болюче, порушена шкірна чутливість. Який нерв уражений?

А. Верхньощелепний

В.*Блоковий

С. Відвідний

D. Очний

Е. Окоруховий

11. У пацієнта при епідемічному енцефа­літі спостерігаються одно- або двобіч­ний птоз (опущення повік), розбіжна косоокість, порушення акомодації. Зі­ниці розширені. Ядра якої пари череп­них нервів уражені?

A. *III.

B. IV.

C. V.

D. VI.

Е. VII.

12. Пацієнт звернувся до окуліста зі скар­гами на опущення верхньої повіки. При обстеженні було діагностовано пухли­ну головного мозку. Ядро якої пари черепних нервів уражене патологіч­ним процесом?

А. VII пари ЧМН.

B. II пари ЧМН.

C. IV пари ЧМН.

D. VI пари ЧМН.

E. *III пари ЧМН.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти