ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Визначення рівнів шуму від вентиляторів з урахуванням звукоізоляції цегляної стіни

Приклад розрахунку:

Визначити рівні звукового тиску, який створюють 4 вентилятори встановлені в окремому приміщенні і працюючими з однаковими режимами (продуктивністю Q = 2000 м3/год, розвинутим тиском Н = 900 Па).

Сусіднє приміщення цехової лабораторії відділене від приміщення з вентиляторами глухою цегляною стіною товщиною 520 мм.

Визначити рівні звукового тиску в лабораторії та їх відповідність вимогам ДСН 3.3.6.037-99.

Звуковий тиск від одного вентилятора визначаємо по формулі:

Lpj = 10lgQ + 5γ(lgH – 1) – 30lgf + 140,

де f – середньо геометрична частота полоси, Гц;

γ – коефіцієнт (його значення наведені в таблиці 4.10.1).

Таблиця 3.6.1 – Значення коефіцієнта γ

Середньогеометрична частота октавної смуги, Гц
γ 0,4 0,6 1,6 2,5 3,5 4,0 4,5 5,0

 

Рівень звукового тиску від декількох джерел звуку однакової потужності визначаємо по формулі:

Ln = L1 + 10lgn,

де n – кількість джерел звуку.

Рівні шуму в лабораторії в кожній з октавних смуг визначається як різниця між звуковим тиском джерела шуму й звукоізоляцією стіни:

Lлабj = Lnj - R j.

Потім ця величина порівнюється з допустимими рівнями звукового тиску.

Результати розрахунків зведемо в таблицю 3.6.2.

Таблиця 3.6.2.

Середньогеометрична частота октавної смуги, Гц
Звуковий тиск від одного вентилятора, Lpj, дБ 87,6 91,7 97,3 95,6 93,9 92,2
Загальний рівень звукового тиску, Ln, дБ 92,8 86,8 92,4 96,5 100,4 98,67 96,97
Звукоізоляція цегляної стіни, Rст, дБ
Рівні звукового тиску в лабораторії, Lлаб, дБ 47,8 41,8 40,4 37,5 30,4 28,67 26,97
Допустимі рівні звукового тиску в лабораторії, Lдоп, дБ

 

По результатам розрахунків рівень звука в лабораторії не перевищує допустимих значень.

Завдання для самостійної роботи.

Визначити рівні шуму від вентиляторів з урахуванням звукоізоляції цегляної стіни, використовуючи методику приведену у прикладі. Деякі показники залишаються незмінними, а інші залежать від варіанту, зокрема товщина стіни, S, мм. Звукоізолюючу спроможність цегляної стіни слід визначати по «Справочник проектировщика. Защита от шума /под ред. проф. Юдина Е. Я., М.: Стройиздат, 1974. 135 с. (табл. 3.2, стор. 31). Щоб правильно використовувати дані цього довідника, треба пам’ятати, що довжина цегли 250 мм, а ширина 125 мм.

Якщо в результаті розрахунків виявиться, що на деяких середньо геометричних частотах (або на одній) рівні звукового тиску в лабораторії перевищують допустимі ДСН 3.3.6.037-99, то треба запропонувати заходи щодо зниження шуму.

Таблиця 3.6.3 – Вихідні дані для самостійної роботи за варіантами (номер варіанта приймається згідно номеру у журналі списку групи).

№п/п Показники №п/п Показники
n, кільк. Q, м3/год Н, Па S, мм n, кільк. Q, м3/год Н, Па S, мм
1. 14.
2. 15.
3. 16.
4. 17.
5. 18.
6. 19.
7. 20.
Продовження табл. 3.6.3
8. 21.
9. 22.
10. 23.
11. 24.
12. 25.
13. 26.

 

Розрахунок віброізоляторів

Приклад розрахунку

Було встановлено перевищення віброшвидкості на робочих місцях відділу в 3 4 рази, яка передається по конструкціях з сусіднього приміщення (вентиляційної камери). У зв’язку з цим розрахуємо віброізоляцію вентилятора із забезпеченням допустимих параметрів вібрації. Для віброізоляції використаємо гуму.

Дані атестаційних карт свідчать, що на робочих місцях на частоті f = 63 Гц віброшвидкість складає V = (0,06 - 0,08) м/с, в той же час допустима, відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Санітарні норми виробничої загальної і локальної вібрації», не повинна перевищувати Vдоп = 0,02 м/с.

1. Між плитою і вентилятором встановлюємо 4 гумових віброізолятори, виготовлених із гуми марки 3311 з розрахунковою статичною напругою в пружному матеріалі амортизатора σ = 3·105 Па = 30 Н/см2 і з динамічним модулем пружності гуми Ед = 25·105 Па = 250 Н/см2. Приймаємо вагу плити Р = 21000 Н.

2. Визначаємо площу поперечного перетину усіх віброізоляторів, S, см2:

S = Р / σ = 21000/30 = 700 см2.

Площа одного віброізолятора Sв = S/4 = 175 см2.

3. Визначаємо робочу вишину кожного віброізолятора, Н, см:

Нр = Ед· S/К,

де К – сумарна жорсткість віброізоляторів:

К = 4π2f20·Р /g,

де f0 = 12 Гц - припустима частота власних вертикальних коливань (визначаємо по графіку довідника: «Инженерные решения по охране труда в строительстве. Справочник строителя». Под ред Г.Г. Орлова. –М:. Стройиздат, 1985);

g = 981 см/с2 – прискорювання вільного падіння.

Тоді: К = 4·3,142 ·122·21000 /981 = 121572 Н/см2,

Нр = 250 · 700 / 121572 = 1,44 см.

4. Приймаємо Нр = 2 см і перетин віброізолятора – квадрат зі стороною d = 14 см, тоді S= 196 см2.

5. Визначаємо повну висоту:

Н = Нр + d/8 = 2 + 14/8 =3,75 см.

6. Визначаємо фактичну жорсткість прийнятих гумових віброізоляторів:

Кф = Ед· S/ Н = 250·700/3,75 = 46667 Н/см.

7. Визначаємо фактичну частоту власних коливань віброізольованого робочого місця по формулі:

f= (1/2π)·( Кф· g/Р)-2 = (1/6,28) )·( 46667· 981/21000)-2 = 7,47 Гц.

8. Визначаємо коефіцієнт передачі для частоти 63 Гц, на якій зареєстровано перевищення віброшвидкості по формулі:

µ = 1/[(f / f)2 -1] = 1/[(63 / 7,47)2 -1] = 1/70 = 0,014.

Розрахункове значення віброшвидкості віброізольованого робочого місця:

Vо = V · µ = 0,08 · 0,014 = 0,001 м/с < Vдоп = 0,02 м/с.

Таким чином, параметри віброізоляторів вибрані правильно, підтверджується розрахунком.

 

Завдання для самостійної роботи

Виконати розрахунок гумових віброізоляторів для вентилятора. Розрахунок виконати відповідно до методики, приведеної у прикладі вище.

Таблиця 3.7 – Вихідні дані для самостійної роботи за варіантами (номер варіанта приймається згідно з номером у журналі списку групи).

№п/п Показники №п/п Показники
Р, кН σ, Н/см2 Ед, Н/см2 Р, кН σ, Н/см2 Ед, Н/см2
1. 14.
2. 15.
3. 16.
4. 17.
5. 18.
6. 19.
7. 20.
8. 21.
9. 22.
10. 23.
11. 24.
12. 25.
13. 26.

Примітка: інші показники приймаються із приведеного вище прикладу розрахунку віброізоляторів.

 

Розрахунок допустимого часу робіт при електромагнітному випромінюванні

Приклад розрахунку.

У відкритому розподільчому обладнанні, де розташована апаратура з напругою U = 500 кВ, яка живиться перемінним струмом промислової частоти 50 Гц треба виконати планові роботи на ряді ділянок з підвищеною напругою електричного поля. Робота буде виконуватися без використання захисних засобів.

Тривалість роботи складає на ділянки А, де напруга електричного поля

ЕА = 10 кВ/м tЕА = 60 хвилин; на ділянки В, де напруга електричного поля ЕВ = 8 кВ/м tЕВ = 90 хвилин. Визначити фактичний час виконання робіт tЕС для третій ділянки С, де напруга електричного поля ЕС = 6 кВ/м, а також загальний час виконання робіт.

Рішення. В робочий зоні, яка характеризується різними значеннями напруги електричного поля, перебування персоналу обмежується граничним часом, Тгран :

Тгран = 8·( tЕ1 Е1 + tЕ2 Е2 +…tЕn Еn),

де tЕ1…n і ТЕ1…n фактичний й допустимий час (в годинах) перебування персоналу в конкретних зонах з напругою поля – Е1,…,Еn.

Допустимий час ТЕ (вимірюється в годинах) перебування персоналу в зонах з напругою Е (вимірюється в кВ/м) визначається по формулі:

ТЕ = 50/Е – 2.

Тоді допустимий час перебування персоналу в зонах А, В, С буде складати:

ТЕА = 50/10 -2 = 3 години;

ТЕВ = 50/8 – 2 = 4,25 години;

ТЕС = 50/6 – 2 = 6,33 години.

Підставляємо отримані значення в формулу (1) і рахуємо, що Тгран не повинно перевищувати 8 годин (тоб-то Тгран = 8 годин), тоді дійсний фактичний час перебування персоналу в зоні С можна підрахувати з рівняння:

8 = 8·(1/3 + 1,5/4,25 + tЕС/6,33),

tЕС = 2 години.

Таким чином, час роботи на ділянці С не повинен перевищувати 2 години, а загальний час роботи на всіх трьох ділянках не повинен перевищувати:

tзаг = tЕА + tЕВ + tЕС = 1 + 1,5 + 2 = 4,5 години.

 

Завдання для самостійної роботи.

Умови завдання аналогічні тим, що приводяться в прикладі розрахунку, але деякі показники залежать від варіанту вихідних даних (табл. 3.8).

 

Таблиця 3.8 – Вихідні дані для самостійної роботи за варіантами (номер варіанта приймається згідно з номером у журналі списку групи).

№п/п Показники №п/п Показники
ЕА, кВ/м ЕВ, кВ/м ЕС, кВ/м ЕА, кВ/м ЕВ, кВ/м ЕС, кВ/м
1. 14.
2. 15.
3. 16.
4. 17.
5. 18.
6. 19.
7. 20.
Продовження табл. 3.8
8. 21.
9. 22.
10. 23.
11. 24.
12. 25.
13. 26.

 

Зробити висновки щодо перебування персоналу на ділянках з підвищеною напругою електричного поля.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти