Планування музично-виховної роботи є підготовчим етапом до реалізації завдань музичного виховання. Тому, конкретний план, який забезпечує науково обґрунтований підхід, систематичну роботу з усіма вихованцями, індивідуальний підхід до кожного з них – один з показників організації роботи музичного керівника дошкільного закладу, його педагогічної майстерності. Значення планування музично-виховної роботи з дошкільниками полягає в тому, що воно дозволяє намітити перспективу та темпи музичного розвитку дітей, визначити зміст роботи у певний період, розподілити весь матеріал за часом, підібрати раціональні методи й прийоми навчання і виховання, встановити зв'язки між видами музичної діяльності дітей, формами її організації. Отже, планування музично-виховної роботи дозволяє організувати педагогічний процес як цілісне явище.

Вихідні позиції сучасного планування музично-естетичної діяльності дошкільників полягають у наступному:

1. Основою планування є та Програма виховання дітей у дошкільній навчальній установі, яка затверджена на першій педагогічній раді і ставить перед музичним керівником конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника. В освітній роботі з дітьми дошкільного віку окрім Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», як основної, а також можуть використовуватись й додаткові освітні програми комплексного характеру. Зокрема, це такі програми:

ü «Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку;

ü «Дитина в дошкільні роки», додаткова комплексна освітня програма розвитку дітей;

ü «Дитина», програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років.

З метою поліпшення якості музично-виховної роботи можна використовувати парціальні програми, що мають відповідні грифи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

2. План повинен будуватися на основі дидактичних принципів та принципів послідовності у викладі матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи, віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності форм та видів музичної діяльності дошкільників.

3. При складанні плану враховуються конкретні педагогічні умови (рівень музичного розвитку дітей, умови дошкільного закладу, напрями роботи педагогічного колективу).

4. План мусить бути за календарем тобто чітко передавати зміст роботи з дошкільниками. У ньому вказано, у яких видах музичної діяльності та формах організації буде здійснюватись музично-виховна робота.

Досвід і практика підтверджують, що планування має бути перспективним і поточним:

- перспективне планування визначає певні завдання і зміст музично-виховної роботи на тривалий відрізок часу: навчальний рік, півріччя, квартал, місяць;

- поточне (календарне) планування передбачає чітке визначення оптимальних форм роботи з дітьми для реалізації навчальних і виховних завдань та охоплює найближчий відрізок часу – від 1-2 днів до 1-2 тижнів.

Перспективне і поточне (календарне) планування розглядається як єдиний, нерозривний процес, який дасть можливість поетапно реалізувати намічені цілі, конкретизувати їх у певних формах роботи, освітніх завданнях до них. Перспективне планування служить основою для поточного. Зіставлення перспективного і календарного планів, показує їх безпосередній зв'язок і аналіз, дозволяє побачити чітку систему всій музично-виховної роботи дошкільної установи. Хоча перспективний план і відображає загальний характер музичного виховання та розвитку, він не є звітним документом. Іноді, у практиці роботи дошкільних установ, календарний план формально дублює перспективний.

Усім відомі думки Макаренка А.С. про обов'язковість планування поточного життя дитячого колективу. Він висунув ідею про систему перспективних ліній у вихованні дітей: далеку, середню, найближчу. Ці ідеї актуальні для сучасної педагогіки і практики музичного виховання дошкільнят. Тому, вважаємо за раціональне запропонувати реалізувати саме цю ідею у календарно-перспективній моделі планування музично-виховної роботи. На основі блочно-тематичного принципу, який передбачає інтегрований підхід до організованої та самостійної діяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу, музичний керівник має планувати щоденну освіньо-виховну роботу в дошкільному навчальному закладі у вигляді календарно-перспективного планування. Календарно-перспективне планування – органічне поєднання перспективного й календарного планів. Сутність календарно-перспективного планування полягає в тому, що музичний керівник передбачає зміст освітньо-виховного процесу у дошкільній установі та визначає таке:

ü на далеку перспективу –навчальний рік–визначаються завдання музичного виховання, плануються деякі форми організації музичної діяльності дошкільників (масові заходи, дійства музично-естетичного циклу);

ü на середню –квартал – передбачаються заходи, проведення яких заплановано перспективним планом на рік; намічається тема місяця, тижня, види музичної діяльності, основний і додатковий репертуар;

ü на найближчу –від 1-2 днів до 1-2 тижнів чи місяць– конкретизується зміст музично-естетичної роботи з дітьми у вигляді щоденних календарних планів музичних занять, вечорів розваги або святкового ранку, робота з родиною та педагогічним колективом вихователів.

Отже, такий підхід допоможе музичному керівнику упорядкувати виховний процес, дисциплінувати самого себе і дітей, забезпечити системність і послідовність у роботі.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ МУЗИЧНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

З ДОШКІЛЬНИКАМИ

Планування музично-виховної роботи в дошкільному закладі має свою специфіку, на яку неодноразово звертає увагу Вєтлугіна Н.А., «що зміст музичного виховання має деякі особливості на кожному відрізку пори року».

На початок навчального року закінчується остаточне комплектування вікових груп. Деякі діти вибувають із дитячого садка за різних причин,– надходять нові діти, рівень музичного розвитку їх різний. Таким чином, на початку навчального року необхідно організувати дитячий колектив. Особливу увагу треба звернути на культуру поведінки, зібраність, зосередженість дітей на музичних заняттях. Обов'язково виявити рівень музичного розвитку, намітити шляхи його розвитку. Лише потім коригуються завдання музичного виховання в кожній віковій групі. У всіх видах музичної діяльності: співі, рухах, слуханні – увага дітей постійно залучається до самої музики. Тому важливо формувати у них навички культури слухання. У навчанні особлива увага звертається на розвиток слухової зосередженості, формування сприйняття мелодії, ритму тощо. Необхідно одразу вчити дітей слухати музику, визначаючи її характерні особливості, і потім тільки формувати певні навички та вміння у співі, рухах, у грі на музичних інструментах відповідно до вікових можливостей і вимогам програми. У роботі використовуються добре знайомі твори з репертуару попередньої групи та нові, зовсім незнайомі дітям.

У другому кварталі педагог вже знає колектив, можливість кожної дитини. Триває інтенсивний розвиток емоційного чуйності дітей, їх музично-сенсорних і творчих здібностей. Стійкі навички та уміння дітей вимагають кропіткої, систематичної роботи педагога, тому що не слід захоплюватися частою зміною репертуару. Навпаки, необхідно взяти собі за правило – час від часу повторювати, закріплювати знайомий дітям репертуар, що зазвичай приносить їм задоволення, розвиває їх музичну пам’ять.

Завершує навчальний рік третій квартал. До цього часу діти кожної вікової групи придбали певний музичний досвід. Вони здатні творчо ставитися до запропонованих завдань, застосувати свої знання у самостійній діяльності, у кожного з них є певний запас улюблених пісень, танців, ігор. Наприкінці року слід перевірити рівень музичного розвитку всієї групи і кожної дитини окремо.

Четвертий квартал – це оздоровчий період. У літній час в основному повторюється і поглиблюється пройдений матеріал. Заняття проводяться на свіжому повітрі, у супроводі акордеона, баяна, частіше використовується грамзапис. Змінюється характер занять, більше включається, розважальних ігрових моментів. Значне місце на заняттях займають пісні без супроводу.

Пропонована характеристика послідовного розташування завдань виховання є приблизною. Конкретні умови, склад дітей, їх підготовленість підкажуть музичному керівнику і вихователю можливі варіанти розподілу програмного матеріалу за кварталами.

Зміст роботи щодо освітньо-виховного процесу з музично-естетичної роботи має бути відображений у календарному плані роботи, який належить до обов’язкового переліку документації музичних керівниківдошкільного навчального закладу (наказ Міністра освіти України від 30 січня 1998, №30). Календарний план повинен перебувати у дошкільному навчальному закладі , яким можуть скористатися завідувач, старший вихователь і вихователі дошкільного закладу. Загальноприйнятої форми календарного плану музичного керівника немає. Форма складання календарного плану може бути довільною: графічною чи текстовою, різною для педагога-початківця та педагога вищої кваліфікаційної категорії. Вона затверджується педагогічною радою ДНЗ, заноситься у протокол (з вказівкою прізвища педагога і форми планування – поширеної чи спрощеної), але педагогам надається право при плануванні проявляти творчість, ініціативу, враховуючи сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку. Музичний керівник має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі та форми планування.

СТРУКТУРА КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА

Пропонується кілька варіантів складання і оформлення планів. За формою, змістом та структурою календарний план повинен відображати всі напрямки роботи музичного керівника, а саме:

- з дітьми;

- педагогічним колективом;

- з родиною дітей.

Виходячи із зазначеного, в календарному плані роботи музичного керівника доцільно виділити умовні три блоки:

ü перший блок містить оперативну інформацію;

ü другий блок розкриває зміст музично-виховної роботи з дітьми на заняттях, у повсякденному житті дошкільного закладу та роботу музичного керівника з педагогічним колективом, родиною дітей;

ü третій блок передбачає фіксацію результатів попереднього та підсумкового діагностичних зрізів розвитку музичних здібностей дошкільнят у вигляді діагностичних карт.

Розглянемо структуру календарного плану та зміст кожного блоку окремо.

ПЕРШИЙ БЛОК КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ

У блоці оперативної інформації календарного плану представлено:

- інформація про дошкільний навчальний заклад;

- завдання освітньо-виховного процесу щодо музично-естетичного розвитку дітей конкретної вікової групи;

- графік проведення різних форм музичної діяльності дошкільників: музичні заняття, вечори розваг та заняття із фізкультури, ранкова гімнастика (з вказівкою дня тижня, часу і місця проведення);

- календарно-перспективна сітка занять і розваг, святкових ранків;

- перелік музичного репертуару (основного та додаткового) на місяць за всіма видами музичної діяльності дошкільників.

Титульна сторінка календарного планумістить інформацію про відомчу належність дошкільної навчальної установи, номер, назву. Вказана вікова група, навчальний рік.

На наступній сторінці подані завдання музично-освітньої роботи з дітьми. У них знаходять відображення цільові орієнтири освітньо-виховного процесу щодо музично-естетичного розвитку дошкільників на навчальний рік. Виховання без мети не буває, так як сутнісними характеристиками цього процесу є доцільність і цілеспрямованість. Музичний керівник дошкільного закладу повинен пам’ятати про це і приділяти більш пильну увагу цілепокладанню. Реальною метою виховання дітей дошкільного віку, яка визначає завдання музичного виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі, є виховання різнобічно розвиненої щасливої, емоційно благонадійної дитини. Тому основні завдання музичного виховання дітей дошкільного віку полягають у наступному:

· розвивати музичні та творчі здібності дітей з урахуванням можливостей кожної дитини за допомогою різних видів музичної діяльності;

· формувати початки музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури.

Як сказано вище, в блоці оперативної інформації представлений графік проведення різних форм організації музично-естетичної роботи з дошкільниками. Наприклад, у старшій групі в понеділок і четвер може бути заплановано проведення музичних занять (вранці), у вівторок і п'ятницю –занять із фізкультури під музику, а в середу – вечір розваги (у другій половині дня, після денного сну), створення ситуацій для самостійної музичної діяльності – у вівторок або п'ятницю.

Можна запропонувати й інший графік: понеділок і четвер – музичні заняття, вівторок і четвер – заняття із фізкультури, у п'ятницю – вечір розваги. У кожному з випадків до складання графіка музичної-естетичної роботи повинні уважно поставитися завідувач дошкільної установи, старший вихователь і музичний керівник. У календарному плані графік проведення занять з дітьми може виглядати приблизно так:

І варіант

Понеділок – музичне заняття (вказати час)

Вівторок – заняття із фізкультури (вказати час)

Середа – вечір розваги

Четвер – музичне заняття

П'ятниця – заняття із фізкультури

Ранкова гімнастика – щодня

Варіант ІІ

Понеділок – музичне заняття

Вівторок –заняттяіз фізкультури

Середа – музичне заняття

Четвер –заняття із фізкультури

П'ятниця – вечір розваги

Ранкова гімнастика – понеділок, середа, п'ятниця

Обов'язковим структурним елементом першого блоку є календарно-перспективна сіткапроведення музичних занять, вечорів розваг, святкових ранків, які в річному плані дошкільної навчальної установи заплановані на кожний квартал (три місяці) навчального року (дод.1).

Проведення музичних занять протягом одного кварталу планується у календарно-перспективній сітці утакий кількості.

1. Тематичне заняття (всіх різновидів) – одне на місяць.

2. Сюжетне (гра-заняття) – 2-3 на квартал.

3. Домінантне – від 3 до 8 на квартал.

4. Комплексне – одне на квартал.

5. Комбіноване – одне на квартал.

6. Контрольно-підсумкове – одне на квартал.

7. заняття пізнавальної спрямованості – одне на місяць.

Перелік репертуарущодо видів музичної діяльності дошкільників складається за двома напрямами: основний та додатковий. Репертуарний список музичний керівник визначає на квартал (за необхідністю, щомісяця може вносити корективи) або намічати музичний репертуар на один місяць.

ДРУГИЙ БЛОК КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ

Другий блок календарного плану. У другому блоці розкривається зміст освітньо-виховної роботи із дітьми конкретної вікової групи та визначаються основні форми роботи з педагогічним колективом та родиною дітей.

ПЛАНУВАННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ

Щоденні календарні плани різних форм організації музичної діяльності дошкільників (музичні заняття, вечори розваг, дозвілля, святкові ранки тощо) оформлюються за певною схемою. Наведемо зразкизапису календарного плану деяких типів музичних занять.

Схема запису календарного плану музичного заняття

традиційної структури:

Ø дата проведення;

Ø вид заняття;

Ø тип заняття;

Ø послідовність частин заняття (організація початку заняття, основна частина, підсумок заняття);

Ø структурні елементи основної частини заняття (музично-ритмічні рухи, слухання, вправи для розвитку слуху і голосу, співи, танок, музична гра);

Ø музичний матеріал, який розучується;

Ø програмні вимоги, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим репертуаром;

Ø деякі методичні прийоми.

Стислість або повнота запису плану заняття узгоджується з методистом дошкільного навчального закладу.

Схема запису календарного плану заняття нетрадиційної структури

(тематичне, комплексне, комбіноване):

Ø дата проведення;

Ø вид заняття;

Ø тип заняття;

Ø послідовність частин заняття (організація початку заняття, основна частина, підсумок заняття);

Ø структурні елементи основної частини заняття (окрім традиційних структурних елементів вказується ще додатковий –елемент із зображувальної діяльності, фізкультурного заняття, художньої праці тощо);

Ø музичний матеріал, який розучується;

Ø програмні вимоги, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим репертуаром та додатковими елементами заняття;

Ø деякі методичні прийоми.

При складанні календарного плану музичного заняття необхідно передбачити правильне співвідношення програмових завдань зі слухання музики, навчання співу, музично-ритмічних рухів; продумати чергування нового та знайомого матеріалу, творів різного настрою і характеру, навчальних, розвиваючих та виховних завдань, різноманітних методів роботи з дітьми. Слід пам'ятати, що в змісті музичного заняття слід планувати ознайомлення тільки з одним твором із будь-якого виду музичної діяльності. 75-80% часу заняття відводиться на повторення матеріалу, 20-25% – на уточнення завдань щодо поетапної роботи над конкретними творами, тому робота над іншим музичним репертуаром проводиться на етапах розучування і закріплення.

При плануванні змісту музично-ритмічних вправ слід дотримуватися такої кількості завдань з основних, танцювальних або імітаційно-наслідувальних рухів, які передбачаються для роботи на занятті з дітьми:

· молодша група: одне завдання у першому кварталі; два – у третьому кварталі;

· середня група: два – перший квартал; два – третій квартал (більш складні за змістом);

· старша група: два – перший квартал; три – третій квартал;

· старша (6-7): три – перший квартал; три – третій квартал (більш складні за змістом).

Планування програмного змісту щодо конкретного виду музичної діяльності здійснюється за опорними схемами (дод.2,3,4).

Найважче, навіть досвідченому музичному керівникові, спланувати певний програмний зміст, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим музичним репертуаром. Зміст програмних вимог полягає у визначенні завдань щодо музично-естетичного розвитку дітей. Наведемо приклади основних складових елементів щодо планування музично-виконавських навичок, засвоєння знань та уявлень про музику у різних видах музичної діяльності дошкільників:

- Слухання:

ü розвиток навичок музичного сприйняття;

· сприйняття характеру музики (твори в цілому і окремих частин); контрастності характеру;

· сприйняття програмності музики (твору в цілому і кожної частини окремо);

· сприйняття жанру, форми, засобів музичної виразності (реєстр, динаміки, темпу).

ü засвоєння первинних відомостей про музику.

- Вправи з розвитку слуху та голосу:

§ засвоєння елементів знань щодо підготовки до засвоєння нотної грамоти (за музичним букварем Н.Вєтлугіної);

§ вправи для розвитку слуху;

§ вправи для розвитку співочого голосу;

§ завдання для співочої творчості.

- Співи:

ü засвоєння вокальних навичок у процесі розучування пісень:

· звукоутворення;

· дикція;

· дихання.

ü Засвоєння хорових навичок у процесі розучування пісень:

· чистота інтонування;

· ансамблевий спів;

ü засвоєння навичок впізнавання музичного твору.

- Ритміка:

ü засвоєння рухових навичок у процесі вивчення музичних ігор, танців, хороводу;

ü засвоєння навичок передачі музично-ігрового образу в процесі вивчення музичних ігор (ритмічні навички);

ü завдання з музично-ігрової та танцювальної творчості.

- Гра на дитячих музичних інструментах:

· ознайомлення з характером звучання інструментів;

· засвоєння техніки гри на окремих музичних інструментах;

· засвоєння прийомів колективної та узгодженої гри при розучуванні пісень, п'єс;

· засвоєння навичок індивідуальної гри на дитячих музичних інструментах.

Найбільш важко сформулювати програмний зміст щодо завдань навчання дошкільників слухання музики. Засвоєння навичок сприйняття музики, культури слухання, оцінного ставлення до музики та знань про музику планується у комплексі. Пропонуємо такі варіанти формулювання дидактичних завдань щодо основних навичок (навичок сприйняття та засвоєння знань про музику):

v познайомити дітей з інструментальним (вокальним) твором....... Засвоїти знання про назву музичного твору;

v викликати емоційний відгук на музику.................... характеру;

v визначати (розрізняти)..........................; Засвоїти знання про…………..;

v учити пов'язувати (характер, жанр, форму, регістр тощо) з розвитком музичного образу;

v учити розрізняти відтінки настрою............... у п'єсах з однаковими назвами. Засвоїти знання про…………..;

v учити порівнювати п'єси з однаковими назвами, знаходити в них схожість і відмінності між . . . . (характер, жанр, форму, регістр тощо);

v учити розрізняти форму музичних творів, чути кульмінацію; Засвоїти знання про…………..;

v учити розрізняти зміну настроїв і їх відтінки в музиці ...............характеру; Засвоїти знання про…………..;

v звернути увагу на...........................;

v уточнити знання про.................................;

v перевірити засвоєння знань про.......................;

v дати уявлення про (жанри і його різновиди, хоровий, сольний спів);

v дати відомості про композитора.......... ..... ..

Плануючи засвоєння дітьми дошкільного віку відомостей про музику, педагог-музикант має враховувати зміст спеціальних знань із області музично-освітньої діяльності дошкільнят – терміни та деякі музичні поняття (дод.5).

Планування вечорів розваги здійснюється з урахуванням їх виду та форми. У практиці музичного виховання виділяють такі види:

§ видовищні;

§ концертні;

§ тематичні;

§ спортивні.

Кожний із зазначених видів розваги має свої різновиди (дод.6). У календарному плані запис вечора розваги подається у відповідній послідовності за наступною схемою.

Схема запису плану розваги:

§ дата проведення;

§ тема (назва);

§ вид розваги (видовищне, концертне, спортивне, тематичне, забава);

§ форма

§ мета;

§ дидактичні цілі (виховна, розвивальна, освітня);

§ музичний матеріал;

§ короткий сценарний план.

РОБОТА З РОДИНОЮ ДІТЕЙ

Як було зазначено вище, у другому блоці календарного плану доцільно висвітлити зміст діяльності музичного керівника у напрямках роботи з родиною дітей та педагогічним колективом дошкільного навчального закладу. Запланувати у перспективному плані на рік таку роботу дуже складно. Тому робота з родиною дітей та педагогічним колективом вихователів дошкільної навчальної установи у календарному плані вказується окремими блоками (тематика, форми проведення заходів музично-естетичного циклу, терміни) на квартал або на місяць. Такий підхід надає можливість музичному керівникові скоординувати свою роботу у всіх напрямках, систематизувати, упорядкувати за термінами. Розглянемо особливості планування роботи з родиною щодо музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Робота з родиною дітей – одна із сторін педагогічної діяльності музичного керівника. У чому полягає допомога дошкільного закладу молодій сім'ї у вирішенні завдань музично-естетичного розвитку дитини? Приблизний музичний репертуар для слухання та рекомендації з приводу відвідування театрів і концертних залів батьки повинні отримати в дошкільному закладі від вихователя та музичного керівника. Крім таких рекомендацій батькам потрібні рекомендації, які пов'язані з процесом спільного сприйняття музичного твору з дитиною в домашніх умовах і в умовах живого звучання. Ефективність таких консультацій, їх організація залежить від професійної компетентності старшого вихователя ДНЗ. Для цього педагогічний колектив дошкільного закладу і музичний керівник продумують і планують цикл зустрічей з батьками, які спрямовані на набуття необхідного слухацького досвіду та досвіду взаємодії з дитиною в процесі слухання музики. Це мають бути цікаві, привабливі за формою та змістом, спільні зустрічі педагогів, батьків та дітей. Така робота можлива за умови знання педагогами ДНЗ музичних смаків і потреб сім'ї, спрямованості батьків на грамотне педагогічно доцільне виховання і розвиток своєї дитини, особливостей музичного розвитку дошкільника. Отже, процес співпраці та співтворчості дошкільної установи і родини можна охарактеризувати як процес супроводу родини, метою якого є надання професійної допомоги просвітницького плану, перш за все у питаннях цілісного виховання та розвитку дитини.

Бачення проблеми співробітництва та співтворчості сім'ї та професійно-педагогічного колективу ДНЗ через призму педагогічної взаємодії, до якої відносяться різні форми роботи з родиною, а саме: батьківсько-виховательські щоденники музичного розвитку малюка, альбоми музичних відкриттів і досягнень сім'ї в цілому і персонально дитини, описові характеристики-портрети типу «Наш малюк в світі музики» або «Всією родиною на зустріч з музикою», діагностичні картки музичної культури сім'ї та актуальних для неї проблем музичного виховання і розвитку дитини, спільні музичні вечори, свята, які пропонують батьки, створюючи їх самостійно, сімейними групами або разом з дітьми. А також можна запропонувати і такі форми роботи з родиною, а саме:

· «День відкритих дверей»;

· бесіди (групові або індивідуальні);

· консультації (групові або індивідуальні);

· відкриті покази (свята, розваги, окремі музичні заняття);

· виступ по радіо чи телебаченню;

· виступ з шефськими концертами;

· виступ на батьківських зборах.

Робота з родиною дітей щодо музичного виховання планується на місяць. Зразок запису у календарному плані вікової групи може виглядати так, наприклад:

Робота з родиною

1. 02.12.2011р. Консультація. «Як організувати і провести свято новорічної ялинки у родині».

· Дата 2. 27.12.2011р. Відкритий показ святкового ранку для батьків.

Загрузка...

12 3 4