ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Результати вимірів та розрахунків

№ п/п Газ (пари) Об'ємна концентрація газу (парів) в повітрі, Коб.,% Молеку-лярна маса газу, М Темпера-тура повітря, °С Концен-трація газу, мг/м3 ГДК, мг/м3
             
             
             
             

 

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для контролю та самоконтролю

1. Дати визначення шкідливих речовин.

2. На які групи поділяються шкідливі речовини за характером впливу на організм людини?

3. Що впливає на ступінь отруєння організму людини шкідливими речовинами?

4. Як поділяються шкідливі речовини за вибірковою дією?

5. Що таке ГДК шкідливих речовин? Навести приклади ГДК для декількох речовин і пояснити їх значення.

6. Навести класифікацію шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини (тобто величиною ГДК).

7. Розповісти про біологічну дію шкідливих речовин на організм людини.

8. Розповісти про призначення і принцип роботи газоаналізатора УГ-2.

9. Пояснити методику визначення шкідливих речовин у повітрі за допомогою газоаналізатора УГ-2.

10.Пояснити, які методи використовують для визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі?

11.Розповісти про захист від впливу шкідливих речовин.


ДОДАТОК

До лабораторної роботи № 7

Таблиця1

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин

В повітрі робочої зони

№ п/п Назва речовини ГДК мг/м3 Клас небезпеки Агрегатний Стан
Азоту оксиди П
Аміак П
Ангідрид сірчистий П
Ангідрид сірки А
Ацетон П
Бензин-розчинник П
Бензин-паливний П
Гас П
Кислота сірчана А
Кислота соляна А
Вуглецю оксид П
Озон 0,1 П
Ртуть металева 0,01 П
Сірководень П
Свинець та його неорганічні сполуки 0,01 А
Спирт метиловий П
Хлор А

Примітка: П- пари; А- аерозоль.

 

Таблиця 2

Характеристика деяких шкідливих речовин

№ п/п Назва речовини Джерела Вплив на організм людини
Пестициди, гербіциди, ДДТ Сільськогосподар-ське виробництво Рак, пошкодження печін-ки, ембріонів
Важкі метали, свинець Фарби, бензин Нейроінтоксикація, голов-ні болі, пошкодження ни-рок, печінки, зниження ро-зумової діяльності
Кадмій Виробництво бата-рейок, мінеральних добрив Пошкодження печінки, нирок
Діоксин Гербіциди, елек-троніка, гальмові і гідравлічні рідини, флуоресцентні лампи Рак, хвороби шкіри та шлунку, вроджені анома-лії розвитку плоду
Вініл-хлорид Виробництво пластиків Рак легенів, печінки, де-пресія ЦНС, кумулятивна здатність
Ацетон Хімічна промисловість Ураження всіх відділів ЦНС, кумулятивна здат-ність
Ефір Медична промисловість Подразнення слизових оболонок очей та верхніх дихальних шляхів, опіки
Нафто- хімікати, бензин Транспорт, енергетика Головні болі, втрата коор-динації, лейкемія пошко-дження кісткового мозку

 

 

Таблиця 3

Показники режиму просмоктування досліджуваного повітря

№ п/п Досліджуваний газ (пар) Просмокту-ваний об’єм по-вітря, мл Верхнє значення шкали, мг/м3 Трива-лість ходу штока, с Загальний час просмок- тування,с
Аміак 30-60 4-10
Ацетилен 260-300
Ацетон 180-240
Азоту оксид 220-300
Бензин 200-230
Бензол 230-280
Вуглеводні нафти 200-300
Вуглецю оксид 180-240
Етиловий спирт 405-435
Ксилол 100-132
Сірки діоксид 15-45
Сірководень 140-200 10-30
Хлор 270-330
Толуол 200-300

Таблиця 4

Характеристика індикаторних порошків

№ п/п Досліджува-ний газ Забарвлення індикаторного порошку Газ (пари), які уловлюються фільтруючим патроном Гази (пари), які заважають визначенню
Аміак Синє - Кислот, лугів, амінів
Ацетилен Світло-коричневе Сірководню, фосфористо-го водню, ацетону, аміаку, води, кремнистого водню -
Ацетон Жовте Оцтової кислоти, оцтового ангідриду, соляної кисло-ти, сірки діоксиду Кетонів, оцтово-го ангідриду, со-ляної і оцтової кислот, складні ефіри
Азоту оксид Червоне - Галогенів (хлору, брому, йоду), азоту
Бензин Світло-коричневе Вуглеводнів ароматичного і ненасиченого рядів -
Бензол Світло-зелене Води Вуглеводнів жирного і аро-матичного рядів
Вуглеводи і нафти Світло-коричневе Води, вуглеводнів арома-тичних і ненасичених -
Вуглецю оксид Коричневе кільце Ацетилену, етилену, бензину, бензолу, спиртів, ацетону, сполук сірки, хлору, азоту оксидів Карболітів металів
Етиловий спирт Зелене Води, етилового спирту, органічних кислот, фенолу -
Ксилол Червоно-фіолетове Води Вуглеводнів жирного і аро-матичного рядів
Сірки діоксид Біле Сірководню, аміаку, азоту діоксиду, води -
Сірководень Коричневе - Меркаптанів
Хлор Червоне - Брому, йоду, окислювачів, хлорамідів
Толуол Темно-коричневе Води Вуглеводнів, жирного і аро-матичного рядів

 

 

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Дослідження запиленості повітря виробничих приміщень і робочих зон

Мета роботи: вивчити і засвоїти методику визначення концентрації пилу в повітрі виробничих приміщень, визначити концентрацію пилу та ефективність очистки повітря від пилу, співставити фактичне значення з допустимим і відповідно зробити висновок.

 

План підготовки до вивчення і виконання роботи

1. Вивчити матеріал теми.

2. Ознайомитися з будовою і принципом роботи приладів, що використовуються в даній роботі.

3. Засвоїти методику визначення концентрації пилу та ефективності очистки повітря від пилу і провести дослідження.

4. Дати оцінку одержаним результатам.

5. Дати відповіді на запитання для контролю та самоконтролю.

 

Загальні відомості

Виробничий пил досить розповсюджений небезпечний та шкідливий виробничий фактор. Пил викликає захворювання, є причиною підвищеної пожежо- та вибухонебезпеки виробництва, підвищує електронебезпеку виробничого процесу.

Причини пилоутворення – недосконалість технологічного процесу, обладнання, недостатня герметизація обладнання, порушення технологічних режимів, неякісне прибирання приміщень.

Розрізняють пил органічного (деревний, торф’яний, вугільний), неорганічного (металевий, мінеральний) і змішаного походжень. За дією на організм людини пил поділяється на отруйний (свинцевий, ртутний, миш'яковистий) і неотруйний (вугільний, вапняковий, деревний). Отруйний пил, погашаючи в організм чи осідаючи на шкірі, призводить до отруєння. Розчиняючись в біологічному середовищі, він перетворюється в рідку отруту. Так, свинцевий пил викликає зміни в нервовій системі, в крові, в дихальних шляхах.

Неотруйний пил подразнює шкіру вуха, слизову оболонку очей, верхні дихальні шляхи. Він може переносити мікроби, абсорбувати отруйні чи радіоактивні речовини, набути електричний заряд, що підвищує його небезпечну дію. Проникаючи в альвеоли легень, він викликає захворювання, які називаються пневмоконіозами.

Найбільш важкі форми цього захворювання виникають при вдиханні пилу, що містить вільний диоксид кремнію (силікоз) і пил азбесту (азбестоз).

Небезпечна дія пилу залежить від концентрації його в повітрі робочої зони (тобто масового вмісту частинок в одиниці об'єму повітря – мг/м3), ступеня його дисперсності, форми пилинок, їх твердості, волокнистості, хімічного складу пилу, питомої поверхні. Маса пилу, що вдихається людиною і призводить до захворювання, при всіх рівних умовах залежить від інтенсивності дихання людини, виду виконуваної роботи. Людина, що виконує важку фізичну роботу в запиленій атмосфері, частіше піддається захворюванню. Наявність в повітрі деяких хімічних газів, неблагоприємні метеорологічні умови також підвищують дію впливу пилу на організм людини. Частинки пилу розміром до 5 мкм (найчастіше розміром 1-2 мкм) представляють особливу небезпеку в зв'язку з тим, що вільно знаходяться в повітрі у вигляді аерозолів і здатні проникати глибоко в дихальні шляхи і затримуватися в них. Пилинки з колючою поверхнею дуже небезпечні, оскільки в’їдаються в слизову оболонку, тканини легенів і шкіру.

Для профілактики пилових захворювань встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК), які протягом 8-и годинного робочого дня чи 40-ка годинного робочого тижня не викликають захворювань чи відхилень в стані здоров'я людини. ГДК (табл. 1, додаток) нормуються в повітрі робочої зони (тобто простору висотою до 2 м над рівнем підлоги, на якій знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників).

Запиленість повітря можна дослідити масовим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найбільш поширеним являється масовий метод, за допомогою якого визначають масу пилу, що міститься в одиниці об'єму повітря. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після просмоктування через нього певного об'єму запиленого повітря, а далі розраховують концентрацію пилу (мг/м3).

Основні заходи по захисту від дії пилу – повна механізація, автоматизація і герметизація виробничих процесів; влаштування замкнутих і безперервних технологічних процесів; заміна сухих методів переробки та обробки матеріалів, під час яких виділяється пил, мокрими та ін. При недостатній ефективності колективних методів захисту використовують засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) – респіратори, спецодяг, окуляри.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти