Інформаційна база стратегічного аналізу

Інформаційна база стратегічного аналізу — це постійно діюча система взаємозв’язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством. Джерелом такої інформації є середовище. За ступенем зв’яз­ків елементів середовища зі стратегічним управлінням підприємства розрізняють такі його складові частини:

· макрооточення;

· безпосереднє оточення;

· внутрішнє середовище.

Стратегічний аналіз макросередовища включає вивчення впли­ву економіки держави, правового регулювання, політичних процесів, природних умов і ресурсів, соціальних аспектів на стратегію розвитку підприємства. Ці елементи макрооточення не мають прямого зв’язку з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу.

Безпосереднє оточення аналізується за такими основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти, ринок робочої сили та інші. Воно охоплює тих учасників ринку, з якими підприємство має прямі стосунки або які безпосередньо впливають на його діяльність.

Стратегічний аналіз внутрішнього середовища виявляє можливості і потенціал, на який може розраховувати підприємство у конкурентній боротьбі в процесі досягнення своїх цілей. Внутріш­нє середовище включає такі елементи підприємства: виробництво, фінанси, маркетинг, управління персоналом, організаційну структуру. Взаємозв’язок організаційних рівнів середовища та їх елементів наведено на рис. 1.9.

Рис. 1.9. Рівні організації середовища та їх елементи

Макрооточення і безпосереднє оточення разом складають зовнішнє середовище.

Таким чином, об’єкти стратегічного аналізу розміщуються у трьох частинах середовища: макрооточенні, безпосередньому ото­ченні і всередині підприємства. Вони мають різний вплив на стратегію діяльності підприємства.

Ефективність стратегічного аналізу залежить від кількості і якості елементів, які складають його інформаційну базу. Це означає, що фахівці-аналітики до початку аналізу стратегії підприємства повинні визначити межі аналізу середовища.

На визначення цих обмежень для цілей стратегічного аналізу впливають такі основні чинники:

кількість і характер найважливіших елементів середовища;

обмеження аналізу середовища рамками часу.

У короткостроковому періоді підприємство в багатьох випадках може зосередитися тільки на тих елементах, які в основному впливають на його поточне функціонування. У довгостроковому періоді у підприємства з’являються можливості досліджувати загальний характер зовнішнього середовища.

Коли визначені найбільш значущі фактори середовища підприємства, необхідно одержати щодо них усю можливу інформацію.

Формування інформаційної бази стратегічного аналізу починається зі збирання інформації щодо критичних елементів середо­вища такими способами:

· сканування середовища, тобто пошук вже сформованої інформації, яка існує у ретроспективі;

· моніторинг середовища, тобто відстеження поточної і нової інформації;

· прогнозування — спроба представити інформацію про майбутній стан середовища.

Для аналізу інформації на підприємстві створюється спеціальна система оцінки зовнішнього середовища, яка передбачає проведення спеціальних спостережень, пов’язаних з особливими подіями, і регулярних спостережень за станом важливих для під­приємства зовнішніх чинників. Проведення спостережень може здійснюватися у різний спосіб. Найбільш розповсюдженими серед них є:

· аналіз матеріалів, опублікованих у періодичний пресі, книжках, інших інформаційних виданнях;

· участь у професійних конференціях;

· вивчення думок співробітників підприємства;

· проведення нарад з проблемних питань на підприємстві;

· аналіз досвіду діяльності підприємства.

Вивчення компонентів макрооточення не повинно закінчуватися тільки констатацією того, у якому стані вони знаходилися раніше або знаходяться нині. Потрібно виявити тенденції, характерні для зміни стану окремих важливих факторів і спробувати передбачити тренди розвитку цих факторів, щоб визначити, що загрожує підприємству і які можливості можуть відкритися перед ним у майбутньому.

Система стратегічного аналізу дає необхідний ефект, якщо вона підтримується керівництвом підприємства і забезпечує його інформацією, тісно пов’язаною із системою планування на підприємстві.

Усі ключові стратегічні показники діяльності підприємства разом з показниками, які характеризують виробничий процес, мають кількісно оцінюватися і відображатися у звітах підприємства та його підрозділів. При складанні звітів, що дозволяють контролювати стратегічний процес, слід дотримуватися таких загальноприйнятих правил:

· інформація і система звітності повинні містити дані не більше, ніж це необхідно для з’ясування надійної картини теперішнього часу. Серед зібраних даних виділяють стратегічно важливі змінні і чинники, які мають істотне значення для розвитку підприємства;

· інформація повинна бути необхідною і достатньою для прий­няття своєчасних управлінських рішень;

· статистичні звіти повинні відображати відхилення від планових показників, щоб привернути увагу менеджерів і керівництва до з’ясування причин відхилень від поставлених завдань розвитку підприємства;

· звіти і статистичні дані мають бути своєчасними і надавати можливість оперативно корегувати діяльність підприємства.

Звітна та інша інформація дає виконавцям стратегії можливість оцінити показники і забезпечити умови для впровадження нових розробок та дій, які сприятимуть поліпшенню виконання або конкретизації стратегії.