ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Критерії доцільності вибору інвестиційних проектів

Прогнозування інвестицій — це важлива проблема фінансового планування.

Велике значення має економічне обґрунтування інвестиційного проекту, пов’язаного з новими капітальними вкладеннями. У прак­тиці планування капітальних вкладень існують певні показники, які дають можливість приймати рішення щодо інвестиції. Найголовнішими з них є:

1) період окупності інвестицій;

2) середня ставка доходу;

3) чиста теперішня вартість;

4) індекс рентабельності (прибутковості);

5) внутрішня ставка доходу.

Період окупності інвестицій — це кількість років, потрібних для покриття всіх витрат на інвестиційний проект. Якщо період окупності прийнятний для підприємства, проект буде схвалено. При порівнянні двох або більше проектів, перевага надається проектам з коротшим періодом окупності.

Наприклад, прийнятний для підприємства максимальний період окупності — 4 роки. Нехай протягом наступних шести років проект даватиме щорічні грошові надходження — 25 000 грн., початкові інвестиції становлять 90 000 грн. Підрахунок показує, що за чотири роки буде отримано 100 000 грн. (4 роки · 25 000 грн.). Таким чином, проект треба схвалити, оскільки початкові інвестиції у проект окуповуються менш ніж за 4 роки.

При прогнозуванні рівномірних надходжень період окупності розраховується як відношення суми первісних інвестицій до річної суми грошових надходжень.

Наприклад, підприємство «Дента» планує для виготовлення нової продукції придбати обладнання вартістю 180 000 грн. Щорічні грошові надходження очікуються в сумі 60 000 грн. Отже, період окупності для розглянутого проекту дорівнюватиме:

Розглянемо варіант, коли грошові надходження неоднакові в різні роки (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Надходження грошових потоків

(грн.)

Рік Сума грошового потоку, грн. Залишок невідшкодованої суми інвестицій на кінець року, грн.
180 000
90 000 90 000
78 000 12 000
48 000

Із табл. 5.3 випливає, що період окупності в даному випадку охоплює 2 роки і частину третього року. Визначимо яку саме частину:

Таким чином, період окупності становить 2 роки і 3 місяці.

Розрахувати період окупності нескладно. Але цей показник, попри свою простоту, має недолік: він не враховує зміни вартості грошей з часом, а також грошових надходжень в роки, наступні після періоду окупності.

Середня ставка доходу — це простий бухгалтерський засіб, який показує прибутковість проекту. Суть методу полягає в порівнянні чистих доходів з початковою вартістю проекту. Для цього суму всіх майбутніх чистих доходів ділять на суму середніх інвестицій.

Наприклад, початкові інвестиції становлять 120 000 грн. Перед­бачається у наступні 4 роки отримати такі чисті доходи:

1-й рік — 12 000 грн.;

2-й рік — 15 000 грн.;

3-й рік — 20 000 грн.;

4-й рік — 25 000 грн.

Визначимо середню ставку доходу.

1. Середній чистий дохід:

2. Середні інвестиції:

3. Середня ставка доходу:

Для спрощення розрахунків припускається, що амортизація початкових інвестицій провадиться щорічно рівномірно. Тому, щоб знайти середні інвестиції, суму початкової інвестиції ділимо на два. Однак цей метод також має недоліки. Він зовсім не враховує зміну вартості грошей з часом, ігнорує амортизаційні відрахування як джерело грошового потоку.

Чиста теперішня вартість — це різниця між теперішньою вартістю майбутніх грошових надходжень та вартістю початкової інвестиції. Щоб визначити чисту теперішню вартість проекту капітальних вкладень, потрібно майбутні грошові надходження дисконтувати за допомогою відповідної ставки дисконту. Потім знаходять різницю між теперішньою вартістю майбутніх грошових надходжень і теперішньою вартістю первісної інвестиції.

Якщо теперішня вартість майбутніх грошових потоків, очікуваних від інвестиції, вища за початкову вартість інвестиції, то проект варто реалізувати, оскільки він забезпечить підприємству отримання прибутку.

Якщо, навпаки, теперішня вартість майбутніх грошових потоків нижча за початкову вартість інвестиції, то проект слід відхилити, тому що він не забезпечить інвестору надходження прибутку.

Приклад.

Підприємство «Алофа» розглядає варіант інвестування в проект, який за 5 років принесе грошові доходи: 5000 грн.; 4000 грн.; 4500 грн.; 3000 грн.; 2000 грн. відповідно. Чи рекомендували б ви підприємству цей проект, якщо його дисконтна ставка — 15 %, а початкова інвестиція — 10 500 грн.?

Розрахуємо теперішню вартість грошових потоків, використову­ючи дані табл. 5.4 і таблицю теперішньої вартості ануїтету (дод. 5).

Таблиця 5.4

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти