Лужні гірські породи– магматичні гірські породи, що містять фельдшпатоїди і (або) лужні темнокольорові силікати – лужні піроксени і (або) лужні амфіболи. За вмістом SiO₂ (% мас.) Л.г.п. класифікуються на ультраосновні (<44), основні (44-53), середні (53-64), кислі (64-70).

Виділено 19 сімей Лужних гірських порід., в тому числі ультраосновних:

· сім’я лужних пікритів,

· мелілітитів,

· ультраосновних фоїдитів (клас вулканічних порід),

· мелілітолітів,

· ультраосновних фоїдолітів (клас плутонічних порід);

основних:

· сім’я лужних базальтоїдів,

· основних фоїдитів,

· лужних габроїдів,

· основних фоїдолітів;

середніх:

· сім’я лужних трахітів,

· фонолітів (клас вулканічних порід),

· лужних сієнітів,

· фельдшпатоїдних сієнітів (клас плутонічних порід);

кислих:

· сім’я лужних трахідацитів,

· пантелеритів,

· комендитів (клас вулканічних порід),

· сім’я лужних кварцових сієнітів,

· лужних гранітів,

· лужних лейкогранітів (клас плутонічних порід).

За співвідношенням Na₂O : K₂O розрізнюють серії:

· натрієву (>4),

· калієво-натрієву (1-4),

· калієву (<1 для ультраосновних і основних, <0,4 – для середніх і кислих Л.г.п.).

Граничний вміст суми лугів (Na₂О+K₂О, % мас.) складає в ультраосновних Л.г.п. понад 1-2, в основних 4,5-22, в середніх 7,8-22, в кислих 9-13.

Для лужних гірських порід характерні підвищені концентрації летких компонентів: F; CI; СО₂; СН₄ і ін. Типоморфні породотвірні мінерали Лужні гірські породи : олівін, клінопіроксен, меліліт, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для ультраосновних); плагіоклаз, лужний польовий шпат, клінопіроксен, олівін, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для основних); лужний польовий шпат, альбіт, лужний клінопіроксен, лужний амфібол, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для середніх); лужний польовий шпат, альбіт, кварц, лужний клінопіроксен, лужний амфібол (для кислих).

Акцесорні мінерали: рамзаїт, ловеніт, ферсміт, ортит, лопарит, чкаловіт і ін. Структура дрібнозерниста до пегматоїдної, текстура масивна, порфіровидна, смугаста і ін. Колір світло-сірий до темно-сірого, іноді зеленуватий або рожево-сірий. Л.г.п. поширені в межах жорстких консолідованих сегментів континентальної земної кори (древні платформи, щити, складчасті області) і на океанічних островах, де складають масиви, вулканічні поля, групи масивів. Л.г.п. використовуються для отримання глинозему (уртити), скла (лейкофойяїти), кераміки (синирити) та ін. З Л.г.п. пов’язані родов. рідкісних корисних копалин (ніобій, цирконій тощо) і рідкісноземельних елементів, слюди, фосфатного залізняку, дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів.

Під магматизмом розуміють сукупність складних процесів, які проявляються у вигляді внедріння магми в земну кору або виверження її на поверхню. Грецькою мовою μαγμα означає “тістоподібна маса”.

Магматизм розподіляється на інтрузивний (від лат. intrusio – вклинення, внедріння), та ефузивний (від лат. effusio – виливання, розтікання). Ефузивний магматизм частіше називають вулканізмом.

Магматичні процеси відбувалися на протязі усієї історії формування земної кори (близько 4,6 млрд. років). Відбуваються вони і зараз, хоч і набагато менше ніж на початковій стадії. Тому магматичні породи мають значне поширення в земній корі і складають не тільки "базальтовий" та "гранітний" шари, а й вклинюються в осадочну оболонку у вигляді різних за формою і величиною інтрузивних тіл.

За умовами формування інтрузивні тіла можна поділити на п’ять груп:

1. Гранітні масиви – в докембрійських складчастих комплексах. В їх утворенні основну роль відіграли процеси гранітизації.

2. Інтрузії батолітового типу, які утворюються переважно на великих глибинах в складчастих областях.

3. Інтрузивні тіла, які утворились на невеликій глибині (менше 1,5-2 км) і мають значно менші розміри.

4. Численні порівняно невеликі тіла, які генетично пов’язані з вулканічними процесами. Вони утворюються близько поверхні і тому їх часто можна побачити на поверхні Землі (в каналах, через які магма виливається на поверхню).

5. Тіла, що утворились у тріщинах гірських порід.

Осадові гірські породи(Уламкові).

Утворення уламкових порід. Структура порід

Уламкові породиутворюються в результаті механічного руйнування вже існуючих порід і накопичення уламків.

Структура уламкових гірських порід обумовлюється розмірами уламків: від великоуламкової (більше 2 мм) до тонкоуламкової (менше 0,005 мм).

2.Крупно уламкові (грубоуламкові) породи (псефіти).

В залежності від величини уламків серед них розрізняють три гранулометричних типи порід: грубоуламкові, або псефіти – породи, розмір уламків який перевищує 2 мм в поперечнику, група уламкових гірських порід, зерна яких мають розмір не менше ніж 2 міліметри. Найчастіше псефіти утворюються в гірських районах, у долинах рік, прибережних частинах морів. До псефітів належать: галька, щебінь, гравій, конгломерат, брекчія тощо.

Середньоуламкові породи (псаміти).

Середньоуламкові, або піщані, які ще називають псамітами, розмір уламків яких знаходиться в межах 2-0,05 мм, піщані породи – породи, що на 50 % і більше складаються з зерен мінералів та уламків гірських порід розміром від 0.05 до 1 мм.

Пухкі (рихлі) різновиди називають пісками, а зцементовані – пісковиками. Серед Псамітів розрізнюють мономінеральні (частіше за все кварцові), олігоміктові (кварц-полевошпатові й ін.) і полімінеральні (аркозові пісковики і ґраувакки) породи.

Псаміти утворюються переважно внаслідок фізичного вивітрювання гірських порід і подальшого перенесення та відкладення уламків. Деякі П. або самі є корисними копалинами (нерудні буд. матеріали), або вміщають скупчення нафти, газу, рідше алмази, золото, платину і ін. корисні копалини розсипних родовищ.

Дрібноуламкові породи (алевроліти)

Дрібноуламкові, або пилуваті породи, складені з уламків розміром від 0,05 до 0,005 мм. Дрібно уламкові, або алевритові, породи більш ніж на 50% складаються з алотигенних теригенно-уламкових зерен розміром від 0,005 до 0,05 мм. Зцементовані алевритові породи називаються алевролітами. В США до алевритових грунтів за значенням найближче термін «сілт» (silt – пил англ.) із частками розміром 0,002 – 0,05 мм та siltstone – алевроліт. Французькі геологи використовують для позначення утворень, близьких до алевролітів, терміни «лютит» (lutite – фр.) – уламкова порода, що складається з часток менших за 0,06 мм.
Алевроліти є утвореннями, перехідними між піщаними і глинистими породами. Грубозернисті алевроліти (0,05 – 0,1 мм) за мінеральним складом, структурою і характером цементів подібні до тонкозернистих пісковиків. Дрібнозернисті алевроліти (0,01 – 0,05 мм) звичайно є більш або менш глинистими відмінами порід. Дрібно алевритовий уламковий матеріал часто є суттєвою домішкою (до 25-50%) в глинах і аргілітах.

Породи змішаного складу.

Піщано-алевритові породи змішаного складу
Визначення найменування піщано-алевритових порід. За результатами гранулометричного аналізу визначення найменування піщано-алевритових порід здійснюється з використанням класифікаційної трикутної діаграми, побудованою для системи пісок – алеврит – глина. Окрім суто піщаних, пилуватих і глинистих порід в природі існує низка змішаних утворень, представлених сумішшю часточок різних розмірів і складу. Найпоширенішими серед таких порід є суглинки, в яких кількість глинистого матеріалу складає 40-50% об’єму породи, і супіски, вміст в яких глинистих часток досягає 20-30%.

Класифікація уламкових та глинистих порід

Структура та клас порід Незцементовані Розмір зерен (уламків), мм Зцементовані

Незв’язні Зв’язні Загострені, кутасті Обкатані

Загострені, кутасті Обкатані

Велико-уламкові Глиби Щебінь: крупний середній дрібний Жорства: крупна середня дрібна Валуни Галька: крупна середня дрібна Гравій: крупний середній дрібний >100 100-60 60-40 40-20 20-10 10-4 4-2 Брекчія крупна Брекчія середня Брекчія дрібна Конгло валун Конгло-мерат Гравел

Середньо-уламкові Пісок: гравелистий крупнозернистий середньозернистий дрібнозернистий пилуватий 2-1 1-0,5 0,5-0,25 0,25-0,1 0,1-0,05 Піщаники

Дрібно-уламкові - - Супісок (лес) 0,05-0,005 Алевроліт

Тонко-уламкові - - Глини <0.005 Глинистий сланцевий (аргіліт)

Змішані - - Суглинок Піщано-глинистий сланець

Хемогенні і органогенні породи

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 Следующая