|
Суб’єкта підприємницької діяльності – фермерське господарство,
Одноосібне селянське Господарство Вид підприємницької діяльності - вирощування ремонтантної Малини в умовах Львівщини Місце здійснення – фермерське господарство, Одноосібне селянське господарство Зміст Резюме Аналіз ринку Характеристика підприємницької діяльності Управління і власність Планування діяльності 6. Фінансове планування Оцінка можливих ризиків
1. 1. Резюме З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються стандарти, зокрема структура продовольчого кошика. За цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, а натомість збільшується частка плодів і ягід. Недостатність фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, помилки в інвестиційній та маркетинговій діяльності, низький платоспроможний попит населення, призводить до швидкого скорочення промислового виробництва. За рахунок сільськогосподарських підприємств на ринку формується лише 33-35% пропозиції. Тому в зоні західного регіону цю нішу повинні зайняти фермерські господарства і одноосібні селянські господарства.
1. 2. Аналіз ринку Місткість вітчизняного ринку плодів та ягід є достатньо високою, враховуючи те, що споживання становить менше норми, а фізіологічна норма на 1 людину складає в рік 82 кг. Фонд споживання у Львівській області за останній рік становив 116 тисяч тонн плодів та ягід. Однак розвиток плодово-ягідного виробництва стримує ринок збуту. Найефективнішою системою продажу плодово-ягідної продукції вважаються оптові та оптово-роздрібні ринки. В Україні такі ринки дуже повільно розвиваються. За останні роки вдалося збільшити виробництво плодово-ягідної продукції в Україні на 33%, що склало 286, 8 тис. тонн. Завдяки фінансовій підтримці держави планується до 2015 року збільшити плодово-ягідне виробництво в 1,5 рази до 436,6 тис. тонн. Фінансова компенсація держави на створення ягідників передбачає відшкодування коштів на їх закладку, а також на придбання холодильного обладнання. Всі ці умови могли б позитивно сприяти розвитку плодово-ягідного виробництва на базі фермерських та селянських одноосібних господарств.
1. 3. Характеристика підприємницької діяльності Для ефективного ведення господарської діяльності важливими елементами є: вибір місця і придатність грунтів, підготовка поля, садивний матеріал, сорти, садіння, догляд за насадженнями, збирання врожаю. Продуктивність малини в значній мірі залежить від того, наскільки правильно вибрана ділянка для її вирощування. Краще всього висаджувати рослини на рівних місцях або невеликих схилах до 4-60 південно-східного чи південно-західного напрямків, без западин. Було б добре, якби вибране місце було захищене від вітрів, що зменшує небезпеку підмерзання насаджень. Одночасно ділянка не повинна затінюватися. Важливим елементом в технологічному процесі вирощування малини є підготовка грунту перед садінням. Вона полягає у виборі найкращого попередника, очищенні грунту від бур’янів і шкідників та створенні оптимального поживного режиму. Дуже добрим попередником для малини є рослини з родини хрестоцвітних (ріпак, гірчиця, капуста), так як вони обмежують в грунті наявність шкідників і паразитичних грибків. Добрим попередником також є різні сидеральні культури, особливо бобові. В рік садіння грунт утримують під чорним паром. Слід уникати садіння малини по: - малині, суниці, картоплі, помідорах і буряках – із-за небезпеки зараження грунту кореневими хворобами і нематодами; - багаторічних плантаціях бобових (конюшина, люцерна) і злакових трав – із-за небезпеки накопичення в грунті шкідників (дротяників, личинок травневого жука, довгоносиків), які можуть пошкодити кореневу систему. Важливе значення при підготовці поля до садіння має очищення його від багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (пирію, осотів, берізки польової тощо) та грунтових шкідників (дротяників, личинок травневого хруща і ін.). Ці роботи бажано проводити в паровому полі використовуючи агротехнічні і хімічні методи. Якщо для успішного виконання цих робіт недостатньо агротехнічних методів, слід застосовувати гербіциди (Раундап 360 – 3-6 л/га з додаванням Естерону, 60 % к.е. – 0,8-1,0 л/га при витраті робочого розчину 300-400 л/га) проти названих вище бур’янів і препарат Медветокс-У – 50 кг/га на глибину 4-5 см проти грунтових шкідників. Дуже істотне значення має агрохімічна оцінка грунту. За рік перед створенням плантації беруться зразки грунту для виконання аналізів на вміст гумусу, рухомих форм фосфору і калію, рН, легкогідролізуємого азоту і ін. При рН нижче 5 поле потрібно вапнувати. Це треба зробити за рік (або раніше) до садіння малини. Оптимальні норми органічних і мінеральних добрив визначаються на основі одержаних результатів аналізів. При відсутності аналізів, норми удобрення можна застосувати, як для грунтів із середнім рівнем забезпеченості поживними речовинами: 60-80 кг (до 100 кг/га) на 10 м2 органічних добрив (60-80 до 100 т/га), з додаванням 600-620 г (600-620 кг/га) суперфосфату, 430-450 г (430-450 кг/га) калімагнезію. При відсутності органічних добрив, для збагачення грунту органікою, дуже гарні результати в наших умовах дає застосування посівів сидеральних культур – на Поліссі люпину, озимого жита, а в західному Лісостепу – озимого ріпаку, озимого жита, гірчиці і ін. Орють грунт на глибину гумусового горизонту: на чорноземах і темно-сірих грунтах – на 25-30 см, а на дерново-підзолистих, сірих і світло-сірих – на 18-22 см. Садивним матеріалом служать однорічні і зелені відприски, зелені і кореневі черенки. Неодмінна умова при цьому – повна гарантія незараженості саджанців вірусними і мікоплазмовими хворобами: мозаїкою, курчавістю, карликовістю. При вирощуванні саджанців необхідно слідкувати за тим, щоб не занести на плантації шкідників і хвороби: малинну муху (на зелених відприсках), стеблову і пагонову галлицю (на однорічних відприсках), антракноз і пурпурову плямистість. Для закладання насаджень використовують стандартні саджанці з добре розгалуженою кореневою системою не менше 15-20 см завдовжки з 1-2 стеблами висотою 30-40 см і більше. При виборі сортів перевага надається високоврожайним і крупноплідним, стійким до хвороб і шкідників, а також до несприятливих погодних умов, з переважно осіннім строком плодоношення – Полка польської селекції. Перспективними сортами є Поляна, Покуса, Геракл, Бріліантова, Золота осінь. Кращим строком садіння в умовах західного Лісостепу і на Поліссі є рання осінь, але не пізніше як за 20 днів до замерзання грунту. Як виняток, іноді практикують і весняне садіння. Затримка з садінням весною погіршує приживлюваність, бо рослини дуже часто починають ріст ще у прикопці, розтрачуючи на це запаси вологи і поживних речовин. Садіння в ямки застосовують на присадибних ділянках. Щоб повніше механізувати міжрядний обробіток грунту, рослини під час садіння розміщують з відстанню між рядами 2,5-3 м, а в ряду – від 0,3 до 0,5 м. При таких схемах на 1 га висаджують від 6,7 до 13,3 тис. шт. Потім у рядах за рахунок росту паростків утворюються суцільні смуги малини завширшки 40-50 см. Після садіння рослини поливають. У висаджених рослин надземну частину зрізають на рівні поверхні грунту. Зрізані стебла виносять за межі плантації і спалюють, щоб знищити інфекцію. У промислових насадженнях малину вирощують як шпалерну культуру. Формування крони куща на шпалері – прогресивний елемент агротехніки. Кріплення стебел до шпалерного дроту веде до підвищення врожаю, продуктивності праці на зборі ягід. Але все ж таки перевагу потрібно надавати такій агротехніці, при якій підв’язка стебел не потрібна. Догляд за плодоносною плантацією ведуть таким чином, щоб отримати оптимальну кількість сильних вирівняних стебел, що виростають з основи куща у вузькій смузі ряду. У перший рік після садіння грунт періодично рихлять, знищуючи бур’яни. Для зменшення затрат ручної праці у боротьбі з бур’янами застосовують гербіцид баста, 20 % в.г. (3,0-5,0 кг/га) у період їх активного росту, за умови захисту культури. У перші два роки після садіння необхідно створити ряди з однорічних пагонів, добре виповнені смуги завширшки 40-50 см. Насадження малини удобрюють з врахуванням їх віку та забезпеченості грунту елементами живлення. У молодих насадженнях у перші два роки після садіння вносять тільки азотні добрива (45-60 кг/га поживної речовини). На третій і наступні роки, для забезпечення нормального росту і плодоношення, малину щорічно підживлюють мінеральними добривами (Р45-60, К45-90), і раз у два роки вносять органічні – по 25-30 т/га. Азотні – вносять щорічно весною, під перший обробіток грунту по 90 кг/га д.р., фосфорні і калійні – щорічно восени під культивацію. Із шкідників найбільшої шкоди завдають малинова брунькова міль, малиново-суничний довгоносик, малинова стеблева муха. З хімічних препаратів дозволено проти малинової брунькової стеблевої молі, малиново-суничного довгоносика, малинової мухи застосовувати інсектоакарицид актеллік (1,5 л/га). Серед хвороб малини найбільш поширені пурпурова плямистість, антракноз, ржавчина.
|
|
|