ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Суб’єкта підприємницької діяльності – фермерське господарство,

Одноосібне селянське

Господарство

Вид підприємницької діяльності - вирощування ремонтантної

Малини в умовах Львівщини

Місце здійснення – фермерське господарство,

Одноосібне селянське господарство

Зміст

Резюме

Аналіз ринку

Характеристика підприємницької діяльності

Управління і власність

Планування діяльності

6. Фінансове планування

Оцінка можливих ризиків

 

1. 1. Резюме

З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються стандарти, зокрема структура продовольчого кошика. За цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, а натомість збільшується частка плодів і ягід.

Недостатність фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, помилки в інвестиційній та маркетинговій діяльності, низький платоспроможний попит населення, призводить до швидкого скорочення промислового виробництва. За рахунок сільськогосподарських підприємств на ринку формується лише 33-35% пропозиції. Тому в зоні західного регіону цю нішу повинні зайняти фермерські господарства і одноосібні селянські господарства.

 

1. 2. Аналіз ринку

Місткість вітчизняного ринку плодів та ягід є достатньо високою, враховуючи те, що споживання становить менше норми, а фізіологічна норма на 1 людину складає в рік 82 кг. Фонд споживання у Львівській області за останній рік становив 116 тисяч тонн плодів та ягід. Однак розвиток плодово-ягідного виробництва стримує ринок збуту. Найефективнішою системою продажу плодово-ягідної продукції вважаються оптові та оптово-роздрібні ринки. В Україні такі ринки дуже повільно розвиваються.

За останні роки вдалося збільшити виробництво плодово-ягідної продукції в Україні на 33%, що склало 286, 8 тис. тонн. Завдяки фінансовій підтримці держави планується до 2015 року збільшити плодово-ягідне виробництво в 1,5 рази до 436,6 тис. тонн.

Фінансова компенсація держави на створення ягідників передбачає відшкодування коштів на їх закладку, а також на придбання холодильного обладнання. Всі ці умови могли б позитивно сприяти розвитку плодово-ягідного виробництва на базі фермерських та селянських одноосібних господарств.

 

1. 3. Характеристика підприємницької діяльності

Для ефективного ведення господарської діяльності важливими елементами є: вибір місця і придатність грунтів, підготовка поля, садивний матеріал, сорти, садіння, догляд за насадженнями, збирання врожаю.

Продуктивність малини в значній мірі залежить від того, наскільки правильно вибрана ділянка для її вирощування. Краще всього висаджувати рослини на рівних місцях або невеликих схилах до 4-60 південно-східного чи південно-західного напрямків, без западин. Було б добре, якби вибране місце було захищене від вітрів, що зменшує небезпеку підмерзання насаджень. Одночасно ділянка не повинна затінюватися.

Важливим елементом в технологічному процесі вирощування малини є підготовка грунту перед садінням. Вона полягає у виборі найкращого попередника, очищенні грунту від бур’янів і шкідників та створенні оптимального поживного режиму.

Дуже добрим попередником для малини є рослини з родини хрестоцвітних (ріпак, гірчиця, капуста), так як вони обмежують в грунті наявність шкідників і паразитичних грибків. Добрим попередником також є різні сидеральні культури, особливо бобові. В рік садіння грунт утримують під чорним паром.

Слід уникати садіння малини по:

- малині, суниці, картоплі, помідорах і буряках – із-за небезпеки зараження грунту кореневими хворобами і нематодами;

- багаторічних плантаціях бобових (конюшина, люцерна) і злакових трав – із-за небезпеки накопичення в грунті шкідників (дротяників, личинок травневого жука, довгоносиків), які можуть пошкодити кореневу систему.

Важливе значення при підготовці поля до садіння має очищення його від багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів (пирію, осотів, берізки польової тощо) та грунтових шкідників (дротяників, личинок травневого хруща і ін.). Ці роботи бажано проводити в паровому полі використовуючи агротехнічні і хімічні методи. Якщо для успішного виконання цих робіт недостатньо агротехнічних методів, слід застосовувати гербіциди (Раундап 360 – 3-6 л/га з додаванням Естерону, 60 % к.е. – 0,8-1,0 л/га при витраті робочого розчину 300-400 л/га) проти названих вище бур’янів і препарат Медветокс-У – 50 кг/га на глибину 4-5 см проти грунтових шкідників.

Дуже істотне значення має агрохімічна оцінка грунту. За рік перед створенням плантації беруться зразки грунту для виконання аналізів на вміст гумусу, рухомих форм фосфору і калію, рН, легкогідролізуємого азоту і ін.

При рН нижче 5 поле потрібно вапнувати. Це треба зробити за рік (або раніше) до садіння малини.

Оптимальні норми органічних і мінеральних добрив визначаються на основі одержаних результатів аналізів. При відсутності аналізів, норми удобрення можна застосувати, як для грунтів із середнім рівнем забезпеченості поживними речовинами: 60-80 кг (до 100 кг/га) на 10 м2 органічних добрив (60-80 до 100 т/га), з додаванням 600-620 г (600-620 кг/га) суперфосфату, 430-450 г (430-450 кг/га) калімагнезію.

При відсутності органічних добрив, для збагачення грунту органікою, дуже гарні результати в наших умовах дає застосування посівів сидеральних культур – на Поліссі люпину, озимого жита, а в західному Лісостепу – озимого ріпаку, озимого жита, гірчиці і ін.

Орють грунт на глибину гумусового горизонту: на чорноземах і темно-сірих грунтах – на 25-30 см, а на дерново-підзолистих, сірих і світло-сірих – на 18-22 см.

Садивним матеріалом служать однорічні і зелені відприски, зелені і кореневі черенки. Неодмінна умова при цьому – повна гарантія незараженості саджанців вірусними і мікоплазмовими хворобами: мозаїкою, курчавістю, карликовістю. При вирощуванні саджанців необхідно слідкувати за тим, щоб не занести на плантації шкідників і хвороби: малинну муху (на зелених відприсках), стеблову і пагонову галлицю (на однорічних відприсках), антракноз і пурпурову плямистість.

Для закладання насаджень використовують стандартні саджанці з добре розгалуженою кореневою системою не менше 15-20 см завдовжки з 1-2 стеблами висотою 30-40 см і більше.

При виборі сортів перевага надається високоврожайним і крупноплідним, стійким до хвороб і шкідників, а також до несприятливих погодних умов, з переважно осіннім строком плодоношення – Полка польської селекції.

Перспективними сортами є Поляна, Покуса, Геракл, Бріліантова, Золота осінь.

Кращим строком садіння в умовах західного Лісостепу і на Поліссі є рання осінь, але не пізніше як за 20 днів до замерзання грунту. Як виняток, іноді практикують і весняне садіння. Затримка з садінням весною погіршує приживлюваність, бо рослини дуже часто починають ріст ще у прикопці, розтрачуючи на це запаси вологи і поживних речовин. Садіння в ямки застосовують на присадибних ділянках.

Щоб повніше механізувати міжрядний обробіток грунту, рослини під час садіння розміщують з відстанню між рядами 2,5-3 м, а в ряду – від 0,3 до 0,5 м. При таких схемах на 1 га висаджують від 6,7 до 13,3 тис. шт. Потім у рядах за рахунок росту паростків утворюються суцільні смуги малини завширшки 40-50 см.

Після садіння рослини поливають. У висаджених рослин надземну частину зрізають на рівні поверхні грунту. Зрізані стебла виносять за межі плантації і спалюють, щоб знищити інфекцію.

У промислових насадженнях малину вирощують як шпалерну культуру. Формування крони куща на шпалері – прогресивний елемент агротехніки. Кріплення стебел до шпалерного дроту веде до підвищення врожаю, продуктивності праці на зборі ягід. Але все ж таки перевагу потрібно надавати такій агротехніці, при якій підв’язка стебел не потрібна.

Догляд за плодоносною плантацією ведуть таким чином, щоб отримати оптимальну кількість сильних вирівняних стебел, що виростають з основи куща у вузькій смузі ряду.

У перший рік після садіння грунт періодично рихлять, знищуючи бур’яни. Для зменшення затрат ручної праці у боротьбі з бур’янами застосовують гербіцид баста, 20 % в.г. (3,0-5,0 кг/га) у період їх активного росту, за умови захисту культури. У перші два роки після садіння необхідно створити ряди з однорічних пагонів, добре виповнені смуги завширшки 40-50 см.

Насадження малини удобрюють з врахуванням їх віку та забезпеченості грунту елементами живлення. У молодих насадженнях у перші два роки після садіння вносять тільки азотні добрива (45-60 кг/га поживної речовини). На третій і наступні роки, для забезпечення нормального росту і плодоношення, малину щорічно підживлюють мінеральними добривами (Р45-60, К45-90), і раз у два роки вносять органічні – по 25-30 т/га. Азотні – вносять щорічно весною, під перший обробіток грунту по 90 кг/га д.р., фосфорні і калійні – щорічно восени під культивацію.

Із шкідників найбільшої шкоди завдають малинова брунькова міль, малиново-суничний довгоносик, малинова стеблева муха. З хімічних препаратів дозволено проти малинової брунькової стеблевої молі, малиново-суничного довгоносика, малинової мухи застосовувати інсектоакарицид актеллік (1,5 л/га). Серед хвороб малини найбільш поширені пурпурова плямистість, антракноз, ржавчина.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти