|
Значення судження як форми мислення
Мислити — це передусім виражати (письмово, усно, «про себе») судження, тобто щось стверджувати чи заперечувати, співставляти поняття (суб'єкт і предикат) за обсягом як сумісні (у стверджувальних судженнях) чи несумісні (в заперечних). А співставляючи поняття, опосередковано судять про відповідні предмети об'єктивного світу, їх властивості, зв'язки, відношення і саме існування. Завдяки судженням предмети і явища осягаються у найрізноманітніших їх проявах. Так, багатоманітні характеристики людини передаються з допомогою суджень: «Людина здатна виробляти знаряддя праці»; «Людина — жива істота»; «Людина має свідомість»; «Людина має моральні орієнтири» тощо. Судження перебуває в органічному взаємозв'язку з поняттям (та іншими формами мислення) і разом з тим якісно відрізняється від нього. По-перше, судження складається щонайменше з трьох елементів (суб'єкта, предиката і зв'язки, кожен з яких відіграє відповідну пізнавальну роль), а поняття становить собою найелементарнішу одиницю мислення (з точки зору її будови!). Якщо поняття є скоріше формою думки (мислі), опорним пунктом пізнання, його підсумком, «коморою знань», то судження є формою руху знань, їх розвитку, формою мислення. У формі судження особливо переконливо виявляється активний і діалектичний характер мислення, зокрема, своєю структурою судження відображає факт об'єктивної роздвоєності речей. Окремими ізольованими поняттями мислити не можна. Це одна з обставин, враховуючи яку, деякі логіки вважають, ніби найелементарнішою формою мислення (а не мислі, думки) є судження. В понятті пізнання ніби підсумовується, завершується, а завдяки судженню воно розвивається. Поняття є «ущільненою», «прихованою» формою думки, а судження — це відкрита, розгорнута, явно виражена думка. Завдяки судженням поняття виникають, формуються, розвиваються, а сформовані — розкриваються, з'ясовуються їх зміст і обсяг. Судження доповнюють понятійне знання, оскільки в них відображаються не тільки загальні та істотні властивості, а й неістотні: на практиці доводиться рахуватися з будь-якими властивостями речей. Ізольовані від судження поняття не виявляють основної логічної характеристики думок — істинності чи хибності, а судження, як відомо, неодмінно є або істинними, або хибними. Так само, як судження немислиме без його складових — понять, різні види умовиводів немислимі без суджень, які виступають їх (умовиводів) складовими елементами. В цьому знову-таки виявляється роль судження як форми мислення. Перевіркою істинності суджень займається та наука, предметна сфера якої відображена в судженні. Для логіки важливо чітко визначити структуру судження, оскільки це є необхідною умовою розв'язання чисто логічних (формально-логічних) задач. Формальна логіка абстрагується від проблеми виникнення і розвитку суджень, їх сутнісної субординації тощо. її цікавить виключно формальний зміст суджень (як й інших форм мислення). У формі суджень розкриваються зміст і обсяг понять, з'ясовується значення відповідних термінів.
ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття? 2. Чим судження відрізняється від поняття за змістом? 3. Чим відрізняється будова судження від будови речення? 4. Що є спільного в будові судження і речення? 5. Що таке пропозиційна функція? 6. Яка роль запитань у процесі пізнання? 7. Які види запитань ви знаєте? 8. Які типові помилки трапляються при формулюванні запитань? 9. Які є види простих суджень? 10. Які є види категоричних суджень? 11. Що є основою поділу суджень за кількістю? 12. Що є основою поділу суджень за якістю? 13. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно? 14. Що таке термін судження? 15. Як за формальними ознаками визначити розподіленість (чи нерозподіленість) суб'єкта судження? Як за формальними ознаками встановити, розподіленим чи нерозподіленим є предикат? 16. За яких умов «логічний квадрат» має сенс? 17. Які ви знаєте чотири висновки про протилежні судження? 18. Які ви знаєте чотири висновки про суперечні судження? 19. Що вам відомо про залежність суджень типу І та О від суджень типу А та Е? 20. Що вам відомо про залежність між судженнями типу О та І? 21. Як можна визначити модальну логіку? 22. Які основні етапи розвитку модальної логіки ви знаєте? 23. Чому систематичне вивчення модальних висловлювань починається лише на початку XX ст.? Чим це обумовлено? 24. Назвіть персонали, які займалися вивченням модальностей. 25. Як ви вважаєте, чи завершила свій розвиток модальна логіка на сучасному етапі? Обґрунтуйте свою відповідь. 26. Які види модальних логік ви знаєте? 27. Які особливості міркувань, що вивчаються класичною логікою висловлювань? 28. Як можна визначити дескриптивне висловлювання? Наведіть приклади таких висловлювань. 29. Що таке логічне значення (значення істинності) висловлювання? Скільки і які логічні значення можуть бути приписані висловлюванню в логіці висловлювань? 30. Чому класична логіка висловлювань є двозначною логікою? 31. Як можна визначити предметне й смислове значення висловлювання? 32. Від якого типу значення (предметного чи смислового) абстрагуються в класичній логіці висловлювань? Які результати такого абстрагування? 33. Чи можуть у класичній логіці висловлювань стати предметом дослідження такі висловлювання: «Київ розташований на Дніпрі, або логіка — наука», «Якщо на вулиці сяє сонце, тоді студенти складають іспити»? Обґрунтуйте свою відповідь. 34. Дайте визначення простого й складного висловлювання. Наведіть приклади. 35. Чи вивчається у класичній логіці висловлювань структура простого висловлювання? 36. Визначте, які із наведених висловлювань є дескриптивними: • Життя коротке, мистецтво вічне; • Дивіться й аплодуйте!; • «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших» (Г. Сковорода); • «Ніхто не стає доброю людиною випадково» (Платон); • «Учітеся, брати мої, думайте, читайте» (Т. Шевченко); • Весь світ грає комедію; • Пізнай самого себе; • «Неможливо все знати» (Горацій); • «Яку користь можуть принести марні закони там, де немає звичаїв?» (Горацій); • Не знайшовши броду, не лізь притьмом у воду; • Не пам'ятай зла; • Великобританія не є конституційною монархією; • В Україні українська мова є державною. ВПРАВИ ТА ЗАДАЧІ 1. Які з цих речень виражають судження (свої думки обґрунтуйте): а) Що називається ямбом? б) Нарешті прийшла весна; в) Хай живе демократія! г) Гарний зимовий ранок; д) До яких наук належить логіка? є) Ходив він скаржитися; є) Людина, яка вперше побувала в космосі; ж) Мораль — істотна властивість людини; з) Люди, які побували на Місяці, — американці; и) Слава людям, що побували в космосі! 2. Знайти суб'єкт і предикат в таких судженнях: а) Буття визначає свідомість; б) «Майбутнє світле і прекрасне» (М.Г. Чернишевський); в) Ця праця допомогла мені пережити страшну епоху; г) «Потім, помовчавши кілька хвилин, вона глибоко зітхнула» (О,С. Пушкін); д) Хто не працює, той не їсть; є) «Всі жанри хороші, крім нудного» (Вольтер); є) Кого Юпітер хоче покарати, того він перш за все позбавляє розуму; ж) Дочці його було 17 років від народження; з) Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу; и) Є ще порох у порохівницях. 3. Визначте будову таких суджень (взятих у контексті): а) Хто переміг у цьому матчі? В цьому матчі перемогли студенти; б) Чи перемогли в цьому матчі студенти? Так! У цьому матчі студенти перемогли (У цьому матчі перемогли студенти); в) Що роблять діти? Діти співають; г) Хто це співає? Це співають діти (Діти співають); д) Коли почалися жнива? Жнива почалися першого серпня; е) Що почалося першого серпня? Першого серпня почалися жнива (Жнива почалися першого серпня); є) Кого любить справжній патріот? Справжній патріот любить свою Вітчизну; ж) Хто любить свою Вітчизну? Свою Вітчизну любить справжній патріот (Справжній патріот любить свою Вітчизну); з) Куди повернула дорога? Дорога повернула вліво; и) Що повернуло вліво? Вліво повернула дорога (Дорога повернула вліво). 4. Визначте вид таких суджень: а) Володимир брат Василя; б) Стоїть гора високая; в) Юлія старша від Тетяни, г) У світі є одна красуня; д) Він жорстко поділяв людей на наших і не наших; ж) Є такі люди; з) Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчились, и) Або ви будете відвідувати заняття, або вам доведеться розпрощатися з вузом; і) Гегель — геніальний філософ; ї) Випадуть у травні дощі — буде добрий урожай; й) Можливо, в найближчий час люди знову відвідають Місяць; к) Для художніх образів характерні метафоричність, інакомовність, багатозначність тощо; л) Він поет або вчений; ,м) Він і поет, і вчений; н) Патріоти люблять свою націю і поважають всі інші народи. 5. Визначте кількість і якість таких суджень: а) Майже кожна людина має той чи інший талант; б) Вулкани — гори; в) Зрідка зустрічаються і чорні лебеді; г) Всі, крім одного, студенти нашої групи добре засвоїли курс логіки; д) Ви — неуки; є) На старість він недобачати став; є) Є люди, які постійно сумніваються; ж) Ніхто не міг його заспокоїти; з) Він був невисоким; и) Жоден з нас не міг із цим змиритися; і) Деякі народи до цих пір перебувають у неволі; ї) Трапляються в житті не зовсім приємні випадки. 6. Встановіть розподіленість термінів у судженнях, перелічених у вправі № 5. 7. Встановіть розподіленість термінів у таких судженнях (відношення між термінами зобразіть за допомогою кругових схем): а) Деякі звуки — голосні; б) Будь-яке поняття має зміст; в) Жоден хімічний елемент не є складною речовиною; г) Вони вже давно недобачають; д) Деякі птахи є нелітаючими; є) Більшість дієслів пишеться з часткою «не» окремо; с) Патріоти і тільки патріоти не відмовляються від мови і культури своєї нації; ж) Трапляються рослини, які не переносять низької температури", з) Ніхто не став заперечувати цієї версії; и) Деякі птахи не літають.
ЗРАЗКИ ВІДПОВІДЕЙ 1. Перше і третє речення не виражають судження, оскільки судження виражаються розповідними реченнями. Сьоме речення не виражає судження, бо судження виражаються двоскладними розповідними реченнями (речення «Людина, яка вперше побувала в космосі» виражає не судження, а поняття). Восьме речення виражає судження, оскільки воно є як розповідним, так і двоскладним. Останні пункти цієї вправи розв'яжіть самостійно. 2а. Насамперед зазначмо, що знайти суб'єкт і предикат у цих судженнях неможливо, хоча б тому, що речення поза контекстом і актом мовлення не виражають судження, принаймні однозначно не виражають. Щоб обґрунтувати це твердження, включимо в контекст одне з названих речень — «Буття визначає свідомість». 1) Що визначає свідомість? Буття визначає свідомість; 2) Що визначає буття? Буття визначає свідомість. Аналіз наведеного прикладу дає можливість збагнути безглуздість спроб визначити будову судження, вираженого реченням, взятим поза контекстом і актом мовлення. Парадоксальним тут є те, що це речення піддається як матеріалістичній («Буття визначає свідомість»), так і ідеалістичній («Буття визначає свідомість») інтерпретації. Отже, щоб розв'язати перелічені в цьому пункті вправи, треба кожне з названих речень увести у відповідний контекст. Так, визначаючи будову судження, вираженого взятим поза контекстом реченням «Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу», треба надати йому того чи іншого значення: 2ж. 1) Хто не брав на роботу молодого радиста? Молодого радиста не брав на роботу жоден корабель (Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу); 2) Молодого радиста брав на роботу якийсь корабель? Не брав на роботу молодого радиста жоден корабель (Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу). За і 36. Щоб встановити суб'єкт і предикат у судженні, вираженому реченням «У цьому матчі перемогли студенти», треба насамперед поділити це речення на групу граматичного підмета («студенти») і групу граматичного присудка — «у цьому матчі перемогли». Враховуючи, що як група підмета, так і група присудка відіграють роль відповідних імен, дієслівний присудок слід субстантивувати. В результаті цієї процедури одержимо ім'я — «ті, хто переміг у цьому матчі». Оскільки логічний наголос завжди падає на ту групу слів, яка виражає предикат, то звідси випливає, що в першому судженні йдеться про тих, хто переміг у цьому матчі, а в другому — про студентів. Група слів, яка виражає поняття про предмет думки (тобто суб'єкт судження) ніколи не наголошується. 4. Розв'язання вправ цього типу не викликає особливих труднощів. Складними є хіба що ті з них, у яких відсутні явні зовнішні ознаки, що свідчать про вид судження. Так, у реченні «Випадуть у травні дощі — буде добрий урожай» пропущено слово «якщо», яке свідчить про належність цього судження до умовних. 5. Щоб виконати вправи цього типу, треба здогадатися про справжній характер кванторних слів і логічних зв'язок. Так, слова «переважна більшість», «майже всі», «всі, крім одного» відповідають квантору існування (Э), а слова «будь-який», «кожний», «усякий» — кванторові загальності (V). Визначаючи якість судження, не досить пересвідчитися в наявності чи відсутності частки «не» в реченні. Судження є заперечним лише тоді, коли частка «не» стосується зв'язки («не є»). 7. Судження «Трапляються рослини, які не переносять низької температури» є частковостверджувальним. Тому і суб'єкт, і предикат у ньому нерозподілені. Залежно від контексту тут може йтися або про «те, що трапляється», або про «рослини, які не переносять низької температури». В обох випадках це судження буде частковостверджувальним. Частка «не» логічної зв'язки тут не стосується. Позначмо поняття «те, що трапляється» цифрою «1», а поняття «рослина, яка не переносить низької температури» — цифрою «2». Відношення між термінами цього судження (обсягами названих понять) можна передати такою схемою (схема 17):
Схема 17. Ліва частина першого круга позначає ту частину обсягу поняття «те, що трапляється», котра не належить до обсягу поняття «рослина, яка не переносить низької температури». Права частина другого круга позначає ту частину обсягу поняття «рослина, яка не переносить низької температури», котра не належить до обсягу поняття «те, що трапляється». Права частина першого круга і ліва частина другого позначають ті частини обсягів названих понять, які співпадають. І в суб'єкті, і в предикаті названого судження мисляться саме ці частини обсягів понять-термінів. Тому вони і є нерозподіленими, що мисляться в неповному обсязі.
|
||
|