ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Значення судження як форми мислення

Мислити — це передусім виражати (письмово, усно, «про себе») судження, тобто щось стверджувати чи запе­речувати, співставляти поняття (суб'єкт і предикат) за об­сягом як сумісні (у стверджувальних судженнях) чи несумісні (в заперечних). А співставляючи поняття, опосередковано судять про відповідні предмети об'єктивного світу, їх вла­стивості, зв'язки, відношення і саме існування. Завдяки судженням предмети і явища осягаються у найрізноманіт­ніших їх проявах. Так, багатоманітні характеристики лю­дини передаються з допомогою суджень: «Людина здатна виробляти знаряддя праці»; «Людина — жива істота»; «Лю­дина має свідомість»; «Людина має моральні орієнтири» тощо. Судження перебуває в органічному взаємозв'язку з по­няттям (та іншими формами мислення) і разом з тим якісно відрізняється від нього. По-перше, судження складається щонайменше з трьох елементів (суб'єкта, предиката і зв'яз­ки, кожен з яких відіграє відповідну пізнавальну роль), а поняття становить собою найелементарнішу одиницю мис­лення (з точки зору її будови!).

Якщо поняття є скоріше формою думки (мислі), опор­ним пунктом пізнання, його підсумком, «коморою знань», то судження є формою руху знань, їх розвитку, формою мислення. У формі судження особливо переконливо ви­являється активний і діалектичний характер мислення, зокрема, своєю структурою судження відображає факт об'єктивної роздвоєності речей.

Окремими ізольованими поняттями мислити не можна. Це одна з обставин, враховуючи яку, деякі логіки вважа­ють, ніби найелементарнішою формою мислення (а не мислі, думки) є судження. В понятті пізнання ніби підсумовується, завершується, а завдяки судженню воно розвивається.

Поняття є «ущільненою», «прихованою» формою дум­ки, а судження — це відкрита, розгорнута, явно вираже­на думка. Завдяки судженням поняття виникають, форму­ються, розвиваються, а сформовані — розкриваються, з'я­совуються їх зміст і обсяг.

Судження доповнюють понятійне знання, оскільки в них відображаються не тільки загальні та істотні властивості, а й неістотні: на практиці доводиться рахуватися з будь-яки­ми властивостями речей.

Ізольовані від судження поняття не виявляють основної логічної характеристики думок — істинності чи хибності, а суд­ження, як відомо, неодмінно є або істинними, або хибними.

Так само, як судження немислиме без його складових — понять, різні види умовиводів немислимі без суджень, які виступають їх (умовиводів) складовими елементами. В цьо­му знову-таки виявляється роль судження як форми мис­лення.

Перевіркою істинності суджень займається та наука, предметна сфера якої відображена в судженні. Для логіки важливо чітко визначити структуру судження, оскільки це є необхідною умовою розв'язання чисто логічних (фор­мально-логічних) задач.

Формальна логіка абстрагується від проблеми виникнен­ня і розвитку суджень, їх сутнісної субординації тощо. її цікавить виключно формальний зміст суджень (як й інших форм мислення).

У формі суджень розкриваються зміст і обсяг понять, з'ясовується значення відповідних термінів.

 


 

ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Чим судження відрізняється від поняття за змістом?

3. Чим відрізняється будова судження від будови речення?

4. Що є спільного в будові судження і речення?

5. Що таке пропозиційна функція?

6. Яка роль запитань у процесі пізнання?

7. Які види запитань ви знаєте?

8. Які типові помилки трапляються при формулюванні за­питань?

9. Які є види простих суджень?

10. Які є види категоричних суджень?

11. Що є основою поділу суджень за кількістю?

12. Що є основою поділу суджень за якістю?

13. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно?

14. Що таке термін судження?

15. Як за формальними ознаками визначити розподіленість (чи нерозподіленість) суб'єкта судження? Як за формальними ознаками встановити, розподіле­ним чи нерозподіленим є предикат?

16. За яких умов «логічний квадрат» має сенс?

17. Які ви знаєте чотири висновки про протилежні суд­ження?

18. Які ви знаєте чотири висновки про суперечні судження?

19. Що вам відомо про залежність суджень типу І та О від суджень типу А та Е?

20. Що вам відомо про залежність між судженнями типу О та І?

21. Як можна визначити модальну логіку?

22. Які основні етапи розвитку модальної логіки ви знає­те?

23. Чому систематичне вивчення модальних висловлю­вань починається лише на початку XX ст.? Чим це обу­мовлено?

24. Назвіть персонали, які займалися вивченням модальностей.

25. Як ви вважаєте, чи завершила свій розвиток модаль­на логіка на сучасному етапі? Обґрунтуйте свою відповідь.

26. Які види модальних логік ви знаєте?

27. Які особливості міркувань, що вивчаються класичною логікою висловлювань?

28. Як можна визначити дескриптивне висловлювання? На­ведіть приклади таких висловлювань.

29. Що таке логічне значення (значення істинності) вис­ловлювання? Скільки і які логічні значення можуть бути при­писані висловлюванню в логіці висловлювань?

30. Чому класична логіка висловлювань є двозначною ло­гікою?

31. Як можна визначити предметне й смислове значення вис­ловлювання?

32. Від якого типу значення (предметного чи смислового) аб­страгуються в класичній логіці висловлювань? Які результати такого абстрагування?

33. Чи можуть у класичній логіці висловлювань стати пред­метом дослідження такі висловлювання: «Київ розташований на Дніпрі, або логіка — наука», «Якщо на вулиці сяє сонце, тоді студенти складають іспити»? Обґрунтуйте свою відповідь.

34. Дайте визначення простого й складного висловлювання. Наведіть приклади.

35. Чи вивчається у класичній логіці висловлювань струк­тура простого висловлювання?

36. Визначте, які із наведених висловлювань є дескриптив­ними:

• Життя коротке, мистецтво вічне;

• Дивіться й аплодуйте!;

• «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших» (Г. Сково­рода);

• «Ніхто не стає доброю людиною випадково» (Платон);

• «Учітеся, брати мої, думайте, читайте» (Т. Шевченко);

• Весь світ грає комедію;

• Пізнай самого себе;

• «Неможливо все знати» (Горацій);

• «Яку користь можуть принести марні закони там, де немає звичаїв?» (Горацій);

• Не знайшовши броду, не лізь притьмом у воду;

• Не пам'ятай зла;

• Великобританія не є конституційною монархією;

• В Україні українська мова є державною.

ВПРАВИ ТА ЗАДАЧІ

1. Які з цих речень виражають судження (свої думки об­ґрунтуйте):

а) Що називається ямбом?

б) Нарешті прийшла весна;

в) Хай живе демократія!

г) Гарний зимовий ранок;

д) До яких наук належить логіка? є) Ходив він скаржитися;

є) Людина, яка вперше побувала в космосі;

ж) Мораль — істотна властивість людини;

з) Люди, які побували на Місяці, — американці;

и) Слава людям, що побували в космосі!

2. Знайти суб'єкт і предикат в таких судженнях:

а) Буття визначає свідомість;

б) «Майбутнє світле і прекрасне» (М.Г. Чернишевський);

в) Ця праця допомогла мені пережити страшну епоху;

г) «Потім, помовчавши кілька хвилин, вона глибоко зітхнула» (О,С. Пушкін);

д) Хто не працює, той не їсть;

є) «Всі жанри хороші, крім нудного» (Вольтер);

є) Кого Юпітер хоче покарати, того він перш за все позбавляє розуму;

ж) Дочці його було 17 років від народження;

з) Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу; и) Є ще порох у порохівницях.

3. Визначте будову таких суджень (взятих у контексті):

а) Хто переміг у цьому матчі? В цьому матчі перемогли студенти;

б) Чи перемогли в цьому матчі студенти? Так! У цьому матчі студенти перемогли (У цьому матчі перемогли сту­денти);

в) Що роблять діти? Діти співають;

г) Хто це співає? Це співають діти (Діти співають);

д) Коли почалися жнива? Жнива почалися першого серпня;

е) Що почалося першого серпня? Першого серпня по­чалися жнива (Жнива почалися першого серпня);

є) Кого любить справжній патріот? Справжній патріот любить свою Вітчизну;

ж) Хто любить свою Вітчизну? Свою Вітчизну любить справжній патріот (Справжній патріот любить свою Вітчизну);

з) Куди повернула дорога? Дорога повернула вліво;

и) Що повернуло вліво? Вліво повернула дорога (До­рога повернула вліво).

4. Визначте вид таких суджень:

а) Володимир брат Василя;

б) Стоїть гора високая;

в) Юлія старша від Тетяни,

г) У світі є одна красуня;

д) Він жорстко поділяв людей на наших і не наших;

ж) Є такі люди;

з) Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчи­лись,

и) Або ви будете відвідувати заняття, або вам дове­деться розпрощатися з вузом;

і) Гегель — геніальний філософ;

ї) Випадуть у травні дощі — буде добрий урожай;

й) Можливо, в найближчий час люди знову відвідають Місяць;

к) Для художніх образів характерні метафоричність, інакомовність, багатозначність тощо;

л) Він поет або вчений; ,м) Він і поет, і вчений;

н) Патріоти люблять свою націю і поважають всі інші народи.

5. Визначте кількість і якість таких суджень:

а) Майже кожна людина має той чи інший талант;

б) Вулкани — гори;

в) Зрідка зустрічаються і чорні лебеді;

г) Всі, крім одного, студенти нашої групи добре засвої­ли курс логіки;

д) Ви — неуки;

є) На старість він недобачати став; є) Є люди, які постійно сумніваються;

ж) Ніхто не міг його заспокоїти;

з) Він був невисоким;

и) Жоден з нас не міг із цим змиритися;

і) Деякі народи до цих пір перебувають у неволі;

ї) Трапляються в житті не зовсім приємні випадки.

6. Встановіть розподіленість термінів у судженнях, пере­лічених у вправі № 5.

7. Встановіть розподіленість термінів у таких судженнях (відношення між термінами зобразіть за допомогою кру­гових схем):

а) Деякі звуки — голосні;

б) Будь-яке поняття має зміст;

в) Жоден хімічний елемент не є складною речовиною;

г) Вони вже давно недобачають;

д) Деякі птахи є нелітаючими;

є) Більшість дієслів пишеться з часткою «не» окремо;

с) Патріоти і тільки патріоти не відмовляються від мови і культури своєї нації;

ж) Трапляються рослини, які не переносять низької температури",

з) Ніхто не став заперечувати цієї версії;

и) Деякі птахи не літають.

 

ЗРАЗКИ ВІДПОВІДЕЙ

1. Перше і третє речення не виражають судження, ос­кільки судження виражаються розповідними реченнями.

Сьоме речення не виражає судження, бо судження ви­ражаються двоскладними розповідними реченнями (речен­ня «Людина, яка вперше побувала в космосі» виражає не судження, а поняття).

Восьме речення виражає судження, оскільки воно є як розповідним, так і двоскладним.

Останні пункти цієї вправи розв'яжіть самостійно.

2а. Насамперед зазначмо, що знайти суб'єкт і предикат у цих судженнях неможливо, хоча б тому, що речення поза контекстом і актом мовлення не виражають судження, при­наймні однозначно не виражають. Щоб обґрунтувати це твердження, включимо в контекст одне з названих речень — «Буття визначає свідомість».

1) Що визначає свідомість? Буття визначає свідомість;

2) Що визначає буття? Буття визначає свідомість. Аналіз наведеного прикладу дає можливість збагнути безглуздість спроб визначити будову судження, вираже­ного реченням, взятим поза контекстом і актом мовлення. Парадоксальним тут є те, що це речення піддається як матеріалістичній («Буття визначає свідомість»), так і іде­алістичній («Буття визначає свідомість») інтерпретації.

Отже, щоб розв'язати перелічені в цьому пункті впра­ви, треба кожне з названих речень увести у відповідний контекст. Так, визначаючи будову судження, вираженого взятим поза контекстом реченням «Молодого радиста жо­ден корабель не брав на роботу», треба надати йому того чи іншого значення:

2ж. 1) Хто не брав на роботу молодого радиста? Моло­дого радиста не брав на роботу жоден корабель (Молодого радиста жоден корабель не брав на роботу);

2) Молодого радиста брав на роботу якийсь корабель? Не брав на роботу молодого радиста жоден корабель (Мо­лодого радиста жоден корабель не брав на роботу).

За і 36. Щоб встановити суб'єкт і предикат у судженні, вираженому реченням «У цьому матчі перемогли студен­ти», треба насамперед поділити це речення на групу гра­матичного підмета («студенти») і групу граматичного при­судка — «у цьому матчі перемогли». Враховуючи, що як група підмета, так і група присудка відіграють роль відпо­відних імен, дієслівний присудок слід субстантивувати. В результаті цієї процедури одержимо ім'я — «ті, хто пе­реміг у цьому матчі».

Оскільки логічний наголос завжди падає на ту групу слів, яка виражає предикат, то звідси випливає, що в пер­шому судженні йдеться про тих, хто переміг у цьому матчі, а в другому — про студентів. Група слів, яка виражає по­няття про предмет думки (тобто суб'єкт судження) ніколи не наголошується.

4. Розв'язання вправ цього типу не викликає особливих труднощів. Складними є хіба що ті з них, у яких відсутні явні зовнішні ознаки, що свідчать про вид судження. Так, у реченні «Випадуть у травні дощі — буде добрий урожай» пропущено слово «якщо», яке свідчить про належність цього судження до умовних.

5. Щоб виконати вправи цього типу, треба здогадатися про справжній характер кванторних слів і логічних зв'язок. Так, слова «переважна більшість», «майже всі», «всі, крім одного» відповідають квантору існування (Э), а слова «будь-який», «кож­ний», «усякий» — кванторові загальності (V).

Визначаючи якість судження, не досить пересвідчити­ся в наявності чи відсутності частки «не» в реченні. Суджен­ня є заперечним лише тоді, коли частка «не» стосується зв'язки («не є»).

7. Судження «Трапляються рослини, які не переносять низької температури» є частковостверджувальним. Тому і суб'єкт, і предикат у ньому нерозподілені. Залежно від кон­тексту тут може йтися або про «те, що трапляється», або про «рослини, які не переносять низької температури». В обох випадках це судження буде частковостверджуваль­ним. Частка «не» логічної зв'язки тут не стосується.

Позначмо поняття «те, що трапляється» цифрою «1», а поняття «рослина, яка не переносить низької температу­ри» — цифрою «2». Відношення між термінами цього суд­ження (обсягами названих понять) можна передати такою схемою (схема 17):

 

Схема 17.

Ліва частина першого круга позначає ту частину обсягу поняття «те, що трапляється», котра не належить до об­сягу поняття «рослина, яка не переносить низької темпе­ратури». Права частина другого круга позначає ту частину обсягу поняття «рослина, яка не переносить низької тем­ператури», котра не належить до обсягу поняття «те, що трапляється». Права частина першого круга і ліва частина другого позначають ті частини обсягів названих понять, які співпадають. І в суб'єкті, і в предикаті названого судження мисляться саме ці частини обсягів понять-термінів. Тому вони і є нерозподіленими, що мисляться в неповному об­сязі.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти