Основні правила з техніки безпеки

Розробив: Шестобуз А.А

ЗМІСТ

Вступ

Електротехнікою називають широку сферу практичного застосування електромагнітних явищ. Електротехніка – дисципліна, що займається питаннями розрахунку та вивчення явищ, які характеризуються поняттями електричних струмів, напруг, потужностей, магнітних потоків, а також поняттями напруженості електричного та індукцією магнітного полів.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Електротехніка в будівництві» є формування системи знань з питань електричної підготовки інженерів-будівельників, що дозволить їм кваліфіковано застосувати сучасні методи автоматизації технологічних процесів у будівництві, набути навичок читання електротехнічної літератури та документації, що дасть можливість майбутнім спеціалістам у складі фахівців проектного відділу сприяти раціональному підбору електричних апаратів і машин.

Досвід викладання цієї дисципліни вказує на те, що одних теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та під час самостійної підготовки, недостатньо для формування знань у сфері функціонування та експлуатації електротехнічних систем, освоєнні методів розрахунку електричних кіл, а також визначення конструкції електричних машин і їх застосування у будівництві. Тому ці знання повинні закріплюватися під час виконання лабораторних робіт. Наведені в цих методичних вказівках лабораторні роботи призначені для практичного вивчення функціонування найбільш розповсюджених елементів електричних ланцюгів постійного та змінного струмів, а також конструкції та функціональних особливостей електричних машин різних типів.

1ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ВИКОНАННЯ
ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ і ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Виконання лабораторної роботи складається з роботи студента у лабораторії, а також самостійної роботи. Самостійна робота студента передбачає теоретичну підготовку до наступної роботи, підготовку відповідей на контрольні питання, що наведені у роботі, аналіз результатів дослідів, що виконувались у лабораторії та оформлення звітів про виконання лабораторних робіт.

Теоретична підготовка до наступної лабораторної роботи передбачає проробку розділів теорії, що визначають зміст та методику досліджень;проробку методичних вказівок до лабораторної роботи з використанням рекомендованих підручників та посібників і оформлення бланку до звіту про виконання лабораторної роботи.

Робота студента у лабораторії передбачає отримання допуску до лабораторної роботи, отримання дозволу на увімкнення лабораторної установки (стенда), проведення дослідів та запис результатів вимірів і захист виконаної лабораторної роботи.

Звіти про виконання лабораторних робіт складаються окремо для кожної лабораторної роботи. До складу кожного звіту повинні входити: номер, назва, мета роботи, а також розділи, вказані у підпункті «Обробка результатів. Зміст звіту» вказівок до кожної конкретної лабораторної роботи. Після виконання останньої в семестрі лабораторної роботи оформлюється загальна титульна сторінка для всіх робіт.

Під час виконання лабораторних робіт, наведених у цих методичних вказівках, використовується напруга змінного й постійного струму до 380 В. При недотриманні правил техніки безпеки така напруга становить серйозну небезпеку. Зважаючи на це, перед виконанням комплексу лабораторних робіт кожен студент зобов'язаний пройти інструктаж з техніки безпеки, що засвідчується особистим підписом у журналі інструктажу з техніки безпеки.

Основні правила з техніки безпеки

1. Перед початком складання схеми необхідно переконатися в тому, що автоматичний вимикач на стенді знаходиться у вимкненому стані.

2. Робоче місце не повинне захаращуватися сторонніми предметами.

3. Обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб виключити можливість випадкового дотику до оголених струмоведучих частин.

4. Не допускається використання приладів та апаратів з несправними затискачами, провідників з ушкодженою ізоляцією, несправних реостатів, тумблерів та іншого устаткування.

5. Невикористані провідники необхідно прибрати з робочого місця. Не допускається натягувати та згинати провідники.

6. Категорично забороняється проводити будь-які операції на головних розподільних щитах, а також за межами робочого місця.

7. Напругу на схему подають тільки після дозволу викладача, попередивши про це всіх студентів, які працюють на даному робочому місці. При цьому рукоятки регуляторів напруги повинні знаходитися на нулі.

8. У випадку припинення досліду або перерви в роботі схему необхідно відключити від мережі живлення.

9. Під час лабораторної роботи забороняється: робити перекомутації провідників схеми, яка знаходиться під напругою; торкатися до оголених струмоведучих частин електричного апарата; вмикати схему після будь-яких змін у ній до перевірки викладачем; залишати без догляду схему під напругою.

10. В усіх випадках виявлення несправного устаткування потрібно вимкнути напругу та негайно доповісти про це викладачеві.

11. У тих випадках, коли несправність в електроустановці становить явну небезпеку для людей чи для самої установки, а усунути цю несправність може особа, яка її виявила, вона має зробити це негайно за умови дотримання вимог правил безпеки, а вже потім повідомити про цей випадок викладача.

12. Після закінчення роботи необхідно вимкнути напругу, розібрати схему, упорядкувати робоче місце.

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ.

Мета роботи:

Виконанням цієї роботи передбачається:

1) визначення параметрів еквівалентної схеми джерела живлення (на прикладі джерела постійної напруги) та визначення опору навантаження.

2) побудова вольт-амперних характеристик активних та пасивних ділянок електричного кола.

Порядок виконання роботи

1. Набрати на складальному полі електричне коло, схема якого зображена на рис.1.1.

Рис.1.1.

2. Підключити до точок "а" і "б" вольтметр і визначити ве­личину електрорушійної сили Е джерела живлення; одержаний результат занести в таблицю 1.1.

3. Набрати на складальному полі електричне коло, схема якого зображена на рис.1.2. У якості опору навантаження RН брати опори R1 =, R2 , R3 з блоку опорів на правій стійці учбово-дослідного стенду.

Рис.1.2

4. Підключити до точок "а" і "б" вольтметр і визначити ве­личину напруги U на затискачах джерела живлення, а за допомогою амперметра - струм І в електричному колі для трьох опорів навантаження; одержані ре­зультати занести в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

5. Вирахувати величину внутрішнього опору R0 джерела живлення та опір навантаження Rн в кожному з дослідів; одержані результати занести до таблиці 1.1. Опори R1, R2, R3 з блоку змінних опорів на правій стійці дослідного стенду.

6. Повторити п.п.4,5 для другого джерела і записати їх в таблицю 1.2, структура якої аналогічна таблиці 1.1.

7. За даними з таблиць 1.1. та 1.2. побудувати вольт амперні характеристики: кожного з джерел UЕ(І) та кожного з опорів навантаження UR(І).

Методичні вказівки

Будь-яке джерело енергії характеризується величиною його електрорушійної сили (ЕРС) та внутрішнього опору . ЕРС чисельно дорівнює різниці потенціалів на затискачах джерела при відсутності струму через нього . Внутрішній опір характеризує втрати енергії в джерелі при протіканні через нього електричного струму . Напруга на затискачах джерела енергії звичайно залежить від струму через нього . Якщо цією залежністю можна знехтувати, тобто якщо напруга на затискачах джерела практично дорівнює його ЕРС при будь-якому струмі , таке джерело називають ідеальним джерелом або джерелом ЕРС (напруги).

Рис.1.3

Для вказаного на рис.1.3 напрямку струму, ЕРС, напруга та струм на вихідних затискачах джерела електричної енергії зв’язані законом Ома для ділянки кола, що містить джерело Е.Р.С.: . Звідки: ; .

Опір навантаження обчислюємо за законом Ома для пасивної ділянки кола: .

При складанні електричного кола в цій лабораторній роботі необхідно використовувати шунтуючий (баластний) опір . Цей опір забезпечує належне протікання струму через випрямляч, який разом з ним використовується як джерело енергії постійного струму.

Контрольні запитання

1. Що таке внутрішній опір джерела живлення та чим воно викликане ?

2. Чи існує джерело живлення із нульовим опором ?

3. Яким чином визначити опір джерела живлення ?

Лабораторна робота № 3 та 4

Програма роботи

1. Дослідження лінійного електричного кола під час вмикання його на постійну напругу. Експериментальне визначення параметрів джерела постійної електрорушійної сили (ЕРС), побудова вольт-амперної характеристики (ВАХ).

2. Дослідження лінійного електричного кола під час вмикання його на постійну напругу при послідовному та паралельному з’єднанні споживачів.

Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему для зняття вольт-амперної характеристики джерела постійної напруги і визначення параметрів джерела згідно з рис. 1.1.

Рисунок 1.1 – Схема для зняття ВАХ джерела напруги

2. Змінюючи опір резистора R, послідовно виставити кілька значень струму в колі I₁, I₂, I₃ і занести значення струмів і напруг до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Дослідження джерела ЕРС

3. Зібрати схему для дослідження послідовного з’єднаннярезисторів під час вмикання на постійну напругу згідно з рис. 1.2.

Рисунок 1.2 – Схема для дослідження послідовного з’єднання резисторів

4. Результати вимірювань занести до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Дослідження послідовного з’єднання резисторів

5. Зібрати схему для дослідження паралельного з‘єднання резисторів під час вмикання на постійну напругу згідно з рис. 1.3.

Рисунок 1.3 – Схема для дослідження паралельного з’єднання резисторів

6. Результати вимірювань занести до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Дослідження паралельного з’єднання резисторів

Лабораторна робота № 5

Програма роботи

1. Експериментальне визначення діючих значень струмів і напруг в активному опорі, індуктивності та ємності. Визначення кута зсуву фаз між напругою і струмом.

2. Експериментальне дослідження режиму резонансу напруг. Побудова резонансної кривої.

Порядок виконання роботи

1. Зібрати схему для дослідження режиму резонансу напруг згідно з рис. 2.1.

Рисунок2.1 – Схема для дослідження резонансу напруг

2. Змінюючи індуктивність від мінімального значення до максимального, заміряти та записати величини, указані в таблиці 2.1для 7 значень індуктивності (струму): 3 значення до резонансу, резонанс і 3 значення після резонансу.

Таблиця 2.1 – Дослідження резонансу напруг

Розробив: Шестобуз А.А

ЗМІСТ

Вступ

Електротехнікою називають широку сферу практичного застосування електромагнітних явищ. Електротехніка – дисципліна, що займається питаннями розрахунку та вивчення явищ, які характеризуються поняттями електричних струмів, напруг, потужностей, магнітних потоків, а також поняттями напруженості електричного та індукцією магнітного полів.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Електротехніка в будівництві» є формування системи знань з питань електричної підготовки інженерів-будівельників, що дозволить їм кваліфіковано застосувати сучасні методи автоматизації технологічних процесів у будівництві, набути навичок читання електротехнічної літератури та документації, що дасть можливість майбутнім спеціалістам у складі фахівців проектного відділу сприяти раціональному підбору електричних апаратів і машин.

Досвід викладання цієї дисципліни вказує на те, що одних теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та під час самостійної підготовки, недостатньо для формування знань у сфері функціонування та експлуатації електротехнічних систем, освоєнні методів розрахунку електричних кіл, а також визначення конструкції електричних машин і їх застосування у будівництві. Тому ці знання повинні закріплюватися під час виконання лабораторних робіт. Наведені в цих методичних вказівках лабораторні роботи призначені для практичного вивчення функціонування найбільш розповсюджених елементів електричних ланцюгів постійного та змінного струмів, а також конструкції та функціональних особливостей електричних машин різних типів.

1ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО ВИКОНАННЯ
ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ і ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Виконання лабораторної роботи складається з роботи студента у лабораторії, а також самостійної роботи. Самостійна робота студента передбачає теоретичну підготовку до наступної роботи, підготовку відповідей на контрольні питання, що наведені у роботі, аналіз результатів дослідів, що виконувались у лабораторії та оформлення звітів про виконання лабораторних робіт.

Теоретична підготовка до наступної лабораторної роботи передбачає проробку розділів теорії, що визначають зміст та методику досліджень;проробку методичних вказівок до лабораторної роботи з використанням рекомендованих підручників та посібників і оформлення бланку до звіту про виконання лабораторної роботи.

Робота студента у лабораторії передбачає отримання допуску до лабораторної роботи, отримання дозволу на увімкнення лабораторної установки (стенда), проведення дослідів та запис результатів вимірів і захист виконаної лабораторної роботи.

Звіти про виконання лабораторних робіт складаються окремо для кожної лабораторної роботи. До складу кожного звіту повинні входити: номер, назва, мета роботи, а також розділи, вказані у підпункті «Обробка результатів. Зміст звіту» вказівок до кожної конкретної лабораторної роботи. Після виконання останньої в семестрі лабораторної роботи оформлюється загальна титульна сторінка для всіх робіт.

Під час виконання лабораторних робіт, наведених у цих методичних вказівках, використовується напруга змінного й постійного струму до 380 В. При недотриманні правил техніки безпеки така напруга становить серйозну небезпеку. Зважаючи на це, перед виконанням комплексу лабораторних робіт кожен студент зобов'язаний пройти інструктаж з техніки безпеки, що засвідчується особистим підписом у журналі інструктажу з техніки безпеки.

Основні правила з техніки безпеки

1. Перед початком складання схеми необхідно переконатися в тому, що автоматичний вимикач на стенді знаходиться у вимкненому стані.

2. Робоче місце не повинне захаращуватися сторонніми предметами.

3. Обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб виключити можливість випадкового дотику до оголених струмоведучих частин.

4. Не допускається використання приладів та апаратів з несправними затискачами, провідників з ушкодженою ізоляцією, несправних реостатів, тумблерів та іншого устаткування.

5. Невикористані провідники необхідно прибрати з робочого місця. Не допускається натягувати та згинати провідники.

6. Категорично забороняється проводити будь-які операції на головних розподільних щитах, а також за межами робочого місця.

7. Напругу на схему подають тільки після дозволу викладача, попередивши про це всіх студентів, які працюють на даному робочому місці. При цьому рукоятки регуляторів напруги повинні знаходитися на нулі.

8. У випадку припинення досліду або перерви в роботі схему необхідно відключити від мережі живлення.

9. Під час лабораторної роботи забороняється: робити перекомутації провідників схеми, яка знаходиться під напругою; торкатися до оголених струмоведучих частин електричного апарата; вмикати схему після будь-яких змін у ній до перевірки викладачем; залишати без догляду схему під напругою.

10. В усіх випадках виявлення несправного устаткування потрібно вимкнути напругу та негайно доповісти про це викладачеві.

11. У тих випадках, коли несправність в електроустановці становить явну небезпеку для людей чи для самої установки, а усунути цю несправність може особа, яка її виявила, вона має зробити це негайно за умови дотримання вимог правил безпеки, а вже потім повідомити про цей випадок викладача.

12. Після закінчення роботи необхідно вимкнути напругу, розібрати схему, упорядкувати робоче місце.

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1