ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Групи лісів та категорії захисності

Усі ліси України за своїм державним, екологічним і господарським значенням відповідно до постанов Кабінету Міністрів віднесені до лісів першої та другої групи. У лісовому фонді Держкомлісу площа їх складає відповідно 3472,9 га і 3642,0 га (табл. 3).

Таблиця З

Розподіл загальної площі земель лісового фонду Держкомлісу за групами лісів і категоріями захисності

Групи лісів і категорії захисності   Загальна площа  
га   %   % від  
       
Усього лісів 1 -ї та 2-ї груп          
Ліси 1-ї групи, разом     48.8    
А. Ліси, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції         50,1  
У тому числі: - ліси населених пунктів            
- ліси зелених зон навколо населених пунктів            
з них лісопаркові частини лісів зелених зон            
із лісів зелених зон можливі для експлуатації            
- ліси 1 -х і 2-х поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання            
- ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій            
3 них лісів третьої зони            
з них можливі для експлуатації            
Б. Ліси, що виконують переважно захисні функції         35,6  
 

       
У тому числі: - ліси протиерозійні з них ділянки на стрімких гірських схилах захист смуги лісів уздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення   554456 932          
з них можливі для експлуатації - особливо цінні лісові масиви - державні захисні лісові смуги - байрачні та інші ліси, які мають важливе значення для захисту природного середовища з них можливі для експлуатації - полезахисні лісові смуги   146010 89607 1779 241478 49          
В. Ліси, що виконують переважно водоохоронні функції У тому числі: - смуги вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів з них можливі для експлуатації - смуги лісів, що захищають нерестовища пінних виб   141599 31537       7.8  
Г. Ліси спеціального цільового призначення У тому числі: - заповідники ........   227353 84599       6,5  
- національні природні парки .......            
- регіональні ландшафтні парки .... - пам'ятки природи, заповідні лісові урочища - ліси, що мають наукове або історичне значення, включаючи генетичні резервати. Усього лісів 1-ї групи, можливих для експлуатації   14182 42927 9929 1113654          
Ліси 2-ї групи     51,2    
з них можливі для експлуатації            
Усього лісів 1 -ї та 2-ї груп, можливих для експлуатації            

Ліси першої групи — ліси особливого призначення,які за

своїми функціями ділять на чотири групи категорій захисності: А - ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення; Б -ліси, яким властиві переважно захисні функції; В - ліси, що виконують в основному водоохоронні функції; Γ - ліси 20


спеціального цільового призначення. Із загальної площі лісів першої групи більше половини (50,1%) санітарно-гігієнічних і оздоровчих лісостанів, а саме: ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств; ліси в межах населених пунктів, ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій тощо; більше третини (35,6%) займають ліси, що виконують найперше захисні функції: протиерозійні, ділянки на стрімких схилах, державні захисні лісові смуги, полезахисні лісові смуги, а також байрачні та інші ліси, які мають важливе значення для збереження і захисту природного середовища; ліси, що виконують переважно водоохоронні функції (7,8%), серед яких переважають смуги вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших акваторій; смуги лісів навколо нерестовищ цінних промислових риб (форелі тощо). Найменшу площу займають ліси спеціального цільового призначення (6,5%), хоч вони мають не менш важливе державне значення, ніж інші категорії захисності: заповідники національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи і заповідні лісові урочища; ліси, що мають наукове або історичне значення, генетичні резервати тощо.

На території України ліси першої групи розміщені нерівномірно. Частка лісів першої групи змінюється від 90-100% у південних і південно-східних районах до 10-29% у Волинській, Рівненській, Житомирській і Чернігівській областях (рис.4).


Ліси першої групи виконують дуже важливі та різноманітні функції: вони могутній регулятор водного балансу, відвертають ерозію, сприяють підвищенню родючості грунтів, слугують місцем відпочинку і відновлення здоров'я людини. Ось думка про ліс П'єра Кюрі: "Постійно, з глибокою вдячністю я буду пам'ятати ліс; серед усіх чудових куточків він мій найулюбленіший, і в ньому я відчував себе найщасливішим. Я йшов туди часто надвечір, прямував моєю долиною, і повертався звідтіля з двома десятками різноманітних задумок у голові... "(Ева Кюри. 1973, с. 128).

Розміщені в найбільш населених районах, ліси особливого призначення мають величезне значення для поліпшення оточуючого людину середовища, як елемент географічного ландшафту, що протидіє опустелюванню південних посушливих районів і найважливіша складова біосфери. Одночасно вони, як правило, - джерело деревини, палива, цінної лікарської і технічної недеревної сировини, а також їстівних продуктів.

Головна мета ведення лісового господарства в лісах особливого призначення - їх безперервне функціонування. Але це не суперечить необхідності їх раціонального використання. Адже найоптимальніше виконують свої функції доглянуті лісостани, здорові, незахаращеш. Саме такими вони найбільш естетично цінні та здатні виконувати найрізноманітніші функції (рис. 5).


Тому частина лісів першої групи всіх категорій захисності, ш винятком лісів спеціального цільового призначення, виділяються як можливі для експлуатації, їх площа складає 1113654 га. Лісокористування в них носить відновлювальний і лісостаноформуючий характер. Користування деревиною в лісах 1-ї групи допускається тільки з умовою збереження і підвищення їх захисних функцій. Це досягається своєчасним проведенням у перестійних лісостанах лісовідновлювальних, реконструктивних і санітарних рубок, а також рубок догляду, заходів сприяння природному поновленню цільових порід, меліоративних та Інших робіт. Усі ці заходи сприяють підвищенню функціональної й естетичної цінності лісів першої групи та їх якості і продуктивності.

Ліси другої групи України - це водоохоронні експлуатовані ліси. Лісокористування в них обмежено показником річного приросту деревини і не перевищує розміру річної розрахункової лісосіки. До лісів другої групи віднесені експлуатовані ліси з режимом, який забезпечує збереження водоохоронних і захисних функцій лісу; спецзони і спецсмуги, в яких деревину заготовляють при умові забезпечення їх функціонування, а також неможливі для експлуатації гірські ліси Карпат на стрімких схилах і кам'янистих розсипах, їх 770462 гектари. Головне завдання лісівництва в лісах другої групи - підвищення їх продуктивності, своєчасне оновлення перестійних деревостанів і відновлення цільових деревних порід.

Стан лісового фонду держави

Природні та штучні українські ліси.На початку XXI століття площа вкритих лісовою рослинністю земель України досягала 9630 тисяч гектарів. Серед них штучні ліси з часткою незімкнутих лісових культур займають більшу половину (4945 тис. га або 51,3%).

Співвідношення природних і штучних лісостанів у межах областей нашої країни різноманітне. За часткою штучних лісостанів її територію можна поділити на 5 зон: 1- площа штучних насаджень незначна (20-34,9%); 2 - частка штучних насаджень менша половини лісів (35-49,9%); 3 - більше половини (50-69,9%); 4 - штучні насадження є домінуючими (70-84,9%); 5 - майже всі ліси штучного походження (85-100%) (рис. 6). У Закарпатській і Чернівецькій областях, де основними способами рубок головного лісокористування і відновлення лісів з давніх-давен були вибіркові і поступові рубання,


переважають природні ліси. В Автономній республіці Крим, де ліси відносяться до 1-ї групи, а тому лісокористування в них у минулому столітті було обмеженим, збереглася велика частка

_ π——- _...чіу

природних лісів. Природні ліси переважають також у Волинській, Рівненській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській областях. У Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській і Запорізькій (за деякими винятками) всі ліси штучного походження, створені людиною протягом минулого століття.

Різноманіття природних, особливо кліматичних умов на терені держави спонукало природне формування і штучне створення лісів, різних за породним складом, продуктивністю, якістю, типами лісу. Так, на Поліссі і в Малому Поліссі переважають соснові ліси із сосни звичайної з домішкою дуба звичайного. Соснові ліси поширені також на Лівобережних терасах Сіверського Дінця, Дніпра та їх приток (знаменитий Черкаський бір); в Лісостепу, на Поділлі і Правобережній Україні одвічно домінують дубові ліси з грабом звичайним. Тут ростуть дуб звичайний і дуб скельний, ясен та інші породи.

У Лівобережній Україні дубові ліси з дуба звичайного відрізняються від правобережних відсутністю в їх складі граба і 24


характерною домішкою липи серцелистої і клена гостролистого. В Степах створені лісостани з акації білої, гледичії, софори японської, дуба звичайного, сосни звичайної; в Карпатах ростуть природні ліси з ялини звичайної, ялиці білої, бука лісового, збереглися залишки сосни кедрової європейської, яка занесена до Червоної книги України; в Кримських горах росте бук східний, сосна кримська, яловці: високий, смердючий тощо, зустрічається фісташка, інші характерні породи південних гірських систем, створюються культури ясена гостроплодого тощо. Особливі умови в заплавах українських річок і мокрих едатопах.

Для раціонального ведення лісового господарства лісівники чітко усвідомлюють параметри природного середовища, в якому вони створюють довговічні ліси, передбачають усі можливі нюанси його несприятливого впливу на деревні породи та їх лісостани. Щоб не помилятись, дуже важливо знати природу деревних порід, природу умов місцевиростання, генезис лісостанів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти