ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


До статті 418 Цивільного кодексу України

До статті 418 Цивільного кодексу України

В чинному ЦК України з'явилася окрема глава, присвячена загальним положенням, що стосуються права інтелектуальної власності, що забезпечує єдине розуміння поняття інтелектуальної власності та захисту різних її об'єктів.

Об'єкти права інтелектуальної власності є нетілесними, тобто такими об'єктами можуть бути лише нематеріальні об'єкти, а саме результати створені в процесі інтелектуальної діяльності. Зазначені об'єкти стають об'єктами права інтелектуальної власності з моменту їх визнання такими в порядку передбаченому законодавством України.

У володільця об'єкта інтелектуальної власності виникають щодо нього особисті немайнові та майнові права. Слід зазначити, що до особистих немайнових прав відносяться: право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати третім особам посяганню на право інтелектуальної власності; право на видання твору під своїм власним ім'ям та інші. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними, крім випадків передбачених законом.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть бути товаром, тобто є відчужуваними, можуть бути передані третім особам, переходити у спадщину.

Право інтелектуальної власності на об'єкти визнається за їх творцем лише за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим законом. Цивільний кодекс України чітко визначає підстави, за яких творець може бути позбавлений права або обмежений у своєму праві.

До статті 419 Цивільного кодексу України

Правом інтелектуальної власності є право на результат інтелектуальної творчої діяльності. Майнові права на такий об'єкт можуть бути передані їх власником іншим особам, в той же час така передача прав не змінює права власності осіб на річ, тобто перехід права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на нематеріальний носій і навпаки. Зазначені права є непорушними.

До статті 420 Цивільного кодексу України

Об'єктами права інтелектуальної власності є результати творчої, інтелектуальної діяльності. Цивільний кодекс України наводить їх перелік, однак у зв'язку із розвитком творчості та технічним прогресом виникають нові об'єкти інтелектуальної власності, а тому даний перелік не можна вважати вичерпним. Слід зазначити, що такі об'єкти як комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення, лише прирівнюються до результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

На даний час прийнято всі об'єкти права інтелектуальної власності поділяти на три основні групи: 1. об'єкти авторського права і суміжних прав; 2. об'єкти права промислової власності; 3. засоби індивідуалізації. До першої групи відносяться літературні і художні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Другу групу складають винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції; також до об'єктів промислової власності прирівняні сорти рослин і породи тварин. До третьої групи входять комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, географічні зазначення.

 

Слід зауважити, що однією із особливостей об'єктів права інтелектуальної власності є те, що вони мають бути новими, а також повинні бути результатами інтелектуальної, творчої діяльності, крім того вони повинні мати здатність бути втіленими в матеріальний носій.

До статті 421 Цивільного кодексу України

Суб'єктом права інтелектуальної власності, перш за все, є творець такого результату. Творцем може бути лише фізична особа, юридичні ж особи можуть стати суб'єктами права інтелектуальної власності на підставі закону.

Всі суб'єкти права інтелектуальної власності можна поділити на первинних і похідних. До перших відносяться лише творці результату інтелектуальної діяльності. Похідними є всі правонаступники, до яких право інтелектуальної власності перейшло на підставі договору або в силу закону. Первинний суб'єкт права може передати свої майнові права на об'єкт інтелектуальної власності будь-якій іншій особі.

Окремою категорією суб'єктів є роботодавці, у яких виникає право інтелектуальної власності на об'єкти, які створені при виконанні службових обов'язків. Так, в разі коли об'єкт інтелектуальної власності створено при виконанні трудового договору, то право на нього належить як працівникові, що створив об'єкт, так і роботодавцю, в той же час сторони можуть визначити інший порядок.

Якщо об'єкт інтелектуальної власності створено в результаті участі кількох осіб, то всі вони є суб'єктами права інтелектуальної власності, а саме співавторами.

До статті 422 Цивільного кодексу України

Право інтелектуальної власності на результат творчої діяльності виникає внаслідок його створення, якщо такий об'єкт відповідає вимогам закону, а саме він має бути новим, втіленим в матеріальний об'єкт, придатним для використання, та відповідати іншим вимогам встановленим законодавством.

Законом можуть бути передбачені й інші підстави виникнення права інтелектуальної власності на об'єкт, а саме з моменту реєстрації майнових прав або внаслідок використання.

Внаслідок створення виникають авторські і суміжні права. Право інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав виникають, щодо виконань - з моменту їх першого здійснення, щодо фонограм і відеограм - з моменту їх вироблення, щодо передач - з моменту їх першого здійснення.

Що стосується об'єктів права промислової власності, то момент виникнення права інтелектуальної власності встановлено законодавством щодо кожного окремого об'єкта, що знайшло своє відображення в спеціальних статтях Цивільного кодексу України, що регулюють відносини, які виникають у зв'язку з тим чи іншим об'єктом.

Крім того, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть переходити до третіх осіб на підставі цивільно-правових договорів. Такі права можуть бути передані повністю або частково. Також окремою підставою виникнення права інтелектуальної власності може бути перехід такого права у спадщину.

До статті 423 Цивільного кодексу України

Цивільний кодекс України поділяє суб'єктивні права інтелектуальної власності на дві групи: 1. особисті немайнові права інтелектуальної власності; 2. майнові права інтелектуальної власності. Особистими немайновими правами є ті, які не породжують майнових. Такі права в більшості є невідчужуваними, тобто вони є невіддільними від творця, однак деякі права, такі як право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності, можуть належати і іншим особам у випадках, передбачених законом, наприклад, спадкоємцям автора.

Право на визнання людини творцем належить тільки тій особі, яка створила об'єкт інтелектуальної власності. Право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта інтелектуальної власності, означає, що не можуть доповнюватись чи змінюватись об'єкти права інтелектуальної власності без відповідного дозволу автора. До інших особистих немайнових прав інтелектуальної власності можна віднести право на ім'я, крім того, автори мають право на опублікування свого твору під псевдонімом, або забороняти згадування свого імені.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав і є невідчужуваними.

до статті 418 Цивільного кодексу України

В чинному ЦК України з'явилася окрема глава, присвячена загальним положенням, що стосуються права інтелектуальної власності, що забезпечує єдине розуміння поняття інтелектуальної власності та захисту різних її об'єктів.

Об'єкти права інтелектуальної власності є нетілесними, тобто такими об'єктами можуть бути лише нематеріальні об'єкти, а саме результати створені в процесі інтелектуальної діяльності. Зазначені об'єкти стають об'єктами права інтелектуальної власності з моменту їх визнання такими в порядку передбаченому законодавством України.

У володільця об'єкта інтелектуальної власності виникають щодо нього особисті немайнові та майнові права. Слід зазначити, що до особистих немайнових прав відносяться: право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати третім особам посяганню на право інтелектуальної власності; право на видання твору під своїм власним ім'ям та інші. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними, крім випадків передбачених законом.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть бути товаром, тобто є відчужуваними, можуть бути передані третім особам, переходити у спадщину.

Право інтелектуальної власності на об'єкти визнається за їх творцем лише за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим законом. Цивільний кодекс України чітко визначає підстави, за яких творець може бути позбавлений права або обмежений у своєму праві.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти