ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


При зрошені дощувальними машинами

Дощувальна машина Висота рослин, м
“Волжанка”, “Ока” до 1,1
ДДА-100МА до 2,0
“Фрегат “, “Дніпро” до 2,5
“Кубань”, дощувальні шлейфи до 4,0

Дощування найбільш доцільне для сільськогосподарських культур з кореневою системою, що проникає на невелику глибину. Для культур, коренева система яких розташована в глибоких шарах ґрунту, дощування ефективне тільки при достатніх запасах вологи, що формуються за рахунок атмосферних опадів і вологозврядкових поливів, які проводяться до сівби.

Господарські фактори: розташування та спеціалізація сільськогосподарського виробництва, сівозміни, розмір полів і види сівозмін, організація території, конфігурація зрошуваних ділянок.

При виборі дощувальної техніки мають значення розмір і конфігурація полів, які змінюються в дуже великих межах. Дощувальні машини (в основному по ширині захвата) підбирають із врахуванням організації території (розміщення доріг, лісосмуг, ліній електропередач та ін.), а також конфігурації полів, якщо в процесі будівництва зрошувальної системи неможливо змінити їх границі.

Водогосподарські фактори: водозабезпеченість зрошувальної системи; коефіцієнт використання води; якість, температура і мінералізація зрошувальної води. В районах з дефіцитом водних ресурсів перевагу необхідно віддавати дощуванню в поєднані з закритою зрошувальною мережею. Якість зрошувальної води може лімітувати застосування дощувальних машин, так як наявність великої кількості домішок призводить до засмічення дощувальних насадок та апаратів і виходу їх із ладу. Необхідно враховувати температурний режим зрошувальної води; наприклад, при дощуванні холодною водою (t<10 °С) урожайність усіх культур знижується.

3.4. Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин

Розташування сівозмінної ділянки в плані залежить від прийнятих способу і техніки поливу (додаток 9).

При зрошені ДМУ “Фрегат” зрошувана ділянка повинна мати квадратну конфігурацію. Якщо задана площа ділянки (Fп , га), то лінійні розміри поля можна знайти за формулою

, (3.11)

де L – довжина та ширина поля, м.

Границя поля визначається між поздовжніми осями польових доріг, тому посівну площу нетто необхідно зменшити на ширину дороги b. Ширину польової дороги без лісосмуги можна прийняти 6,5 м, а з лісосмугою 19 м.

Наприклад, при площі поля 80 га:

Якщо прийняти, що навколо поля розташовані польові дороги з лісосмугою по 19 м, то При розташуванні однієї машини на полі , де Rр – розрахункова довжина дощувальної машини “Фрегат”. Звідси Довжина машини, що близька до Rр складає 434 м (додаток 6), тобто модифікація ДМУ-Б434-90 (15 візків).

Модифікацію дощувальної машини “Фрегат” крім довжини необхідно приймати і за витратами води Qм (л/с), виходячи із умов задоволення середньодобового дефіциту водоспоживання в піковий період вегетації найбільш вологолюбивих сільськогосподарських культур сівозміни за формулою

(3.12)

де – середньодобовий дефіцит водоспоживання, розрахований не менше як для двох суміжних декад пікового періоду найбільш вологолюбивої сільськогосподарської культури сівозміни, м3/(га×доб); F – зрошувана площа ділянки, що визначається довжиною машини, га; bдоб – коефіцієнт використання робочого часу доби, який приймають згідно додатка 7; b - коефіцієнт, що враховує втрати води на випаровування в зоні дощової хмари при дощуванні; gl – коефіцієнт, що враховує можливі втрати робочого часу за метеорологічними умовами.

Для розглянутого прикладу максимальний дефіцит водоспоживання для двох суміжних декад складає 62 і 46 мм тобто 1080 м3/га (для люцерни 2-го року, 2 і 3 декади серпня), тоді м3/(га×доб) .

Зрошувану площу F можна розрахувати за формулою

(3.13)

Тоді га.

bдоб для ДМУ-Б434-90 складає 0,836 (додаток 7).

Коефіцієнт gl визначається за формулою

, (3.14)

де a - тривалість періоду зі швидкістю вітру більше допустимої для даного типу дощувальної техніки, % від тривалості поливного періоду.

Для дощувальних машин “Фрегат” допустима швидкість вітру складає 8 м/с [20]. Ймовірність перевищення швидкості вітру за вегетаційний період більше 8 м/с для степової зони в середньосухий рік складає 5,9 %. тоді .

Коефіцієнт b, який враховує втрати води на випаровування під час поливу розраховують за формулою

(3.15)

де k – поправочний коефіцієнт, що характеризує тип дощувальної мащини: 1,0 – для машин, що працюють по колу, позиційно з фронтальним переміщенням і водозабором з закритої зрошувальної мережі, для широкозахватних багатоопорних машин з фронтальним переміщенням, що працюють з водозабором із відкритої зрошувальної мережі; 1,2–1,3 – для далекоструминних дощувальних машин позиційної дії; 0,75–0,85 – для дощувальних машин з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі; E – випаровування води в зоні дощової хмари при дощуванні, % водоподачі

(3.16)

де t – середня температура повітря при дощуванні, °С; j – відносна вологість повітря, %; va – розрахункова швидкість вітру, приведена до висоти 2 м над поверхнею землі.

Розрахунок коефіцієнта b необхідно проводити для всіх місяців зрошувального періоду за середніми метеорологічними даними (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти