|
Розрахунок коефіцієнта, що враховує втрати води на випаровування
під час поливу (b) за даними метеостанції Губиниха
Звідси л/с. Отже, при витратах 46,1 л/с дощувальна машина буде задовольняти потреби сільськогосподарських культур у воді. Але машини з такою витратою немає, тому вибираємо модифікацію з найближчою витратою 70 л/с – ДМУ-Б434-70. Тривалість роботи на одній позиції дощувальної машини “Фрегат” при заданій поливній нормі можна визначити за формулою (3.16) де m – поливна норма, м3/га. При m=300 м3/га год. Середню інтенсивність штучного дощу визначають за формулою (3.17) де r – дальність польоту струменя кінцевого апарату, (30–35 м). Тоді мм/хв. Продуктивність дощувальної машини за добу можна визначити за формулою . (3.18) При m=300 м3/га і цілодобовій роботі (tдоб=24 год) га/добу. Продуктивність машини за поливний сезон знаходять за формулою , (3.19) де tmin – тривалість мінімального міжполивного періоду, діб (п.3.2.); bсез – сезонний коефіцієнт використання часу: для дощувальних машин “Волжанка”, “Ока” bсез=0,75; для – “Дніпро” bсез=0,72; для – “Фрегат” bсез=0,78 [7]. Для даного прикладу га. При зрошені ДФ-120 “Дніпро” зрошувана ділянка повинна мати прямокутну форму. Ширина поля (В, м), що визначається між поздовжніми осями польових доріг, розраховується за формулою (3.20) де Вм – ширина захвату відповідної модифікації дощувальної машини (додаток 6); b – ширина дороги та лісосмуги, якщо вона передбачена. Можна прийняти ширину польової дороги без лісосмуги 6,5 м, а з лісосмугою – 19 м. Для ДФ-120 “Дніпро” Вм=460 м. Якщо прийняти що польова дорога запроектована з лісосмугою, тобто b=19 м, то В=2×460+19=939 м. Довжину поля L (м) при відомій площі Fбр та ширині В обчислюють виходячи із прямокутної форми (3.21) Наприклад, при площі поля 80 га і В=939 м м. По середині поля необхідно запроектувати польовий трубопровід на якому через 54 м (для стального трубопроводу), або через 52 м (для азбестоцементних чи залізобетонних трубопроводів) розташовують гідранти для підключення дощувальної машини “Дніпро”. Довжина зрошуваної ділянки повинна бути кратною відстані між гідрантами. Тоді Lзрош=810 м (15 гідрантів). Зрошувана площа складає Fзрош=920×810/10000=74,52 га. Площу, що поливають з однієї позиції, можна знайти за формулою F1 =l×Вм /10000, (3.22) де l – відстань між позиціями (гідрантами), м (54 м). Для даного прикладу F1=54×460/10000=2,48 га. Середню інтенсивність штучного дощу розраховують за формулою (3.23) де Qм – витрата дощувальної машини, л/с (додаток 6); b – коефіцієнт, що враховує втрати води на випаровування під час поливу (3.15). Для розглянутого прикладу мм/хв. Тривалість роботи на позиції для видачі поливної норми знаходять за формулою (3.24) де m – поливна норма, мм. При поливній нормі 30 мм tп =30/0,269=112 хв. Продуктивність дощувальної машини за добу і поливний сезон розраховують за формулами (3.18) і (3.19). При зрошені ДКШ-64-800 “Волжанка” зрошувана ділянка повинна мати прямокутну форму. Ширина поля (В, м), що визначається між поздовжніми осями польових доріг, розраховується за формулою (3.20). Для ДКШ-64-800 “Волжанка” Вм=800 м. Якщо прийняти, що польова дорога запроектована з лісосмугою, тобто b=19 м, то В=800+19=819 м. Довжину поля L (м) при відомій площі Fбр та ширині В обчислюють виходячи із прямокутної форми за формулою (3.21). Наприклад, при площі поля 80 га і В=819 м м. По середині поля необхідно запроектувати польовий трубопровід на якому через 18 м (для стального трубопроводу), або через 17 м (для азбестоцементних та залізобетонних трубопроводів) розташовують гідранти для підключення дощувальної машини “Волжанка”. Довжина зрошуваної ділянки повинна бути кратною відстані між гідрантами. Тоді Lзрош=972 га (54 гідранта). Зрошувана площа складає Fзрош=800×972/10000=77,76 га. Площу, що поливають з однієї позиції, знаходять за формулою (3.22), середню інтенсивність дощу – (3.23), тривалість роботи на одній позиції – (3.24), продуктивність дощувальної машини за добу і поливний сезон – (3.18) і (3.19). Розрахунок і побудова графіку поливу Режим зрошення сівозміни в цілому розрахований в п.3.2. необхідно представити в вигляді графіка поливів, на якому показано строки та кількість поливів за вегетацію. Спочатку складають неукомплектований графік поливу (табл. 3.13), а потім його необхідно укомплектовувати під витрати дощувальних машин, які розміщені на полях зрошуваного масиву. Таблиця 3.13 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|