ПЕРЕВІРКА І ОЦІНКА ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИКІВ УЧНІВ

Важливою і необхідною частиною учбово-виховного процесу є облік успішності школярів, від правильної постановки якого залежить успіх навчання. Оволодіння методикою перевірки знань по кресленню і виставленні оцінок слід рахувати одну з важливих задач, що стоять перед молодим вчителем. Перевірка і оцінка знань школярів виконують наступні функції: контролюючу, навчальну, виховну, розвиваючу. Контролююча функція є основною, а навчальна, виховна і розвиваюча функції є супутніми, хоча і вельми важливими.

Перераховані функції визначають основні педагогічні вимоги до організації перевірки і оцінки знань:

систематичність і регулярність здійснення контролю;

контроль як за глибиною і міцністю засвоєння знань, так і за своєчасним формуванням певних умінь і навиків;

об'єктивність контролю і оцінок (створення рівних умов для всіх контрольованих школярів); виставлення оцінок відповідно до вимог програми до рівня знань, умінь і навиків;

оптимальність контролю (визначається такою його організацією, при якій за мінімальний час за допомогою достатньої кількості перевірочних завдань і питань можна виявити знання у великого числа учнів).

В процесі навчання школярів кресленню широко використовуються поточна і підсумкова форми перевірки знань, для здійснення яких застосовуються усне і письмове опитуваннявання, самостійні графічні роботи.

Усне опитуваннявання найбільш поширене в практиці. Проте слід зазначити, що він є найважчим видом перевірки знань, оскільки залежить від того, як учні приготували домашнє завдання.

Методами усного опитування є індивідуальний, фронтальний і ущільнений (комбінований) опит.

Індивідуальне опитуваннявання через специфіку предмету не дуже широко використовується у викладанні креслення. При індивідуальному опиті учень викликається до дошки для розгорненої відповіді на оцінку. При цьому учень не переказує текст підручника, а, грунтуючись на раніше вивченому матеріалі, самостійно пояснює матеріал. Прикладом індивідуального опитування може служити читання складальних креслень по учбових таблицях. Плануючи на уроці індивідуальний опит, вчитель повинен вирішити для себе ряд питань. Наприклад: кого викликати до дошки? Скільки учнів буде опитано індивідуально? Чим в цей час будуть зайняті учні решти класу? Скільки часу імовірно займуть відповіді учнів?

Складними для молодого фахівця є і питання про те, що перевіряти і як питати. Сучасна дидактика і методика пропонують ставити учням такі питання, які дозволяли б виявляти розуміння причинно-наслідкових зв'язків, уміння аналізувати, зіставляти, порівнювати і т.д.

Викликавши учня для індивідуального опитування, вчитель найчастіше пропонує решті школярів уважно слухати відповідь товариша, доповнювати його і виправляти помилки, допущені при відповіді. Коли ж вчителю необхідно вислухати відповідь невстигаючого, то рекомендується в цей час решті школярів запропонувати виконати яку-небудь самостійну роботу.

Фронтальне опитуваннявання дуже широко поширений у викладанні предмету. Він полягає у виклику великої кількості учнів для відповіді на питання, які припускають коротку відповідь. Фронтальний опит вдало поєднує в собі контролюючу і навчальну функції і при цьому не вимагає значних витрат часу на його здійснення.

Проте не слід забувати, що метод фронтального опитування має свій недолік. Так, він не сприяє формуванню уміння зв'язно і достатньо повно висловлювати засвоєний матеріал.

Ущільнений (комбінований) опит полягає у виклику для перевірки знань одночасно декількох учнів, з яких один відповідає усно, а інші в цей час виконують по вказівці вчителя графічні завдання.

Цей метод сприяє об'єктивнішій оцінці знань всіх учнів класу.

До недоліків цього методу слід віднести те, що в порівнянні з іншими методами він у меншій мірі виконує навчальну функцію, оскільки учні, що готуются до відповіді за завданнями вчителя, «вимикаються» з роботи, що проводиться всім класом. Цей метод містить і труднощі організаційного плану: вчитель одночасно повинен слухати відповідь викликаного до дошки учня, стежити за роботою класу і не випускати з поля зору учнів, працюючих над індивідуальним завданням.

Названий метод можна ефективно застосовувати для підсумкової перевірки знань учнів по окремих розділах програми, коли учбовий матеріал в основному засвоєний і на перший план висувається функція контролю.

Іншим поширеним видом перевірки знань, умінь і навиків по кресленню є перевірка виконання практичної частини домашнього завдання. При перевірці завдання, виконаного в домашніх умовах, контролююча функція поступається своїм значенням навчальної і виховної, оскільки робота, представлена учнем, може бути виконана ними несамостійно.

Плануючи на уроці перевірку виконання домашнього завдання, вчитель повинен визначити, з якою метою він робить її. Так, якщо йому важливо встановити сам факт виконання домашнього завдання учнями, то можна обмежитися на уроці біглим переглядом робочих зошитів. Якщо ж задана додому вправа служила меті повторення і воно необхідне для переходу до вивчення нової теми, то рішення його необхідно дати на дошці з подальшим обговоренням і поясненням. У тих випадках, коли завдання давалося на матеріал, добре засвоєний школярами, можна обмежитися перевіркою зошитів в позаурочний час.

Головною формою перевірки знань є виконання графічних робіт. Програмою по кресленню передбачена значна кількість обов'язкових графічних робіт, які дозволяють вчителю контролювати і систематизувати знання учнів програмного матеріалу.

При плануванні графічної роботи необхідно ретельно продумати організацію роботи учнів на уроці. Наперед вчителю слід підготувати варіанти індивідуальних завдань з урахуванням їх трудності. Дуже важкі варіанти завдань позбавляють учнів упевненості в своїх силах, створюють напружену обстановку. Дуже легкі варіанти не сприяють розвитку інтелектуальних здібностей школярів, знижують інтерес до учбової праці.

При підготовці до уроку, на якому виконуватиметься графічна робота, вчителю потрібно продумати заходи допомоги відстаючим в навчанні школярам. Плани виконання роботи і самоконтролю бажано вивісити на класній дошці у вигляді учбової таблиці.

Одна з обов'язкових графічних робіт є контрольною. Пояснивши зміст цієї роботи, вчитель повинен відповісти на всі незрозумілі питання за змістом і оформленню роботи до початку її виконання. Бажано передбачити додаткові завдання для тих, хто раніше закінчить роботу. Основна функція контрольної роботи — перевірка знань учнів. Повчальна ж функція контрольної роботи виявляється в роботі над помилками, допущеними при її виконанні. Перевірка контрольної роботи вчителем припускає не тільки виправлення помилок в графічній роботі, але і глибокий їх аналіз, з тим щоб продумати, які з них слід винести на фронтальне обговорення, а які можна ліквідовувати в індивідуальній роботі.

На уроках креслення широко застосовується і самостійна робота учнів за рішенням графічних задач. Цей вид поточної перевірки несе в собі як контролюючу, так і навчальну функції. На самостійну роботу відводиться, як правило, частина уроку. Контрольна робота дає можливість виявити рівень засвоєння знань, умінь і навиків учнів, придбаних за рік або курс навчання кресленню; самостійна робота дозволяє судити про їх рівень по окремій темі або розділу програми.

Проводити контрольні і самостійні роботи вчитель має право лише тоді, коли у нього є упевненість у тому, що матеріал засвоєний більшістю учнів класу. Щоб забезпечити хорошу якість перевірки графічних робіт, вести її доцільно по наступному плану:

1. Перевірка правильності оформлення креслення (виконання рамки, основного напису, зображення букв і цифр креслярським шрифтом, нанесення розмірів).

2. Перевірка правильності побудови креслення (дотримання проекційного зв'язку, застосування типів ліній згідно їх призначенню, повнота і правильність відповіді).

Після перевірки необхідно виявити типові помилки, допущені учнями і намітити шляхи ліквідації пропусків в їх знаннях. Корисно завести таблицю обліку, в якій можна відзначати слабкі місця в графічній підготовці як всього класу, гак і кожного школяра. Форма обліку типових помилок може бути різною. Пропонуємо зразковий варіант такої форми .

Облік доцільно вести так, щоб можна було проаналізувати наростання або убування кількості помилок в графічних роботах, зміна їх характеру в роботах кожного учня класу.

Програмою визначені зразкові норми оцінки знань і умінь учнів по кресленню.