ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Для контролю технічного стану свердловини

Відбивка цементного кільця під час цементування обсадних колон.Визначення висоти підіймання цементу за обсадними колонами піс­ля цементування є дуже важливим завданням, оскільки дає змогу оцінити якість ізоляційних робіт. Його вирішують за допомогою електротермомет-ра, робота якого Грунтується на тому, що у процесі тужавіння цементу ви­діляється тепло, яке підвищує температуру того інтервалу свердловини, в якому знаходиться цемент.

Численними дослідженнями встановлено, що підвищення температури цементу відбувається з початку його тужавіння; найбільшу зміну темпера­тури зафіксовано в період від 6 до 16 год, залежно від сорту цементу. З урахуванням цього факту для одержання якісних і достовірних даних щодо висоти підіймання цементу за колоною термометрію у свердловинах слід починати не раніше ніж через 16 год після цементажу.

На рис. 8.2 на глибині 250 м чітко фіксується верхня межа цементу за різким зсувом кривої на термограмі. Інтервал глибин від 250 до 770 м хара­ктеризується наявністю цементу, а форма температурної кривої ускладнена

температурними аномаліями, спричиненими

зміною діаметра свердловини і різною тепло­провідністю пластів.

Для запобігання помилок, пов'язаних з лі­тологічними особливостями порід (теплопровід­ність або температурні режими в окремих ша­рах) і появою іноді невеликих температурних аномалій на термограмі, в процесі відбивки це­ментного кільця інтерпретацією температурної кривої слід зважувати на геолого-геофізичний розріз свердловини, одержаний за допомогою електрометрії та інших методів.

Визначення глибини пошкодження обсадних колон і припливу води в свердловину.Електроте-рмометром можна визначити місце припливу пластової води в свердловину, замірявши різ­ницю температури рідини, закачаної в сверд­ловину під час її промивки, і температуру во­ди, яка надходить із пласта в свердловину під час зниження в ній рівня рідини.

Рис. 8.3 ілюструє термограму, за допомо­гою якої можна визначити місце пошкодження обсадної колони у свердловині і приплив плас­тової води.

Рис. 8.2. Температурна крива при визначенні висоти під­йому цементу в затрубному просторі.

ВЦК — відбивка цементного кільця


 

Рис. 8.3. Визначення місця припливу води в свердловину за допомогою термометрії.

Температурна крива: 1 — контрольна, 2 — після відтарту-вання рідини із свердловини

Нижче описано порядок операцій на бу­ровій для визначення глибини пошкодження обсадної колони.

Перед початком виконання термометрії у свердловину закачують глинистий розчин або воду з температурою, що значно відрізняється від температури води, яка надходить з пласта. Для цього використовувану рідину спеціально охолоджують або нагрівають залежно від тем­пературних умов, що існують у свердловині і на поверхні. Цією самою рідиною "задавлю-ють" приплив води з пласта. Після цього у свердловину спускають електротермометр і за-

міряють температуру вздовж стовбура свердловини, в результаті чого одер­жують контрольну температурну криву — лінію із плавним збільшенням те­мператури з глибиною. Повторні заміри температури електротермометром проводять після зниження рівня рідини в свердловині методом відтартуван-ня і виклику припливу води з пласта через пошкодження обсадної колони. Зазвичай температура води з пласта вища і відрізняється від температури во­ди або розчину, що був закачаний в свердловину. Запис температурної кри­вої в свердловині роблять під час спускання електротермометра униз для за­побігання змішування рідини у стовбурі свердловини.

Вода, що попаде в свердловину, проходить спочатку деякий шлях у за-трубному просторі, зумовлюючи при цьому зміни температури, які фіксу­ються на температурній кривій і вказують на відрізок руху води поза обса-дною колоною і на джерело обводнення, яке знаходиться у початковій то­чці цього руху. Слід звернути увагу, що для якісного контролю затрубного руху води свердловину перед замірами промивають водою з температурою не більше 20 °С доти, доки температура не вирівнюється по всьому стовбу­ру. Рівномірність перевіряють контрольними замірами і лише через 4— 5 год проводять замір температури електротермометром. Місце припливу води на термограмі фіксується аномалією (див. рис. 8.2), тому що в цій то­чці температура в затрубному просторі найбільш відрізняється від темпера­тури води, що знаходиться в свердловині.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти