ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 3. УЧАСТЬ ФАХІВЦЯ-БУХГАЛТЕРА У СЛІДЧИХ (СУДОВИХ) ДІЯХ

1. Скласти перелік питань, що ставляться до фахівця-бухгалтера у слідчих (судових) діях.

2. Скласти схему проведення слідчих дій (із залученням фахівця-бухгалтера).

3. Підготувати електронну базу даних щодо нормативного регулювання участі фахівця-бухгалтера в слідчих та судових діях в Україні.

4. Скласти акт перевірки Головної книги на вміст протилежних рахункових записів.

5. Скласти акт перевірки встановлення факту заниження прибутку, отриманого за певний період.

6. Яким чином можуть бути підвищені певні статті витрат при складанні балансу? Що являє собою механізм викривлення фактичних цін?

7. Скласти порядок проведення слідчих дій фахівцем-бухгалтером. Відокремити його повноваження та функції від роботи працівника ОВС.

Тема 4. РЕВІЗІЯ ЯК ФОРМА ВИЯВЛЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1. Скласти порівняльну таблицю видів ревізій.

2. Підготувати електронну базу даних «Нормативне регулювання системи фінансового контролю в Україні».

3. Скласти схему (або таблицю) видів матеріальної шкоди, встановленої ревізією.

4. Скласти схему-характеристику «Взаємодія між органами влади, правоохоронними структурами, податковими адміністраціями та іншими фінансовими установами в процесі здійснення документальної ревізії».

5. Скласти схему проведення і реалізація результатів ревізії.

6. Скласти схему-порядок проведення ревізії на підприємстві, показати структура акту ревізії.

Тема 5. ФОРМИ ВИЯВЛЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЗМІН У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1. Підготувати електронну базу нормативно-правових актів, що регламентують аудиторську діяльність в Україні.

2. Зібрати документи, на основі яких складається аудиторський висновок та аудиторська експертиза.

3. Порівняти обов’язковий та внутрішній фінансовий моніторинг.

4. Скласти схему «Основні завдання аудиторських фірм як суб’єктів незалежного контролю».

5. Скласти схему завдань та функцій органів Державної податкової служби.

6. Скласти схему-порядок проведення аудиторської перевірки на підприємстві, показати структуру аудиторського висновку.

Тема 6. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА

1. Скласти таблицю «Відмінність судово-бухгалтерської експертизи від ревізії та аудиту».

2. Охарактеризувати правову регламентацію і методику проведення судово-бухгалтер­ської експертизи в експертних установах та у суді.

3. За допомогою схеми показати призначення, підстави та стадії проведення додаткової і повторної судово-бухгалтерської експертизи.

4. Розробити схему стадій процесу судово-бухгалтерської експертизи, показати структуру експертного висновку.

5. Скласти схему «питання, які вирішує судово-бухгалтерська експертиза».

6. Скласти таблицю-порівняння повноважень та обов’язків фахівців, залучених до проведення судово-бухгалтерської експертизи.

 

Види та форми виконання самостійних та індивідуально-дослідних робіт

1. Підготовка та захист есе за пропонованою тематикою з курсу, а також за темами, узгодженими із викладачем.

2. Складання таблиць та схем за проблематикою тем, що входять до модулю.

3. Підготовка навчально-методичних наочних матеріалів з окремих питань тем курсу.

4. Підготовка конкурсної наукової роботи з проблематики навчального курсу.

5. Підготовка наукової фахової статті з проблематики навчального курсу та її видання.

6. Підготовка доповіді на наукову конференцію, семінар, круглий стіл тощо з проблематики навчального курсу та її видання.

7. Підготовка доповіді на засідання наукового гуртка кафедри з проблематики навчального курсу та її друк.

8. Підготовка пропозицій щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства.

9. Аналітичний огляд монографій (окремих їх розділів, підрозділів тощо), присвяченим проблемам, визначеним у межах тематики навчальних занять, доповіді за ними та відповіді на питання.

10. Аналітичний огляд авторефератів дисертацій, присвячених проблемам, визначеним у межах тематики навчальних занять, доповіді за ними та відповіді на питання.

11. Аналітичний огляд наукових статей, присвячених проблемам, визначеним у межах тематики навчальних занять, доповіді за ними та відповіді на питання.

12. Аналітичний огляд опублікованих доповідей на конференціях, матеріалів наукових круглих столів, семінарів тощо, присвячених проблемам, визначеним у межах тематики навчальних занять, доповіді за ними та відповіді на питання.

13. Формування списку правових актів, наукової та навчальної літератури за певною темою курсу, що включає позиції, опубліковані за останні три роки.

14. Розробка сценарію ділової гри на семінарське заняття.

15. Розробка за тематикою навчальних занять завдань, питань та відповідей на них.

16. Підготовка документів, що складаються у практичній діяльності фахівців при застосуванні норм права у сфері господарських правовідносин .

17. Підготовка наукових, навчальних та інших матеріалів, не передбачених у списку рекомендованих індивідуальних завдань, але узгоджених і схвалених викладачем.


Методи навчання

До методів навчання дисципліни «Судова бухгалтерія» відносять лекції, семінарські заняття, консультації, опитування, бесіди, що передбачають послідовне викладення інформації, активізацію уваги студентів, прийоми порівняння та аналогій, виділення головного, підбиття підсумків та діалог зі студентами, опитування тощо. Тип методики, що обирається для проведення заняття певною мірою залежить від особливостей студентської групи, з якою він працює.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається даною програмою.

На семінарському заняття теоретичні знання, отримані студентами під час лекції та самостійної підготовки, мають були поглиблені, деталізовані. Не зрозумілі моменти з’ясовуються, викладач може перевірити ступіть підготовки до заняття студентів як у формі опитування, так й проведення письмової самостійної роботи. Наукове мислення та вміння доцільно використовувати спеціалізовані терміни набувається студентами під час виступів, діалогів та участі у ділових іграх, що дозволяють закріпити отримані знання за допомогою практичних ситуацій. Особливе місце у структурі семінарського заняття має належати обговоренню наукових статей та монографій та навчальним доповідям, при підготовці яких студенти повинні продемонструвати знання та вміння, пов’язані з творчою самостійністю та вмінням сприймати та розуміти навчальні та наукові матеріали.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Під час аудиторних занять також використовуються наочні та практичні методи навчання.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

У формі консультації студент може отримати відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.


Методи контролю

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

До методів контролю, що використовуються під час вивчення дисципліни «Судова бухгалтерія» відносять наступні:

- усні;

- письмові.

Зазначені методи переважно використовуються під час семінарських занять.

До усних відносяться запитання, яки ставить викладач і що дозволять оцінити рівень підготовки студентів та виявити незрозумілі для них моменти. Запитання можуть ставитися як до всієї аудиторії (так звані «фронтальні» запитання, що передбачають низку послідовних запитань), так і індивідуальні. Перевага фронтальних запитань дозволяє задіяти більшу кількість студентів, що можуть доповнювати відповіді один одного та дискутувати з приводу почутого. Індивідуальні дозволяють перевірити рівень сприйняття та вміння аналізувати конкретними студентами.

До письмових видів контролю відносять контрольні роботи, тестові завдання, розв’язання задач та проблемних ситуацій (щодо вирішення судових спорів, складання актів аудиту, ревізії та проведення експертиз) та заліки. Час, що виділяється на проведення письмової роботи визначає викладач: вона може тривати декілька хвилин (наприклад, перевірка знання категорій) або тривати годину (складання документів щодо проведення судової експертизи).

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль (письмовий) поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.


10. Розподіл балів, які отримують студенти

Модуль (М) ЗАЛІК (Е)
Поточний контроль (ПК) Модульний контроль (МК)
Аудиторна робота Самостійна робота Індивідуальна робота
≤30 ≤15 ≤15
≤60 20≤40
Підсумкова оцінка (П)=М=ПК+МК≤100
Підсумкова оцінка у випадку складання заліку (П)=ПК+Е≤100 ≤40

Критерії оцінювання

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти