|
Новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis
"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти- Лежних явищ, образів для посилення враження (любов і Ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно- безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по- Нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря- Чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих, Живий труп тощо). Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис- Темі. Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево; троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка; Корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина. Родові слова називають гіперонімами, а видові — гі- Понімами. Лексико-семантичні категорії 2U І Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива- ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"), Але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за- Міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі- Перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за- Міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе- резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не- Можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо- Виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі- Пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим. Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля- Ються один одному певними семами. Так, слова троянда, Рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім Іншим за певними ознаками. Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб Вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом Реченнях. Лексична конверсія виражається словами-конверси- Вами. Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні Відношення в лексико-семантичній системі. Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте- Пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра- Та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло- Ва купувати — продавати, молодший — старший. Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й Ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В І навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і Об'єкт міняються в реченні ролями. Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе- Редавати — отримувати, здавати — приймати, здава- Ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе- Редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви- Щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра- ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під). Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон- Версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні- Ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо- Го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які Трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од- Ній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а Інший залишається за її межами. Лексика і фразеологія Література ОСНОВНА Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С 104-117. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. — С 125-142. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. — С. 81-104. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 73—76. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 169— 174,180-184. ДОДАТКОВА Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К., С 37-49, 62-75. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 102— 111. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 125— 144. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 36—71. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. — С. 111—130. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. — С. 146—152, 154—164. ЛайонзДж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. — С. 467-496. Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. — Харків, 1993. Запитання. Завдання Що таке моносемія і полісемія? У чому відмінність вживання од- Нозначних слів від багатозначних? Як виникає полісемія? У чому відмінність між прямим і перенос- Ним значенням слова? Які типи перенесення значень ви знаєте? Охарактеризуйте їх і на- Ведіть приклади. Чим відрізняється переносне значення слова від пере- Носного вживання (оказіонального значення) слова? Що таке розширення і звуження значення? Чи збігається поняття Широкого значення з поняттям багатозначності? Дайте визначення омонімів. Зіставте явище полісемії й омонімії. Що зближує і що розрізняє полісемію й омонімію? Лексико-семантичні категорії 209 Які різновиди омонімів існують у мові? Наведіть приклади гомо- Генних і гетерогенних омонімів. Назвіть суміжні з омонімією явища. Кожне з них проілюструйте Прикладами української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте. Яка роль омонімів у мовленні? Що таке синонімія? Які є типи синонімів? Які різновиди часткових Синонімів ви знаєте? Що таке синонімічний ряд? Чим визначається входження слів в Один синонімічний ряд? Як називається перше (стрижневе) слово синоні- Мічного ряду? Які різновиди синонімії ви знаєте? Яку роль відіграють синоніми у мовленні? Охарактеризуйте явище антонімії. Назвіть чотири типи антонімів. У чому спільність і відмінність синонімії й антонімії? Яка стилістична роль антонімів? Що таке гіперо-гіпонімія? Чому гіперо-гіпонімію називають ква- Зісинонімією? Охарактеризуйте явище лексичної конверсії. Що спільне і що від- Мінне є в конверсивах і антонімах? Лексико-семантиЧЦа Система мови Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за Спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в Своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість Визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зу- Мовлений відношеннями, які формуються в сітці проти- Ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх Мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до Саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не пору- Шувала системності, що необхідно для постійної комуні- Кативної придатності. Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначаєть- Ся на системних відношеннях. Нерідко трапляються ви- Падки, коли слово, набуваючи нового значення, впливає На появу подібних значень у всіх інших семантично по- В'язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається се- мантичне "зараження" слів певної мікросистеми, внаслі- Док чого у системних об'єднаннях виникає паралелізм зна- Чень, а нерідко й форм. Так, зокрема, коли якесь із слів, Що позначало температуру, стало використовуватися для Позначення почуттів, то згодом цей семантичний процес Охопив усю лексико-семантичну групу: теплі стосунки, Гаряче серце, палке кохання, вогонь душі, любові жар, хо- лодний погляд, в його голосі чувся лід, "Вони зійшлися: тьма і промінь, Пісні і проза, лід і пломінь" (О. Пушкін у Перекладі М. Рильського). Пор. ще назви музичних інстру- Ментів і назви виконавців на цих інструментах: Він в ор- кестрі перша скрипка. Валторна, дайте звук] Контра- Бас, вас зовсім не чути. Деякі з лексико-семантичних об'єднань мають дуже чі- Тку, строгу системну організацію. Так, скажімо, дієслова, Що означають переміщення (рух) — це струнка система, еле- Менти якої розрізняються за трьома ознаками: 1) спосіб руху (йти, їхати, плисти, летіти тощо); 2) характер руху — Самостійний, незалежний і несамостійний, залежний (йти, їхати і везти, ____________нести, тягти тощо); 3) напрямок руху (в'їха- Ти, заїхати, з'їхати, виїхати, від'їхати тощо). Лексико-семантична система мови 211 Системність лексичного складу зумовлена не тільки ко- Мунікативними потребами (при формуванні фрази мовець Спершу згадує лексико-семантичне об'єднання, а вже потім Відшукує в ньому необхідне йому найточніше слово), а й сис- Темністю об'єктивного світу, який відображений у лексиці. Як будь-яка система, лексико-семантична система ба- Зується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення Бувають парадигматичними й синтагматичними. ПАРАДИГМАТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ — це відношення між слова- Ми на основі спільності або протилежності їх значень. Зокрема, тут можна виділити: 1) відношення смислової |
|
|