ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Новою стилістичних прийомів антитези (від гр. antithesis

"протиставлення"), суть якої полягає в зіставленні проти-

Лежних явищ, образів для посилення враження (любов і

Ненависть, правда і кривда; Бідний піт ллє, а багатий

його кров п'є), та оксиморона (від гр. oxymoron "дотепно-

безглузде"), тобто поєднання контрастних за змістом по-

Нять, що разом дають нове уявлення (дзвінка тиша, гаря-

Чий сніг, раби волі, багатство бідних, сліпота зрячих,

Живий труп тощо).

Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія

Гіперо-гіпонімія (ВІД гр. hyper "над, поверх", hypo "під, внизу" і

onyma "ім'я") - родо-видові відношення в лексико-семантичній сис-

Темі.

Наприклад: береза, дуб, клен, явір, сосна — дерево;

троянда, рожа, настурція, тюльпан, нарцис — квітка;

Корова, кінь, коза, вовк, лисиця, заєць — тварина.

Родові слова називають гіперонімами, а видові — гі-

Понімами.

Лексико-семантичні категорії 2U І

Гіперо-гіпонімія близька до синонімії. її навіть назива-

ють квазісинонімією (від лат. quasi "ніби, майже, немовби"),

Але на відміну від синонімії, яка допускає двосторонню за-

Міну в тексті (першого синоніма на другий і навпаки), в гі-

Перо-гіпонімії можлива тільки одностороння заміна — за-

Міна гіпоніма на гіперонім. Наприклад: Вік знайшов підбе-

резовики =>Він знайшов гриби. Протилежна заміна тут не-

Можлива, оскільки гриби можуть бути не тільки підберезо-

Виками. Значення гіпоніма є складнішим, ніж значення гі-

Пероніма, а представлений ним клас предметів — вужчим.

Гіпоніми включають у себе зміст гіпероніма і протиставля-

Ються один одному певними семами. Так, слова троянда,

Рожа, настурція, тюльпан у своєму змісті мають спільне

значення "квітка", але кожне з них протиставляється всім

Іншим за певними ознаками.

Конверсія (ВІД лат. conversio "зміна, перетворення") - спосіб

Вираження суб'єктно-об'ектних відношень в еквівалентних за змістом

Реченнях.

Лексична конверсія виражається словами-конверси-

Вами.

Конверсией - слова, які передають двобічні суб'єктно-об'єктні

Відношення в лексико-семантичній системі.

Наприклад: Роман купує у Степана книжку о Сте-

Пан продає Романові книжку. Сестра молодша від бра-

Та оБрат старший від сестри. Тут конверсивами є сло-

Ва купувати — продавати, молодший — старший.

Як бачимо, конверсиви представляють у тексті одну й

Ту саму дію чи відношення в різних напрямках: від А до В

І навпаки. При заміні одного конверсива іншим суб'єкт і

Об'єкт міняються в реченні ролями.

Конверсивами бувають дієслова (давати — брати, пе-

Редавати — отримувати, здавати — приймати, здава-

Ти — наймати, лякати — боятися), іменники (попе-

Редник — наступник, учитель — учень), прикметники (ви-

Щий — нижчий, багатший — бідніший), прислівники (кра-

ще — гірше, тяжче — легше), прийменники (над — під).

Якщо гіперо-гіпонімія близька до синонімії, то кон-

Версія — до антонімії (конверсивами є і справжні антоні-

Ми —прикметники і прислівники, але лише у формі вищо-

Го ступеня порівняння). Однак на відміну від антонімів, які

Трапляються в тексті разом, конверсиви зіткнутися в од-

Ній фразі не можуть: один конверсив вживається у фразі, а

Інший залишається за її межами.

Лексика і фразеологія

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 104-117.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 125-142.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 81-104.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 73—76.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 169—

174,180-184.

ДОДАТКОВА

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,

С 37-49, 62-75.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 102—

111.

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 125—

144.

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 36—71.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 111—130.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 146—152, 154—164.

ЛайонзДж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. —

С. 467-496.

Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення. —

Харків, 1993.

Запитання. Завдання

Що таке моносемія і полісемія? У чому відмінність вживання од-

Нозначних слів від багатозначних?

Як виникає полісемія? У чому відмінність між прямим і перенос-

Ним значенням слова?

Які типи перенесення значень ви знаєте? Охарактеризуйте їх і на-

Ведіть приклади. Чим відрізняється переносне значення слова від пере-

Носного вживання (оказіонального значення) слова?

Що таке розширення і звуження значення? Чи збігається поняття

Широкого значення з поняттям багатозначності?

Дайте визначення омонімів. Зіставте явище полісемії й омонімії.

Що зближує і що розрізняє полісемію й омонімію?

Лексико-семантичні категорії 209

Які різновиди омонімів існують у мові? Наведіть приклади гомо-

Генних і гетерогенних омонімів.

Назвіть суміжні з омонімією явища. Кожне з них проілюструйте

Прикладами української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте.

Яка роль омонімів у мовленні?

Що таке синонімія? Які є типи синонімів? Які різновиди часткових

Синонімів ви знаєте?

Що таке синонімічний ряд? Чим визначається входження слів в

Один синонімічний ряд? Як називається перше (стрижневе) слово синоні-

Мічного ряду?

Які різновиди синонімії ви знаєте?

Яку роль відіграють синоніми у мовленні?

Охарактеризуйте явище антонімії. Назвіть чотири типи антонімів.

У чому спільність і відмінність синонімії й антонімії?

Яка стилістична роль антонімів?

Що таке гіперо-гіпонімія? Чому гіперо-гіпонімію називають ква-

Зісинонімією?

Охарактеризуйте явище лексичної конверсії. Що спільне і що від-

Мінне є в конверсивах і антонімах?

Лексико-семантиЧЦа

Система мови

Поняття лексико-семантичної системи

Слова в мові існують не ізольовано. Вони об'єднані за

Спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в

Своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість

Визначається цим місцем, бо семантичний зміст слова зу-

Мовлений відношеннями, які формуються в сітці проти-

Ставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми.

Лексико-семантична система є найрухомішою серед усіх

Мовних рівнів. Однак, змінюючись, вона має здатність до

Саморегулювання, тобто такої перебудови, яка б не пору-

Шувала системності, що необхідно для постійної комуні-

Кативної придатності.

Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначаєть-

Ся на системних відношеннях. Нерідко трапляються ви-

Падки, коли слово, набуваючи нового значення, впливає

На появу подібних значень у всіх інших семантично по-

В'язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається се-

мантичне "зараження" слів певної мікросистеми, внаслі-

Док чого у системних об'єднаннях виникає паралелізм зна-

Чень, а нерідко й форм. Так, зокрема, коли якесь із слів,

Що позначало температуру, стало використовуватися для

Позначення почуттів, то згодом цей семантичний процес

Охопив усю лексико-семантичну групу: теплі стосунки,

Гаряче серце, палке кохання, вогонь душі, любові жар, хо-

лодний погляд, в його голосі чувся лід, "Вони зійшлися:

тьма і промінь, Пісні і проза, лід і пломінь" (О. Пушкін у

Перекладі М. Рильського). Пор. ще назви музичних інстру-

Ментів і назви виконавців на цих інструментах: Він в ор-

кестрі перша скрипка. Валторна, дайте звук] Контра-

Бас, вас зовсім не чути.

Деякі з лексико-семантичних об'єднань мають дуже чі-

Тку, строгу системну організацію. Так, скажімо, дієслова,

Що означають переміщення (рух) — це струнка система, еле-

Менти якої розрізняються за трьома ознаками: 1) спосіб руху

(йти, їхати, плисти, летіти тощо); 2) характер руху —

Самостійний, незалежний і несамостійний, залежний (йти,

їхати і везти, ____________нести, тягти тощо); 3) напрямок руху (в'їха-

Ти, заїхати, з'їхати, виїхати, від'їхати тощо).

Лексико-семантична система мови 211

Системність лексичного складу зумовлена не тільки ко-

Мунікативними потребами (при формуванні фрази мовець

Спершу згадує лексико-семантичне об'єднання, а вже потім

Відшукує в ньому необхідне йому найточніше слово), а й сис-

Темністю об'єктивного світу, який відображений у лексиці.

Як будь-яка система, лексико-семантична система ба-

Зується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення

Бувають парадигматичними й синтагматичними.

ПАРАДИГМАТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ — це відношення між слова-

Ми на основі спільності або протилежності їх значень.

Зокрема, тут можна виділити: 1) відношення смислової

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти