Ці слова вживаються 1) завжди (в часі), 2) всіма, 3) у всіх

Випадках. Основний словниковий фонд дуже стійкий,

Майже не змінюється. За даними американського вчено-

Го М. Сводеша, за 1000 років змінюють свою семантику

чи зникають із мови 20% слів основного словникового

Фонду.

ПАСИВНА ЛЕКСИКА — це рідковживані (вузьковживані, не-

Частотні) слова, якими переважно є застарілі слова (зиг-

Зиця, перст, челядь, пастир), слова, які тільки-но з'яви-

Лексико-семантична система мови 215

Лися в мові (брифінг, кіднепінг, пейджер), а також профе-

Сіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.

Професіоналізми — слова, що їх уживають люди, об'єд-

Нані певною виробничою діяльністю, тобто слова, прита-

Манні мовленню представників певної професії: забій, вруб-

Машина, на-гора (шахтарі); сталеплавильна груша, мар-

Тен, плавка, проба, болванка, вагранка, затискач (стале-

Вари); оранка, косовиця, скирдування, силосування (сіль-

Ські трудівники); курсив, петит, набір, гранки (праців-

Ники поліграфії), перкусія, пальпація, ремісія, кома (ме-

Дики).

Діалектизми — слова, які вживають на певній терито-

рії: вуйко "дядько по матері", стрий "дядько по батько-

ві", нанашко "хрещений батько", шваґер "шурин", бара-

боля, крумплі "картопля", блават "волошки", жалива

"кропива", вивірка "білка", нецьки "ночви", кертиця

"кріт", когут "півень", маржина і товар "худоба", клю-

вак "дятел", гейби "ніби", чень "може, може-таки", бігме

"їй-богу"; рос. корец (літературне ковш), клукать (літера-

турне искать), лонись "у минулому році", лыбиться (лі-

Тературне улыбаться), баз (літературне двор), кочет (лі-

Тературне петух), гутарить (літературне говорить); нім.

Schlachter (північне), Metzger (південне), Metzler (рейн-

Ське) — діалектні назви м'ясника, який у літературній

Мові позначається словом Fleischer.

Екзотизми (від гр. exotihos "чужий, іноземний") — сло-

Ва, які позначають властиві іншим народам або країнам

поняття: гуайява "плодове дерево з тропічної Америки",

чинара "дерево з роду платанових, яке росте в Середній

Азії й має символічне значення", чалма "мусульманський

головний убір", мінарет "башта біля мечеті для заклику

мусульман молитися", ікебана "мистецтво складання бу-

Кетів, поширене в Японії, а також сам букет, складений

за принципами ікебани", корида "бій на великій арені кін-

Них бійців із розлюченими биками; традиційне видови-

Ще, поширене в Іспанії і в деяких країнах Латинської Аме-

рики".

Жаргонізми (від фр. jargon), або сленгові слова, —

Слова, властиві розмовній мові людей, пов'язаних певною

спільністю інтересів. Наприклад, у студентському мовленні

можна почути такі жаргонізми, як хвіст "заборгованість",

плавати "слабо знати матеріал", засипатись "не скласти

іспит", стипуха "стипендія", автомат "залік за резуль-

татом роботи в семестрі", кайф "задоволення"; рос. кол

Лексика і фразеологія

"одиниця", удочка "задовільно", петрить "розбиратися в

чомусь", идти на шпорах "користуватися шпаргалками".

У мовленні водіїв бублик "руль автомобіля", тачка

"автомобіль"; рос. мигалка "ліхтар для подачі сигналів",

дворники "стрілки для механічного витирання скла авто-

мобіля від снігу, вологи, пилу", резина і скаты "по-

кришка", баранка "кермо автомобіля". Останнім часом

Великого поширення набув молодіжний жаргон: чувак

"хлопець", башлі "гроші", бакси "долари", предки

"батьки", шнурки "діти", відкинути копита "померти",

крутий "сильний, інтенсивний, незаурядний", тусовка

"зборище людей, об'єднаних спільними інтересами", лох

"бевзь, йолоп, роззява", дурка "психіатрична лікарня" то-

Що. У функції жаргонізмів стали використовуватися пе-

рекручені англійські слова: лейбл "етикетка", баттон

"ґудзик", воч "годинник", беґ "сумка", фазер "батько", ґир-

ла "дівчина", сейшн "вечірка", спікати "говорити", рінґа-

нути "зателефонувати" та ін.

Жаргон дуже швидко змінюється. Жаргонізми, які ак-

тивно вживалися в 50-х—60-х роках, типу шамати "їсти",

рубон "їжа" не зрозумілі сучасній молоді. Засилля жарго-

Нізмів у мовленні сучасних молодих людей завдає великої

Шкоди. Вони висушують, забруднюють і вульгаризують

Усне мовлення молоді, по-своєму стандартизують його, на-

Повнюють сумнівними дотепами, заглушують живу дум-

Ку, справжню мовну творчість, позбавляють мовлення ін-

Дивідуальної своєрідності.

Арготизми (від фр. argot) — спеціальні слова й вира-

Зи, типові для якогось соціального прошарку, вживані з

Метою засекречення комунікації (щоб сторонні не розу-

Міли, про що йдеться). Так, в українському жебрацько-

Му й лірницькому арго вживалися такі слова, як дуляс-

ник "вогонь", макохтій "місяць", кунсо "хліб", хаза

"хата", камуха "шапка", обоки "чоботи", морзуля

"цибуля". В умовному мовленні сучасних злочинців вжи-

ваються такі слова, як гранд-отель "велика тюрма", опри-

чник "працівник органів безпеки", бугор "високо-

поставлений чиновник", діряве військо "жінки", жорж

"шахрай", голуб'ятник "злодій білизни з горища", гри-

зун "жебрак", антрацит "кокаїн", антрамент "кріплене

вино", вашингтон "сто доларів однією купюрою", гряз-

ний "російський рубль", граматика "акордеон" тощо. По-

Літична система СРСР з її ГУЛАГом, де відбували пока-

Рання мільйони людей, значна частина з яких перебува-

Лексико-семантична система мови 217

Ла там без вини, спричинила те, що табірна лексика ши-

Роко входила в мову загалом. Такі слова, як зона, зек, сту-

Кач, розколотися, зав'язати, шестірка тощо стали за-

Гальновживаними.

На периферії лексико-семантичної системи знаходить-

Ся також вульгарна та лайлива лексика.

Необхідно підкреслити, що до активної лексики від-

Носять слова, які часто вживаються всіма людьми, не-

Залежно від їх соціального стану, освіти, професійної

Діяльності тощо. Нерідкі випадки, коли пасивні слова є

Активними серед певного соціального прошарку людей.

Наприклад, слова лекція, аудиторія, семінар, тема, кон-

Спект належать до пасивної лексики, однак вони ак-

тивно використовуються в учнівському й студентсько-

Му середовищі (в мовленні тих, хто навчається і хто

навчає, це активна лексика). Слова кредит, дебет, ра-

Хунок, відомість також не часто вживані, однак вони

Активно функціонують у середовищі бухгалтерів. Не буде

Перебільшенням твердження, що в мовленні злочинців

Та мафіозних структур арготизми належать до активної

Лексики.

Отже, з погляду вживання лексику поділяють на за-

Гальнонародну (вживається всіма незалежно від соціаль-

Ного стану і на всій території поширення певної мови) і

Соціально та територіально обмежену.

Статистичні дані вживаності слів фіксуються в так зва-

Них частотних словниках, у яких слова подаються не за

Алфавітом, а за спадом частот. Дані таких словників дуже

Важливі для вивчення іноземних мов. Як дослідив амери-

Канський учений Дж. Ципф, 1100 найчастотніших слів

покривають 80% будь-якого тексту. Це значить, що, на-

Приклад, усі тексти творів О. Пушкіна, в яких використа-

Но більше ніж 21000 слів, на 4/5 зайняті найбільш актив-

Ними 1100 словами і лише на 1/5 іншими, менш активни-

Ми 20000 слів. Отже, щоб вивчити іноземну мову, в пер-

Шу чергу необхідно засвоїти ці 1100 найчастотніші слова.

Знаючи їх, людина зможе читати й розуміти тексти (зна-

чення 20% невідомих слів можна якоюсь мірою визначи-

Ти з контексту).

Говорячи про активну і пасивну лексику, слід та-

Кож згадати про такі явища, як табу й евфемізми. Та-

бу — полінезійське слово, яке стосується етнографії:

Означає заборону на вживання тих чи інших слів, вира-

Зів або власних імен через забобони, вірування, з цензур-

Лексика і фразеологія

Них і етичних міркувань. У сучасних мовах до табу мож-