ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Те, читають, читав, читала, читало, читали, читати-

му, читатимеш, читатиме..., буду читати, будеш чита-

ти..., читав би, читали б, читай, читаймо, читайте, хай

Читає, хай читають, читаючи і т.д.

Розрізняють синтетичні (прості) й аналітичні (склад-

Ні) форми слова.

СИНТЕТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких граматичне значен-

Ня виражене в межах слова, тобто лексичне й граматичне

Значення синтезовані в одній формі.

Наприклад: праця (граматичне значення називного від-

Мінка однини жіночого роду виражене закінченням сло-

ва -а), важкіший (граматичне значення вищого ступеня

Виражене в межах слова за допомогою суфікса -іш), англ.

foot "нога" — feet "ноги" (граматичні значення однини й

Множини виражені в межах слова за допомогою чергуван-

ня звуків [и] й [і:].

АНАЛІТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких лексичне і граматич-

Не значення виражені різними словами: лексичне — са-

Мостійним словом, а граматичне — службовим. Наприк-

Лад: буду писати (лексичне значення виражене словом

Писати, а граматичне значення першої особи однини май-

Бутнього часу — службовим дієсловом буду); писав би (лек-

Сичне значення виражене дієсловом писав, а граматичне

Значення умовного способу — за допомогою частки би).

Пор. ще: нім. Ich werde schreiben "Я буду писати"; англ. І

shall write "Я буду писати", / am writing "Я пишу (в даний

момент)", / was writing "Я писав"; more difficult

"важкіший". Як бачимо, в аналітичних формах службові

Слова виконують роль словозмінного афікса.

Говорячи про форму слова, слід зазначити, що є слова

Одноформені (учора, над, знов, вчасно, підтюпцем тощо)

Й багатоформені (див. вищенаведені форми дієслова чи-

Тати). У багатоформеному слові виділяють його постій-

Ну частину, яку називають основою слова, і змінну части-

ну, яку називають формантом:

Граматика

Учен-ий

Учен-ого

Учен-ому

Учен-им форманти

Учен-ім

Учен-і

Учен-их

Основа

Трапляються випадки, коли багатоформене слово не

Має єдиної основи для всіх словоформ, і різні словоформи

цього слова утворюються від різних коренів. Наприклад:

Йде — йшов, я — мене, поганий — гірший, англ. good

"добрий" — better "кращий", нім. du "ти" — dich "тебе",

лат. bonus "добрий" — optimus "найкращий". Це явище

називається суплетивізмом (від лат. suppleo "доповнюю",

suppletivus "доповнювальний").

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 142 —161.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 176 - 180,183 - 200.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 108 —

110.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 211—

214.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 131 —

155.

ДОДАТКОВА

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 227—241.

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. —К.,

С 200 — 212.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 176 —197.

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 71 — 80.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 207 — 212.

Морфема і словоформа 283

Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С. 76 — 81.

Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. —

К., 1998.

Клименко Н.Ф. Як народжується слово. — К., 1991.

Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. —

С. 193 - 207.

Запитання. Завдання

Дайте визначення морфеми й обгрунтуйте його.

Як ви розумієте вираз варіювання морфем? Як називаються варі-

Анти морфем?

Які типи значень властиві морфемам? Підкріпіть свою відповідь

Конкретними прикладами.

На які два види поділяються всі морфеми?

Назвіть різновиди сегментних морфем. До кожного різновиду на-

Ведіть приклади.

Що таке суперсегментні морфеми?

Як класифікуються морфеми з функціонального погляду?

Як називається розділ мовознавства, який вивчає морфеми? На-

Звіть основні проблеми цього розділу.

Чим відрізняється морфемний аналіз від словотворчого?

Що таке граматична форма слова?

Наведіть приклади синтетичних і аналітичних форм слова. Проко-

Ментуйте їх.

Що таке суплетивізм?

Способи вираження

Граматичних значень

Граматичні значення виражаються різними матеріаль-

Ними засобами (суфіксами, префіксами, закінченнями то-

Що). Ці засоби об'єднуються на основі спільних характе-

Ристик у групи, які називаються способами. Для всіх мов

Світу граматичні способи зводяться до таких: 1) афікса-

Ція; 2) чергування; 3) наголос; 4) повтори; 5) словоскла-

Дення; 6) суплетивізм; 7) спосіб службових слів; 8) спо-

Сіб порядку слів; 9) спосіб інтонації. Способи, які виража-

Ють граматичні значення засобами, що знаходяться у ме-

Жах слова, називають синтетичними, а способи, які вира-

Жають граматичні значення засобами, що знаходяться по-

За словом, — аналітичними.

Синтетичні способи

Вираження граматичних значень

До синтетичних способів вираження граматичних зна-

Чень належать афіксація, чергування, наголос, редуплі-

Кація, словоскладення і суплетивізм.

АФІКСАЦІЯ — це вираження граматичних значень за до-

Помогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо).

Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні

Афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють

такі його різновиди:

а) суфіксація — вираження граматичних значень за

Допомогою суфіксів. Це один із найбільш поширених спо-

Собів вираження граматичних значень в індоєвропейсь-

Ких і семітських мовах. Пор. укр. перечитати — пере-

читувати (недоконаний вид), спати — спатоньки (зна-

чення пестливості), гарний — гарніший (вищий ступінь);

рос. стучать — стукнуть (доконаний вид), веселый —

Веселее (вищий ступінь), солома — соломина (значення

одиничності); нім Arbeit "робота" —Arbeiter "робітник" —

Arbeiterin "робітниця", hrank "хворий" — Krankheit

"хвороба"; англ. write "писати" — writing "який пише";

б) префіксація — вираження граматичних значень за

Допомогою префіксів. Це основний спосіб вираження лек-

Сико-граматичних значень дієслів у індоєвропейській мов-

Способи вираження граматичних значень 285

Ній родині: укр. нести — занести, внести, принести,

Піднести, перенести; рос. читать — прочитать, пи-

сать — написать; нім. gehen "йти"— vergehen "про-

ходити", entgehen "відходити"; болг. червен "червоний" —

почервен "червоніший";

в) конфіксація — вираження граматичних значень ком-

Бінацією з двох афіксів — префікса й суфікса, які, хоча й

Являють собою дві морфеми, але діють сукупно, разом. У

Німецькій мові за допомогою конфіксації творяться паси-

вні дієприкметники: machen "робота" — gemacht "зроб-

лений", schreiben "писати" — geschrieben "написаний",

fahren "їхати" — gefahren "який приїхав";

г) інфіксація — вираження граматичних значень за

Допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину

кореня. Лат. vici "переміг" — vinco "перемагаю", fidi

"колов" — findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" —

sumulat "писати";

ґ) трансфіксація — вираження граматичних значень

За допомогою трансфіксів, тобто афіксів, котрі, розриваю-

Чи корінь, що складається з одних приголосних, самі роз-

риваються і служать "прошарком" голосних серед приго-

Лосних, визначаючи словоформу й оформляючи її грама-

Тично. Трансфіксація характерна для семітських мов. Дав-

ньоєвр. гноб "красти" — ганаб "крав", гонеб "той, що кра-

де; злодій", гануб "украдене"; араб, катаба "написав",

кутіба "написаний", катібу "той, що пише", кітабу

"написання", уктуб "пиши";

д) нульовий афікс, тобто відсутність афікса в одній з форм

Парадигми за наявності афіксів в інших формах. Укр. сті-

На — стін, робота — робіт; рос. бел — бела, вода — вод,

Крестьянин — крестьяне. У тюркських мовах нульовий

афікс є показником називного відмінка однини іменників:

бала "дитина", балага "дитині", балада "на дитині", бала-

лар "діти"*, балаларга "дітям", балаларда "на дітях".

Говорячи про афіксацію, потрібно розрізняти фузію та

Аглютинацію. При фузії афікси неоднозначні (пор. стіна,

Вола, рукава, де закінчення -а виражає називний відмінок

Однини жіночого роду, родовий відмінок однини чоловічо-

Го роду і називний відмінок множини чоловічого роду), не-

Стандартні (стіни, пісні, імена; тут закінчення

-и, -і, -а виражають одне й те саме значення називного

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти