|
Те, читають, читав, читала, читало, читали, читати-
му, читатимеш, читатиме..., буду читати, будеш чита- ти..., читав би, читали б, читай, читаймо, читайте, хай Читає, хай читають, читаючи і т.д. Розрізняють синтетичні (прості) й аналітичні (склад- Ні) форми слова. СИНТЕТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких граматичне значен- Ня виражене в межах слова, тобто лексичне й граматичне Значення синтезовані в одній формі. Наприклад: праця (граматичне значення називного від- Мінка однини жіночого роду виражене закінченням сло- ва -а), важкіший (граматичне значення вищого ступеня Виражене в межах слова за допомогою суфікса -іш), англ. foot "нога" — feet "ноги" (граматичні значення однини й Множини виражені в межах слова за допомогою чергуван- ня звуків [и] й [і:]. АНАЛІТИЧНІ ФОРМИ — форми, в яких лексичне і граматич- Не значення виражені різними словами: лексичне — са- Мостійним словом, а граматичне — службовим. Наприк- Лад: буду писати (лексичне значення виражене словом Писати, а граматичне значення першої особи однини май- Бутнього часу — службовим дієсловом буду); писав би (лек- Сичне значення виражене дієсловом писав, а граматичне Значення умовного способу — за допомогою частки би). Пор. ще: нім. Ich werde schreiben "Я буду писати"; англ. І shall write "Я буду писати", / am writing "Я пишу (в даний момент)", / was writing "Я писав"; more difficult "важкіший". Як бачимо, в аналітичних формах службові Слова виконують роль словозмінного афікса. Говорячи про форму слова, слід зазначити, що є слова Одноформені (учора, над, знов, вчасно, підтюпцем тощо) Й багатоформені (див. вищенаведені форми дієслова чи- Тати). У багатоформеному слові виділяють його постій- Ну частину, яку називають основою слова, і змінну части- ну, яку називають формантом: Граматика Учен-ий Учен-ого Учен-ому Учен-им форманти Учен-ім Учен-і Учен-их Основа Трапляються випадки, коли багатоформене слово не Має єдиної основи для всіх словоформ, і різні словоформи цього слова утворюються від різних коренів. Наприклад: Йде — йшов, я — мене, поганий — гірший, англ. good "добрий" — better "кращий", нім. du "ти" — dich "тебе", лат. bonus "добрий" — optimus "найкращий". Це явище називається суплетивізмом (від лат. suppleo "доповнюю", suppletivus "доповнювальний"). Література ОСНОВНА Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С 142 —161. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. — С 176 - 180,183 - 200. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 108 — 110. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 211— 214. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 131 — 155. ДОДАТКОВА Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 227—241. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. —К., С 200 — 212. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. — С. 176 —197. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 71 — 80. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. — С. 207 — 212. Морфема і словоформа 283 Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С. 76 — 81. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. — К., 1998. Клименко Н.Ф. Як народжується слово. — К., 1991. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. — М., 1978. — С. 193 - 207. Запитання. Завдання Дайте визначення морфеми й обгрунтуйте його. Як ви розумієте вираз варіювання морфем? Як називаються варі- Анти морфем? Які типи значень властиві морфемам? Підкріпіть свою відповідь Конкретними прикладами. На які два види поділяються всі морфеми? Назвіть різновиди сегментних морфем. До кожного різновиду на- Ведіть приклади. Що таке суперсегментні морфеми? Як класифікуються морфеми з функціонального погляду? Як називається розділ мовознавства, який вивчає морфеми? На- Звіть основні проблеми цього розділу. Чим відрізняється морфемний аналіз від словотворчого? Що таке граматична форма слова? Наведіть приклади синтетичних і аналітичних форм слова. Проко- Ментуйте їх. Що таке суплетивізм? Способи вираження Граматичних значень Граматичні значення виражаються різними матеріаль- Ними засобами (суфіксами, префіксами, закінченнями то- Що). Ці засоби об'єднуються на основі спільних характе- Ристик у групи, які називаються способами. Для всіх мов Світу граматичні способи зводяться до таких: 1) афікса- Ція; 2) чергування; 3) наголос; 4) повтори; 5) словоскла- Дення; 6) суплетивізм; 7) спосіб службових слів; 8) спо- Сіб порядку слів; 9) спосіб інтонації. Способи, які виража- Ють граматичні значення засобами, що знаходяться у ме- Жах слова, називають синтетичними, а способи, які вира- Жають граматичні значення засобами, що знаходяться по- За словом, — аналітичними. Синтетичні способи Вираження граматичних значень До синтетичних способів вираження граматичних зна- Чень належать афіксація, чергування, наголос, редуплі- Кація, словоскладення і суплетивізм. АФІКСАЦІЯ — це вираження граматичних значень за до- Помогою афіксів (суфіксів, префіксів, закінчень тощо). Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні Афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють такі його різновиди: а) суфіксація — вираження граматичних значень за Допомогою суфіксів. Це один із найбільш поширених спо- Собів вираження граматичних значень в індоєвропейсь- Ких і семітських мовах. Пор. укр. перечитати — пере- читувати (недоконаний вид), спати — спатоньки (зна- чення пестливості), гарний — гарніший (вищий ступінь); рос. стучать — стукнуть (доконаний вид), веселый — Веселее (вищий ступінь), солома — соломина (значення одиничності); нім Arbeit "робота" —Arbeiter "робітник" — Arbeiterin "робітниця", hrank "хворий" — Krankheit "хвороба"; англ. write "писати" — writing "який пише"; б) префіксація — вираження граматичних значень за Допомогою префіксів. Це основний спосіб вираження лек- Сико-граматичних значень дієслів у індоєвропейській мов- Способи вираження граматичних значень 285 Ній родині: укр. нести — занести, внести, принести, Піднести, перенести; рос. читать — прочитать, пи- сать — написать; нім. gehen "йти"— vergehen "про- ходити", entgehen "відходити"; болг. червен "червоний" — почервен "червоніший"; в) конфіксація — вираження граматичних значень ком- Бінацією з двох афіксів — префікса й суфікса, які, хоча й Являють собою дві морфеми, але діють сукупно, разом. У Німецькій мові за допомогою конфіксації творяться паси- вні дієприкметники: machen "робота" — gemacht "зроб- лений", schreiben "писати" — geschrieben "написаний", fahren "їхати" — gefahren "який приїхав"; г) інфіксація — вираження граматичних значень за Допомогою інфіксів, тобто морфем, вставлених у середину кореня. Лат. vici "переміг" — vinco "перемагаю", fidi "колов" — findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" — sumulat "писати"; ґ) трансфіксація — вираження граматичних значень За допомогою трансфіксів, тобто афіксів, котрі, розриваю- Чи корінь, що складається з одних приголосних, самі роз- риваються і служать "прошарком" голосних серед приго- Лосних, визначаючи словоформу й оформляючи її грама- Тично. Трансфіксація характерна для семітських мов. Дав- ньоєвр. гноб "красти" — ганаб "крав", гонеб "той, що кра- де; злодій", гануб "украдене"; араб, катаба "написав", кутіба "написаний", катібу "той, що пише", кітабу "написання", уктуб "пиши"; д) нульовий афікс, тобто відсутність афікса в одній з форм Парадигми за наявності афіксів в інших формах. Укр. сті- На — стін, робота — робіт; рос. бел — бела, вода — вод, Крестьянин — крестьяне. У тюркських мовах нульовий афікс є показником називного відмінка однини іменників: бала "дитина", балага "дитині", балада "на дитині", бала- лар "діти"*, балаларга "дітям", балаларда "на дітях". Говорячи про афіксацію, потрібно розрізняти фузію та Аглютинацію. При фузії афікси неоднозначні (пор. стіна, Вола, рукава, де закінчення -а виражає називний відмінок Однини жіночого роду, родовий відмінок однини чоловічо- Го роду і називний відмінок множини чоловічого роду), не- Стандартні (стіни, пісні, імена; тут закінчення -и, -і, -а виражають одне й те саме значення називного |
|
|