|
Структура багатозначного слова
Багатозначне слово не проста сукупність лексико-семантичних варіантів. Усі ЛСВ у такому слові перебувають у певних зв’язках і являють собою мікросистему з чіткою організацією складових частин. Організація багатозначного слова: а) значення сприймається як основне, таке, що безпосередньо спрямоване на предмет. Воно є опорою, фундаментом усіх інших значень та й вживань слова. Це значення пряме номінативне; б) інші ЛСВ також виконують номінативну функцію в мові, але вони спрямовані не безпосередньо на предмет, а усвідомлюються через пряме номінативне. Початок: а) 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець. б) 2. Перший момент вияву якої-небудь дії, явища, процесу; протилежне кінець. 3. Те, з чого починається твір, фільм, спектакль і т.ін. 4. Зародок, першоджерело чого-небудь. 5. Основа, першоелемент чого-небудь. Усі значення б похідні від прямих номінативних, за походженням вони майже завжди переносні. Можливі ситуації, коли у багатозначного слова важко визначити пряме і похідні значення. Земля: 1) планета; 2) верхній шар кори; 3) суша; 4) ґрунт; 5) країна і т.д. Тут важко визначити пряме значення. Такі багатозначні слова називаютьсядифузіями.
Типи перенесення найменувань Звичайно виділяють 2 основні типи перенесення найменувань: метафора і метонімія. 1. В основі метафоричного перенесення найменувань – схожість ознак (зовнішніх або внутрішніх), подібність функцій або емоційні враження від явища. а) перенесення за схожістю ознак, за подібністю явищ. Поклик – 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з’явитись куди-небудь. 2. Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому-небудь. 3. Те саме, що вигук. б) перенесення за схожістю функціональних явищ. Молоточок – 1. Зменшене від молоток. 2. Ударний пристрій у деяких механізмах, музичних інструментах. в) перенесення внаслідок зближення явищ за емоційними враженнями, що справляються ними. Перенесення назв фізичних станів на явища внутрішнього світу людини: теплота – добре, чуйне ставлення; холод – напружені стосунки. Назви предметів, істот, які викликають негативні чи позитивні почуття для характеристики людей. Лис – хитра, лукава людина. 2. Метонімія – перенесення назви за сумісністю явищ (просторового, часового, логічного і т.д.: явища перебувають у якихось відношеннях, що дозволяє назвати їх одним словом. а) назва одного предмета і збірного (зерно); б) рослина і її плід (картопля); в) матеріал і вироби з нього (кришталь); г) назва посуду і міра, що ним позначається (чайник закипів)… Різновидом метонімії є синекдоха – вид тропа, в основі якого лежать кількісні відношення між предметами: назва частини предмета вживається замість цілого, видове поняття замість родового, однина в значенні множини або навпаки. Рідне слово – мова, шанувати копійку тощо.
Тема 4. ОМОНІМИ Лексичні омоніми У лексикології розглядаються лексичні омоніми, тобто слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі. Ласка – ніжність; ласка – хижа тварина. До лексичних омонімів звичайно відносять слова, які належать до однієї частини мови і мають однаковий набір граматичних ознак. Звичайно визначають омоніми повні і неповні. До повних омонімів належать ті, у яких омонімічні усі граматичні форми:
До неповних належать ті омоніми, у яких не усі граматичні форми мають однаковий фонетичний склад. Р.в. проліска(квітки) – проліску(узлісся); Н.в. мн. кучери (візники) – кучері(локони).
Розмежування омонімії та полісемії З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія). Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення словаголова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слівколода¹ і колода² нічого спільного немає).
Причини виникнення омонімії За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов. Перший клас має такі види. а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова. Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина. б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати). в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ кормовий¹ – від корм кормовий² – від корма. г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина провід² – дріт – провідник² – матеріал. Другий клас має такі види. а) Запозичене слово тотожне до слова української мови Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.). б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова Гриф¹ – хижий птах (гр.) гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.) гриф³ – штемпель, відбиток (фр.)
Міжмовні омоніми Слова, які у різних мовах звучать подібно чи однаково, але мають різне значення, називаються міжмовними омонімами. дитина (укр.) – детина (рос.) калитка (укр.) – калитка (рос.).
Явища близькі до омонімії До таких явищ можна віднести пароніми, омофони, омографи, омоформи. Омографи – різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú. Омофони – різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби і греби, сонце – сон це. Омоформи – різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово). Пароніми – слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент.
Стилістичне використання омонімів Зі стилістичною метою омонімія (чи явища близькі до неї) використовується, як правило, у гумористичній літературі. Перш за все, це каламбур – дотепна гра слів, побудована на гумористичному чи комічному використанні різних значень того самого слова чи слів, схожих звучанням. Брат мій Ігор Є охочий до усяких ігор, Де яка гра є Він у неї залюбки грає. Парономазія – стилістична фігура мови, побудована на комічному або образному зближенні співзвучних слів. Будеш солодким – розклюють, будеш гірким – розплюють.
Тема 5. СИНОНІМИ. АНТОНІМИ Явище синонімії. Причини виникнення синонімів Синоніми – слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, дивак, чудак, оригінал, чудило, химерник, кумедник; колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, булий, прожитий, перебутий. Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну. Є кілька основних причин виникнення синонімів. 1. Необхідність фіксувати у слові нові відтінки явища, уявлення чи поняття. Сміливий – відважний. 2. Для передачі своєрідності бачення, оцінки явища, вияву свого ставлення до нього. Лисий – плішивий. 3. Засвоєння іншомовних слів. Кіннота – кавалерія. 4. Діалектні слова. Лопата – заступ, городник, рискаль… 5. Явище полісемії. Слово розпалювати у переносному значенні є синонімом до слова збуджувати.
Розряди синонімів Розрізняють кілька типів синонімів. 1. Семантичні (ідеографічні, понятійні) – це стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики:безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо. 2. Стилістичні – синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі. Негоціянт (заст.) – художній стиль, науковий (істор.) – купець, комерсант – міжстильові. 3. Емоційно забарвлені синоніми – їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища. вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто). 4. Абсолютні синоніми – слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: градусник – термометр. 5. Контекстуальні синоніми – слова, які зближуються своїми значеннями і вступають в синонімічні зв’язки лише в умовах певного контексту. Прикметниксивий в умовах контексту сивий Львів є синонімом до слів старий, древній. До контекстуальних синонімів належать евфемізми та перифрази. Евфемізми – слова і вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом або з непристойним у певних умовах забарвленням, наприклад поважного віку замість старий, говорити неправду – брехати. Перифрази – описовий зворот мови, або стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації: цар звірів – лев, Лесин край – Волинь.
|
|||||
|