ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Структура багатозначного слова

Багатозначне слово не проста сукупність лексико-семантичних варіантів. Усі ЛСВ у такому слові перебувають у певних зв’язках і являють собою мікросистему з чіткою організацією складових частин.

Організація багатозначного слова: а) значення сприймається як основне, таке, що безпосередньо спрямоване на предмет. Воно є опорою, фундаментом усіх інших значень та й вживань слова. Це значення пряме номінативне; б) інші ЛСВ також виконують номінативну функцію в мові, але вони спрямовані не безпосередньо на предмет, а усвідомлюються через пряме номінативне.

Початок: а) 1. Вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту; протилежне кінець.

б) 2. Перший момент вияву якої-небудь дії, явища, процесу; протилежне кінець. 3. Те, з чого починається твір, фільм, спектакль і т.ін. 4. Зародок, першоджерело чого-небудь. 5. Основа, першоелемент чого-небудь.

Усі значення б похідні від прямих номінативних, за походженням вони майже завжди переносні.

Можливі ситуації, коли у багатозначного слова важко визначити пряме і похідні значення.

Земля: 1) планета; 2) верхній шар кори; 3) суша; 4) ґрунт; 5) країна і т.д. Тут важко визначити пряме значення. Такі багатозначні слова називаютьсядифузіями.

 

Типи перенесення найменувань

Звичайно виділяють 2 основні типи перенесення найменувань: метафора і метонімія.

1. В основі метафоричного перенесення найменувань – схожість ознак (зовнішніх або внутрішніх), подібність функцій або емоційні враження від явища.

а) перенесення за схожістю ознак, за подібністю явищ.

Поклик – 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з’явитись куди-небудь. 2. Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому-небудь. 3. Те саме, що вигук.

б) перенесення за схожістю функціональних явищ.

Молоточок – 1. Зменшене від молоток. 2. Ударний пристрій у деяких механізмах, музичних інструментах.

в) перенесення внаслідок зближення явищ за емоційними враженнями, що справляються ними.

Перенесення назв фізичних станів на явища внутрішнього світу людини:

теплота – добре, чуйне ставлення;

холод – напружені стосунки.

Назви предметів, істот, які викликають негативні чи позитивні почуття для характеристики людей.

Лис – хитра, лукава людина.

2. Метонімія – перенесення назви за сумісністю явищ (просторового, часового, логічного і т.д.: явища перебувають у якихось відношеннях, що дозволяє назвати їх одним словом.

а) назва одного предмета і збірного (зерно);

б) рослина і її плід (картопля);

в) матеріал і вироби з нього (кришталь);

г) назва посуду і міра, що ним позначається (чайник закипів)…

Різновидом метонімії є синекдоха – вид тропа, в основі якого лежать кількісні відношення між предметами: назва частини предмета вживається замість цілого, видове поняття замість родового, однина в значенні множини або навпаки.

Рідне слово – мова,

шанувати копійку тощо.

 

 

Тема 4. ОМОНІМИ

Лексичні омоніми

У лексикології розглядаються лексичні омоніми, тобто слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі.

Ласка – ніжність; ласка – хижа тварина.

До лексичних омонімів звичайно відносять слова, які належать до однієї частини мови і мають однаковий набір граматичних ознак.

Звичайно визначають омоніми повні і неповні.

До повних омонімів належать ті, у яких омонімічні усі граматичні форми:

балка – брус однотонний – одноманітний
балка – яр однотонний – вагою в 1 т.

До неповних належать ті омоніми, у яких не усі граматичні форми мають однаковий фонетичний склад.

Р.в. проліска(квітки) – проліску(узлісся);

Н.в. мн. кучери (візники) – кучері(локони).

 

Розмежування омонімії та полісемії

З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія).

Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення словаголова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слівколода¹ і колода² нічого спільного немає).

 

Причини виникнення омонімії

За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов.

Перший клас має такі види.

а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова.

Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина.

б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів

слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати).

в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ

кормовий¹ – від корм

кормовий² – від корма.

г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення

провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина

провід² – дріт – провідник² – матеріал.

Другий клас має такі види.

а) Запозичене слово тотожне до слова української мови

Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.).

б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова

Гриф¹ – хижий птах (гр.)

гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.)

гриф³ – штемпель, відбиток (фр.)

 

Міжмовні омоніми

Слова, які у різних мовах звучать подібно чи однаково, але мають різне значення, називаються міжмовними омонімами.

дитина (укр.) – детина (рос.)

калитка (укр.) – калитка (рос.).

 

Явища близькі до омонімії

До таких явищ можна віднести пароніми, омофони, омографи, омоформи.

Омографи – різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú.

Омофони – різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби і греби, сонце – сон це.

Омоформи – різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово).

Пароніми – слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент.

 

Стилістичне використання омонімів

Зі стилістичною метою омонімія (чи явища близькі до неї) використовується, як правило, у гумористичній літературі.

Перш за все, це каламбур – дотепна гра слів, побудована на гумористичному чи комічному використанні різних значень того самого слова чи слів, схожих звучанням.

Брат мій Ігор

Є охочий до усяких ігор,

Де яка гра є

Він у неї залюбки грає.

Парономазія – стилістична фігура мови, побудована на комічному або образному зближенні співзвучних слів.

Будеш солодким – розклюють,

будеш гірким – розплюють.

 

 

Тема 5. СИНОНІМИ. АНТОНІМИ

Явище синонімії. Причини виникнення синонімів

Синоніми – слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, дивак, чудак, оригінал, чудило, химерник, кумедник; колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, булий, прожитий, перебутий.

Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну.

Є кілька основних причин виникнення синонімів.

1. Необхідність фіксувати у слові нові відтінки явища, уявлення чи поняття.

Сміливий – відважний.

2. Для передачі своєрідності бачення, оцінки явища, вияву свого ставлення до нього.

Лисий – плішивий.

3. Засвоєння іншомовних слів.

Кіннота – кавалерія.

4. Діалектні слова.

Лопата – заступ, городник, рискаль…

5. Явище полісемії.

Слово розпалювати у переносному значенні є синонімом до слова збуджувати.

 

Розряди синонімів

Розрізняють кілька типів синонімів.

1. Семантичні (ідеографічні, понятійні) – це стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики:безмежний, безкрайній, безбережний, безмірний, неозорий тощо.

2. Стилістичні – синоніми, що протиставляються у тому чи іншому функціональному стилі. Найчастіше це міжстильове слово і слово, що вживається у певному стилі.

Негоціянт (заст.) – художній стиль, науковий (істор.) – купець, комерсант – міжстильові.

3. Емоційно забарвлені синоніми – їх значення відрізняється емоційним компонентом, що виявляє ставлення особи чи колективу до явища.

вояка (ірон.) ← солдат → воїн, звитяжець (урочисто).

4. Абсолютні синоніми – слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: градусник – термометр.

5. Контекстуальні синоніми – слова, які зближуються своїми значеннями і вступають в синонімічні зв’язки лише в умовах певного контексту. Прикметниксивий в умовах контексту сивий Львів є синонімом до слів старий, древній.

До контекстуальних синонімів належать евфемізми та перифрази.

Евфемізми – слова і вирази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом або з непристойним у певних умовах забарвленням, наприклад поважного віку замість старий, говорити неправду – брехати.

Перифрази – описовий зворот мови, або стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації: цар звірів – лев, Лесин край – Волинь.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти