Існують 2 напрямки виникнення банків: 1.На думку вчених, перші банки виникли у 14-15ст. в італійських містах Венеції та Генуї. Перший банк було засновано в Італії у 1407р., який називався Банк Десанджорджио. Слово «Банк» означає стіл, на якому середньовічні міняйли розкладали свої монети в мішок. З того часу як міняйли почали давати позики і отримувати за це % вони перетворювалися на банкірів. Таким чином, банк виник в періуд товарно-грошових відносин.

2.інші вчені вважають, що банківська справа виникла в Єгипті у 2700р. до н.е. Збірник законів Хоммурапі свідчить про те що у Вавилоні та Ассирії в оббігу були чеки, які назив. Бакени, а форми зберігання коштів і позикові операції регулювалися законами. В стародавній Греції банкірів називали трапези тами. Розрахунки здійснювалися за допомогою трансфериту, топто переносу грошових коштів з однієї таблиці рахунка на іншу.Кожний вкладник мав свою таблицю із зазнчиним ім.*ям,всі платежі виконував банкір, у якого перебував вклад і таблиця. Таким чином банківська справа бере початок з надання позик за рахунок власних коштів, промислових і торгових капіталістів та ін. власників грошей. При цьому позики надавалися не тільки металевими грошима, а й борговими розписками з яких згодом виникла банкнота.В 16-17ст. об*єднання купців міст Венеція,Генуї,Мілана,Амстердама і Гамбурга створили спеціалізовані жиробанки для здійснення безготівкових розрахунків між своїми клієнтами. У 18 зародження комерційного кредиту в нашій країні.У 18-19ст. виникли банківські установи:.Банк для дворянства (1754-1786),Державний банк позики(1787-1860)Комерційний банк(1818-1860)

Поняття «Банк» і «Банківська система». Види Б, їх ф-ції.

Банк-це установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей, ціних парерів, операції золотом, іноземною валютою.

Прравовим фундаментом банківської діяльності в Укр. Є ЗУ «Про банки і банківську діяльність, прийнятий ВРУ 7 грудня 2000р. Згідно з цим законом банківська діяльність –це залучення у вклади грошових коштів ф. і ю.о. та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків ф. та ю.о.

Банківська система-це сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів як складова кредитної системи.

Банківська система Укр. є дворівневою структурою:

1.НБУ і його структура 2.Комерційні банки різних форм власності.

НБУ регулює діяльність банківської системи і несе відповідальність за функціонування банківської системи загалом.НБУ на відміну від КБ має право здійснювати емісію банкнот.

Ознаки класифікації комерційних банків в Україні.

КБ класифікують:

1.за формою власності :акціонерні, кооперативні і

змішаної форми.

2.за належністю капіталу:українські,іноземні.

3.за обсягом здійснюваних операцій:універсальні,спеціалізовані

4.за територ.:регіональні,міжрегіональні,міжнародні.

Порядок створення і реєстрації комерційних банків.

Банки в Укр. створюються у форми публічного акціонерного товариства (ПАТ) або кооперативного банку. Мін. Розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим 10 млн. євро. На відміну від КБ державний банк- це банк , 100% капіталу стат. Якого належить державі. Державний банк засновується за рішенням КМУ. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та Центральний кооперативний банки. Мін. К-сть учасників, місцевого (в межах області)кооперативного банку має бути не менше 50 осіб.До функцій Центрального кооперативного банку належить: 1. Централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків. Стат. Капітал кооперативного банку поділяються на паї, кожен учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі в капіталі має право одного голосу.Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фін. Року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю. Для створення комерційного банку формується ініціативна група засновників. Насамперед потрібно скласти статут банку, який містить інформацію про: 1. Найменування банку; 2. Його місцезнаходження; 3. Організаційно-правову форму; 4. Види діяльності, які має наміру здійснювати банк; 5. Розмір та порядок формування стат. Капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій(документальна, бездокуметальна), к-сть акцій, що купуються акціонерними;

Правова основа діяльності НБУ. Основні ф-ції та операції НБУ.

НБУ є центральним банком У., особливим центр.

органом державного управління, юридичний статус, завдання, ф-ції, повноваження і принципи організації якого визначаються КУ та З.У, від 20 травня 1999 року ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 29, ст.238 ) та ін. З.У. "Про НБУ". Учасниками банку можуть бути ю. і ф. о., резиденти та нерезиденти, а також держава в особі КМУ. НБУ є ю.о., має відокремлене майно, що є об'єктом права держ. власності і перебуває у його повному господарському віданні та статутний капітал у розмірі 10 млн. грн., що є держ. власністю і служить для забезп. зобов'язань НБУ. НБУ проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки.

НБУ встановлює порядок визначення облікової ставки та ін. % ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення К.Б. шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банк. операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

Основна ф-я : є забезп. стабільності грош. одиниці У.

Інші ф-ції : 1) монопольно здійснює емісію націон. валюти У. та організує її обіг; 2)виступає кредитором для банків і організує систему рефінанс.;

3) встановлює для банків правила проведення банків. операцій, б/о і звітності, захисту інформації, коштів та майна; 4) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; 5) здійснює банківське регулювання та нагляд; 6)здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банк. діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків; 7)здійснює сертифікацію тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку; 8)складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування; 9)забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банків. металами; 10) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи У.;

Характеристика активних, пасивних і посередницьких операцій.

Пасивні б.о.- це операції з мобілізації ресурсів КБ.

Пасивні операції включають: 1. Операц. З формування власних (стат., резервного, страхового фондів) формування і розподіл прибутку 2) операц. З формування залученх ресурсів( кошти вкладників ю. і ф. о. , кошти баків –кореспондентів на кореспондентських рахунках в даному банку. 3) мобілізацію позичених ресурсів(отримання кредитів від ін.. банків, від НБУ та емісії власних ціних паперів)

Результати пасивних операц. відображаються в Пасиві балансу.

Активні операц.-це опеац. З розміщення ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, осн. засоби,товарно-матеріальні ціності.

До активних операц. належато:1. Грошові кошти 2.кредитний портфель 3.інвестиційний портфель 4.цінні папеи на продаж 5. Майно та нематеріальні активи.

Результати активних операц. відображаються в Активі балансу.

Робота з фізичними та юридичними особами із залучення депозитів.

Робота з ф.о. та ю.о. із залучення депозитів проводяться відповідно до Положення’’про порядок здійснення банками укр.вкладних(депозитних)операцій з ф.о. та ю.о. ‘’ № 457.

1.Грошові кошти в нац.та іноземній валюті або банківських металів залучені ю.о чи ф.о обліковуються банками на відповідних рахунках

2.Одержання письмової форми договору

3.договори банківського рахунку та банківського вкладу депозиту визн.права зобов’язання суб’єктів платних операцій та інші умови визначення ЗУ.

Та коресп. рахунки.

Важливим елементом грош. розрах. є міжбанк. розрах,

вони здійсн. між клієнтами різних банків або різних філій 1 Б., в цих випадках виникає потреба переказ. гроші з Б. платника в Б. одержувача. Для здійсн. міжбанк. розрах. створені спеціальні платіжні системи : -система електронних платежів (СЕП),

-внутр. Б. платіжна система(ВПС). Взаємовідносини в системі міжбанк. розрах. регулюються договорами,

які уклад. між Б. :дата складання, термін дії, порядок виконання Б. операцій і режим функціон. Б. рахунку.

Кореспонд. рахунок – це рахунок 1 Б. відкритий в ін. Б.Останній Б. за дорученням 1 Б. здійсн. різні платежі : -Б. в якому рахунок відкритий. –іншому Б.,

-небанк. ст.-рам.Під час здійсн. таких операцій виник. кореспонд. відносини ->це договірні відносини між Б., які виникають кожним із них для ін.. певних операцій і послуг. Кореспон. рахунки відкриті в К.Б. поділ. на :

НОСТРО –це рахунок відкритий Б. в ін. Б. У Б. –власника –він відобр. в активі, а обслугов. Б. в пасиві балансу. ЛОРО –це рахунок відер. в даному Б. для ін.. К.Б. –його власника.

Заг. характер., види, оновні причини встановл. та розвитку нетрадиц. банк. опер. та послуг: лізингові операц., банк гарантії та поручительства, посередницькі, консультаційні та інформац послу-ги, трастові послуги, факторинг, форфейтинг.

Виникнення та розвиток нетрад банк операц був зумовлений: 1) зни-ження рівня дохідності трад. банк опер. 2) необхідність підвищення якості обслуговув. свої клієнтів 3) конкуренція 4) необхідн. підвищення ліквідності та платоспроможності КБ

1) Лізинг – це підпр. діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фін. коштів та наданні лізингодавцям у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця. Відмінності від оренди – в лізингу 3 субєкти; лізингооде-ржувач не просто бере об’єкт лізингу у лізинг а і виконує обовязки ; лізингоодержувач бере ризик раптової загибелі майна; складається договір на строк за який вартість об’єкта повність амортизується. Обєкти лізингу – будь-яке майно, що належить до основних фондів. Учас-ники: лізингодавець, лізингоодержувач, продавець лізингового майна. Строк фін. лізингу – не менше від строку за який амортизов. 60% об’єкта лізингу, а операц. лізингу – 90%.

2) Банк. гарантії та поручительства – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань між будь-якими суб’єктами правовідносин. За договором поруки поручитель зобовяз. виконати свої зобов’язання в повній формі, сплачує основний борг і %. Гарантія може бути односторонньою, гарант несе додаткову відповід.Виступають банки: гарантія виконання контракту, гарантія платежу.

3) Посередницькі послуги – послуги цивільно-правового характеру оформлені договорами доручення та емісії (договір доручення, договір комісії )

4) Консультаційні та інформац. послуги – це послуги пов’язані з наданням клієнтам різноман. операц., економ. аналізу, організац. емісії та вторинного обігу цін паперів, вибір напрямів інвестування.

5) Трастові – це вид діяльності КБ по управлінню майном, що за дого-вором і за домовленістю перед клієнтом банку Одна особоа дає, а інша бере відповід за управлінням майном.(Довірена особа, Довіритель, Бенефіціар)

6) Факторинг – операція, що поєднує в собі кредит клієнта з метою формув. обігового капіталу; банк купує у клієнта право на вимогу боргу, дебітор. рах. клієнта. (Фактор, Постачальник, Покупець)

7) Форфейтинг – це придбання у кредитора боргу вираженого у оборот документа безпосередній основі, це означає, що покупець боргу- банк, бере на себе зобов’язання відмовитись від свого права вимоги до кредит. у разі неможливості виплати грошей боржника

Історія створення банківської справи.

12 3