Особливістю соціальних норм в додержавні період було те, що вони, по суті справи, входили в саму життєдіяльність людей, виражаючи і забезпечуючи соціально-економічна єдність роду, племені. Це було пов'язано з недосконалістю знарядь праці, його низькою продуктивністю. Звідси виникала необхідність у спільному проживанні, в суспільній власності на засоби виробництва і в розподілі продуктів на основі рівності.
Подібні обставини чинили істотний вплив на природу влади і норми первісного суспільства.
Якщо тварини підкоряються тільки біологічним законам, то людина стала людиною тому, що на додаток до біологічним законам навчився ще й регулювати свою поведінку. Він винайшов громадські регулятори, які хоч і не усунули біологічні закони, проте істотно їх потіснили. Величезне значення в цьому відношенні мали такі соціальні норми, як культові ритуали та обряди. Вони справили воістину революційні зміни в нервово-психічної діяльності людини і дозволили йому в порівнянні з тваринами буквально стрибнути на новий щабель розвитку. Соціальні регулятори додержавного періоду дозволяли первісним людям звільнити свій психічний потенціал від страху, тривоги перед навколишнім світом і направити її на продуктивну діяльність, створювали умови для встановлення в суспільстві стабільних, в певній мірі передбачуваних і гарантованих відносин (Т.В. Кашаніна).
Соціальні норми первісного суспільства забезпечували існування присвоює економіки і продовження роду, регулювали певні способи добування їжі і зберігали шлюбно-сімейні відносини. Ці норми іменуються мононормами, оскільки вони за великим рахунком висловлювали головний інтерес людей того суспільства - вижити. Цей інтерес збирав сили в суспільстві, для того щоб протистояти стихії, на різні небезпеки.
Мононорми виступали і нормами організації соціального життя, і нормами первісної моралі, і ритуалами і т.п. Так, природний поділ функцій у трудовому процесі між чоловіком і жінкою, дорослим і дитиною розглядалося одночасно і як виробничий звичай, і як вимога моральності, і як веління первісної релігії.
Соціальні норми, що існували в додержавні період:
1) регулювали відносини між людьми, що стало відрізняти їх від норм несоціальних - технічних, фізіологічних та інших, які регулювали і регулюють ставлення людини до природних, матеріальних об'єктів, знаряддям праці та т.п. Так, первісні люди, знаючи, що вночі в житло знижується температура, намагалися підтримувати вогонь і в темний час доби. Роблячи це, вони керувалися не соціальними нормами, а скоріше інстинктом збереження життя і здоров'я. Але хто з родичів в цей час буде стежити за вогнем, вирішувалося вже на основі норми соціальної (Т.В. Кашаніна);
2) реалізувалися головним чином у вигляді звичаїв (тобто історично сформованих правил поведінки, що ввійшли в звичку в результаті багаторазового застосування протягом тривалого часу);
3) існували в поведінці і у свідомості людей, не маючи, як правило, письмової форми вираження;
4) забезпечувалися в основному силою звички, а також відповідними заходами переконання (навіювання) і примусу (вигнання з роду);
5) мали як провідного способу регулювання заборона (систему табу) як найпростіший і елементарний прийом впливу; права та обов'язки як такі були відсутні;
6) були продиктовані природно-природною основою привласнюючого суспільства, в якому і людина є частиною природи;
7) виражали інтереси всіх членів роду і племені.

4) причини і форми винекниння держави.

Причини виникнення держави. Держава - це об'єднання людей, що підкорюються законам права. Причини: 1)Виділення з мисливських та землеробських племен тваринницьких, розподіл праці. 2)Ремесло відокремлюється від землеробства. 3)Поява торгівельного обміну - спершу всередині племені, згодом за його межами, торгівля. 4)Поява надлишкового продукту, який зосереджувався в руках вождів. Патріархальна родина, рабська праця. Приватна власність та майнова нерівність.5)Поява класів (в результаті розкладу родового суспільства) як великих груп людей із протилежними інтересами, виникнення міжкласових конфліктів. 6)Неспроможність суспільної влади первіснообщинного ладу врегулювати класові суперечності та конфлікти призвели до виникнення держави як політичної організації публічної влади зі своєю системою спеціальних органів (армія, суд, органи управління). Виникнення держави обумовлено потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за соціальним становищем верстви, в здійсненні ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв*язків на опосередковані продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя. Розвиток держави як самостійної ідеологічної сили суспільства привів до відділення права у формі письмових законів від безпосередньо матеріального життя, перетворення звичаєвого права у загальнообов*язкове, здійснення якого забезпечувалося методами фізичного та економічного примусу.

Ознаки держави які відрізняють іі від влади первісної влади.

Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади. Це виявляється у виникненні:

• соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні суперечності;

• адміністративно-територіального розподілу населення, державна влада поширюється на всіх людей, які перебувають на території, належній їй;

• публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає та захищає інтереси економічно панівної частини суспільства;

• апарату примусу — груп озброєних людей у вигляді армії, поліції та ін., на які спирається державний апарат;

• певних функцій (законодавчої, виконавчої) в окремих органів публічної влади;

• офіційної податкової системи;

• писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.

Право як новий нормативний регулятор, здатний забезпечити функціонування суспільства як цілого та індивідуальну свободу автономної особи, суттєво відрізняється від первісних звичаїв. Це виражається в тому, що:

• право встановлюється державою;

• воно виражає державну волю панівної частини населення або всього народу;

• закріплюється у спеціальних письмових правових актах;

• норми права набувають чинності та втрачають юридичну силу у чітко встановленому порядку, офіційним шляхом;

• право забезпечується примусовою силою держави.

6) теологічна та патріархічна теорія винекниння держави.

Патріархальна теорія

(Аристотель, Р. Філмер, М.К. Михайловський, М. М. Покровський) ґрунтується на положенні, що держава виникла з патріархальної сім'ї в результаті ЇЇ розростання та об'єднання сімей у племена, союзи племен, народності (цьому сприяло збереження переказу про їх загальне виникнення). За Аристотелем, селища, що утворилися, склали державу. Держава виникає як результат природного потягу до сімейних взаємин, спілкування, а влада государя (монарха) є продовженням влади батька (патріарха) у сім'ї, що мас державно-власницький характер на зразок домовласницького.

У наш час ця теорія не може бути сприйнята повністю. Проте деякі її елементи (виникнення держави з появою публічної влади, роль сім'ї в становленні державності, утвердження порядку в суспільстві шляхом підпорядкування публічній владі) варто враховувати.

Теологічна теорія

(Фома Аквінський, ХНІ ст.) базується на ідеї божественного державотворення з метою реалізації загального блага. Вона слугує обґрунтуванню панування духовної влади над світською. Стверджується, що церква наділяє государя правом панувати над людьми і реалізувати волю Божу на Землі. Кожній людині пропонується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися владі, що санкціонована церквою. Воля володаря, що керує державою, трактується як об'єднавча засада, без якої держава розпалася б. Теологічна теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності: держава вічна, як і сам Бог. Звідси випливає твердження про необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві державно-правових інститутів.

У теологічній теорії важко знайти елементи, прийнятні для сучасного трактування виникнення держави. її раціональним зерном можна вважати ідею про утвердження порядку як загального блага в державі. Щоправда, такий порядок відповідно до цієї теорії створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність особи.

Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая