Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. В цьому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв’язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя. Особливість поняття як форми відображення полягає насамперед у його загальності. У понятті як логічній категорії виділяють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. За змістом – прості і складні, за обсягом – одиничні і загальні.

Курс природознавства передбачає формування первісних понять, які вперше вводять учнів до розуміння закономірностей навколишнього світу. При цьому використовується чуттєвий досвід школярів. Спостереження та практична робота дозволяють сформувати уявлення, які стають основою формування первісних наукових понять, простих за змістом, які потім об’єднуються в складні та більш змістовні за обсягом.

Під системою природничих знань розуміється множина систем природничих понять, які знаходяться у взаємозв’язку між собою та з іншими формами знань та утворюють між собою цілісний зміст.

Формування поняття можна вважати відносно закінченим тоді, коли відбулася систематизація – діяльність мислення із встановлення більш віддалених зв’язків, під час якої об’єкти, що вивчаються організовуються в систему зв’язків. Становлення найближчого зв’язку між поняттями називається структуруванням.

У підручнику 3-го класу виділено 65 природничих понять, а в 4-му – 38.

Поняття класифікують на:

Загально природничі

Біологічні

Географічні

Екологічні

Природничі поняття.

Природничі поняття формуються поетапно:

1. Мотиваційна та систематична підготовка до сприймання

2. Організація чуттєвого сприймання предметів та явищ природи.

3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття.

4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

5. Введення сформованого поняття в систему природничих знань.

1. Для активного включення дітей у роботу їм потрібен мотив діяльності. Мотив створює настанову на дію, а пошук і осмислення цілі забезпечує реальне виконання дії.

2. Завдання цього етапу полягає у тому, щоб забезпечити свідоме сприймання об’єктів і явищ природи, пізнати і назвати їх. Вчитель попередньо добирає об’єкти для демонстрування.

3. Якщо у свідомості дитини є достатня к-сть фактів, уявлень, то відбувається осмислення цього матеріалу в процесі розумової діяльності. Завдання третього етапу – виділити істотні ознаки об’єкту природи, встановити взаємозв’язки і взаємозалежності між ними.

4. Полягає суть процес осмислення істотних ознак відбувається узагальнення , яке утворює поняття та позначається відповідним терміном.

5. На 5 етапі сформоване поняття має зайняти певне місце в системі природничих знань, його реалізація забезпечується виконанням пізнавальних завдань такого типу: заповнення таблиць

У процесі формування природничих понять використовуються між предметні зв’язки, які є дидактичною умовою формування цих понять. У молодших школярів можуть використовуватись усі типи між предметних зв’язків:

- Хронологічні (попередні, перспективні, супутні)

- Інформаційні (фактичні, понятійні, теоретичні)

- Змістовно-інформаційні

- Операційно-процесуальні

- Організаційно-методичні

Я і Україна перебуває у тісних попередніх і перспективних зв’язках.

Дослід як метод пізнання природи. Структура досліду

Дослід – це спосіб вивчення об’єктів або явищ природи в спеціально створених штучних умовах. Дослід, як і спостереження є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду.

Інформація отримана шляхом досвіду є основою теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей природних явищ.

Проведення досвіду доцільно при таких умовах:

Коли вивчаються ознаки і властивості об’єктів, які безпосередньо чуттєво не сприймаються (корисні копалини)

При визначенні причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами та функціональними залежностями між їх величинами (значення води, світла, тепла для рослин)

Якщо в природі процес триває довго і діти не можуть спостерігати за ним від початку до кінця (утворення джерела, кругообіг води в природі)

Дослід може бути використаний як основний м-д засвоєння нових знань, або як прийому в структурі інших методів.

Види дослідів:

Демонстраційні – ті, які проводить вчитель

Фронтальні – ті, які проводяться учнями самостійно (на предметних уроках)

До проведення дослідів вчитель попередньо готується:

Заздалегідь добирає і готує необхідне обладнання та матеріали

Попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів

Складає ряд послідовних запитань для спостереження під час досвіду

Складає інструктаж щодо проведення дослідів.

Структура досліду:

1 етап – підготовка дітей до досліду, до пошукової діяльності.

Доцільно використати бесіду для стимулювання пізнавальної активності дітей та виявлення знань, необхідних для проведення досліду.

2 етап – початок досліду: обговорення умов проведення досліду і явищ у природі, пов’язаних з ним, висловлення припущень.

3 етап – проведення досліду. Спостереження за ходом досліду, обмін думками.

4 етап – заключний – обговорення результатів досліду і обґрунтування висновків за наслідками проведеного досліду.

Реалізація завдань екологічного виховання на уроках природознавства

Екологічне виховання і навчання –це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань, наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок певної орієнтації і життєвої активної позиції в галузі охорони природи, національного відтворення і використання природних ресурсів.

У завдання екологічної освіти входять:

1.Засвоєння наукових знань про взаємозв’язок природи і суспільства.

2.Розуміння цінності природи в цілому і для кожної людини зокрема

3.Оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі

4.Розвиток потреби у спілкуванні з природою.

5.Активізація діяльності по охороні і поліпшенню навколишнього середовища.

У формуванні екологічної свідомості належна роль відводиться початковій школі, тому що вона є 1-єю з перших ланок становлення громадянина. Основні риси характеру особистості формуються в ранньому дитинстві. Тому спілкування з природою має першочергове значення. При формуванні відносин до природи вчитель має передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо їх вивчення. На кожному уроці має проводитися екологічне виховання.

Кожний елемент уроку виховує любов до природи,почуття прекрасного і формує навички грамотної поведінки з природою.

Формування природничих уявлень на уроках природознавства

Уявлення– це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Уявлення виникає на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Уявлення бувають одиничними і загальними. Уявлення служать перехідною ланкою до вищої форми пізнання – абстрактного мислення, яка оперує системою понять, що є його результатом.

Умови формування природознавчих уявлень в учнів початкових класів:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак властивостей природничих об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення про розв’язання задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.