ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЛЕКЦІЯ 9. Консультування осіб, потерпілих внаслідок торгівлі людьми.

ЛЕКЦІЯ 9. Консультування осіб, потерпілих внаслідок торгівлі людьми.

1. Торгівля людьми як актуальна соціальна проблеми. 2. Особливості особистості та поведінки потерпілих від торгівлі людьми. 3. Консультування як метод соціальної роботи із особами, що потерпіли від торгівлі людьми.

Особливості особистості та поведінки потерпілих від торгівлі людьми.

Постраждати від торгівлі людьми може будь-яка особа, незалежно від статі та віку. За даними соціологічних досліджень, близько 10% мешканців України стикалися з випадками торгівлі людьми, найчастіше потерпілими стають діти та жінки. Таку ситуацію зумовлює «фемінізація» бідності, соціальне сирітство, гендерна дискримінація та багато інших факторів. Найбільш уразливими до торгівлі людьми є такі особи:

– незаміжні жінки; самотні матері; розлучені особи;

– молодь; діти вулиці; діти-сироти; вихідці з неблагополучних сімей;

– особи-мігранти;

– особи, які зазнали насильства (зокрема сексуального);

– матеріально незабезпечені;

– особи з проблемами психічного здоров'я;

– дискриміновані, стигматизовані особи.

Особи, потерпілі від торгівлі людьми мають цілий комплекс проблем.

До медичних наслідків часто відносять: травми голови, інших органів (у зв'язку з побиттям чи повним ігноруванням організаторами нелегального виробництва правил безпеки праці), захворювання хребта, суглобів (пов'язані з тяжким фізичним навантаженням). Така ситуація спостерігалася в кожного третього клієнта, який звертався по допомогу до медико-реабілітаційного центру МОМ.

Для потерпілих від торгівлі людьми характерними також є захворювання нирок та сечового міхура (внаслідок постійного переохолодження та травмування нирок), шлунково-кишкового тракту (через погане харчування), шкіри (спричинені антисанітарними умовами проживання та праці), серця та судин, інші прояви, зокрема алергічні (внаслідок роботи з пестицидами та гербіцидами без засобів захисту). Практично кожна постраждала особа, яка перебувала в сексуальному рабстві, мала захворювання, що передаються статевим шляхом, у деяких випадках – ВІЛ-інфекцію.

Крім того, постраждалим властиві значні психологічні проблеми, пов'язані як із експлуатацією, так і з поверненням додому, а саме: почуття провини, що не заробив(ла) гроші; втрата контролю над своїм життям; відсутність життєвої перспективи; зниження самооцінки; ненависть до всього чоловічого роду (у жінок); постійний страх (у зв'язку з очікуванням переслідування чи розголошенням факту їхньої сексуальної експлуатації). За даними МОМ, кожна 15 особа, що постраждала від торгівлі людьми, мала тяжку депресію з думками про самогубство. Крім того, у потерпілих часто можна ідентифікувати ознаки посттравматичного стресового розладу, депресії, синдрому набутої безпорадності.

Постраждалі від торгівлі людьми особи часто зловживають алкоголем, залежні від наркотичних речовин, мають психічні розлади.

Щодо соціальних наслідків, то часто потерпілі після повернення додому не можуть самостійно розв'язувати власні соціальні проблеми, є дезадаптованими. Це призводить до погіршення і без того напружених стосунків із родиною. Люди не можуть налагодити свої взаємини з дітьми, батьками, чоловіками та дружинами, уникають спілкування з друзями, знайомими, не можуть влаштуватися на роботу.

Особливо важкими є медико-психологічні та соціальні наслідки торгівлі людьми для дітей.

Незалежно від форми експлуатації (сексуальна, трудова, жебрацтво), у всіх неповнолітніх, що постраждали від торгівлі людьми, спостерігалися серйозні медичні та психологічні проблеми, а в деяких випадках розлади психіки.

Потерпілі від торгівлі людьми діти мають проблеми з нирками, сечовим міхуром, шлунково-кишковим трактом. Частими є травми голови (через побої), різні захворювання шкіри (пов'язані з антисанітарними умовами проживання), розлади апетиту, енурез. Дівчата, яких експлуатували сексуально, часто мають захворювання, що передаються статевим шляхом.

Проте найбільше змінюється емоційна сфера та самооцінка дітей і підлітків. Як правило, постраждалі відчувають страх, тривогу, депресію, безпорадність, злість; мають почуття провини, образи, ізольованості, моральний конфлікт; відчувають огиду до свого тіла. В окремих випадках постраждалі схильні до проявів агресії до оточення. У підлітків до перелічених симптомів додаються амбівалентні почуття до рідних, втрата життєвої перспективи, уникнення тілесних та емоційних контактів з близькими, страх розголошення того, що сталося, нав'язливі думки та картинки травматичних подій, що з ними відбувалися, зниження шкільної успішності. В окремих випадках підлітки відмовляються повернутися до школи. Порушення концентрації уваги, неможливість зосередитися на будь-якій діяльності, суїцидальні думки спроби самогубства також характерні для їхнього психічного стану.

Зважаючи на значну особистісну значущість та інтимність сексуально життя, його моральний аспект, брутальне вторгнення в сексуальне життя неповнолітньої особи (внаслідок сексуальної експлуатації) призводить до суттєвих моральних та внутрішньо особистісних конфліктів. Після такого «досвіду» дитина чи підліток зазвичай сприймають себе «брудними», «недостойними поваги».

Не краща ситуація складається з дітьми, які зазнають експлуатації жебракуванням. Вони також зазнають жорстоких знущань. Нерідко дитину калічать, щоб вона викликала у перехожих почуття жалю. Дітей; нещадно б'ють, особливо, якщо їм не вдається заробити ту суму грошей, яку вимагає від них «господар». Продані діти здебільшого проживають в антисанітарних умовам з особами, від яких вони засвоюють антисоціальні форми поведінки; (крадіжки, зловживання алкоголем).

Варто зазначити, що в неповнолітніх, які перебували у країні експлуатації тривалий час, після повернення додому виникають труднощі у спілкуванні рідною мовою, вони втрачають навички письма та читання, грошових розрахунків, не розуміють своїх прав, обов'язків та особистих потреб, демонструють такі форми поведінки, які є конфліктними з соціальними нормами українського суспільства.

Емоційні, когнітивні, фізичні та поведінкові реакції потерпілих від торгівлі людьми.

До реакцій, які спостерігалися у постраждалих, на травматичну стресову ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми, можна віднести такі:

1) емоційні (відчай, відсутність почуттів, злість, депресія, тривога, відчуття, що їх недооцінюють, почуття ізольованості, провини);

2) когнітивні (порушення уваги, труднощі при її концентрації та зосередженні, при запам'ятовуванні і осмисленні ситуації, труднощі з прийняттям рішень тощо);

3) фізичні (порушення сну, апетиту, нудота, головний біль, зміна тиску, серцебиття, тремтіння, втрата координації тощо);

4) поведінкові (відмова від спілкування, агресивність, сварливість, зловживання алкоголем).

У такому стані люди не можуть нормально працювати, виховувати дітей, спілкуватися зі своїми рідними, знайомими та іншими людьми. Вони потребують як допомоги соціального працівника, психолога чи психотерапевта, так і серйозного медикаментозного лікування, призначеного лікарем-психіатром (табл. 1.).

Консультування як метод соціальної роботи із особами, що потерпіли від торгівлі людьми.

Принципи роботи консультанта:

1. Принцип компетентності – консультант зобов’язаний не тільки володіти необхідними знаннями та інформацією, але й знати межі своєї компетенції.

2. Принцип неупередженості не допускає упередженого ставлення до клієнта, незалежно від того, яке враження він викликає.

3. Принцип конфіденційності. Інформація, отримана у процесі консультування, не підлягає свідомому або випадковому розголошенню.

4. Принцип зворотного зв’язку передбачає не тільки отримання клієнтом відповіді на запит, але і «включення» клієнта у процес підвищення соціальної адаптації, пошук альтернативи, пошук ресурсів.

Етапи та стратегія консультування.

Дослідження проблеми.

Мета: виявлення проблеми, з якою звернувся клієнт.

Передбачає з’ясування причини, мотивів звернення клієнта, збір інформації. Збір анкетних даних відбувається тільки за умов усвідомленої згоди.

Завдання консультанта:

- дізнатися, з якою метою звернувся клієнт, як він бачить свою проблему;

- з’ясувати можливості клієнта у вирішенні його проблеми;

- чітко визначити завдання консультування.

Цей етап розпочинається зі збору інформації. Консультант прагне дізнатися якомога більше про проблему клієнта. Він досліджує деталі контексту запиту клієнта, задає конкретні питання, з’ясовує, що знає клієнт про свої права, можливості і цілі.

Якщо особа не була направлена у ЦСССДМ місцевою держадміністрацією, або якщо вона звернулась у громадську організацію, необхідно визначити, на підставі наявної інформації, чи є особа, яку консультували постраждалою від торгівлі людьми (вона може бути нерегульованим мігрантом, незалежним економічним мігрантом, який опинився у нелегальному становищі або ж належить до іншої категорії постраждалих від експлуатації чи до категорії осіб, які перебувають у скрутному становищі і потребують допомоги).

Проведення бесіди є складним завданням для консультанта, оскільки постраждалі від торгівлі людьми часто вороже налаштовані, занадто підозрілі, агресивно реагують. Така поведінка є своєрідною захисною реакцією, бо всі вони отримали психічну травму. Буває дуже важко під час першої зустрічі отримати достатній обсяг інформації, щоб остаточно визначити, чи ця особа насправді є потерпілою від торгівлі людьми і яку допомогу вона прагне отримати.

Людина може думати, що не здатна відповідати на запитання, або не бажати відповідати на запитання, пов'язані з болючими та неприємними подіями. Таке небажання відповідати викликане багатьма причинами. Крім зрозумілого страху і занепокоєння щодо можливих наслідків для себе та своєї родини, постраждалі насправді можуть страждати від часткової або повної втрати пам'яті як результату травми. Потерпіла особа найчастіше забуває події періоду «найпершої травми» або часу, коли вона вперше добре усвідомила небезпеку, в якій опинилась. Проте тиснути на людину, щоб дізнатися про певні моменти, які ця людина не може або не хоче пригадати, або запитувати про події у певні відрізки часу, які є стертими з пам'яті постраждалої особи не можна, бо це викличе ще більше занепокоєння і завадить отримати інформацію про інше.

Необхідно ретельно формулювати питання з метою досягнення максимальної точності відповіді:

- питання слід ставити по одному, вони мають бути сформульовані коротко і просто;

- питання слід ставити таким тоном, щоб заохочувати потерпілого;

- бажано користуватися тими ж словами, які вживає потерпілий; - не можна проводити опитування в наполегливій, а, тим більш, у жорсткій формі;

- рекомендується використовувати запитання чотирьох типів (у вказаній послідовності): розгорнуті; спеціальні; альтернативні; навідні;

- дайте можливість розмовляти у бажаному темпі.

Стиль спілкування треба обрати, врахувавши стан потерпілого.

Ідентифікація альтернатив.

Мета: розробка альтернативних рішень.

Якщо виявиться, що особа має права на допомогу як постраждала від торгівлі людьми необхідно пояснити процедуру отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми і права, які надає цей статус. Потрібно обговорити з клієнтом можливість та доцільність отримання такого статусу.

У будь-якому випадку, особа, яку консультували, має бути поінформована про види послуг та допомоги, на які вона має право, організації, які зможуть їй допомогти, де і як вона може дати свідчення про злочини, скоєні проти неї, якщо вона вирішить так вчинити, які види правової допомоги та захисту може мати.

Завдання консультанта та клієнта полягає в обговоренні різноманітних варіантів вирішення проблеми, надання інформації. Консультант зобов’язаний пам’ятати, що правильне і вірне ля нього рішення не завжди є таким для клієнта, тому він повинен уникати директивних рекомендацій. Консультант забезпечує підтримку клієнту; клієнт робить вибір шляху вирішення проблеми самостійно.

Планування.

Мета: навчання визначати зміст діяльності та порядок дій для досягнення мети.

Передбачає визначення конкретних заходів і дій, спрямованих на втілення обраного рішення. При формуванні плану консультант повинен усвідомлювати, яка допомога може бути необхідна постраждалим від торгівлі людьми:

• медична допомога; • психологічна допомога; • матеріальна допомога; • юридична допомога;

• допомога адвоката; • супровід у правоохоронні органи, суд, інші державні структури;

• надання притулку; • налагодження стосунків з сім’єю і близькими людьми;

• відновлення втрачених документів;

• допомога у перекваліфікації або придбанні нової спеціальності;

• допомога у працевлаштуванні або створенні власного бізнесу

Діяльність.

Мета: навчання конкретним діям, спрямованим на вирішення проблеми.

Практична та психоемоційна підтримка клієнта у процесі реалізації плану, формування розуміння можливості невдач у досягненні цілей. Оцінка і зворотній зв’язок.

Мета: узагальнення роботи та підведення підсумків.

Клієнт разом із консультантом оцінює ступінь розв'язання проблеми та узагальнює досягнуті результати. У разі необхідності можливе уточнення плану.

Навички надання консультацій.

Активне слухання.

Віддзеркалювання і відображення. Щоб клієнт не відчував різниці між ним і консультантом необхідно використовувати слова з його лексикону, сидіти як він/вона, розмовляти у тому ж тоні.

Ставлення запитань. Використовуються як відкриті, так і закриті запитання. Відкриті питання дають можливість консультанту отримати більше інформації, а клієнту – краще зрозуміти свої почуття. Не можна використовувати слова «чому?», яке сприймається як критика й осуд.

Перефразування. Мовчання.

Узагальнення.

ЛЕКЦІЯ 9. Консультування осіб, потерпілих внаслідок торгівлі людьми.

1. Торгівля людьми як актуальна соціальна проблеми. 2. Особливості особистості та поведінки потерпілих від торгівлі людьми. 3. Консультування як метод соціальної роботи із особами, що потерпіли від торгівлі людьми.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти