ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема7. Художня культура Давнього Риму.

Велич Риму в архітектурі. Основні тенденції розвитку давньоримського мистецтва. Подолання впливів і творча переробка інших культурних форм, підпорядкування їх новим завданням. Офіційне мистецтво. Пафос церемоній. Монументалізм і помпезність. Парадність і декоративність. Тріумфальні колони. Новації в архітектурі. Поряд з традицією колонад і портиків широке використання арки. Тріумфальні арки. Аркади, мости. Високий технічний рівень споруд. Винахід нових будівельних технологій і матеріалів. Збільшення сектора світської архітектури, споруда громадських споруд. Базиліка. Терми. Акведуки. Віадуки. Купольні споруди (Пантеон). Ротонди (храм Вести). Амфітеатри (Колізей). Цирки. Театри. Грандіозність споруд. Архітектурні комплекси: Forum Romanum і форуми імператорів. Ускладнення декоративних форм (композитна капітель). Вілли патриціїв.Багатий декор в інтер’єрі будівель. Мозаїки і фрески. Помпей і Геркуланума як зразки розвиненого образотворчого мистецтва.

Римський скульптурний портрет. Ранній період у розвитку римської скульптури: копіювання грецьких зразків. Перехід до оригінального мистецтву ліплення. Ідеалізація і лестощі в зображеннях імператорів. Витоки римського скульптурного портрета: етруський похоронний портрет. Еволюція від зовнішньої схожості до глибокого психологізму. Нещадний реалізм. Нові завдання у римської скульптури на відміну від грецької: не втілити ідеал прекрасної людини, а правдиво показати окрему конкретну особистість. Здатність портрета відображати характер людини, який інтерпретувався як його доля. Посилення інтересу до внутрішнього світу людини і ускладнення цього світу (тенденція, що підготувала римську культуру до прийняття християнства з його актуалізацією духовної іпостасі людини). Відображення в римському скульптурному портреті духовної еволюції Риму: від суворих мужніх осіб ранніх епох (через виконання гідності, витончених, гордих римлян пізньої республіки і перших століть імперії) до перенасиченості та духовної спустошеності епохи занепаду.

Давньоримська література. Римський фольклор (характерні жанри: ателлана, сатура). Початок римської літератури латинською мовою: збірники промов і моральних сентенцій, переклади грецьких текстів (Лівій Андроник, Невій). Перша національна епопея: «Літопис» Квінта Еннія (II ст.. до н.е.). Набуття свободи самовираження в оригінальних текстах на латині у міру зростання самосвідомості римлян. Жанр «cатура». Поява лірики (Катулл і неотерики), великих дидактичних поем (Лукрецій «Про природу речей»). «Золотий вік» давньоримської літератури: Вергілій, Горацій, Овідій. Діяльність Мецената. Розквіт римського держави, віра у велич і доброчинність правління Августа. Естетичний ідеал в літературі: монументальність, гармонія, ясність. Вергілій – «римський Гомер», творець найбільшої епопеї «Енеїда», що прославляє Рим і Августа. Горацій – «батько» жанру оди. Еподи, сатири і послання Горація. Витонченість і досконалість стилю. Розробка питань поетичної мови («Наука поезії»). Овідій – автор витончених і легких любовних елегій і пародійних дидактичних поем «Мистецтво кохання» та «Ліки від кохання». Відхід від серйозної державно-історичної проблематики та суспільної значущості літератури.

Поява «нового стилю» риторичного красномовства. Сенека і його філософсько-етична позиція. Зростання опозиційних настроїв і розвиток римської сатири. «Сатирикон» Петронія. Правдива картина римських звичаїв. Іронічні епіграми Марціала, сатири Ювенала. Байки Федра. Елементи сатири, інтерес до містичних культів і цікавості в авантюрно-пригодницькому романі Апулея «Метамарфози» («Золотий віслюк»). Розвиток історичної літератури: Юлій Цезар, Тацит, Светоній.

Тема 8. Пізній Рим – захід античного світу.

Велична агонія. Загострення протиріч римського життя. Ослаблення влади, повстання колоній. Набіги варварів. Падіння моралі. Вичерпаність духовних основ античного світу. Безвір’я, аморальність, песимізм. Криза культури, що не здатна породжувати нові органічні форми. Формалізація класичних зразків минулого. «Варваризація» римського світу. Хвиля містичних культів, епігонських філософських шкіл.

Зародження та поширення християнської культури. Пошук духовних альтернатив. Тяга до єдинобожжя. Батьківщина нової релігії – елліністична Іудея. Мрія про Месію, Спасителя. Поширення християнства в римській імперії . Переслідування християн, перші християнські мученики. Затребуваність нової релігії в римському світі. Співзвуччя постулатів християнства духовним потребам римського суспільства (ідеї пізніх античних мислителі Сенеки, Епіктета). Гуманістичні ідеї свободи, рівності, братерства. Мотиви справедливості і відплати після смерті. Заклик до морального очищення. Офіційне визнання християнства в Римській імперії в IV ст.

Зміна культурних парадигм. Ранні форми християнської культури. Римські катакомби. Нова семантика форм античної культури. Символізм християнського мистецтва (репрезентативні образи-символи – хрест, голуб, пастир). Натхненність християнської культури. Нова концепція людини: від монізму до дуалізму. Поділ духовного і тілесного: пріоритет духовного. Відхід від пластичної виразності мистецтва до внутрішніх духовно-сокровенним сенсів. Розпад Римської імперії на Західну і Східну (395 р.). Падіння Риму під натиском варварів (476 р.).

 

 

Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п   інд с.р. л п лаб інд с.р.
 
Модуль 1. Світ грецької культури.
Тема 1. Античність як тип культури                  
Тема 2. Грецька архаїка                
Тема 3. Класика як апогей грецької культури                
Тема 4. Елліністична культура                
Разом за змістовим модулем 1                
Модуль 2. Світ римської культури.
Тема 5. Характер культури Давнього Риму                
Тема 6. Становлення та еволюція основних форм римської культури                
Тема 7. Художня культура Давнього Риму                
Тема 8. Пізній Рим – захід античного світу                
Разом за змістовим модулем 1                
Усього годин                

 

Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
  Тема 1. Античність як тип культури. 1. Антична культура як генотип та парадигма цивілізації Заходу. 2. Ідеал прекрасного, гармонійного людини (калокагатія) і умови його формування (полісна демократія). 3. Специфіка античної міфології: антропоморфность богів, різноманіття міфологічних персонажів, розвинена типологія міфів, різноплановий сюжет, пантеон богів, ієрархічна система, естетичне сприйняття світу. 4. Особливості міфологічного мислення: синкретизм понять (життя і смерті, часу і простору, єдності і множини). 5. Своєрідність гомерівського епосу. Тип епічного героя. 6. Ранній героїчний епос як віддзеркалення колективного родового свідомості (втілення в художньо-поетичній формі цінностей, ідеалів, цілісної картини світу).   Література: 1. Аверинцев С. С. Образ античности. СПб., 2004. 2. Боннар А. Греческая цивилизация. В 3 т. М., 1983. 3. Лосев А. Ф. (отв. ред.) Античность как тип культуры. М., 1988. 4. Лосев А. Ф. Диалектика мифа / Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура., М.,1991. 5. Лосев А. Ф. Типы античного мышления http://www.sno.pro1.ru/lib/ant/3.htm 6. Тахо-Годи А. А. Греческая мифология. М., 1989. 7. Тахо-Годи А. А., Нахов И. М. Античность в контексте современности. – М., 1990. – 256 с. 8. Фестюжьер А.-Ж. Личная религия греков. СПб., 2000. 9. Шталь И. В., Попова Т. В. О некоторых приемах построения художественного образа в поэмах Гомера и византийском эпосе XII в. / Античность и Византия. – М.: Наука, 1975. – С. 53-90.   Завдання: прочитати «Іліаду» або «Одіссею» Гомера.    
  Тема 2. Грецька архаїка. 1. Поліс як мікрокосмос античності: антропологічні та аксіологічні основи. 2. Соціокультурні взаємодії в полісному середовищі. 3. Основні принципи містобудування: акрополь, агора та храмова архітектура. 4. Розвиток пластичного мистецтва в епоху архаїки. 5. Перші кроки в освоєнні мистецтвом форм і пропорцій людського тіла. 6. Грецька кераміка: гармонія утилітарно-функціонального та естетичного начал. 7. Народження античної філософії. Рання та зріла грецька філософія. 8. Лірика як новий літературний рід, новий тип образності і форма особистісного самовираження автора. Література: 1. Акимова Л. Искусство Древней Греции. Геометрика. Архаика. СПб., 2007. 2. Андреев Ю. В. Начальные этапы становление греческого полиса // Гомеровское общество [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sno.pro1.ru/lib/andreev_gomerovskoe_obshestvo/7.htm. 3. Быт и история античности. М., 1988. 4. Гиро П. Быт и нравы древних греков. Смоленск, 1999. 5. Дюрант В. Жизнь Греции. М., 1997. 6. Зелинский Ф. Ф. История античной культуры. – СПб., 1995. 7. Кассэн Б. Эффект софистики. М., 2000. 8. Лосев А. Ф. История античной философии в конспективном изложении. М., 1989. 9. Мамардашвили М. Лекции по античной философии. СПб., 2012. 10. Махлаюк А. Античный полис. М., 2010. 11. Татаркевич В. Античная эстетика. М., 1977. Завдання: ознайомитись із текстами Архілоха, Алкея, Сапфо та Анакреонта.    
  Тема 3. Класика як апогей давньогрецької культури. 1. Афіни – школа Еллади. 2. Ідеал гармонійного держави і гармонійної людини. 3. Архітектурний ансамбль Акрополя – відображення уявлень греків про красу та гармонію. 4. Храм Ніки Аптерос. Парфенон (Каллікрат та Іктін). Ерехтейон. 5. Скульптурні роботи Фідія та його учнів. 6. Відображення духовного стану, внутрішньої гідності та благородства через пластику тіла. 7. Античний театр: синтез культового дії і видовища, громадська трибуна і форма виховання громадян. Грецька драма: трагедія, комедія, сатира. 8. Основні жанри грецької драми: трагедія, комедія, сатира. 9. Будні і свята древніх греків. Шлюб і сім'я. 10. Система виховання та освіти в Давній Греції як відображення провідних цінностей та соціальних потреб грецьких держав. Література: 1. Акимова Л. Искусство Древней Греции. Классика. СПб., 2007. 2. Античная драма. М.: Эксмо, 2005. 3. Быт и история античности. М., 1988. 4. Гиро П. Быт и нравы древних греков. Смоленск, 1999. 5. Грант М. Классическая Греция. М., 1998. 6. Доддс Э. Р. Греки и иррациональное. СПб., 2000. 7. Зелинский Ф. Ф. История античной культуры. – СПб., 1995. 8. Йегер В. Пайдейа. Воспитание античного грека. М., 1997. 9. Марру А.-И. История воспитания в античности (Греция). М., 1998. 10. Ярхо В. Н. Античная драма. Технология мастерства. М., 1990. Завдання: прочитати обрані трагедії Есхіла («Орестея»), Софокла («Царь Едип»), Евріпіда («Медея») та комедію Аристофана («Вершники»).    
  Тема 4. Елліністична культура. 1. Стародавній світ після Олександра Македонського. 2. Розширення культурного діапазону: взаємовплив та синтез культур. 3. Мистецтво: тенденція до монументалізму (палацовий ансамбль в Олександрії), посилення декоративного начала (вівтар Зевса в Пергамі), інтерес до складних інженерних рішень (маяк на о. Форос). 4. Розвиток традицій класики в скульптурі («Ніка Самофракійська», «Афродіта Мілоська»). 5. Література: вичерпання епічної традиції, домінування малих жанрів (епіграма), естетство та гра, стилістична ускладненість. Література: 1. Аверинцев С. С. Образ античности. СПб., 2004. 2. Бычков В. В. Эстетика поздней античности. М., 1981. 3. Дюрант В. Жизнь Греции. М., 1997. 4. Йегер В. Пайдейа. Воспитание античного грека. М., 1997. 5. Левек П. Эллинистическая цивилизация. М., 1989. 6. Татаркевич В. Античная эстетика. М., 1977. 7. Фуко М. Забота о себе. К., 1998. Завдання: ознайомитись із олександрійською поезією.    
  Тема 5. Характер культури Давнього Риму. 1. Творча переробка запозичених форм і наповнення їх новим змістом. 2. Основні цінності та пріоритети римської культури. 3. Стародавній Рим як вічний символ великої імперії. 4. Внутрішні суперечливості римського світу, його контрасти. 5. Демократія і єдиновладдя. Сенат і імператор. Література: 1. Винничук П. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. 2-е изд. М., 1988. 2. Кнабе Г. С. Древний Рим – история и современность. М., 1986. 3. Кнабе Г. С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. М. ,1993. 4. Культура Древнего Рима. В 2 томах. М., 1985.    
  Тема 6. Становлення та еволюція основних форм римської культури. 1. Ранній Рим: древнє царство і республіка. 2. Сімейна община. Патріархальний побут. 3. Досвід публічних виступів і розвиток ораторського мистецтва. 4. Інтерес до занять науками, мистецтвом, філософією. 5. Освіта в Римі: формування гідного громадянина. 6. Поглиблення протиріч і контрастів римського життя. 7. Повсякденне життя стародавніх римлян. Література: 1. Кнабе Г. С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. М. ,1993. 2. Культура Древнего Рима. В 2 томах. М., 1985. 3. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. М., 1990. 4. Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1995. 5. Сергеенко М. Е. Жизнь Древнего Рима. Очерки быта. СПб., 2000. 6. Утченко С. Л. Цицерон и его время. М., 1966. 7. Хейзинга Й. Культуры и епохи sub specie ludi (про Рим) // Homo ludens. Человек играющий.– М., 2001. – С. 277–309. – Режим доступу: http://www.philology.ru/literature1/huizinga-01a.htm 8. Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. М., 2008. Завдання: Ознайомитись із працями Цицерона.  
  Тема 7. Художня культура Давнього Рим. 1. Основні тенденції розвитку давньоримського мистецтва. 2. Монументалізм і помпезність, парадність і декоративність римського мистецтва. 3. Збільшення сектора світської архітектури, споруда громадських споруд. 4. Помпей і Геркуланума як зразки розвиненого образотворчого мистецтва. 5. Відображення в римському скульптурному портреті духовної еволюції Риму. 6. Початок римської літератури латинською мовою: збірники промов і моральних сентенцій, переклади грецьких текстів (Лівій Андроник, Невій). 7. Вергілій – «римський Гомер», творець найбільшої епопеї «Енеїда». 8. Овідій – автор поем «Мистецтво кохання» та «Ліки від кохання». 9. «Сатирикон» Петронія: правдива картина римських звичаїв. 10. Елементи сатири в авантюрно-пригодницькому романі Апулея «Метамарфози» («Золотий віслюк»). Література: 1. Бритова М. М., Лосева Н. М., Сидорова Н. А. Римский скульптурный портрет. М., 1979. 2. Кнабе Г. С. Древний Рим – история и современность. М., 1986. 3. Кнабе Г. С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. М. ,1993. 4. Татаркевич В. Античная эстетика. М., 1977. 5. Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. М., 2008. Завдання: прочитати тексти Вергілія («Енеїда»), Овідія («Ліки від кохання»), Петронія («Сатирикон») та Апулея («Метаморфози»).  
  Тема 8. Пізній Рим – захід античного світу. 1. Велична агонія: загострення протиріч римського життя. 2. Вичерпаність духовних основ античного світу: формалізація класичних зразків минулого. 3. Хвиля містичних культів, епігонських філософських шкіл. 4. Пошук духовних альтернатив: зародження та поширення християнської культури. 5. Нова семантика форм античної культури. Література: 1. Грант М. Крушение Римской империи. М., 1998. 2. Кнабе Г. С. Древний Рим – история и современность. М., 1986. 3. Свенцицкая И. С. Раннее христианство: страницы истории. М., 1989. Завдання: з’ясувати та класифікувати основні причини занепаду античності загалом та римської культури зокрема.  
Підсумкова модульна робота

 

Самостійна робота

№ з/п Назва теми Кількість годин
Опрацювання першоджерел
Вибір та пошук матеріалу до теми реферату
Написання реферату
  Разом

Питання для модульного контролю

 

1. Антична культура як генотип та парадигма цивілізації Заходу.

2. Соціокультурні підвалини давньогрецької культури.

3. Гармонія як світоглядний і формотворчий принцип античної культури.

4. Антропоцентризм античної культури.

5. Естетика прекрасного та потворного в античності.

6. Позачасове значення античного гуманізму.

7. Аполонійське і діонісійське начала в античній культурі (Ф. Ніцше).

8. Естетично осмислений образ єдиного світу: гармонія космосу.

9. Цілісність античного світогляду.

10. Специфіка античної міфології.

11. Місце міфу в античному світі.

12. Зміна функцій міфу в ранніх державах.

13. Сублімація міфу в філософської рефлексії та мистецтві.

14. Місце античної міфології в європейській культурі.

15. Антропоморфізм грецької міфології.

16. Антична міфологія як підсумок досвіду східного Середземномор’я.

17. Гуманізм епічних поем Гомера.

18. Витоки епічних поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

19. Своєрідність гомерівського епосу.

20. Поняття епосу як літературного роду.

21. Естетичне переосмислення міфу.

22. Епос Гомера: на шляху від фольклору до індивідуального в літературній творчості.

23. Прояв в поемах Гомера провідних цінностей античної культури.

24. Поліс як мікрокосмос античності.

25. Світ полісу і світ варварства.

26. Ідеал полісної людини.

27. Особливості полісного виховання.

28. Зв’язок раціоналістичного мислення з практикою полісного життя.

29. Агоністика як конструктивний принцип давньогрецької полісної культури.

30. Пайдея як засіб виховання громадянина поліса.

31. Політика як головний життєвий інтерес і стихія громадян полісу.

32. Антиполісна поведінка та її уособлення.

33. Чоловічий характер давньогрецької культури.

34. Античне місто. Акрополь.

35. Храм і навколишній природний ландшафт.

36. Розвиток пластичного мистецтва в епоху архаїки.

37. Рання монументальна скульптура: кори і куроси.

38. Грецька кераміка: гармонія утилітарно-функціонального та естетичного начал.

39. Типи розпису по кераміці.

40. Види античних ваз.

41. Народження античної філософії.

42. Згасання епосу і народження лірики.

43. Сольна (монодійна) мелика та хорова мелика.

44. Афіни – школа Еллади.

45. Ідеал гармонійного держави і гармонійної людини.

46. Афінський Акрополь - грецький космос.

47. Парфенон (Каллікрат та Іктін). Ерехтейон.

48. Архітектурні новації. Змішання архітектурних ордерів.

49. Скульптурні роботи Фідія та його учнів.

50. Скульптура епохи класики.

51. Розквіт пластичного мистецтва в епоху класики.

52. Втілення ідеалу вільного елліна.

53. Принцип калокагатії та його значення в античному культурному каноні.

54. Театр у Давній Греції.

55. Джерела античного театру: культ Діоніса.

56. Структура театру і організація театрального дійства.

57. Засоби виразності в античному театрі.

58. Основні жанри грецької драми: трагедія, комедія, сатира.

59. Проблематика античної трагедії.

60. Поняття трагічного. Аристотель про трагедію.

61. Катарсис та його сутність в античній естетиці.

62. Життєвість, політична злободенність комедії.

63. Сміх в античному світі.

64. Культура повсякденності в Стародавній Греції.

65. Будні і свята древніх греків. Шлюб і сім'я.

66. Становище жінки в давньогрецькому суспільстві.

67. Стародавній світ після Олександра Македонського.

68. Поглиблення історичного, географічного та культурного досвіду в епосі еллінізму.

69. Основні процеси в культурі епохи еллінізму.

70. Грецька домінанта в культурі елліністичних держав.

71. Бібліотека як новий тип суспільного устрою.

72. Палацовий ансамбль в Олександрії.,

73. Розвиток традицій класики в скульптурі («Ніка Самофракійська», «Афродіта Мілоська»).

74. Складні багатофігурні композиції Родоської скульптурної школи («Лаокоон»).

75. Література еллінізму: вичерпання епічної традиції та домінування малих жанрів

76. Олександрійська поезія.

77. Діалектика запозиченого й оригінального в культурі Стародавнього Риму.

78. Оригінальні досягнення римської культури та її внесок у світову культуру.

79. Основні цінності та пріоритети римської культури.

80. Ідея величі і винятковості Риму.

81. Зменшення філософської рефлексії та художньої споглядальності.

82. Пріоритетні сфери діяльності в Римі: воїн, чиновник, юрист.

83. Внутрішні суперечливості римського світу, його контрасти.

84. Демократія і єдиновладдя в Римі.

85. Почуття переваги, що пронизує всі рівні римської життя.

86. Ранній Рим: древнє царство і республіка.

87. «Капітолійська трійця»: Юпітер, Юнона, Мінерва (храм трьох богів на Капітолії).

88. Патріархальний побут римського світу.

89. Поняття римської доблесті.

90. Формування громадянської свідомості у римському світі.

91. Досвід публічних виступів і розвиток ораторського мистецтва в Давньому Римі.

92. Розширення і зростання багатства римської держави.

93. Інтерес до занять науками, мистецтвом, філософією.

94. Зростання самосвідомості римського суспільства.

95. Забудова Римського форуму.

96. Цицерон – останній великий захисник республіки.

97. Освіта в Римі: формування гідного громадянина, здатного служити державі.

98. «Золотий вік» Августа – ілюзія збереження республіканських традицій.

99. Завершення процесу кристалізації оригінальних форм римської культури.

100. Поглиблення протиріч і контрастів римського життя.

101. Повсякденне життя стародавніх римлян.

102. Становище жінки в римському суспільстві.

103. Основні тенденції розвитку давньоримського мистецтва.

104. Офіційне мистецтво Риму.

105. Пафос церемоній. Монументалізм і помпезність.

106. Парадність і декоративність Риму.

107. Збільшення сектора світської архітектури, споруда громадських споруд у Римі.

108. Помпей і Геркуланума як зразки розвиненого образотворчого мистецтва.

109. Римський скульптурний портрет.

110. Ідеалізація і лестощі в зображеннях імператорів.

111. Витоки римського скульптурного портрета.

112. Відображення в римському скульптурному портреті духовної еволюції Риму.

113. Давньоримська література.

114. Перша національна епопея: «Літопис» Квінта Еннія.

115. «Золотий вік» давньоримської літератури: Вергілій, Горацій, Овідій.

116. Вергілій – «римський Гомер», творець найбільшої епопеї «Енеїда».

117. Поява «нового стилю» риторичного красномовства.

118. Сенека і його філософсько-етична позиція.

119. «Сатирикон» Петронія.

120. Формалізація класичних зразків минулого в пізній римській культурі.

121. «Варваризація» римського світу.

122. Хвиля містичних культів, епігонських філософських шкіл.

123. Зародження та поширення християнської культури.

124. Зміна культурних парадигм в пізньому Римі.

125. Падіння Риму під натиском варварів та його значення.

8. Теми рефератів:

1. Позачасове значення античного гуманізму.

2. Аполонійське і діонісійське начала в античній культурі (Ф. Ніцше).

3. Естетично осмислений образ єдиного світу, гармонія космосу.

4. Цілісність античного світогляду. Начала раціоналізму в античній культурі.

5. Міф як жива реальність античного світу

6. Сублімація міфу в філософської рефлексії та мистецтві.

7. Місце античної міфології в європейській культурі.

8. Основні святилища античного світу.

9. Антропоморфізм грецької міфології.

10. Антична міфологія як підсумок досвіду східного Середземномор’я.

11. Люди та боги: характер взаємовідносин.

12. Витоки епічних поем Гомера «Іліада» та «Одіссея».

13. Гуманізм епічних поем Гомера.

14. Прояв в поемах Гомера провідних цінностей античної культури.

15. Епос Гомера: на шляху від фольклору до індивідуального в літературній творчості.

16. Світ полісу і світ варварства.

17. Агоністика як конструктивний принцип давньогрецької полісної культури.

18. Чоловічий характер давньогрецької культури.

19. Храм і навколишній природний ландшафт.

20. Фольклорні витоки лірики.

21. Змішання архітектурних ордерів в грецькій класиці.

22. Втілення ідеалу вільного елліна.

23. Джерела античного театру.

24. Засоби виразності в античному театрі.

25. Масштабність розробки питань людської гідності та призначення в трагедіях Есхіла.

26. Аристотель про трагедію.

27. Поняття комічного і його еволюція.

28. Становище жінки в давньогрецькому суспільстві.

29. Стародавній світ після Олександра Македонського.

30. Завоювання Олександра Македонського та розпад його імперії.

31. Ускладнення світу й свідомості в елліністичній культурі.

32. Грецька домінанта в культурі елліністичних держав.

33. Самовизначення і розвиток конкретних наук в елліністичну добу.

34. Діалектика запозиченого й оригінального в культурі Стародавнього Риму.

35. Основні цінності та пріоритети римської культури.

36. Ідея величі і винятковості Риму.

37. Прагматичний тип римської свідомості.

38. Психологія вільного громадянина в умовах римської деспотії.

39. Різкий контраст між освіченим суспільством і «грубим» натовпом.

40. Поняття римської доблесті.

41. Різке розшарування соціальної структури: патриції та плебеї.

42. Формування основ римського права.

43. Розширення і зростання багатства римської держави.

44. Зростання самосвідомості римського суспільства.

45. Роль Цицерона в розвитку риторики і літературної латині.

46. Військові перемоги і самоствердження Риму в творчій діяльності.

47. Основні тенденції розвитку давньоримського мистецтва.

48. Архітектурні комплекси: Forum Romanum і форуми імператорів.

49. Нові завдання римської скульптури.

50. Римський фольклор.

51. Перша національна епопея: «Літопис» Квінта Еннія.

52. Розквіт римського держави, віра у велич і доброчинність правління Августа.

53. Естетичний ідеал в римській літературі: монументальність, гармонія, ясність.

54. Поява «нового стилю» риторичного красномовства.

55. Сенека і його філософсько-етична позиція.

56. Зростання опозиційних настроїв і розвиток римської сатири.

57. Вичерпаність духовних основ античного світу. Б

58. Поширення християнства в римській імперії.

59. Нова концепція людини: від монізму до дуалізму.

60. Відхід від пластичної виразності мистецтва до внутрішніх духовно-сокровенним сенсів.

Методи навчання

  1. Словесні: лекція служить для пояснення важкої та складної теми; її ознаками є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки лектора, відповіді на запитання;бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча.
  2. Наочні: демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: кіно-відеофільм чи його фрагмент.
  3. Практичні: практичні та семінарські заняття, есе, реферати, конспекти першоджерел, словники.
  4. Метод стимулювання інтересу до навчання: створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, вікторин, кінофільмів).

Методи контролю

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати основні принципи наукового дослідження та бути готовими до написання курсових та кваліфікаційних робіт.

Контроль та оцінювання студентів відбувається згідно з наступними критеріями:

1. відвідування студентами лекційних та практичних занять;

2. активна участь під час практичних занять; вміння аналізувати та систематизувати матеріал; опрацювання основної та додаткової літератури; першоджерел;

3. сумлінна підготовка до контрольної роботи;

4. написання реферату;

6. створення словника термінів до визначеної теми;

7. опрацювання першоджерел і написання конспекту.

 

 

Критерії оцінки реферату:

1. складність обраної теми;

2. вміння викладу матеріалу, узагальнення та висновки;

3. обсяг і кількість використаних джерел;

4. оформлення (дотримання вимог: титульна сторінка, план, відповідно оформлений список використаних джерел та літератури).

 

Модульна форма контролю проводиться письмово у вигляді розгорнутих питань. Оцінка залежатиме від сумлінності виконання поставлених завдань, ґрунтовності відповіді на запитання, вміння логічно мислити, робити висновки.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Модуль 1 Реферат Модуль Сума
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти