4. Визначити вид поділу понять, його структуру та з’ясувати, чи є він правильним: романи поділяють на історичні, психологічні, детективні і романи жахів.

5. а) Обмежити таке поняття: закон. б) Узагальнити таке поняття: науковий стиль мовлення.

6. Провести логічний аналіз судження (визначити його вид, структуру). Написати судження, що несумісні з даним: Усі художні твори узагальнюють явища життя.

7. Визначити вид складного судження, записати його символічно і встановити його значення істинності: Всесвіт або існував завжди в незмінному стані, або був створений в якийсь час у минулому.

8. Визначити за допомогою методу таблиць істинності, чи є наведене висловлювання логічним законом: ((p & ┐q) → ┐ p) ↔ ┐( p V q).

9. Який закон логіки порушено у такому висловлюванні: «Бежеві черевички і такого ж кольору бузкові панчохи» (І. Ільф).

10. Встановити вид такого умовиводу (дедуктивний, індуктивний чи за аналогією): В одному з міст проводились виміри радіаційного фону. У першому, третьому, п’ятому та шостому районах рівень радіації відповідав нормі. Усього в місті 12 районів. Було зроблено припущення, що рівень радіації відповідає нормі на всій території міста.

11. Зробити висновок у незакінченому простому категоричному силогізмі. Проаналізувати цей силогізм (визначити структуру, фігуру, модус, правильність побудови): Усі виховані люди – ввічливі. Деякі стримані люди – виховані. Отже, …

12. Визначити, чи правильно зроблено висновок у такому умовиводі: Якщо студент Іванов не знає теорію, він не зможе розв’язати цю логічну задачу. Студент Іванов знає теорію. Отже, він розв’яже цю логічну задачу. Записати цей умовивід символічно.

13. Вкажіть, в якому з варіантів зроблений необхідний, а в якому імовірний висновок з цього засновку: Я регулярно відвідую секцію бального танцю.

14. А) Щоб гарно танцювати. Б) Щоб перемогти на конкурсі бальних танців.

15. Визначте, яке правило щодо тези аргументації порушено у такому діалозі: - Котра година? – Ти все одно запізнився.

16. Визначити, якої помилки припустилися у такій аргументації: Людина – розумна істота, оскільки вона може мислити. А мислити вона може тому, що вона розумна істота.

Підсумкова робота (2 год).

Підсумкова робота складається з трьох блоків.

Перший блок – тестові завдання (5 балів).

Наприклад: визначення може бути заперечним (так/ ні).

Другий блок – розкриття теоретичних положень (5 балів).

Наприклад: дедуктивне міркування.

Третій блок – розв’язання задач (10 балів).

Наприклад: Який закон логіки порушено у такому висловлюванні: «Бежеві черевички і такого ж кольору бузкові панчохи» (І. Ільф).

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

Теоретичні питання

1. Визначення логіки як науки.

2. Історичні етапи розвитку логічного знання.

3. Міркування та його структура.

4. Правильні та неправильні міркування.

5. Поняття про логічну помилку. Види логічних помилок.

6. Правильність та істинність міркування.

7. Логічна форма міркування.

8. Формалізована мова. Метод формалізації.

9. Основні формально-логічні закони.

10. Поняття про знак. Види знаків.

11. Структура знакового процесу.

12. Структура значення знака.

13. Виміри знакового процесу.

14. Рівні семіотичного аналізу мови.

15. Ім'я як семантична категорія. Структура значення імені.

16. Екстенсійні та неекстенсійні (інтенсійні) контексти.

17. Ім'я і поняття. Логічна структура поняття.

18. Види понять.

19. Типи відношень між сумісними поняттями.

20. Типи відношень між несумісними поняттями.

21. Загальна характеристика поділу. Види поділу.

22. Правила поділу. Типові помилки.

23. Класифікація та її види.

24. Загальна харктеристика визначення понять. Структура визначення.

25. Явні визначення та їх види.

26. Неявні визначення та їх види.

27. Правила визначень. Типові помилки.

28. Прийоми, що подібні до визначення.

29. Речення, висловлювання, судження.

30. Логічна структура судження.

31. Види простих суджень.

32. Логічні відношення між судженнями.

33. Види висловлювань.

34. Загальна характеристика логічних сполучників.

35. Кон'юнкція та її умови істинності.

36. Диз'юнкція та її умови істинності.

37. Імплікація та її умови істинності.

38. Еквіваленція та її умови істинності.

39. Дедуктивні міркування: загальна характеристика.

40. Прямі дедуктивні міркування: загальна характеристика. Суто умовні міркування.

41. Умовно-категоричні міркування.

42. Розділово-категоричні міркування.

43. Умовно-розділові міркування: конструктивні дилеми.

44. Умовно-розділові міркування: деструктивні дилеми.

45. Непрямі дедуктивні міркування.

46. Недедуктивні міркування: загальна характеристика. Види недедуктивних міркувань.

47. Міркування за схемою “повна індукція”.

48. Міркування за схемою “неповна індукція”.

49. Типові помилки в індуктивних міркуваннях.

50. Міркування за аналогією, їх види.

51. Поняття про аргументацію. Структура аргументації.

52. Доведення та його види.

53. Поняття про критику. Спростування та його види.

54. Правила та помилки в аргументації та критиці.

55. Аргументація і суперечка. Види суперечок.

Практичні питання

1. Проаналізуйте міркування: знайдіть його засновки і висновок, запишіть його логічну форму.

2. Проаналізуйте знаковий процес: з'ясуйте його складники, визначіть виміри і рівні.

3. Визначіть предметне і смислове значення мовних висловів.

4. Дайте логічну характеристику наведених понять.

5. З'ясуйте типи відношень між поняттями і зобразіть їх за допомогою колових схем.

6. Знайдіть поняття, що відповідають наведеним коловим схемам.

7. Дайте логічний аналіз поділу: визначіть його структуру, вид, правильність.

8. Дайте логічний аналіз визначенню: визначіть його структуру, вид, правильність.

9. З'ясуйте структуру та вид міркування.

10. Знайдіть логічну помилку в даному доведенні/спростуванні та вкажіть, яке правило логіки порушено.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М., 1998.

2. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К., 1997.

3. Конверський А.Є. Логіка традиційна та сучасна. – К., 2007.

4. Хоменко І.В. Логіка. – К., 2007.

5. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К., 2007.

Додаткова:

6. Абачиев С.К., Делия В.П. Теория и практика аргументации. (К учебному курсу для специалистов по связям с общественностью). – М., 2004.

7. Аллен Дж.Ф., Перро Ф. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании // Новое в зарубежной лингвистике. – 1986. – Вып.17. – С.322-362.

8. Аристотель. Вторая аналитика. // Аристотель. Соч. в 4-х т. – Т.1. – М., 1978.

9. Аристотель. Первая аналитика. // Там же.

10. Арно А., Николь П. Логика или искусство мыслить. – М., 1997.

11. Арутюнова Н.Д. От образа к знаку // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект. – М., 1983. – С.147-161.

12. Бажанов В.А. Прерванный полет. История «университетской» философии и логики в России. – М., 1995.

13. Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. – М., 1981.

14. Бочаров В.А. Аристотель и традиционная логика. – М., 1984.

15. Бочаров В.А., Войшвилло Е.К., Ивлев Ю.В. Предмет и структура современной логики // Предмет и структура общественных наук. – М., 1984. – С.97-111.

16. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук. // Бэкон Ф. Сочинения. – М., 1971. – Т.1.

17. Брюшинкин В.Н. Логика, мышление, информация. – Л., 1988.

18. Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч.1. – М., 1994.

19. Вригт Г.Х. фон. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. - № 8. – 1992. С. 80-91.

20. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. – М., 1989.

21. Горский Д.П. Определение. – М., 1984.

22. Гриненко Г.В. Аргументация и критика / Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке: Материалы IX Ощероссийской научной конференции. Санкт-Петербург, 22-24 июня 2006 г. –СПб., 2006. – С. 141 – 142.

23. Грифцова И.Н. Логика как теоретическая и практическая дисциплина. К вопросу о соотношении формальной и неформальной логики. – М., 1998.

24. Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений. – К., 1987.

25. Ишмуратов А.Т. Логико-когнитивный анализ онтологии дискурса // Рациональность и семиотика дискурса. – К., 1994. – С. 171-182

26. Карнап Р. Значение и необходимость. – М., 1959.

27. Ленерт У. Проблемы вопросно-ответного диалога. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.ХХШ. – М., 1988. – С.238-280.

28. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия. – К., 1990.

29. Маковельский А.О. История логики. – М., 1967.

30. Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. – Екатеринбург, Бишкек, 1997.

31. Мирошниченко П.Н. Готлоб Фреге и логико-философская мысль ХІХ – начала ХХ века. – Запорожье, 2003.

32. Моррис Ч.У. Основания теории знаков // Семиотика. – М., 2001.

33. Никифоров А.Л. От формальной логики к истории науки. – М., 1983.

34. Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.17. – М., 1986. – С.22-129.

35. Павиленис Р. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка. – М., 1983.

36. Пирс Ч.С. Логические основания теории знаков. – СПб., 2000

37. Поварнин С.И. Искусство спора. – М., 1993.

38. Попа К. Теория определения. – М., 1976.

39. Попов П.С. История логики Нового времени. – М., 1960.

40. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей в эпоху Возрождения. – М., 1983.

41. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от античности до эпохи Возрождения. – М., 1974.

42. Попович М.В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. – К., 1979.

43. Попович М.В. Философские проблемы семантики. – К., 1975.

44. Почепцов Г.Г. Коммуникативные аспекты семантики. – К., 1987.

45. Рассел Б. Искусство мыслить. – М., 1999.

46. Рациональность и семиотика поведения. – К., 1988.

47. Різун В.В. Мовлення в структурі професійної діяльності журналістів.// Журналістика. Преса. Радіо. Телебачення. Вип..22. – К., 1990.

48. Різун В.В. Літературне редагування. – К., 1996.

49. Роговой Ю.П. Особенности аргументации в процесах коммуникации / Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке: Материалы IX Ощероссийской научной конференции. Санкт-Петербург, 22-24 июня 2006 г. –СПб., 2006. – С. 183 – 187.

50. Сааринен Э. О метатеории и методологии семантики // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1986. – Вып.18. – С.121-138.

51. Семиотика. – М., 2001.

52. Семиотика и проблемы коммуникации. – Ереван, 1981.

53. Семиотика. Коммуникация. Стиль. – М., 1983.

54. Серль Дж. Природа интенциональных состояний // Философия. Логика. Язык. – М., 1987. – С.96-126.

55. Смирнов В.А., Таванец П.В. О взаимоотношении символической логики и философии // Философия в современном мире. Философия и логика. – М., 1974. – С.5-34.

56. Смирнова Е.Д. Логика и философия. – М., 1996.

57. Смирнова Е.Д. Логическая семантика и философские основания логики. – М., 1986.

58. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики. – М., 1990.

59. Смирнова Е.Д. Формализованные языки и проблемы логической семантики. – М., 1982.

60. Смирнова Е.Д., Таванец П.В. Семантика в логике // Логическая семантика и модальная логика. – М., 1967. – С.3-53.

61. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. – М., 1985.

62. Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1973.

63. Стяжкин Н.И. Становление идей математической логики. –М., 1964.

64. Субботин А.Л. Традиционная и современная формальные логики. – М., 1969.

65. Тарский А. Семантическая концепция истины и основания семантики // Аналитическая философия: Становление и развитие. – М., 1998. – С. 90-129.

66. Текст: семантика и структура. – М, 1983.

67. Текст и контекст. – Тверь, 1991.

68. Теория и практика полемики. – Томск, 1989.

69. Титов В.Д. Логическое знание в его социально-исторической детерминации. – Харьков, 2004.

70. Тондл Л. Проблемы семантики. – М., 1975.

71. Философия. Логика. Язык. – М., 1987.

72. Фреге Г. О смысле и значении. // Фреге Г. Логика и логическая семантика. – М., 2000.

73. Хабаров И.А. Философские проблемы семиотики. – М., 1978.

74. Хинтикка Я. Вопрос о вопросах // Философия в современном мире. Философия и логика. – М., 1974. – С.303-362.

75. Хинтикка Я., Хинтикка М. Шерлок Холмс против современной логики: к теории поиска информации с помощью вопросов // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М., 1987. – С.265-281.

76. Хоменко І.В. Що таке логіка? // Барви творчості. – К., 1995. – С.83-95.

77. Хоменко І.В. Еристика. – К., 2008.

78. Хоменко І.В. Логіка: Практикум. – К., 2002.

79. Хоменко І.В. Логіка: теорія та практика. – К., 2010.

80. Язык и интеллект. – М., 1995.

1 23