ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Змістовий модуль 3. Податкові розрахунки інших податків

Тема 6. Податкові розрахунки по платі за землю

 

План вивчення теми

1. Порядок обчислення земельного податку. Методика розрахунку і індексація нормативної грошової оцінки земель.

2. Особливості встановлення ставок земельного податку. Порядок застосування пільгового оподаткування: фізичні і юридичні особи. Розрахунок орендної плати.

3. Відображення земельного податку у податковій декларації з плати за землю. Порядок її заповнення та додатків до неї. Особливості обчислення плати за землю юридичними і фізичними особами.

 

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з проведення податкових розрахунків по платі за землю з урахуванням особливостей земельної ділянки.

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При розгляді першого питання слід зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України земельний податок — це обов’язковий платіж, який, як і раніше, справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів.

Відповідно власники земельних ділянок — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули право власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Стаття 269 ПКУ свідчить, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Плата за землю обчислюється виходячи з бази оподаткування, якою є (п. 271.1 ст. 271) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок — капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10]:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

При вивченні другого питання слід керуватися статтями Податкового кодексу України. Так, стаття 272 ПКУ встановлює ставки податку за земельні ділянки с/г угідь (незалежно від місцезнаходження). Стаття 274 ПКУ встановлює ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Стаття 275 ПКУ встановлює ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених вище, застосовуються такі коефіцієнти:

­ на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

­ на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

­ на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

­ на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

­ у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

­ на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Від сплати податку звільняються такі фізичні особи: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Від сплати податку звільняються такі юридичні особи: заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків; санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів; громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

При вивченні третього питання слід керуватися Порядком заповнення податкової декларації з плати за землю та додатків до неї. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Питання для самоконтролю

1. Наведіть порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення.

2. Наведіть порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

3. Наведіть порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

4. Назвіть формули для розрахунку плати за землю.

5. Наведіть порядок застосування пільг щодо сплати земельного податку: юридичні і фізичні особи.

6. Розкрийте структуру і порядок заповнення податкової декларації з плати за землю.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з питань:

– Особливості нарахування та сплати земельного податку у разі надання земельної ділянки в оренду.

– Особливості нарахування та сплати земельного податку сільськогосподарськими підприємствами.

2. Скласти термінологічний словник ключових понять:земельний податок, власники земельних ділянок, землекористувачі, нормативна грошова оцінка земель, категорія земель, площа земельної ділянки, оренда, податкова декларація з плати за землю.

Рекомендована література

[2, 5, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 28, 45]

 

 

Тема 7. Податкові розрахунки суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування

План вивчення теми

1. Характеристика груп платників єдиного податку. Ставки єдиного податку. Порядок нарахування і строки сплати єдиного податку.

2. Організація податкового обліку у суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування. Порядок ведення Книги обліку доходів для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість.

3. Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість.

4. Порядок ведення спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат платниками єдиного податку четвертої та шостої групи – юридичними особами.

5. Використання даних податкового обліку для складання податкової звітності платника єдиного податку. Порядок складання податкових декларацій платниками єдиного податку.

 

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з проведення податкових розрахунків при організації та веденні обліку за спрощеною системою оподаткування.

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При розгляді першого питання слід зазначити, що існує шість груп платників єдиного податку, необхідно розглянути їх характеристику, ставки єдиного податку, порядок нарахування і строки сплати єдиного податку.

При вивченні другого питання слід з’ясувати, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – цеособливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування може бути обрана юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХIV Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі – Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи. Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку. Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку. У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

При вивченні третього питання слід керуватися Порядком ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати. Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку. Записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку. У Книзі відображається фактично отримана сума доходів і фактично понесена сума витрат від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

При вивченні четвертого питання слід керуватися Порядком ведення спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат платниками єдиного податку четвертої та шостої групи – юридичними особами.

При вивченні п’ятого питання необхідно керуватися Порядком складання податкових декларацій платниками єдиного податку, П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

 

Питання для самоконтролю

1. Наведіть критерії розподілу платників єдиного податку на групи.

2. Перелічите податкові і бухгалтерські документи, які необхідно заповнювати платникам єдиного податку.

3. Наведіть послідовність ведення Книги обліку доходів.

4. Наведіть послідовність ведення Книги обліку доходів і витрат.

5. Наведіть структуру і порядок заповнення фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.

6. Наведіть структуру і порядок заповнення спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з питань:

– Методика складання фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форма № 1м).

– Методика складання спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (форма № 1мс).

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: единий податок, критерії розподілу платників податків, Книга обліку доходів, Книга обліку доходів і витрат, фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.

Рекомендована література

[5, 7, 8, 29, 32, 33, 34, 42]


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти