Державний податковий менеджмент у системі управління оподаткуванням.

Становлення ринкових умов господарювання в Україні вимагає розповсюдження на всі господарюючі суб'єкти, включаючи державний сектор економіки, невиробничі і бюджетні організації, менеджерської практики управління фінансовими потоками. Справляння податків в умовах ринку являється одним і з суттєвих потоків руху грошових коштів від підприємства в бюджет держави, тому дана сфера грошового господарства є суттєвим об’єктом економічного аналізу і контролю. Недоліки податкового адміністрування призводять до різкого зниження податкових надходжень в бюджет, збільшують ймовірність податкових правопорушень, порушують баланс міжбюджетних відносин регіонів і в кінцевому результаті породжують соціальну напруженість в суспільстві. Внаслідок цього в системі державного управління оподаткуванням, що займається координацією і вдосконаленням всіх сторін оподаткування, застосовується поняття державний податковий менеджмент.

Податковий менеджмент спрямований на поєднання суб'єктивних намірів і платників, і збирачів податків із реальними обставинами та організаційною ефективністю податкової системи, сполучення ідеально бажаного з реально можливим за існуючих умов.

Під податковим менеджментом слід розуміти систему державного управління оподаткуванням, що займається координацією і вдосконаленням всіх сторін оподаткування. В цю систему входять законодавчі і адміністративні органи. Крім того ця система включає сукупність норм і правил, що регламентують податкові дії і конкретну податкову політику, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий менеджмент, на відміну від управління оподаткуванням, спрямований не лише на організацію оподаткуванню а й на вдосконалення всієї податкової системи. Він як показує світовий досвід, є більш науково - обґрунтованим, прогресивнішим. Механізм податкового менеджменту (та й не тільки податкового) передбачає аналіз стану оподаткування, виявлення недоліків, а також розробку пропозицій по їх вирішенню За роки незалежності нашої держави створено нібито всі ознаки цивілізованої податкової системи: потужну податкову адміністрацію, систему податкових ставок, створено законодавчу базу оподаткування. Проте податкова система України будується шляхом проб і помилок і на сьогодні немає під собою науково розвинутого економічного підгрунття. Це говорить про відсутність податкового менеджменту у тій формі, у якій він повинен бути, адже наявність наукової обґрунтованості є необхідною складовою ефективного менеджменту.

Податковий менеджмент структурно поділений на три взаємозв'язані складові (схема 2 ).

Метою державного податкового менеджменту є створення та забезпечення функціонування ефективної податкової політики.

Державний менеджмент - це особлива сфера діяльності держави, перед котрою стоять наступні завдання (схема 3).

Основне завдання державного податкового менеджменту щодо регламентування податкових норм і правил полягає у встановленні і зміні елементів податкової системи для забезпечення надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій та стимулювання економічного зростання, тобто йдеться про оптимальне поєднання фіскальної і регулятивної функції податків. Ефективність податкового менеджменту залежить від ступеня його відповідності можливостям економіки, потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам широкого загалу.

Кожна система управління, у тому числі й управління оподаткуванням, складається з двох взаємозв'язаних частин - об'єкта і суб'єкта управління. На якості управління позначаються знання як об'єкта, або, як його ще називають, керованої системи, так і суб'єкта, або керуючої системи. До суб'єктів податкового менеджменту належить держава та її органи, а також платники податків. До державних органів слід відносити законодавчі, виконавчі та представницькі органи влади. Необхідно виділити Державну податкову адміністрацію у складі виконавчої влади. Що стосується платників то безпосередніми суб’єктами виступають керівники підприємств, фінансові менеджери, бухгалтери фірм. Об’єктом податкового менеджменту є дії та процеси спрямовані на встановлення та зміну податкових норм, а також на справляння податків.

Податковий менеджмент діяльності державних органів влади повинен бути спрямований на сприяння забезпечення інтересів як держави, так і платників

Але діяльність законодавчих органів влади (наприклад Верховної Ради) протягом останніх десяти років має позитивний і негативний характер. До негативних рис Верховної Ради та її діяльності під час останнього десятиліття слід віднести: прийняття величезної кількості законодавчих актів, а також великої кількості змін до цих актів. В окремих випадках державний податковий менеджмент що реалізовувався Верховною Радою ґрунтувався на інтересах окремих груп людей, а не на інтересах всього суспільства. Тому цей податковий менеджмент досить часто був суб'єктивним, а не об'єктивним.

Державний податковий менеджмент як особливий науково-технічний процес надзвичайно об'ємний по своєму змісту, умовам організації і цілями. Податковий менеджмент в цілому, який ґрунтується на положеннях податкового права і доповнюючи їх з теоретико-практичної точки зору можна назвати основою всієї структури елементів податкового механізму. Це і розробка правових основ оподаткування на основі історичного досвіду, сучасних досягнень й економічної науки і практики, і забезпечення умов функціонування конкретного податкового механізму, його елементів (планування регулювання, контролю), і створення обліково-аналітичних, звітних правил, документів. Він займає провідне місце в системі управління економікою.

Сфера діяльності державного податкового менеджменту охоплює такі його елементи як податкове планування, податкове регулювання та податковий контроль. які в сукупності забезпечують своєчасне виконання державою своїх функцій.

Виходячи з вищесказаного можна виділити такі складові податкового менеджменту (схема 4):

1. Податкове планування та прогнозування.

2. Податкове регулювання.

3. Податковий контроль.

Основне завдання податкового планування і прогнозування - економічно і обґрунтовано забезпечити якісні і кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни виходячи з розробленої і прийнятої в законодавчому порядку податкової концепції. При податковому плануванні і прогнозуванні не тільки реалізуються фіскальні завдання, але і закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання.

Податкове регулювання найбільш складна конструкція податкових правовідносин, оскільки тут перетинаються економічні інтереси в тій точці, яку зпрогнозувати дуже важко. Зміст і цілі податкового регулювання визначаються регулюючою функцією системи оподаткування. Тому цей процес об'єктивно необхідний і його результат залежить від адекватності застосованих методів, стану реальної економіки. Податковий контроль являється важливою умовою адекватності державного податкового менеджменту. Податкові контрольні дії охоплюють всю систему оподаткування, а також відображаються в розрізі окремих податків, груп податкоплатників, територій. Податковий контроль забезпечує дотримання правил бухгалтерського обліку і звітності, законодавчих основ оподаткування.

Виходячи із вищенаведеного, податковий менеджмент - це комплекс трьох взаємодіючих фінансово-бюджетних сфер діяльності який регламентований особливими правовими нормами всього арсеналу законодавчих актів держави і який по-перше визначає встановлення, оцінку планових, фактично виконаних і прогнозних податкових зобов’язань суб’єктів податкових правовідносин (податкове планування); по-друге прийняття науково обґрунтованих важелів поточного втручання в хід виконання бюджетів держави стимулюючого характеру (податкове регулювання) і по-третє санкційних мір впливу при порушенні норм податкового законодавства (податковий контроль) Це система методів реалізації на практиці потенціалу, закладеного в економічній категорії "податок", які потребують всестороннього і повсякчасного вдосконалення.