ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Знання – провідний елемент освіти.

Види знань: наукові знання (на їх основі людина передбачає явища, події, контролює їх і керує ними) і житейські (особистий досвід пізнання світу, являються важливою орієнтованою основою повсякденнної поведінки людини).

Уміння – це здатність людини мобілізувати знання з метою виконання певних дій. Це пристосування знань до дії. Їх формування відбувається шляхом вправ.

Навички в навчанні –це навчальні дії, які внаслідок багаторазового виконання набувають автоматизованого характеру. Навичка – це найбільш глибинний рівень володіння інформацією. Загальнонавчальні навики: читання, письма, розв»язування задач.

Інші категорії дидактики: закономірності і приниципи навчання, методи і зхасоби навчання, форми організації навчання та інші.

Педагогічні здібності

1) Комунікативність— професійна здатність педагога, що характеризується потре бою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування;

2) перцептивні здібності —професійна проникливість, пильність,

педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину.

3) динамізм особистості— здатність активно впливати на іншу особистість;

4) емоційна стабільність— здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинни­ків, що провокують емоційний зрив;

5) оптимістичне прогнозування— прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;

6) Креативність(лат. сreatio — створення) — здатність людини до творчості, спроможність генерувати нові ідеї.

Найважливіші якості вчителя, що сприяють успішній творчій діяльності:

· здатність до нестандартного рішення;

· пошуково-проблемний стиль мислення;

· уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації;

· оригінальність у всіх сферах своєї діяльності;

· творча фантазія, розвинена уява;

· специфічні особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість, цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального та ін).

3)Поняття “Педагогіка”

Педагогіка – це наука про виховання дитини. Дослівно супровід дітвори, дітоводіння. вести дитину протягом життя, тобто виховувати , навчати, давати освіту.

Предметом педагогіки віддавна прийнято вважати виховання в його інтегрованому і диференційованому розумінні. Предмет педагогіки – процес цілеспрямованого розвитку і формування людської осбистості в умовах її виховання, навчання, освіти.

Педагогіка – це наука про мистецтво виховання.

Крім поняття «педагогіка» в загальному розуміння слова мають місце поняття «народна педагогіка» і «етнопедагогіка».

Народна педагогіка – це емпіричні педагогічні знання і досвід народу у справі виховання і навчання. Цілі, завдання і засоби народної педагогіки відображені у фольклорі (казках, легендах, прислів»ях, приказках, піснях), а також іграх і танцях, прикладному мистецтві, музиці, святкових обрядах. Вперше у науковий обіг увели і К.Ушинський і О.Духнович.

Етнопедагогіка– емпіричні педагогічні знання конкретної етнічної спільноти.

 

Ознаки колективу

1 .Наявність суспільне значимої мети.

2. Спільна діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети.

3. Наявність органів самоврядування.

4. 3гуртованість. Показник згуртованості: ступінь співпадання думок, оцінок, позицій колективу по відношенню до об"єктів (мети діяльності, осіб, подій , ідей).

5. Встановлення між членами колективу специфічних відносин, які відображають не тільки єдність мети і діяльності (робоче єднання, згуртування), але й моральне єднання

(співпереживання, емоційна теплота).

Метод формування свідомості особистості

. Методи формування свідомості особистості – передбачають вплив на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать переконання і особистий приклад.

• Переконання – передбачає вплив на свідомість, почуття, волю особистості. Основними формами впливу є бесіди, лекції, диспути, зустрічі, конференції.

• Особистий приклад – цілеспрямований і систематичний вплив вихователя на вихованців силою особистого прикладу, а також усіма видами позитивних прикладів діяльності інших людей як зразків для наслідування, ідеалу в житті.

Принципи Болонського процесу

1. Уведення системи двохетапної вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура).

2. Запровадження системи кредитних одиниць.

3. Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти.

4. Розширення мобільності.

5. Забезпечення працевлаштування випускників університетів на європейському ринку праці

6. Забезпечення привабливості європейської вищої системи освіти.

Освіта в Україні

СТРУКТУРА ОСВІТИ

1. Дошкільну освіту. Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

2. Загальну середню освіту.Загальна середня освіта – це цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво, результатом якого є інтелектуальний , соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

3. Позашкільну освітуПозашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.

4. Професійно-технічну освітуПрофесійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації.

5. Вищу освіту.Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: І – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; ІІ – коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; ІІІ і ІY рівні ( залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

6. Післядипломну освіту.Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути, (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти ( філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Аспірантуру, докторантуру

8. самоосвіту. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо

Встановлені такі

освітні рівні:

· початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта,

· повна загальна середня освіта,

· професійно-технічна освіта,

· базова вища освіта,

· повна вища освіта,

І освітньо-кваліфікаційні рівні

· кваліфікований робітник,

· молодший спеціаліст,

· бакалавр,

· спеціаліст,

· магістр.

 

Функції процесу навчання

1.Освітняє базовою і передбачає засвоєння учнями визначеної системи наукових знань, формування відповідних умінь і навичок.

Освітня функція повинна забезпечити

· повноту

· системність знань

· усвідомленість знань

· дієвість ( вміння оперувати ними, перености іх у нові ситуації тощо)

2.Виховна функція. Виховний характер – це об»єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи. Полягає у виховному характері процессу навчання. Передбачає формування у процесі навчання засобами світоглядних уявлень, моральних, етичних, естетичних якостей школяра

3.Розвивальна функція передбачає розвиток мислення, вольових рис характеру, навчальних інтересів, здібностей, мотивів, уваги, пам»яті.

Особливе місце належит розумовому розвитку, якимй передбачає формування таких умінь, як структурування, систематизування, конкретизування, доведення, формулювання висновків, класифікування, аналіз і синтез, порівняння, абстагування, узагальнення.

Мета, зміст, форми і методи фізичного виховання молоді. Традиції тілесного виховання в Україні. Українські молодіжні організації виховання і самовиховання (“Січ”, “Сокіл”, “Пласт”, СУМ та ін. ): історія та сучасність

Використовуються традиційні і нетрадиційні засоби і методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення. організуються і проводяться у формі:занять у спортивних клубах, фізкультурно-оздоровчих центрах, секціях, групах за інтересами;самостійних занять фізичними вправами, спортом, туризмом;масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів;занять протягом дня по забезпеченню працездатності, післяробочого відновлення, психорегуляції, корекції. ТРАДИЦІЇ тілесне виховання – виховання охайності, особистої гігієни, правильного харчування, володіння своїм тілом. Вони у фізичному вихованні передбачають виховання вміння долати труднощі, зберігати здоров’я, розвивати силу, вміння виконувати різні фізичні вправи. Українська скаутська організація “Пласт”, Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство “СІЧ”. Більшість із них заявляють про свою позаполітичність. їх виховна система спрямована, в основному, на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов'язаних з природою (життя в таборі, туризм, екологічне виховання), із зміцненням здоров'я (фізична підготовка), вихованням шанобливого ставлення до сім'ї, рідної місцевості, держави (сімейне життя, життя в суспільстві).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти