ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 2010-2011 роки

Введення в експлуатацію хлібозаводу № 11 наприкінці 1972 року було новорічним подарунком для жителів Лівобережного району міста Києва.

З відстані в сорок років можна зробити висновок, що головним фактором становлення підприємства були його люди.

Метою діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є здійснення виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності та отримання прибутку на підставі задоволення суспільних потреб в товарах та послугах, що визначені предметом діяльності, а також задоволення соціально-економічної зацікавленості учасників Товариства та членів трудового колективу.

Предметом діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 є:

- виробництво продукції та товарів;

- надання послуг промислового та побутового характеру;

- торгівельна діяльність;

- оренда основних засобів;

- заготівельно-торгівельна діяльність;

- посередницька діяльність;

- закордонна торгівельна діяльність та посередництво;

- надання транспортних та інших видів послуг;

- та інша діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України;

- організація виставок, торгів та ярмарок на території України та інших держав.

На підприємстві випускають понад 35 видів продукції: хліб "Український", "Московський". "Бородінський", "Слобідський", "Гражданський", "Ранковий", "Гроно", "Деснянський", рогалі в асортименті, соломку "Солодка", "Ванільна", "Фруктова", "Лівобережна", "Особлива", "З беконом", "Збеконом і сіллю". "Київська", палички "До чаю", "Золотисті", "З маком", "Чиполіно", печиво "Вівсяне", "Українське", "Сюрприз", "Нептун" , "Квіточка", "З маком", "Цитринка", "Колосочки", пряники в асортименті, зокрема в сувенірному виконанні.

Підприємство збудоване за типовим проектом, його потужність – 65 т пшеничних сортів хлібобулочних виробів на добу. Біля витоків виробництва були директор П.Гітельман, головний інженер А.Косован, головний механік М.Богдан. Ще під час будівництва на завод прийшло чимало учнів профтехучилища, зокрема Г. Масловська, Т. Демінська, Н. Рокотянська, Р.Кравець, Галина і Зоя Семенюки, Л. Дорошенко та інші. З часом вони стали провідними спеціалістами заводу, очолили бригади. Колектив, де в 1973 р. було 350 працівників, разом з керівниками доклав неабияких зусиль, щоб за короткий термін увести в експлуатацію шість технологічних ліній та забезпечити населення Лівобережжя столиці продукцією високої якості. З 1985 р., коли підприємство очолили директор Л.Русавський і головний інженер В.Мась, на заводі почалося нарощування потужностей та технічне переоснащення виробництва: на п'яти лініях печі було замінено на більш потужні, побудовано новий сухарно-бубличний цех для випуску соломки, сушки та здобних сухарів. У результаті потужність зросла майже вдвічі й завод отримав статус хлібокомбінату.

З метою поліпшення якості продукції та розширення асортименту у 1995 р. почалася реконструкція технологічних ліній із заміною устаткування. Введено в експлуатацію лінію виробництва житніх сортів хліба, встановлені малопотужні печі для виготовлення здобних і кондитерських виробів. Нині в асортименті близько 90 найменувань найрізноманітнішої продукції.

Вагомий внесок у реконструкцію і технічне переоснащення під-приємства зробили заводські новатори О.Пашин, М.Бабка, А.Демінський, М.Колонтаєв, М.Петрановський, В.Гонтажевський та інші.

Сьогодні колектив хлібокомбінату з чисельністю 760 чоловік при цілодобовому режимі основного виробництва випускає щоденно понад 110 тон, це понад 90 позицій хлібулочних здобних, сухарних, бараночних, кондитерських виробів, зокрема печиво, кекси, напівфабрикати для тортів. Вся продукція випускається по традиційним технологіям без консервантів та поліпшувачів та ГМО.

В 2010 році на хлібокомбінаті закінчилась одна з масштабних реконструкцій лінії з виробництва сухарних виробів. Було встановлено нове пічне обладнання та створено автоматичне фасувально-пакувальне відділення. Замкнений цикл нового обладнання дозволить уникнути ручної праці на лінії від печі до упаковки.

Хлібокомбінат до недавнього часу не встигав забезпечувати замовлення торгівельної мережі по фасованим сухарям у зв’язку із недостатньою потужністю існуючої лінії і відсутністю автоматизованої фасувально-пакувальної ділянки.

Реалізація інвестиційного проекту по заміні печей ( старої ПХС- 25 на піч Г4-ХП2,1-31-01 ШМЗ, Росія), встановлення кулера для охолодження сухаря (ШМЗ, Росія), дозувального комплексу "Ishida"(Японія) та пакувального автомату "Matrix" (США) дало змогу вирішити цілий комплекс проблем.

За рахунок збільшення обсягів продаж продукції та економії фонду оплати праці компанія планує отримати додатковий прибуток 1 млн. 350 тис. грн. на рік.

До складу комбінату в 2007 році на правах цеху № 4 увійшов хлібокомбінат № 6. Це високомеханізований виробничий майданчик із гнучким виробничим процесом і широким асортиментом продукції довготривалого зберігання, який користуються попитом не лише в Україні, а й далеко за її межами – в США, Німеччині, Ізраїлі, Канаді, куди експортуються, зокрема, пряники.

У технічному переоснащенні ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 активну участь брали раціоналізатори підприємства. Протягом останніх 15 років вони внесли 332 новаторські пропозиції, 319 з яких впроваджено у виробництво.

Організаційна структура управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 належить до лінійно-функціональної. Головним керівником на підприємстві є директор. Його підпорядкуванню підлягають усі організаційно відокремлені структурні підрозділи (відділи, служби) та безпосередньо виконавці. Дана структура управління, що діє на підприємстві, передбачає розподіл сфер повноважень за функціями управління. Тобто функціональне управління зосереджене в руках кваліфікованих спеціалістів, кожен з яких керує діяльністю всіх працівників у межах своєї компетенції (наприклад, спеціалісти відділу збуту, відділу матеріально-технічного постачання, головний інженер). По вертикалі цієї структури відбувається підлеглість нижчих ланок вищим (наприклад, робочі тарної дільниці підпорядковуються майстру тарної дільниці, він - відділу збуту, а цей відділ, в свою чергу, - директору).

Таким чином, організаційна структура управління даного підприємства є раціональною, оскільки дає змогу поєднати лінійну підлеглість з усіх питань із функціональним управлінням, виконує роль мережі каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідної для забезпечення комунікації між керівниками і підлеглими. Це сприяє ефективнішому функціонуванню системи управління в цілому.

Структура управління зображена на рисунку 2.1.

 

Рис. 2.1. Схема організаційної структури управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11

 

Процес постачання на підприємство починається зі збору та аналізу інформації про стан та кон'юнктуру ринку необхідних підприємству сировини та матеріальних ресурсів, обсяги пропозиції товарів, умови їх постачання та ціни, перелік основних постачальників, місця їх розташування, статус та інше. Цими питаннями на підприємстві займається комерційний відділ.

При вивченні ринку закупок сировинних та матеріальних ресурсів визначаються канали розподілу ресурсів, якими користуються виробники окремих видів продукції.

При постачанні на підприємство сировини та матеріалів використовується складська форма, тобто сировина та матеріали постачається на склади підприємства, після чого відбувається її розподіл за цехами. Також слід зазначити, що 100% постачання сировини на підприємство здійснюється централізовано. Такий вибір є найоптимальнишим з мінімальними затратами.

Як матеріально–технічне постачання, так і забезпечення підприємства сировиною здійснюється на основі широко розгалуженої системи господарських зв’язків з поставок. Правовою формою регулювання господарських відносин підприємства з постачальниками є договір поставки.

Взаємовідносини між партнерами за договором базуються на правових нормах цивільного законодавства. Основним нормативно–правовим документом для регулювання комерційних взаємовідносин з постачальниками товарів являється Цивільний кодекс України, в якому викладаються загальні положення договірного права, які включають поняття та умови договору, порядок розв’язання переддоговірних спорів, порядок і зміну розірвання договору, порядок забезпечення виконання договірних обов’язків і таке інше.

Основними методами закупки сировина та матеріалів є:

1. Гуртові закупки сировини однією партією.

2. Гуртові закупки з періодичною поставкою узгодженими партіями.

3. Гуртові закупки з одержанням матеріалів по мірі необхідності.

4. Разові закупки.

5. Різні комбінації перерахованих методів.

Кожний метод має свої переваги та недоліки, які необхідно враховувати для скорочення часу та витрат, пов'язаних із закупівлею товарів.

Вибір методу закупівлі здійснюється окремо за кожним видом товарів. Він визначається станом ринку закупок, каналами розподілу, необхідною кількістю продукції, що закуповуються, жорсткістю обмежень щодо обсягу складських приміщень та фінансових ресурсів, чутливістю цін закупок до методу закупки, умовами оплати, характером та ступенем довіри у відносинах з постачальниками.

В умовах ринкової економіки ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 повністю вільне у виборі постачальника необхідних матеріальних ресурсів. Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які визначають доцільність укладення угоди закупки з конкретним постачальником порівняно з іншими альтернативними варіантами.

Основними критеріями вибору постачальника є:

а)вартість придбання продукції;

б) якість обслуговування.

Крім основних критеріїв вибору постачальника, існують і додаткові критерії. До них відносять:

- віддаленість постачальника від споживача;

- строки виконання поточних та термінових замовлень;

- наявність у постачальника резервних потужностей (запасів);

- організація управління якістю продукції у постачальника;

- психологічний клімат в трудовому колективі постачальника;

- ризик страйку у постачальника;

- кредитоспроможність та фінансове становище постачальника;

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники підприємства

 

Показники 2009 рік 2010 рік 2011 рік Відхилення 2011 до 2009
Абсолютне, тис. грн. Відсоток
1 Виручка від реалізації, тис. грн. 110,1
2 Прибуток валовий від реалізації, тис. грн. 597,8 540,6 706,4 108,6 118,2
3 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 2852,2 3141,4 3191,6 339,4 111,9
4 Чистий прибуток, тис. грн. 72,2 -41,2 42,9
5 Рентабельність, відсоток 2,1 0,35 0,81 -1,29 38,6
6 Витрати на 1 гривню виручки від реалізації, грн. 0,826 0,853 0,814 -0,012 98,5
7 Обсяг реалізації на 1 працівника, тис. грн. 123,2 122,7 122,5 -0,7 99,4
8 Витрати на оплату праці, тис. грн. 254,5 268,1 268,8 14,3 105,6
9 Основні засоби, тис. грн. 2154,2 2274,4 120,2 105,6
10 Фондовіддача, грн. 1,6 1,4 1,67 0,07 104,4
11 Середня чисельність, чол. 110,7

- ризик недобросовісності та банкрутства постачальника та інше.

Сировина на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 надходить централізовано. Основним постачальником борошна на підприємство є ЗAT «Київмлин», допоміжна сировина надходить з бази продовольчого постачання та за прямими договорами. Сіль доставляється з Артемівська доставляється на станцію Київ-Петрівка, а потім автомашинами на ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.

За звітний період своєї діяльності підприємство здійснювало зв'язки відповідно до укладених договорів. Розглянемо техніко-економічні показники роботи аналізованого підприємства і проведемо порівняльний аналіз (табл. 2.1).

За результатами порівняльного аналізу техніко-економічних показників видно, що чиста виручка від реалізації в 2011 році збільшилася в порівнянні з 2010 роком на 116 тис. грн, чи на 3,1 %.

Валовий прибуток підприємства також зріс на 165,5 тис. гривень, чи на 30,7 %. Підприємство за 2011 рік одержало чистого прибутку в сумі 31,0 тис. грн, при тім як торік чистий прибуток склав 13,0 тис. грн, що більш ніж у три рази більше. Такі зміни зв'язані з незначним підвищенням собівартості продукції – вона виросла на 1,6 %, у порівнянні з 2010 роком.

Збільшення собівартості не вплинуло на зниження рентабельності підприємства по чистому прибутку в цілому, вона зросла з 0,35 % до 0,81 % до кінця 2011 року. Якщо розглядати більш детально, то можна зробити висновок, що витрати на одну гривню виторгу від реалізації склали в 2011 році 0,814 грн, а в 2010 – 0,853. Крім усього спостерігається збільшення вартості основних засобів підприємства на 37,4 тис. грн, при тому, як фондовіддача зросла на 19,3 %.

У 2011 році відбувся незначний зріст фонду оплати праці при збільшенні кількості робітників на одного. Обсяг реалізації на одного працівника при цьому зменшився з 122,7 тис. грн до 122,5 тис. грн чи на 0,2 %.

Дані таблиці свідчать і про те, що загальний рівень показників в 2010 році погіршився у порівнянні з 2009р. Так, підприємство в 2010 році отримало доходу від реалізації на 222,8 тис. грн. більше ніж у 2009 році. У той час як валового прибутку в 2010 році менше на 57,2 тис. грн., тобто ефективність продажу продукції впала.

Дані таблиці 2.1 відобразили той факт, що чистий прибуток в 2010 році менше ніж шість разів: 72,2 тис. проти 13,0 тис. грн. Звертає на себе увагу відносно більший рівень операційних витрат в 2010 році у порівнянні з 2009 роком, що й вплинуло на зменшення чистого прибутку.

 

2.2.Теоретичні основи та практичний економічний аналіз прибутку

 

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток - це грошовий дохід, утворений у результаті виробничо-господарської діяльності. Прибуток виконує такі основні функції:

- оцінки підсумків діяльності підприємства;

- розподілу (розподілу доходу між підприємством і державою, підприємством і його робітниками, між сферою виробництва і невиробничою сферою);

- джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

Отже, у зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшенню трудового внеску колективу підприємства, а й за рахунок багатьох інших факторів. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб'єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Головними завданнями аналізу операційних доходів підприємства є:

- систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;

- виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

- вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку;

- виявлення резервів збільшення прибутку;

- розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Джерелами аналітичної інформації є плани економічного та соціального розвитку, фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат), бізнес-план форми бухгалтерської звітності № 1 "Баланс підприємства", № 2 "Звіт про фінансові результати", декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень.

Інформаційна база для розрахунку показників рентабельності наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Інформаційна база для розрахунку показників рентабельності фінансово-господарської діяльності

Показники Попередній рік Звітний рік Абсолютне відхилення
 
1. Товарооборот ф.2р.035 ф.2р.035 ст.3-ст.2
2. Сума всіх витрат ф.2р.280 ф.2р.280 ст.3-ст.2
3. Витрати обігу ф.2р.080 ф.2р.080 ст.3-ст.2
4. Витрати на оплату праці ф.2р.240 ф.2р.240 ст.3-ст.2
5. Середня сума активів ф.1р.280 ф.1р.280 ст.3-ст.2
5.1. Середні сума оборотних активів ф.1р.260 ф.1р.260 ст.3-ст.2
5.2. Середні сума необоротних активів ф.1р.080 ф.1р.080 ст.3-ст.2
6. Власний капітал ф.1р.380 ф.1р.380 ст.3-ст.2
7. Позиковий капітал ф.1р.640-380 ф.1р.640-380 ст.3-ст.2
Валовий прибуток ф.2р.050 ф.2р.050 ст.3-ст.2
Чистий прибуток ф.2р.220 ф.2р.220 ст.3-ст.2

 

На підприємстві використовуються такі показники доходів:

- доходи від реалізації продукції;

- доходи від інших операцій;

- доходи від надзвичайних операцій;

- прибуток на одиницю продукції;

- прибуток від реалізації продукції;

- прибуток від операційної діяльності;

- прибуток від звичайної діяльності;

- прибуток від надзвичайних подій;

- оподаткований прибуток;

- чистий прибуток (ф. №2).

Існують ще інші види прибутків:

- прибуток від реалізації цінних паперів;

- неоподаткований (пільговий) прибуток;

- нерозподілений прибуток.

Перші два види прибутку відображаються в журналі № 6, останній - у балансі.

У зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку і застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) дещо змінилося традиційне розуміння таких понять, як доходи, витрати, відшкодування. Так, стаття "Доходи (виручка) від реалізації" формується від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності. Тут також відображаються суми знижок, наданих покупцям.

Аналіз названих доходів можна проводити як за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, так і за видами організацій збуту (ф. №2).

1. Фінансові результати.

1.1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг).

1.2. Податок на додану вартість.

1.3. Акцизний збір.

1.4. Інші вирахування з доходу.

1.5. Чистий дохід (п. 1.1 - п. 1.2- п. 1.3-п. 1.4).

2. Собівартість реалізованої продукції.

3. Валовий (п. 1.5 - п. 2);

3.1. Прибуток.

3.2. Збиток.

4. Інші операційні доходи.

5. Адміністративні витрати.

6. Витрати на збут.

7. Інші операційні витрати.

8. Фінансові результати від операційної діяльності (п.З+п.4- п. 5- п.6)

8.1. Прибуток.

8.2. Збиток.

9. Дохід від участі в капіталі.

10. Інші фінансові доходи.

11. Фінансові витрати.

12. Втрати від участі в капіталі.

13. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (п. 8 + п. 9 + п. 10 - п. 11 - н. 12).

13.1. Прибуток.

13.2. Збиток.

14. Податок на прибуток від звичайної діяльності.

15. Фінансові результати від звичайної діяльності:

15.1. Прибуток (п. 13.1 - п. 14).

15.2. Збиток (п. 13.2-п. 14).

16. Надзвичайні:

16.1. Прибуток (відшкодування страхових компаній).

16.2. Збиток (стихійні лиха, пожежі та інші).

17. Податки з надзвичайного прибутку.

18. Чистий:

18.1. Прибуток.

18.2. Збиток.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), підприємство може мати також інший дохід від операційної діяльності. До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності. Статтю "Доходи від участі в капіталі" призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.

До статті "Інші фінансові доходи" входять доходи, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо.
Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, неопераційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів.

Стаття "Надзвичайні доходи" використовується для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

На витратних статтях звітності відображаються:

- на статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

- на статті "Адміністративні витрати" - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

- на статті "Витрати на збут" - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції, витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

- на статті "Інші операційні витрати" - собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць;

- на статті "Фінансові витрати" - виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу;

- на статті "Інші витрати в операційній діяльності" - собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від неопераційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

- на статті "Надзвичайні витрати" - збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

У формуванні прибутків значну роль відіграють відрахування від доходів, прибутків.

Відрахування від доходів існують такі:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- інші відрахування з доходу - знижки, повернення товарів тощо.

Відрахування від прибутку - це податок на прибуток від звичайної діяльності і податки з надзвичайного прибутку.

На першому етапі аналізу обчислюються абсолютні та відносні зміни в обсязі одержаного прибутку, визначаються та аналізу­ються джерела його формування: прибуток від основної діяльнос­ті, іншої реалізації, позареалізаційних операцій, — оцінюється вклад кожного джерела в формування загального обсягу прибутку.

Абсолютне відхилення розраховується за формулою:

Вабс=П10, (2.1)

де П01-значення показника у базисному і звітному періодах.

Темп приросту розраховується за формулою:

Тп = П10 * 100 / 100 (2.2.)

Кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створюють методичні труднощі їх системного розгляду. Для вирішення цих проблем використовується аналіз фінансових показників, який дасть можливість вибрати значні направлення активізації діяльності підприємства, дозволить виробити необхідну стратегію поведінки, направлену на мінімізацію збитків і фінансового риску на підприємстві.

Аналіз фінансових результатів, проведений на підприємстві дасть можливість дослідити зміну кожного показника за поточний аналізований період дослідження структури відповідних конкретних показників і їх зміну (“вертикальний аналіз” показників); вивчити в узагальненому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за звітний період (“трендовий аналіз” показників).

Наступним після аналізу обсягів та структури прибутку підприємства є кількісна оцінка факторів, що впливають на формування прибутку. При цьому існує можливість використання різноманітних факторних моделей, методів розрахунку впливу певних факторів на результативний показник.

В даній роботі за допомогою методу різниць проведемо такий аналіз, використовуючи моделі, що поєднують в собі найважливіші показники — такі як товарооборот, витрати обігу та їх рентабельність, рентабельність активів та коефіцієнт їх оборотності.

1. Зважаючи на значну залежність між обсягом товарообороту торговельного підприємства та отримуваним прибутком, використовуючи формулу рентабельності товарообороту та метод різниць, проведемо наступний аналіз:

Пр=ТО х РентТО/100

Пр(то)= ТО х РентТОо/100

Пр(рентто) = ТО1 х РентТО/100 , де

Пр - прибуток підприємства від реалізації товарів (Фінансовий результат від реалізації товарів) (ф. №2);

ТО - товарооборот підприємства (виручка від реалізації) (ф. №2);

РентТО - рентабельність товарообороту;

РентТОо, ТО1 - відповідно рентабельність товарообороту базисного та товарооборот звітного періодів;

ТО, РентТО - відповідно зміна обсягів товарообороту та його рентабельності в звітному періоді у порівнянні з базисним;

Пр(то) - зміна обсягу прибутку від реалізації за рахунок зміни товарообороту;

Пр (РентТО) - зміна обсягу прибутку від реалізації за рахунок зміни рентабельності товарообороту;

2. Розглядаючи залежність між прибутком від реалізації товарів та витратами обігу, використовуючи метод різниць та формулу рентабельності витрат обігу, проведемо наступний аналіз:

По=ВО х РентВО/100

Посво)- ВО х РентВОо/100

Пр(рентво) = ВО1 х РентВО/100 , де:

По - прибуток підприємства від операційної діяльності (Фінансовий результат від операційної діяльності) (ф. №2); BO - втрати обігу підприємства (ф. №2); РентВО - рентабельність втрат обігу; РентВОо, ВОі - відповідно рентабельність втрат обігу базисного та втрати обігу звітного періодів; ВО, РентВО — відповідно зміна обсягів втрат обігу та їх рентабельності в звітному періоді у порівнянні з базисним;

По(во) - зміна обсягу прибутку від операційної діяльності за рахунок зміни втрат обігу;

По (РентВО) - зміна обсягу прибутку від операційної діяльності за рахунок зміни рентабельності втрат обігу;

3. Модель Дюпона. Зважаючи на те, що в даній моделі поєднані одні з важливіших показників ефективності управління прибутком підприємства, а також на її популярність серед провідних західноєвропейських підприємств, пропонується використати її у даній роботі, знову ж таки використовуючи для обчислення метод різниць:

рєнт.а = РентТО х КОА

рєнт.а(РентТО) = РентТО х КОА0

рєнт.а(коа) = РентТО1 х КОА ,де:

Рент.А - рентабельність всіх активів підприємства;

КОА - коефіцієнт оборотності всіх активів підприємства;

РентТО* - рентабельність товарообороту підприємства (за моделлю "Дюпона" цей показник розраховується як відношення суми чистого прибутку - а не приб. від реалізації - до обсягу товарообороту);

КОАо, РентТОї — відповідно коефіцієнт оборотності активів базисного та рентабельність товарообороту звітного періодів;

КОА, РентТО - відповідно зміна коефіцієнту оборотності активів та рентабельності товарообороту в звітному періоді у порівнянні з базисним;

рєнт.а(коа) - зміна рівня рентабельності активів за рахунок зміни коефіцієнту оборотності активів;

Рент.А(РентТО) - зміна рівня рентабельності активів за рахунок зміни рентабельності товарообороту.

Основною метою аналізу обсягу прибутку від операційної діяльності є визначення змін в обсязі одержаного підприємством прибутку. За допомогою такого аналізу можна виявити тенденцію у результатах діяльності підприємства. Весь наступний аналіз прибутку базується на використанні таких джерел інформації: форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №1 «Баланс», які містяться в додатку 1, 2 даної роботи та деяких оперативних даних управлінського обліку. Аналіз прибутку підприємства проводиться в декілька етапів, причому розпочинається він традиційно з аналізу обсягу та структури прибутку в його динаміці за певний проміжок часу. Розглянемо динаміку прибутку від операційної діяльності та основних показників, що впливають на нього (табл. 2.2). Кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створюють методичні труднощі їх системного розгляду. Для вирішення цих проблем використовується аналіз фінансових показників, який дасть можливість вибрати значні направлення активізації діяльності підприємства, дозволить виробити необхідну стратегію поведінки, направлену на мінімізацію збитків і фінансового риску на підприємстві. Аналіз фінансових результатів, проведений на підприємстві дасть можливість дослідити зміну кожного показника за поточний аналізований період дослідження структури відповідних конкретних показників і їх зміну («вертикальний аналіз» показників); вивчити в узагальненому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за звітний період («трендовий аналіз» показників).

Таблиця 2.2

Аналіз обсягу та складу фінансових результатів діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 за 2009-2011рр.

Показник Рік Абсолютне відхилення 2011 р. від Відносне відхилення 2011 р. від
2009р. 2010р. 2009р. 2010р.
Фінансовий результат від операційної діяльності 187,7 59,8 58,4 -129,3 -1,4 0,32 0,98
Результат фінансових операцій -84,5 -42,8 -18,0 66,5 24,8 0,51 0,42
Фінансовий результат від іншої діяльності - 1,6 0,9 0,9 -0,7 - 0,56
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування 103,2 18,6 41,3 -61,9 22,7 0,18 2,22
Чистий прибуток 72,2 14,0 31,0 -41,2 0,19 2,21

Розпочнемо аналіз прибутку підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 з розгляду змін в його обсягах за 3 періоди (з 2009 по 2011 рік) у складі фінансових результатів від операційної, фінансової та іншої діяльності, які в сумі утворюють певний прибуток чи збиток від звичайної діяльності. Також розглянемо динаміку обсягів чистого прибутку (збитку), що утворюється шляхом корегуванням ФРЗД на відповідну суму податку на прибутку.

Згідно даних представлених у таблиці 2.2. та графіку на рисунку 2.2, протягом всього періоду дослідження спостерігається позитивний фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток.

Рис. 2.2. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 2009-2011 рр. в розрізі трьох основних елементів

Щодо результату фінансової діяльності підприємства, то на протязі всього досліджуваного періоду він сталий – щоквартальні збитки в сумі 4,5 тис. грн. Згідно даних управлінського обліку ці збитки підприємства пов'язані зі сплатою відсотків по кредиту сума якого на протязі року була також незмінною – 100 тис. грн. Фінансовий результат від іншої діяльності присутній лише в першому кварталі 2011 року, у вигляді прибутку від реалізації необоротних активів підприємства у сумі 0,9 тис. грн.

Якщо проаналізувати фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 — його сукупний прибуток від трьох напрямків діяльності — то виявляються наступні тенденції: у другому кварталі 2011 року у порівнянні з першим кварталом 2011 року відбулось зменшення цього прибутку на 4,5 тис. грн з відповідним від’ємним темпом його приросту 36,6 %; у третьому кварталі 2011 року у порівнянні з другим кварталом відбулось його збільшення на 1,6 тис. грн або на 20,5 %; у четвертому кварталі 2011 року у порівнянні з третім кварталом відбулось його зростання на суму 2,4 тис. грн., або на 25,5 %.

Рис. 2.3. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 1-4кв. 2011 року в розрізі основних елементів

 

У результаті сплати відповідної суми податку на прибуток, протягом усього досліджуваного періоду спостерігається позитивний кінцевий фінансовий результат діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11, який являється його чистим прибутком і використовується підприємством на власний розсуд. У другому кварталі 2011 року у порівнянні з першим кварталом 2011 року відбулось зменшення чистого прибутку на 3,3 тис. грн з відповідним від’ємним темпом його приросту 35,9 %; у третьому кварталі 2011 року у порівнянні з другим кварталом відбулось його збільшення на 1,2 тис. грн або на 20,3 %; у четвертому кварталі 2011 року у порівнянні з третім кварталом відбулось зростання чистого прибутку на суму 1,7 тис. грн., або на 23,9 %.

Рис. 2.4. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності до та після оподаткування ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 2009-2011 рр.

Окрім цього, порівняємо фінансові результати 2011 року з 2010-м. Фінансовий результат від операційної діяльності в 2010 році склав 59,8 тис. грн., а в 2011-му зменшився до 58,4 тис. грн.

Рис. 2.5. Динаміка зміни обсягу фінансових результатів від звичайної діяльності до та після оподаткування ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 у 1-4 кв 2011р.

 

Слід відмітити скорочення збитків від фінансової діяльності в 2011 році з 42,8 тис. грн. до 18 тис. грн.. у порівнянні з 2010 роком. Менший в 2011 році й фінансовий результат від іншої діяльності 0,9 тис. грн. порівняно з 1,6 тис. грн. в 2010 році. Кінцевий результат – чистий прибуток в 2011 році склав 31,0 тис. грн., що на 17 тис. грн. більше порівняно з 2010 роком.

Найбільш поширеним показником при оцінці результатів господарської діяльності підприємств є рентабельність товарообороту, яка показує частку чистого прибутку в загальній сумі товарообороту або його прибутковість. Динаміку зміни даного показника можна прослідкувати за графіком на рисунку 2.6. У 2010 році у порівнянні з 2009-м прибутковість товарообороту збільшилась на 0,11%, а у 2011 році у порівнянні з 2010-м цей показник навіть зменшився на 0,12% і становив всього 0,77%.

 

 

Таблиця 2.13

Аналіз показників рентабельності фінансово-господарської діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 в 2009-2011рр, %

Показники Відхилення
2010 від 2009 2011 від 2010
1. Показники ефективності використання товарообороту та витрат                    
1.1. Рентабельність товарообороту 0,78 0,89 0,77 0,11 -0,12
1.2. Рентабельність всіх витрат 2,79 3,55 4,13 0,76 0,58
1.3. Рентабельність витрат обігу 3,57 4,94 8,79 1,37 3,85
2. Показники ефективності використання активів та джерел їх формування          
2.1. Рентабельність оборотних активів 1,57 2,04 1,76 0,47 -0,28
2.2 Рентабельність необоротних активів 0,36 0,42 0,53 0,06 0,11
2.3 Рентабельність всіх активів 0,29 0,35 0,41 0,06 0,06
2.4. Ре

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти