ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Функція зорово-просторового мислення

Мета роботи: перевірити можливості просторового мислення та домінування лівої чи правої півкулі у піддослідних.

Основні положення.

В основі єдиного зорового сприйняття лежать різного роду можливості. Права півкуля в зоровій інтерпретації навколишнього світу являється творчим відділом мозку, що спеціалізується на побудові глобальної картини і виявленню загальних закономірностей. Ліва півкуля – це „бухгалтерія” мозку, яка педантично аналізує деталі. Права півкуля мозку пов’язана з лівою половиною поля зору (тобто зліва від тієї точки, на якій сфокусований ваш погляд), а ліва півкуля – з правої половини поля зору. Нижня половина поля зору краще сприймає ілюзорні контури, чим верхня, - не дивлячись на те, що ні верхня, ні нижня половини не мають переваг у сприйнятті зображення в цілому.

Явище ілюзорних контурів виникає тоді, коли людський мозок припускає границю там, де її насправді не існує. В кожний момент часу мозок здатний сприймати тільки одну інтерпретацію зображення. Знайдено ідентифікаційний ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення – наприклад, побудова макету чи складання конструкції із різнокольорових кубиків. Це перша ідентифікація гена, пов’язаного з когнітивною функцією.

Матеріали та обладнання: тести для самоперевірки, рисунки для перевірки рівня просторового мислення та розвитку правої півкулі.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Просторове мислення.

Уважно роздивіться рисунки 1 і 2 і дайте відповідь на наступні запитання.

Рис.1.   1. Що ви бачите, якщо сфокусувати погляд на верхній точці? 2. Що ви бачите, якщо сфокусувати погляд на нижній точці? 3. В якому випадку ви бачите пляму більш чіткіше?

 


 

Рис.2. 1. Що ви сприймаєте лівою півкулею головного мозку, дивлячись на малюнок? 2. Що ви сприймаєте правою півкулею головного мозку, дивлячись на малюнок?

 

Дослід № 2. Хитрий хід.

Сер Родні Коала переставляв книги на полиці і знайшов книжкового черв’яка, що улаштувався на двотомному видавництві „Війни і миру”.

- Ти хочеш пообідати моїм улюбленим Толстим? – поцікавився Родні.

- Толстий, молстий, - із презирливою усмішкою відповів черв’як, - мені все єдине. Я знаю тільки, - продовжив він, оглядаючи книги голодним поглядом, - що якби у всіх авторів були б ті ж проблеми із закінченням книги, то я на все життя був би забезпечений обідами. І дружина із дітьми теж.

Сер Родні, який завжди надавав перевагу дії розуму, а не сили, вирішив вступити в переговори.

- Добре, давай укладемо угоду. Тобі потрібно їсти, щоб жити. Але, з іншої сторони, я живу, щоб читати. Толстой – саме цінне придбання в моїй колекції, навіть не дивлячись на те, що палітурка трохи порвана. Угода буде такою. В кожному томі „Війни і миру” по 550 сторінок. Якщо я дозволю тобі гризти книги, починаючи з першої сторінки тому і закінчуючи останньою сторінкою другого тому, ти обіцяєш залишити недоторканою іншу частину роману?

Черв’як радісно посміхнувся. - З першої сторінки першого тому до останньої сторінки другого тому! Ти здурів? Я прогризаю десять сторінок в день. Я не математик, але при такій швидкості запасу їжі хватить на стільки тижнів, що мені навіть важко порахувати. – Черв’як з удаваною жалістю покачав головою. – Знаєш, ведмежатко, може, ти і багато читаєш, але розуму в тебе від цього не прибавилось. По рукам! Скільки часу потрібно черв’яку, щоб прогризти ту кількість сторінок, яку розглянуто в угоді?  

 


 

Дослід № 3. Форми в просторі.

Що зображено на рисунку 3 (А, Б, В, Г)?

 

Г

Рис.3.


Дослід № 4. Неуважність правої півкулі.

1. Попасти в коло.

 

 
 

 

 


Покладіть цю сторінку на рівну поверхню і візьміть в руку олівець. Поставте крапку в середині кола, а потім поверніть руку з олівцем у вихідне положення до себе на коліна. Потренувавшись декілька разів, закрийте очі і продовжуйте ставити крапки, повертаючи руку на місце після кожної спроби. Після п’яти спроб із закритими очима відкрийте очі і подивіться, що у вас вийшло.


2. Підрахунок крапок.

 

 

 

 

За десять секунд нарахуйте максимальну кількість крапок. Олівцем помічайте кожну підраховану крапку.


Дослід № 5. Обманливий вигляд.

Розгортка білого кольору, яка міститься над купою кубиків із пронумерованими гранями, показує розміщення і орієнтацію букв на шести гранях кубиків – але не для всіх семи штук. Які із пронумерованих кубиків не можна скласти із цієї розгортки?

 


Дослід № 6. Просторове мислення.

Нижче зображені п’ять груп схожих фігур, позначених А, В, С, D і Е. Вони являються складовими частинами класичного тесту ”Станфорда-Бінета”, названого в честь його винахідників. Задача полягає в тому, щоб знайти подібні риси і відмінності у п’яти фігур кожної колонки. В кожному випадку одна із фігур порушує „правильну” закономірність – тобто найбільш логічну і передбачувану. Це відхилення скоріше незвичайне, чим „неправильне”, - як єдиний хлопчик на шкільному подвір’ї, у якого охайно зав’язані шнурки.

Більшість людей вважають, що складність тесту зростає по мірі просування від колонки А до колонки Е.

 


Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

3. Заповнити таблицю відмінних ознак лівої і правої півкулі.

Контрольні питання

1. До яких порушень в зоровому сприйнятті приводять пошкодження лівої півкулі, а до яких – правої?

2. Чи здатний мозок сприймати одночасно декілька інтерпретацій одного зображення?

3. Чи існує ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення?

4. Яка півкуля сприймає частину рисунка, розміщеного в правій половині нашого поля зору, а яка – в лівій половині?

Рекомендована література

1. Дэвид Гэмон, Аллен Брэгдон. Аэробика для ума.- М.: Изд-во Эскимо, 2002.- 352с.

2. Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков. – М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 100с.

3. Данилова Н.Н. Психофизиология.- М.: Аспект Пресс, 2001-373с.

4. Кроль В.М. Психофизиология человека. – С.-Петербург: Питер, 2003. – 304с.

 


 

Лабораторне заняття № 9.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти