ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОСОБЛИВОСТІ СТАРОУКРАЇНСЬКОГО СИНТАКСИСУ

Історичний синтаксис вивчає зміни в синтаксичній системі мови в діахронії. Завданням історичного синтаксису є відтворення давніх синтаксичних конструкцій, виявлення причин і тенденцій розвитку у синтаксичній системі української мови.

Синтаксичні зміни відбувалися в тісному зв’язку з морфологічними змінами. Так, наприклад, із втратою граматичного значення двоїни відбилися зміни у способах вираження підмета, присудка, додатка, означення. Замість форм двоїни стали активно вживатися форми множини.Із зміною категорії істоти – неістоти пов"язано те, що форми знахідного відмінка однини й множини назв істот почали збігатися з формами родового відмінка, тому прямий додаток в назвах істот збігся за формою з родовим відмінком.Іменні прикметники в староукраїнській мові виступали не тільки у функції іменної частини складеного іменного присудка, але й у функції означення, а розвиток займенникових форм прикметника привів до того, що ці форми з часом витіснили іменні прикметники у ролі означень. Іменні прикметники тепер вживаються у функції частини складеного присудка.

Просте речення

У найдавніших пам’ятках староукраїнської мови представлено прості односкладні й двоскладні речення різних типів.

Існувало кілька типів односкладних речень.

Серед односкладних речень найбільш поширеними були безособові. Присудок у них міг виражатися:

1) безособовим дієсловом: ѩко же пишетсѧ въ лѣтописании грѣческемъ;

2) дієсловом минулого часу середнього роду: нивы иныѩ ледомъ подрало, а иныѩ водою подмыло;

3) слова лзѣ, нелзѣ, жаль, нѣсть, подобѣ: жаль бо ему мила брата Всеволода;

4) іменником, нечленним прикметником чи пасивним нечленним дієприкметником у Д. в. з допоміжним інфінітивом (быти): быти намъ рабомъ и много всѧчески пострадати от Рюрика;

5) прислівником: лѣпше бы смертъ ниже кнѧженіє;

6) формами было, будет із запереченням: не бысть ту брата Брѧчаслава;

7) дієприкметником сер. Р. на -о: возъ оукрадено.

У староукраїнських пам’ятках використовувалися інфінітивні речення. Быти грому великому, ити дождю стрѣлами съ дону великаго. При інфінітивах в такого типу реченнях нерідко вживався давальний відмінок особи, яка повинна була виконати певну дію, хоча міг і не використовуватися давальний відмінок суб’єкта дії.

Функціонували також означено-особові та неозначено-особові речення.

Порівняно з іншими типами односкладних речень рідше використовувалися називні речення. Вони могли на початку текстів ділового зміну вживатися як привітання чи побажання. Цей тип синтаксичних одиниць складають заголовки: Правьда роусьская.

Широко представлене в староукраїнській мові двоскладне речення, в якому підмет міг бути як простим, так і складеним:

Простий підмет виражався:

1) іменником в називному відмінку: иде Вольга по земли;

2) субстантивованим прикметником чи дієприкметником: а погании губѧть землю руськую;

3) числівником: єдинъ же ископа ѩму,

4) займенником: се ѩ Всеволодъ далъ ѥсмь.

Складений підмет виражався:

1) іменником в називному відмінку з іменником в орудному відмінку з прийменником съ: Стослав же съ Рюрикомъ и со инѣми помочьми влегоша во Днѣпръ противоу половцемъ;

2) сполученням числівника або прислівника числового значення з іменником: и погыбе много бещисла людии.

Всі типи підмета успадкувала сучасна українська мова.

У староукраїнській мові розрізняли простий та складений присудки:

Простий присудок виражався:

1) дієсловом теперішнього часу: по мнѣ идеть полкъ;

2) дієсловом майбутнього часу: подъступимъ заутра в лодьѩ;

3) дієсловом минулого часу: Вольга же бѧше в Києвѣ; в тоже времѧ половци напили сѧ бѧхоуть коумыза;

4) дієсловом умовного, наказового способів: поиди кнѧже с нами в дань.

Складений присудок складався з іменної частини, яка могла виражатися:

1) іменником у формі Н. в.: азъ ѥсмь мужь его;

2) іменником у формі О. в.: судиславъ бысть чернцемъ;

3) нечленним прикметником чи дієприкметником у Н. в.: всѧ землѧ наша велика и обилна;

4) числівником: рюрикъ патый быс;

5) займенником: се моє, а то моє же;

6) прислівником: бо ихъ мало.

У староукраїнській мові вживалися речення, поширені другорядними членами.

Додатки виражалися іменниками чи іменними частинами мови, що стояли в непрямих відмінках:

родовому: Не съставить бо ся корабль без гвоздии;

давальному: ...да пишют к великому князю нашему;

знахідному: Имяху бо обычаи свои и законъ отець сыоихь;

орудному: златом бо мужеи добрихь не добудень;

місцевому: о нем же преже сказахом.

Означення найчастіше були виражені прикметниками (як іменними, так і займенниковими), а також іншими частинами мови, що змінювалися за родами, числами й відмінками.

В ролі обставин виступали в давнину прислівники, а також поєднання повнозначних слів, які перебували на межі переходу до прислівникових словосполучень.

У простому поширеному реченні могли бути:

1) однорідні члени речення: своєго никтож не хулить но хвалить;

2) прикладка: иди к Василкови тезу своєму. Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣють съ моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы;

3) дієприкметникові звороти: не ваю ми храбрая дружина рыкаютъ, акы тури,ранены саблями калеными на полѣ незнаемѣ?

4) звертання: а поєди брате постерези землѣ роускоѣ;

5) вставні слова і речення: первоє ростову идохъ сквозѣ вѧтичѣ. ѩрославъ же се якож реком любимъ бѣ книгамъ.

У староукраїнській мові складно було диференціювати складнопідрядні й складносурядні речення. Але основні засади розмежування різних типів складних речень уже, за свідченням пам’яток давнього періоду, уже були сформовані. У цей час уже існували складні речення різних типів зв’язку: складносурядні, складнопідрядні й безсполучникові.

Безсполучникові складні речення: трубы трубѩть въ Новѣградѣ; стоять стязи въ Путивлѣ, Игорь ждеть мила брата Всеволода.

Складносурядні речення, як і в сучасній українській мові, поєднувалися сполучниками сурядності, вони поділялися:

а) єднальні сполучники (и, а, да): и приспѣ осень и помѧну олегъ конь свои;

б) протиставні (а, да, но,и, ато): оуже мнѣ мужа своєго не крѣсити, но хочю вы почтити наутриѩ предъ людьми своими.

в) розділові (или, любо): аще боудешь нога цѣла или начнеть храмати.

У староукраїнській мові складнопідрядні речення не набули ще такого оформлення, яке могло б бути засобом чіткої ідентифікації цього типу синтаксичних одиниць. Пам"ятки свідчать, що були речення із сполучниками а, и, частини яких за змістом підпорядковувалися одна одній: Видѣхь великь звѣрь, а главы не имѣеть. У межах окремих складних речень були можливими поєднання і старих (сурядних) зв’язків, і нових (підрядних): Аже соколь кь гнѣзду летить, а вѣ соколиа опутаевѣ красною дивицею. Л.Якубинський вважав складнопідрядні речення такими, що розвинулися із складносурядних. У староукраїнській мові складнопідрядні речення ще не мали досить розвиненої і диференційованої системи сполучників. Тому деякі сполучники (яко, оже) часто з’єднували з головним реченням і означальні, і додаткові, і причинні, наслідкові, мети тощо, наприклад: дивно имѧ (мені) дружино, оже лошадми жалуєте (підрядне підметове); кнѧзи же здумавше вси не крѣпко бьют сѧ дружина ни половци. оже с ними не ѣздимъ сами (підрядне причинне);поидевѣ на нь. оже и проженевѣ (підрядне мети).

1. Підрядні речення підметові з’єднувалися за допомогою займеників къто, чьто:

Кто ми ближни тотъ добръ. Хто убьтъ лося або вепра або свинью, тотъ на замокъ даетъ плече.

2. Підрядні речення присудкові в пам"ятках трапляються рідко.

3. Підрядні додаткові приєднуються за допомогою яко, къто, чьто, оже, аже, абы, како, где:

Рюрикъ же поча доумати с мужми своими. како бы дати волость всеволоду.

Изѧславъ блюда того. Абы сѧ не снѧлъ с Володимеромъ галичьскымъ.

Слышалъ єсмь. аже ѩрославъ идеть на новъгородъ со всею силою своєю.

4. Підрядні причини (яко, зане, занеже, понеже, бо, оже, оли):

даю землю свого всго. братоу своємоу мьстиславоу. а тобѣ не дамъ, оже мене не не слушаешь. отца своего. Не мози и держати въ градѣ. оли то створѧть ти зло. ѩко и сде.

5. Підрядні речення місця (где, кде, куда, камо):

Куда хочєсть туды поидєть. Камо туръ поскочѧше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежать поганыя головы половецкыя.

6.Підрядні часу (яко, когда, коли, оли, донеле, донележе, доколѣ, како, єдва, одва): Коли пожреть синицѧ орла, коли каменія въсплавлетъ по водѣ и коли иметь свиніѩ на бѣлку лаѩ ти, тогды безумныи уму научитсѧ. Толи не боуди мира межи нами. оли же камень почнеть плавати. а хмель грѧзноути.

7.Підрядні мети (яко, да, аби, что, ат, оже, даби, щоби, щоб): На то всє послали єсмо. сєи нашь ѧрлыкъ. и с нашєго пєчатью золотою. абы то крѣпко было. Свѣдомо чинимъ всѧкому симъ нашимъ листомъ кому ж будєть того потребно.иж бы добрє вразумѣлъ.

8.Підрядні способу дії (яко, як, неже, нежели, ниж): Братіє і дружино луце жъ бы потѧту быти, неже полонену быти.

9.Підрядні наслідкові (яко, оже, або, иже, так що): И сталася буря великая на мори, аж ся лодя покривала волнами. Мы ихъ сказнили. такъ што опѧть нє будутъ намъ покостити.

10. Підрядні умовні (оже, аже, аче, іже, а лі, коли, паки лі (коли ж):

иже ли не поидеши с нами то мы собѣ будем. а ты собѣ. Коли боудешь межи нами оусобица не воевати лѧхомъ роуское челѧди ни роуси лѧдьскои.

11. Підрядні допустові (хотя, хоть, яко): Хоть би еще десять разъ такъ великое было войско. Нога бы ихъ не войшла.

12. Підрядні означальні (оже, что, гдѣ, идеже, коли, который, який, яко (іже, еже, єже): І узрѣша... свинью великую, котораѩ бѧше вразиласѧ въ возникы новгородьскыѣ. А потрава онимъ всякій звѣрь, що есть на свѣтѣ.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти