ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Мистецька освіта та методичні засади викладання малюнку в різні часові епохи

Методика викладання образотворчого мистецтва

Мистецька освіта та методичні засади викладання малюнку в різні часові епохи

Для студентів художнього відділення Інституту мистецтв

Методика (в широкому розумінні) це сукупність способів, прийомів раціонального виконання будь-якої роботи. Походить від слова метод, спосіб. Розрізняємо поняття ׃ загальна методика, професійна методика, індивідуальна методика Навести приклади׃

Методика ґрунтується на досвіді попередників, передбачує ґрунтовне знання матеріалу, технічну підготовку, володіння інструментами, дотримання певної послідовності.

В педагогіці методика викладання предмету вивчає правила і прийоми роботи вчителя і учнів.

Методика викладання предметів художнього циклу як наука вивчає і узагальнює передовий досвід роботи кращих педагогів, пропонує методи, які вже себе виправдали і дають найкращі результати. Методика викладання ХД базується на наукових даних педагогіки, психології, історії та теорії мистецтва.

Образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи. Становлення цієї галузі педагогічної науки з найдавніших часів до сучасності досить ґрунтовно висвітлено у великій кількості наукових мистецтвознавчих, педагогічних та історичних праць. Ґрунтовне дослідження історії розвитку методів викладання образотворчого мистецтва знаходимо у праці М.М. Ростовцева "Історія методів навчання малювання”.

Стародавній Єгипет є однією зі древніх й розвинених культур людства. Саме в цей період вперше були створені спеціальні художні школи , з ясною системою навчання , з чіткою методикою викладання малюнка, чому сприяв розвиток теорії мистецтва.

Уміння малювати завжди мало і має важливе значення для людини, а його використання служило і служить одним із засобів спілкування між людьми. Розвивати свої навички в малюванні людина почала з глибокої давнини. Вже первісні люди досягали в цьому великих успіхів, про що переконливо свідчать малюнки, знайдені археологами.

Як передавалися образотворчі навички з покоління в покоління, відповісти важко. Є підстави думати, що засвоєння навичок носило характер безпосереднього, живого спостереження і наслідування. Коли людина малювала тварин і сцени полювання, зацікавлена молодь уважно стежила за його захоплюючою роботою. Можливо, дехто тут же починав наслідувати їх, а інші пізніше повторювали прийоми роботи. Вчені припускають, що образотворче мистецтво первісної людини виникло на основі наслідування природи, багаторазового повторення форм природи. Обводячи побачені на землі або на стіні печери тіні предмета, фігури людини або тварини, відбиток на землі ноги, руки або всієї фігури, людина робила спочатку обрис (силует) цього предмета, а потім вносила уточнення. Отриману подобу реального предмета (його образ) повторювалась в меншому масштабі, після чого переносилася на предмети вжитку в якості прикраси або магічного талісмана. У всіх випадках саме живе, безпосереднє наслідування формам природи змушувало первісних людей точно відтворювати натуру. Таким чином, на нижчих щаблях розвитку людського суспільства старше покоління передавало дітям накопичені навички та розуміння не тільки в процесі добування засобів до існування, а й в образотворчому мистецтві, що виникло у тісному зв'язку з трудовим процесом. Слід додати, що багато малюнків носили магічний, ритуальний характер і, таким чином, являли собою своєрідну форму передачі людської думки. Малювала первісна людина вугіллям і загостреним каменем. Інколи вона наносила попередньо малюнок вугіллям, закріплювала його каменем, після чого розмальовувала охристими фарбами.

Первісні люди, зображуючи предмети реального світу, досягали значних успіхів. Вони не тільки вміли передавати малюнки предметів реального світу, а й досягали в цій справі великої майстерності. Про це переконливо свідчать малюнки на кістках і бивнях мамонта, на стінах печер: стадо антилоп, образ північного оленя; лева, який пожирає кабана, та інші сцени з життя. Для цих найдавніших зображень тварин характерна велика майстерність, заснована на вірності ока і твердості руки. Тут у проявилась здатність людини передавати засобами малюнка образ тварини, вміння перевірити намальоване, зробити виправлення і уточнення. На це вказують збережені розписи стін і стель у печерах Фон-де-Гом, Комбарельс, Ліс-Ейзі, Альтаміра і гірських районах Сахари .

Реалізм і вільне володіння майстерністю малювання переконують нас у тому, що стародавня людина не тільки добре бачила і правильно передавала образ зображуваної тварини, а й уважно вивчала його форму, запам'ятовувала його характерні особливості. Американський естетик і психолог мистецтва Р. Арнхейм вважає, що «гострота спостереження і правдивість пам’яті у первісної людини» була «значно вищою, ніж у людей більш розвинених цивілізацій» . Таким чином, засвоєння навичок образотворчої діяльності а первісному суспільстві здійснювалось методами живого спостереження і наслідування дій та прийомів зображення.

 

Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв

Ще одним світовим лідером останніх десятиліть, який успішно працює й зараз, є Королівський коледж мистецтв старої промислової країни Великої Британії. Маючи понад 150-літню історію свого розвитку, завдяки власник традиціям та вмінню акуму­лювати прогресивний досвід цей навчальний заклад став нащадком педагогічної думки, що її було накопичено світовою спільнотою у сфері дизайнерської освіти.

Королівський коледж мистецтв — то є єдиний у Європі навчальний заклад цього профілю, що офіційно має університетський статус і готує фахівців на постдипломному рівні. Він приймає абітурієнтів з вищою освітою з усього світу (іноземці складають понад 20% його контингенту). Ті, що успішно закінчили навчання, отримують ступінь магістра. Королівський коледж практично став загальноєвропейським університетом дизайну та мистецтв. Він є членом співдружності навчальних і наукових закладів, які тісно співпрацюють. До цієї співдружності увійшли Імперський коледж природничих наук, техніки й медицини, Королівський коледж музики, науки та історії, Музей Вікторії і Альберта, Музей науки. Усі разом вони утворюють свого роду надуніверситет, маючи спільні освітні структури у вигляді сумісних курсів.

Королівський коледж мистецтв у Великій Британії та Ульмська школа Німеччини суттєво вплинули на філософію дизайнерської освіти в Європі та поза її межами.

Зарубіжний досвід педагогічних систем вказує на особливу зацікавленість дизайном у всіх сферах життя, а в таких країнах, як Великобританія, Японія, цю проблему піднесено до рангу державної політики У Харкові загальновизнаним центром дизайнерської освіти в Україні вважається державна академія дизайну і мистецтв (ХДАДМ), де навчання проводиться по головних галузях сучасного дизайну – промисловий, графічний та дизайн середовища

Отже, проблеми становлення дизайнерської освіти мають важливе значення. З вищесказаного зрозуміло, що дизайн-освіта на шляху свого розвитку пройшла багато випробовувань та змін. На сьогоднішній момент вона є важливою та самостійною складовою мистецької освіти в цілому та має вплив на культурне життя країни.

 

 

Методика викладання образотворчого мистецтва

Мистецька освіта та методичні засади викладання малюнку в різні часові епохи

Для студентів художнього відділення Інституту мистецтв

Методика (в широкому розумінні) це сукупність способів, прийомів раціонального виконання будь-якої роботи. Походить від слова метод, спосіб. Розрізняємо поняття ׃ загальна методика, професійна методика, індивідуальна методика Навести приклади׃

Методика ґрунтується на досвіді попередників, передбачує ґрунтовне знання матеріалу, технічну підготовку, володіння інструментами, дотримання певної послідовності.

В педагогіці методика викладання предмету вивчає правила і прийоми роботи вчителя і учнів.

Методика викладання предметів художнього циклу як наука вивчає і узагальнює передовий досвід роботи кращих педагогів, пропонує методи, які вже себе виправдали і дають найкращі результати. Методика викладання ХД базується на наукових даних педагогіки, психології, історії та теорії мистецтва.

Образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи. Становлення цієї галузі педагогічної науки з найдавніших часів до сучасності досить ґрунтовно висвітлено у великій кількості наукових мистецтвознавчих, педагогічних та історичних праць. Ґрунтовне дослідження історії розвитку методів викладання образотворчого мистецтва знаходимо у праці М.М. Ростовцева "Історія методів навчання малювання”.

Стародавній Єгипет є однією зі древніх й розвинених культур людства. Саме в цей період вперше були створені спеціальні художні школи , з ясною системою навчання , з чіткою методикою викладання малюнка, чому сприяв розвиток теорії мистецтва.

Уміння малювати завжди мало і має важливе значення для людини, а його використання служило і служить одним із засобів спілкування між людьми. Розвивати свої навички в малюванні людина почала з глибокої давнини. Вже первісні люди досягали в цьому великих успіхів, про що переконливо свідчать малюнки, знайдені археологами.

Як передавалися образотворчі навички з покоління в покоління, відповісти важко. Є підстави думати, що засвоєння навичок носило характер безпосереднього, живого спостереження і наслідування. Коли людина малювала тварин і сцени полювання, зацікавлена молодь уважно стежила за його захоплюючою роботою. Можливо, дехто тут же починав наслідувати їх, а інші пізніше повторювали прийоми роботи. Вчені припускають, що образотворче мистецтво первісної людини виникло на основі наслідування природи, багаторазового повторення форм природи. Обводячи побачені на землі або на стіні печери тіні предмета, фігури людини або тварини, відбиток на землі ноги, руки або всієї фігури, людина робила спочатку обрис (силует) цього предмета, а потім вносила уточнення. Отриману подобу реального предмета (його образ) повторювалась в меншому масштабі, після чого переносилася на предмети вжитку в якості прикраси або магічного талісмана. У всіх випадках саме живе, безпосереднє наслідування формам природи змушувало первісних людей точно відтворювати натуру. Таким чином, на нижчих щаблях розвитку людського суспільства старше покоління передавало дітям накопичені навички та розуміння не тільки в процесі добування засобів до існування, а й в образотворчому мистецтві, що виникло у тісному зв'язку з трудовим процесом. Слід додати, що багато малюнків носили магічний, ритуальний характер і, таким чином, являли собою своєрідну форму передачі людської думки. Малювала первісна людина вугіллям і загостреним каменем. Інколи вона наносила попередньо малюнок вугіллям, закріплювала його каменем, після чого розмальовувала охристими фарбами.

Первісні люди, зображуючи предмети реального світу, досягали значних успіхів. Вони не тільки вміли передавати малюнки предметів реального світу, а й досягали в цій справі великої майстерності. Про це переконливо свідчать малюнки на кістках і бивнях мамонта, на стінах печер: стадо антилоп, образ північного оленя; лева, який пожирає кабана, та інші сцени з життя. Для цих найдавніших зображень тварин характерна велика майстерність, заснована на вірності ока і твердості руки. Тут у проявилась здатність людини передавати засобами малюнка образ тварини, вміння перевірити намальоване, зробити виправлення і уточнення. На це вказують збережені розписи стін і стель у печерах Фон-де-Гом, Комбарельс, Ліс-Ейзі, Альтаміра і гірських районах Сахари .

Реалізм і вільне володіння майстерністю малювання переконують нас у тому, що стародавня людина не тільки добре бачила і правильно передавала образ зображуваної тварини, а й уважно вивчала його форму, запам'ятовувала його характерні особливості. Американський естетик і психолог мистецтва Р. Арнхейм вважає, що «гострота спостереження і правдивість пам’яті у первісної людини» була «значно вищою, ніж у людей більш розвинених цивілізацій» . Таким чином, засвоєння навичок образотворчої діяльності а первісному суспільстві здійснювалось методами живого спостереження і наслідування дій та прийомів зображення.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти