|
Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття.
Завіса розсувається, як брама. Глухий закуток монастирського саду. Камінний мур у заростях малини, у здичавілих нетрях бузини. Час надвечірній. Статуї святих біля стіни старого храму. Фрагмент високих риштувань і сходи, що ведуть на риштування — кудись туди, аж під ґотичний дах. У центрі проста дерев’яна лава, на ній сидить похилений Старий. З’являються, як тіні, два Ченці, один із фоліантом під пахвою. Але ми будем звати їх монахами, «чернець»-бо слово чорне і сумне, «монах» — товсте і значно веселіше. Перший монах Іди сюди. Тут затишок, дерева. (Виймає шахи з тайничка оправи і, озираючись, відновлює позицію) Тут був король. А тут ось королева. Другий монах (кивнувши на Старого) А той нас не угледить? Перший монах Та він такий, що вже його нема. Другий монах А ти ж як думав? Без ніяких фор. Перший монах Його привіз синьйор, такий носатий. Другий монах Ото не пощастило чоловіку… Перший монах Та бий вже, бий. Другий монах Щоб так на схилку віку Перший монах Шах королю. Рятуй свою корону. Другий монах То, може, це хтось із вельможних? Може, (притишив голос) це сам шу-шу тепер в такій нужді? Перший монах Та ні, він щось не схожий на вельможу. Другий монах (про всяк випадок голосно) Новий король, є чутка, справедливий! Перший монах Не говори до яблуні й до сливи. Другий монах А чи не вухо підіслав душпастир? Перший монах Мабуть, в миру був непоганий майстер. Диви, яка робота філігранна! (Підносить до очей малесенькі фігурки) А королева, страшно взять за талію! Другий монах Ти що їх держиш, наче комарів? Перший монах Так розтерзали бідну ту Італію. Другий монах Тихше, ти здурів? Перший монах Все в барабани луплять на вербовку. Другий монах Мовчи, дивись, бо за таку розмовку Перший монах Я хіба що, я навпаки. Я зроду. Другий монах Мовчи. Перший монах Мовчу. Що я сказав такого? Другий монах Франціск Ассізький промовляв до птиць. (Посутеніло. Пролетів кажан. Монах зіщулився, провів його очима. Перший монах Ух, кисле! Другий монах Певно, те було солодше. Перший монах А скільки раз Адам його вкусив? Другий монах Не їж із гілки, подивися, от же Перший монах А важко жити в світі чоловіку. Другий монах Ти не ропщи. Не можна, то й не можна. Перший монах Але за віщо?! Чим вона погана? Другий монах Це гра персидська, там немає бога. Перший монах Сиди й тремти, душа твоя убога, Другий монах Я не тремтю. Тремтить мізерне тіло. Перший монах Що ти, посоромся! Другий монах Він десь отам сидить у блекоті. Перший монах Колись одна графиня барселонська Другий монах Та бог з тобою, тихше, не мели ти! Перший монах Свята Тереза грала так, що ну! Другий монах Ой, гріх! Перший монах Та скільки там гріха того? Другий монах Щось шapyдить. Перший монах Не наганяй страху. Другий монах А як застануть? Перший монах Чорта волохатого Другий монах Так говорить ченцеві не пасує. Перший монах О, вже зоря засвічує лампаду! Другий монах О, наче хтось зітхнув віддалеки! Перший монах Та кинь боятись. То Мадонна Саду Другий монах Щось пролетіло. Чорне, як ворона! Перший монах Та вгомонись, кажан або коти. Другий монах Щасливий ти, тобі усе Мадонна. Перший монах Кажу, кажан. Крилом десь ворухнув. Другий монах Я ж відчуваю. Грішників наївся, (Прошелестів над яблунями вітер. Щось пирснуло в кущах, захихотіло) Другий монах О, чуєш, чуєш, він іще й сміється! Перший монах А що ж йому, чортяці, зостається, — (З кущів виходить Чортик волохатий і, помахавши хвостиком грайливо, Другий монах (нажахано, з докором) Накликав чорта словом необачним. Перший монах Я не боюсь, то я його й не бачу. (Підкрався Чортик, віхтиком хвоста полоскотав лякливого за вухом) Другий монах (увесь омлівши, злякано, ледь чутно) Ну, чи не взяв би його прах, — Перший монах А може, навпаки, це твій же власний страх Другий монах Причім тут страх? Ти давній казуїст. Перший монах Ну, хочеш, я пройду тобі крізь нього. (Ступнув до Чортика, той спритно увихнувся, Другий монах Людських личин у сатани премного. (Ховають шахи в тайничок оправи і, швидко розгорнувши фоліант, Брат Домінік (наблизившись, суворо) Що бачу, браття? В час, коли всі ми Перший монах Я тут читав Давидові псалми, Другий монах Так, так, я так. Перший монах (тихо) Ти менше озивайсь. (Уголос) Брат Домінік, у всіх свої таланти. Брат Домінік Я добре знаю, декотрі із вас (Помацать хоче шкіряну оправу) Перший монах (обурено) Брат Домінік, я ще раз вам кажу. (Закривши фоліант демонстративно, з ображеною гідністю іде. Другий монах Ой, донесе! От бестія цибата. Перший монах Та він щоночі — шась, Брат Домінік О боже правий! За що така злоба? Перший монах Прегарні прачки на ріці Луарі. Брат Домінік Мій слух терзають натяки гріховні. Перший монах А як тебе над річкою зловили, (показує на місячне півколо), — це теж його вина? Брат Домінік Ні, mea culpa, це моя провина. Другий монах Яке! Брат Домінік А я, не мавши тари, Другий монах То з тебе ж треба виганяти біса, Чортик (зі сховку раптом визирнувши, хитро) Якщо мене і виженуть, не бійся, — Монахи наполохано сахнулись. З них другий нестатечно дременув. Сузір’я яблук світяться крізь листя. *** |
|
|