Навчальний рік	2012/2013	2013/2014	2014/2015
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

1. Структурно-логічна схема дисципліни (міжпредметні зв‘язки).

Навчальна дисципліна «Логіка» має міжпредметні зв’язки з навчальними дисциплінами: «Юридична деонтологія», «Юридична психологія», «Філософія», «Соціологія», «Кримінальне право», «Кримінальний процес», «Цивільне право», «Криміналістика», «Цивільний процес».

Пояснювальна записка.

Сучасний стан розвитку незалежної української держави ставить нові вимоги до діяльності юристів, до формування їх правової та професійної культури. У формуванні професійної культури юриста значне місце займає логічна культура мислення. У формуванні логічної культури значне місце належить курсу логіки.

Головною метою курсу „Логіки” є сформувати свідоме ставлення до процесу міркування, набути вміння правильно висувати та перевіряти версії, проводити аналітичну роботу по справі, знаходити та усувати помилки у своїх та чужих міркуваннях.

Курс логіки побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу необхідне розв’язання відповідних задач, які розроблені з метою уточнення та поглиблення розуміння кожної проблеми. Це дасть можливість краще засвоїти ті чи інші логічні прийоми, виробити вміння творчо застосовувати правила та закони логіки в своїй професійній діяльності.

3. Навчальна програма.

Тема 1. Предмет і метод логіки.

Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєві форми пізнання. Особливості абстрактного мислення. Логічні форми мислення. Логіка і мова. Поняття штучної мови.

Метод формалізації: його логічна сутність, можливості та широти його використання.

Визначення логіки як науки.

Історичні етапи розвитку логічного значення: традиційна логіка та сучасна. Періоди сучасної логіки: а) класичний (логіка висловлювань, логіка предметів); б) некласичний (антична логіка, логіка часу, епістемічна логіка, деонтична логіка, аксіологічна логіка, логіка дії тощо). Значення логіки для юристів.

Тема 2. Поняття.

Поняття як форма мислення. Ознака предмета думки. Логічні прийоми утворення понять. Поняття та слово. Зміст та обсяг поняття. Види понять за обсягом. Види понять за змістом. Закон утвореного відношення між обсягом і змістом поняття.

Відношення між поняттями. Порівняні і непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність, підпорядкування, перетин. Типи несумісності: співпідпорядкування, суперечності, протилежності.

Логічні операції з поняттями. Обмеження та узагальнення поняття. Дефініція (визначення) поняття. Види визначень: номінальні та реальні; явні та наявні.

Правила визначення поняття.

Поділ поняття та його види.

Поділ за видозміною ознаки та його правила.

Дихотомічний поділ. Класифікація.

Тема 3. Судження.

Загальна характеристика судження. Судження та речення.

Прості судження, їх види та структура.

Поділ простих суджень за якістю.

Поділ простих суджень за кількістю.

Об’єднання класифікація простих категоричних судження за якістю та кількістю.

Поняття про логічні відношення між простими судженнями. Відношення еквівалентності. Відношення часткової сумісності. Відношення підпорядкування. Відношення підпорядкування. Відношення протилежності. Відношення суперечності. Логічний квадрат.

Поняття складного висловлювання. Логічні сполучники та логічні операції. Кон’юкція, слабка і сильна диз’юнкція, імплікація, еквіваленція. Принципи формалізації складних суджень. Таблиці істинності.

Поділ суджень за модальнісьтю

Тема 4. Закони логіки висловлювань.

Загальна характеристика законів логіки.

Природні закони, нормативні закони, закони логіки.

Формально-логічний закон як тотожно-істинна формула. Логічний закон, логічне протиріччя , висловлювання, що виконується. Метод таблиць істинності як один із спеціальних методів виявлення законів логіки за їхньою формальною структурою.

Основні принципи правильного мислення.

Закони тотожності.

Закон протиріччя. Суть принципу несуперечності і особливості його реалізації в законі не протиріччя. Закон виключеного третього.

Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього. Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього та бівалентна семантика традиційної логіки.

Закон достатньої підстави. Принцип. Обґрунтованості. Необхідність виконань законів логіки.

Тема 5. Умовивід.

Загальна характеристика умовиводу, його структура. Демонстративні та недемонстративні умовиводи. Дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

Розділові силогізми (розділов-категоричний та умовно-розділовий).

Дедукція і редукція.

Індуктивний умовивід. Повна та неповна індукція як види дедуктивних умовиводів.

Умовивід за аналогією.

Аналогія як комбінований (індуктивно-дедуктивний) вивід.

Тема 6. Система натурального виводу (СНВ) логіки висловлювань.

Повнота та несуперечливість СНВ. Язик логіки висловлювань: алфавіт, визначення припустимих виразів, семантика логічних сполучників. Правила рівносильної заміни.

Принципи побудови логічного виводу в СНВ (прямого та опосередкованого припущення). Можливості використання натурального численного висловлювання в слідчій практиці.

Тема 7. Логічні основи теорії аргументації.

Поняття про аргументацію. Дедуктивна та не дедуктивна аргументації.

Доведення як найсильніший вид аргументації. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація.

Основні різновиди доведення: пряме і непряме доведення. Пряме доведення в логіці висловлювань. Непряме аналогічне і непряме розділове доведення, і використання при побудові слідчих версій.

Критика та її види. Спростування як окремий випадок критики.

Структура спростування.

Критика тези. Критика аргументів, критика демонстрації. Конструктивна та деструктивна критика.

Пряме спростування.

Непряме спростування (аналогічне та розділове).

Правила, помітки, хитрощі в аргументації та критиці щодо тези.

Правила, помітки, хитрощі щодо аргументів.

Правила, помітки, хитрощі щодо демонстрації.

Паралогізми та софізми.

Логічні парадокси.

Тема 8. Логіка побудови та перевірки версій.

Гіпотеза і версія. Види гіпотез.

Версія як вид гіпотези.

Версія як система припущень.

Етапи побудови версії і аналіз, фактів, синтез фактів, висунення припущення.

Роль умовиводів (дедуктивних, індуктивних за аналогією) в побудові версії.

Етапи перевірки версії.

Верифікація та фальсифікація версій. Пряма і непряма верифікація. Емпірична та теоретична верифікація.

Пряма та непряма фальсифікація.

Логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доведення.

Мета:

- знанняпро становлення і розвиток логіки як науки, формування свідомого ставлення до процесу міркування, формування логічної культури студентів;

- вміннязастосовувати логічні знання,оперувати термінологією логічної науки, набувати творчих навичок застосування цих знань в юриспруденції та психології, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення логіки.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

Метою курсу „Логіка” є сформувати свідоме ставлення до процесу міркування, набути вміння правильно висувати та перевіряти версії, проводити аналітичну роботу по справі, знаходити та усувати помилки у своїх та чужих міркуваннях.

Предметом курсу передбачається вивчення різних форм мислення, основних законів та принципів правильного мислення, логічної побудови доведення і спростування, їх структури, видів і правил, логіки побудови та перевірки гіпотези і версії.

Головними завданнями курсу є:

1. Опанування комплексу знань про зміст і структуру логіки як науки.

2. Ознайомлення з основними формами мислення, принципами та законами логіки.

3. Розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самстійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

4. Формування:

- широкого наукового світогляду;

- високого рівня логічної культури особистості;

- високих моральних якостей громадянина України;

Підґрунтям до оволодіння курсу “Логіки ” є такі дисципліни, як “Філософія”. Водночас курс “Логіка” є однією з основ для вивчення таких дисциплін, як “Риторика”, “Інформатика”, “Психологія”, “Криміналістика” та ін.

Модульний тематичний план (структура залікового кредиту)

№ з/п	Назва тем	Всього годин	Всього годин з викладачем	З них:
Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять + МК	*Індивідуальна робота з викладачем
	Змістовий модуль І "Закони і форми правильного мислення"
	Тема 1.Предмет і значення логіки
	Тема 2.Поняття
	Тема 3.Судження
	Тема 4.Закони
	Модульний контроль
	Змістовий модуль ІІ "Логічні основи теорії аргументації"
	Тема 5.Умовивід
	Тема 6.Система натурального виводу
	Тема 7. Логічні основи теорії аргументації
	Тема 8.Логіка побудови та перевірки гіпотези і версії
	Модульний контроль
РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ:

Плани лекційних занять.

Лекція 2. Поняття

Лекційне заняття – 2 години

План:

1. Поняття, його логічна структура і види.

2. Типи відношень між поняттями.

3. Логічні операції над поняттями. Дефініція та логічний поділ поняття.

Ключові терміни та поняття до теми:

“поняття”, “зміст поняття”, “обсяг поняття”, “ознаки”, “сумісність”, “несумісність”, “порівнюваність”, “дефініція”.

Лекція 3. Судження

Лекційне заняття – 2 години

План:

1. Загальна характеристика судження. Склад простого судження.

2. Види простих суджень. Логічні відношення між судженнями.

3. Види складних суджень. Таблиці істинності.

Ключові терміни та поняття до теми:

“судження”, “предикат”, “суб’єкт”, “зв’язка”, “кон’юнкція”, “диз’юнкція”, “імплікація”, “еквіваленція”.

Лекція 5. Умовивід.

Лекційне заняття – 2 години

План:

1. Загальна характеристика умовиводу.

2. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

3. Дедуктивний умовивід.

4. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

5. Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

6. Розділові силогізми (розділово-категоричний та умовно-розділовий).

Ключові терміни та поняття до теми:

“умовивід”, “засновок”, “вивід”, “дедукція”, “індукція”, “аналогія”, “силогізм”, “модус”, “середній термін”, “фігура силогізму”, “суб’єкт силогізму”, “предикат силогізму”.

Лекція 6. Система натурального виводу логіки висловлювань.

Лекційне заняття – 2 години

План:

1. Загальна характеристика системи натурального виводу логіки висловлювань (СНВ).

2. Правила виводу і правила рівносильної заміни натурального виводу.

3. Принципи застосування СНВ у побудові логічних міркувань та можливості його використання у практиці розслідування злочинів.

Ключові терміни та поняття до теми:

"логіка висловлювань", "логіка предикатів", "алфавіт", "семантика мови", "числення", "натуральне виведення".

Плани семінарських занять.

Тема 2. Поняття

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Поняття, його логічна структура і види.

2. Типи відношень між поняттями.

3. Логічні операції над поняттями. Дефініція та логічний поділ поняття.

Запитання для самоконтролю:

Що називають ознакою предмета?

Дайте визначення аналізу, синтезу, порівнянню, абстрагуванню та узагальненню.

Чим відрізняється поняття від слова?

Що таке зміст та обсяг поняття?

Який закон регулює відношення між ними?

Задачі.

1. Визначити зміст понять: народний депутат, право, президент.

2. Визначити логічний обсяг понять: адвокат, прокурор, злочин.

3. Узагальнити поняття: нотаріус, Конституція України, футболіст.

4. Обмежити поняття: юрист, форма мислення, логіка.

5. Чи можна вважати поняття „адвокат”, „нотаріус”, „прокурор”, елементами змісту поняття „юрист”.

6. Чи можна вважати поняття „лейтенант”, „майор”, „полковник” елементами обсягу поняття „офіцер”.

7. Підібрати поняття, рівнозначні даним:

1) Конституція;

2) Верховний Суд України;

3) Верховна Рада України.

8. Підібрати поняття, які перетинаються з даними: депутат, спортсмен, республіка, столиця.

9. Зобразити за допомогою колових схем відношення між поняттями:

1) юрист, офіцер, службовець;

2) адвокат, прокурор, громадянин;

3) злочин, умисна дія, неумисна дія;

4) лікар, хірург, жінка;

5) людина, чоловік, жінка;

10. Визначити правильність поділу понять:

1) злочини поділяють на умисні, злочини через необачність і державні;

2) угоди поділяються на усні, письмові та корисні.

Якщо поділ неправильний, вказати порушені в ньому правила.

11. Дати логічний аналіз дефініції:

1) Федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності.

2) Політичний режим – сукупність способів та методів здійснення політичної влади.

3) Правотворчість – це форма діяльності держави.

4) Злочин – це дія, визнана законом злочинною.

5) Злочин – це суспільно небезпечна дія.

12. Дати логічний аналіз дефініцій:

1) „Осудна особа – це особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними”;

2) „Правоздатність – це передбачена нормами права здатність суб’єкта мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки”.

13. Визначити правильність дефініції (якщо дефініція неправильна, вказати, які правила в ній порушено) :

„логіка – це наука, що вивчає мислення людини”;

„право – це наука, яка вивчає правові відносини”;

„правові відносини – це відносини, які вивчає право”;

„штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кримінального кодексу”;

„шахрайство – це придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою”;

„шахрай – особа, яка займається шахрайством”;

“вбивство – умисне позбавлення людини життя”.

14. Дати аналіз логічного поділу:

1) студент на іспиті може отримати „відмінно”, „добре”, „задовільно” або „незадовільно”;

2) держави можуть бути монархіями, республіками й імперіями;

3) за формою державного устрою всі держави поділяються на унітарні, федерації, конфедерації і імперії;

4) нормативно-правові акти поділяються на закони, підзаконні акти і рішення;

5) усі злочини поділяються на розкриті, нерозкриті й навмисні;

6) державно-правовий режим може бути демократичним і недемократичним;

7) поняття за обсягом поділяються на загальні, одиничні і пусті;

8) типи відношень між поняттями поділяються на типи відношень між сумісними поняттями і типи відношень між несумісними поняттями.

15. Встановити, якої помилки припущено при поділі понять:

1) угоди поділяються на „усні”, „прості” й „нотаріально засвідчені”;

2) студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени;

3) угоди бувають односторонні, взаємні та угоди, укладені на користь третьої особи;

4) документи поділяються на секретні, службові та підроблені;

5) злочини поділяються на навмисні, необережні і проти особи.

Література [10; 11; 15; 17; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 68]

Тема реферату

Логічні аспекти проблеми юридичного поняття

Література [10; 23; 43; 46; 47; 48; 50; 51; 68]

Тема 3. Судження

Практичне заняття – 2 год.

План

1. Загальна характеристика судження. Склад простого судження.

2. Види простих суджень. Логічні відношення між судженнями.

3. Види складних суджень. Таблиці істинності.

Питання для самоконтролю:

1. Поділ простих суджень за якістю.

2. Поділ простих суджень за кількістю.

3. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю та за кількістю.

4. Поняття складного висловлювання.

5. Логічні сполучники та логічні операції.

6. Визначення кон’юнкції диз’юнкції.

7. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями.

8. Особливості імплікації.

9. Відношення логічного слідування.

Задачі.

І.У наведених прикладах виберіть речення, які не виражають судження:

1) 22 червня 1941 року;

2) Тиха українська ніч! (М.В. Гоголь);

3) Київ – столиця України;

4) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте! (Т.Г. Шевченко);

5) Богдан Хмельницький – видатний український гетьман;

6) Скоропадський – теж гетьман України.

ІІ.Дати логічний аналіз суджень:

вивчення логіки є необхідною умовою удосконалення професійної майстерності юриста;

жоден злочин не повинен залишатися непокараним;

деякі вироки суду є звинувачувальними;

жоден нацистський злочинець не уникне покарання;

існують апагогічні напрями логічного доведення;

церковні шлюби укладаються у церкві за релігійними обрядами;

всі закони не мають зворотної сили.

ІІІ.Визначити вид складного судження та його складові частини:

1) Якщо суддя – потерпілий, то він не може брати участь у розгляді справи;

2) Конфіскація майна і позбавлення звання є додатковими видами карного покарання;

3) Якщо неправильна перша версія, то неправильна і друга;

4) Версію А можна буде прийняти, якщо і тільки якщо підтвердиться версія В;

5) Винність Д. – необхідна, але не достатня умова непричетності К. до вчинення злочину.

IV.Виразити у символічній формі такі складні судження:

1) Діяльність органів міліції та прокуратури спрямована на ліквідацію злочинності в країні;

2) Відбитки пальців на вікні та дверях можуть належати К. чи С.;

3) Якщо суддя зацікавлений у справі, то він не може її вести;

4) Алібі Р. необхідна і достатня умова винності Л.;

5) Не існує таких суджень, які можна було б одночасно розглядати і як загальні, і як часткові.

Тема реферату:

Норма права як судження.

Література [21; 23; 50; 44; 73]

План

1. Загальна характеристика логічного закону. Співвідношення логічних та юридичних законів.

2. Основні принципи правильного мислення і основні формально-логічні закони.

3. Способи виявлення законів логіки за їх формальною структурою.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями.

2. Відношення еквівалентності.

3. Закон тотожності.

4. Відношення часткової сумісності.

5. Відношення підпорядкування.

6. Відношення протилежності.

7. Закон несуперечності.

8. Відношення суперечності.

9. Закон виключеного третього.

10. Достатні підстави. Закон достатньої підстави.

11. Принципи правильного мислення:

а) визначеності;

б) послідовності;

в) несуперечності;

г) обґрунтованості.

Задачі

І.З’ясувати, який закон логіки виражено у такій статті:

„Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень”.

„Розгляд справи у суді проводиться лише у відношенні до обвинувачених і тільки за тим обвинуваченням, за яким їх віддано до суду”.

ІІ.Встановити, який закон логіки буде порушено за таких умов:

1) Якщо при обґрунтуванні істинності судження „Петренко каже правду” насправді ми обґрунтовуємо судження „Петренко завжди був чесною людиною”.

2) Якщо твердження „Григоренко вчинив злочин” обґрунтовується такими аргументами „Григоренко погрожував потерпілому” і „На місті злочину залишилися сліди Григоренка”.

ІІІ.Встановити, чи є логічними законами такі формули:

1) (А /\ В)→(В /\ A);

2) (А /\ В)→А;

3) (А /\ В)→В;

4) А→(В→(А /\ В));

5) ((А→В) /\ (В→С))→(A→(В /\ С));

6) ((А→B) /\ (В→С))→(A→С).

IV.Навести приклади порушення законів тотожності, несуперечності, виключеного третього та достатньої підстави.

V.Визначити, з порушенням якого закону логіки пов’язане одночасне ствердження істинності формул:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→В та А /\ В.

VІ.Визначити, чи дотримано закону достатньої підстави у таких міркуваннях:

1) (A→В) /\ В, тоді А;

2) (А→B) /\ А, тоді В;

3) (A→В) /\ A, тоді B;

4) (A→В) /\ В, тоді A;

5) (A V B) /\ A, тоді В;

6) (A V В) /\ В, тоді A;

7) (A V В) /\ A, тоді В;

8) (A V В) /\ В, тоді А.

VІІ.Визначити, чи дозволяє закон несуперечності одночасне стверджування таких виразів:

1) А V В та А /\ В;

2) А /\ В та А V В;

3) А→B та A /\ B;

4) A /\ B та A→B.

VIII.Встановити, чи є логічним законом такі формули:

1) ((А→B) /\ (С→В)→((А V С)→В);

2) (A V В)→(B V A);

3) (A V B)→(A→B);

4) (A↔В)→(В↔A);

5) (A↔В)→(A→В);

6) (A↔B)→(В→A);

7) ((A→B) /\ (В→A))→(A↔В);

8) (A→B)↔(A V В);

9) (A V B) ↔ (A /\ B);

10) ((A V В) /\ (A V B))↔A;

11) (A V B)↔((A /\ В) V (A /\ В));

12) (A /\ В)↔(A V B);

13) ((А→B) /\ В)→A;

14) (A→В) /\ А)→B;

15) (A V B) /\ В)→A;

16) (A V B)↔((A→B) /\ (A V B));

17) ((A→В) /\ A)→B;

18) ((A→B) /\ A)→B;

19) ((A V B) /\ A)↔B;

20) ((А V В) /\ В)↔A.

Література [7; 10; 21; 22; 23; 24; 28; 29; 36; 51; 52; 57; 66]

Тема реферату:

Значення логічних законів для кваліфікації злочинів.

Література [10; 23; 36; 66]

Змістовний модуль 2. „Логічні основи теорії аргументації”

Тема 5. Умовивід.

Практичне заняття – 2 год.

План

5. Загальна характеристика умовиводу.

6. Демонстративні та недемонстративні умовиводи.

7. Дедуктивний умовивід.

8. Простий категоричний силогізм, його фігури і правила.

9. Умовні силогізми (чисто умовний та умовно-категоричний).

10. Розділові силогізми (розділово-категоричний та умовно-розділовий).

Задачі

І.Визначити вид умовиводу:

1) Пограбовано магазин. У дворі у Сидоренка було знайдено фомку, за допомогою якої було вчинено пограбування. Тому, можна вважати, що Сидоренко причетний до злочину.

2) Правовідношення – це відношення вольове. Угоди є право відношеннями. Договори – угоди, а заповіт – договір. Отже, заповіт – це відношення вольове.

3) На експертизу надійшло 20 квитанцій. Дослідивши кожну квитанцію, експерт зробив висновок, що підпис одержувача на всіх квитанціях підроблено.

4) Зі складу магазину с. Іванівки шляхом пролому у стелі було викрадено товари на суму 100 тис. гривень. Через деякий час із хати-магазину сусіднього села були викрадені товари на велику суму. Через кілька тижнів у даній місцевості знову була скоєна крадіжка таким же чином. Було висунуто версію про те, що всі ці злочини скоєні однією і тією ж групою осіб.

5) Якщо у цьому випадку має місце нещасний випадок, то потерпіла була б у пальті і взута. Але потерпіла була без пальта, без панчіх, без черевиків. Отже, у цьому випадку для нещасного випадку не могло бути місця.

ІІ.Чи можна віднести такі умовиводи до демонстративних?

1) Будь-яке непряме доведення передбачає використання закону виключеного третього. Запропоноване доведення не є непрямим доведенням. Отже, запропоноване доведення не передбачає застосування закону виключеного третього.

2) Всі студенти нашого факультету вивчають логіку. А. – студент нашого факультету, отже А. – вивчає логіку.

3) Багато злочинів є навмисними. Розбій – злочин, отже він – навмисний.

4) Він не був на місці скоєння злочину, оскільки ніяких своїх слідів там не залишив.

5) Будь-який злочин підлягає кримінальному покаранню, але провина – не злочин.

ІІІ.Визначте фігуру силогізму і напишіть структуру кожного силогізму у вигляді формули.

1) Усі громадяни країни правоздатні. Він – громадянин цієї країни. Отже, він правоздатний.

2) Договір є угода, але договір – це правовідносини. Тому можна сказати, що деякі правовідносини є угодами.

3) Жоден факт, що має суттєве значення у справі, не може залишатися неперевіреним. Цей факт має істотне значення у справі. Отже, цей факт не може залишатися неперевіреним.

4) Угода, спрямована на обмеження правоздатності, є недійсною. Ця угода обмежує правоздатність громадянина А. Отже, ця угода недійсна.

IV.Визначте вид силогізму, складіть формулу і перевірте, чи правильно він побудований.

1) Крадіжка – злочин. Привласнення знайденого не є крадіжкою. Отже, привласнення знайденого не є злочином.

2) Будь-який злочин підлягає покаранню. Всякий злочин суспільно небезпечний. Отже, будь-яке суспільно небезпечне діяння підлягає покаранню.

3) Якщо присуд не обґрунтований, то його відмінять. Цей присуд відмінено, отже він не обгрунтований.

4) Якщо обвинувачений був удома, то він не міг у той же час бути на місці скоєння злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці скоєння злочину.

5) Якби він не був на місці скоєння злочину, то не залишив би слідів свого взуття. Але сліди його чобіт нами знайдені. Він був на місці скоєння злочину.

6) Якщо А є слідчим, то він – юрист; якщо людина – юрист, то вона має юридичну освіту; якщо людина має юридичну освіту, то це означає, що вона вивчала кримінальне право; якщо вона вивчала кримінальне право, то вона кваліфіковано визначить порушення правової норми. Отже, якщо А. є слідчим, то він кваліфіковано визначить порушення правової норми.

Питання для самоконтролю:

1. Індуктивний умовивід.

2. Умовивід за аналогією.

І.Чи є демонстративним даний умовивід?

a) б)

1) A® (B V C). 1) A V (B®C);

2) Д L`A; Д L F 2) Д L`C;

3) E V Д ; С V Д 3) `A L`Д

4) B L`C L`E; (B V C) V Е 4) `B.

II.Із запропонованих засновків одержіть всі категоричні наслідки. Розв’язок подайте у формалізованому вигляді.

1) С V (`A®B);

2) C V Д;

3) B ®Д;

б) в)

1) A V B; 1)`A®B; A®B

2) B V C; 2) С V A; С V A

3) `B ®`A; 3) Д ®B; Д ®B

4) Д ® С ; 4) E V C; Д V C

ІІІ.Із приведених засновків одержіть, де це можливо, необхідний висновок:

a) б)

1) `A®B; 1) A V B;

2) С V Д; 2) C V A;

3) A L C. 3) Д ® B.

в)

1) A V C;

2) B ® Д;

3) A L Д.

IV.В запропонованих умовиводах допишіть недостаючі засновки, щоб дані умовиводи стали демонстративними:

б)

1) A V B; 1) B ® (Д V E);

2) B ® C; 2) A ® (Д L `E);

3) ? 3) ?

4) A. 4)`B.

Література [10; 23; 45; 55; 64; 65; 73; 76]

Теми рефератів

1. Роль умовиводів у правозастосовчій діяльності.

2. Логічний аспект аналізу судових доказів.

Література [10; 23; 44; 64; 73]

План

4. Загальна характеристика системи натурального виводу логіки висловлювань (СНВ).

5. Правила виводу і правила рівносильної заміни натурального виводу.

6. Принципи застосування СНВ у побудові логічних міркувань та можливості його використання у практиці розслідування злочинів.

Задачі

1. Дано такі підстави: Якщо до злочину причетний А, то цього досить для звинувачення С; Якщо В не приймав участь у злочині, значить його скоїв А; з показань свідків відомо, що або В – невинний, або злочин скоїв С.

2. У скоєнні злочину підозрюються А, В, С. Хто з них має тверде алібі, коли відомі такі обставини:

1) Твердження про участь у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному;

2) Якщо до злочину причетний С, то цього досить для звинувачення А (але не навпаки);

3) Алібі С є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В.

3. Коло підозрюваних обмежується трьома особами: А, В і С. Якщо до злочину причетний С, то В – його співучасник. Винність хоча б одного з двох – А чи В – достатня підстава для звинувачення С. З двох підозрюваних – А і В – винен міг бути тільки один. Хто із зазначених осіб причетний до злочину, а хто має алібі?

4. Дано такі підстави:

1) Якщо до злочину причетний А, то його співучасником міг бути В або С (або вони обидва);

2) Версія про участь підозрюваного С та справедливість свідчень Д несумісні (хоча можуть виявитися одночасно хибними);

3) Якщо В – злочинець, то свідок Е дав правдиві свідчення;

4) Доведено правдивість свідчень Д та хибність свідчень Е. Чи брав А участь у скоєнні злочину?

Завдання для самоконтролю:

1. Із запропонованих засновків одержіть всі категоричні наслідки:

І. ІІ.

1) А V B; 1) A V B V C;

2) C → (Д /\ E); 2) А V B;

3) B→A; 3) С → A;

4) C V B. 4) В V C.

ІІІ.

C V Д V E;

E → Д;

D ↔ C;

E → C.

Література [10; 18; 23; 25; 28; 42; 45; 58; 76]

Теми рефератів

1. Умовиводи та їх застосування в експертизі.

2. Роль логіки у судовому процесі.

Література [10; 23; 42; 44; 45; 62; 63; 76]

План

11. Доведення як логічна операція, його структура.

12. Пряме та непряме доведення.

13. Логічне спростування та його способи.

14. Правила доведення та спростування.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про аргументацію.

2. Суперечка та її види.

3. Поняття та структура доведення.

4. Пряме доведення.

5. Непряме доведення.

6. Критика та її види.

7. Спростування як окремий випадок критики.

8. Правила, помилки, хитрощі в аргументації та критиці.

Задачі

1. Визначте вид доведення, його структуру:

1) Якби Н скоїв злочин, то він був би на місці злочину в той час, коли злочин було скоєно; в той час, коли було скоєно злочин, він не був на місці злочину, так як він знаходився у відрядженні в іншому місці; тобто Н не скоїв цього злочину;

2) Всі студенти юридичного факультету КНУВС вивчають логіку, значить, Сидоренко вивчає логіку, тому що він студе

Загрузка...

Предыдущая12 3 4 5 6 7 Следующая