Параметри засобів вимірювання. До основних параметрів відносять: показ, відлік, ціна поділки, діапазон вимірювань, діапазон частот, вхідний вихідний опір, час встановлення, стабільність. Показом х засобом вимірювання розуміють значення вимірюваної величини визначених за допомогою відлікового пристрою і виражена в одиницях цієї величини. X=NC, x=nCn, N-відраховане за відліковим пристроєм, або одержане лічбою. С-стала засобу вимірювання (число) іменоване в одиницях вимірюваної величини. n- кількість поділок шкали аналогового вимірювального приладу. Відраховане за індикаторним пристроєм. Cn-ціна поділки. Шкалою аналогового вимірювального приладу називають частини індикаторного пристрою у вигляді впорядкованої сукупності позначок, або поділок, разом з пов’язаними з нею певною послідовністю чисел. Поділка – це частина шкали, між двома сусідніми позначками. Ціна поділки – різниця значень величини, яка відповідає одній поділці ( двом сусіднім позначкам). Роздільна здатність засобів вимірювання – це найменша змінна вимірювальної величини, що реєструється засобом вимірювання. Для цифрових вимірювальних приладів роздільна здатність – це зміна цифрового відліку на одиницю молодшого розряду. Діапазон вимірювань – це область значень вимірювальної величини, для якої нормовані похибки засобів вимірювання. Найменше та найбільше значення діапазону вимірювань називають відповідно нижню та верхню границю вимірювань. Крім діапазонів є ще під діапазони. Діапазон частот – це область робочих частот засобів вимірювання в межах якої нормовані допустимі похибки. Вхідний опір – характеризує потужність, яку відбирає засіб вимірювання від джерела вимірювального сигналу при вимірюванні. Чим більший вихідний опір, тим менше впливає засіб вимірювання на характеристики джерела вимірювального сигналу, тим вища точність вимірювання. Вихідний опір – характеризує величини вихідної потужності засобів вимірювання, що споживається об’єктом дослідження. При рівності вихідного опору вимірювального засобу і вихідного опору об’єкта дослідження потужність сигналу, що віддається максимальна. Час встановлення (час заспокоєння) – характеризує швидкість вимірювання приладу зі стрілковим індикатором (і іншої електромеханічними типами індикаторних пристроїв. Для ЦВП швидкість вимірювання характеризується швидкістю, яка визначається максимальним інтервалом часу, що необхідний для одного повного циклу вимірювання із заданою похибкою. Стабільність засобу вимірювання – це якісна характеристика, яка вказує на незмінність його параметрів в часі.

Динамічні характеристики перетворення в часовій області.

Диференціальне рівняння динамічної системи є вичерпною її характеристикою, але його коефіцієнти важко піддаються експериментальному визначенню. Тому як характеристики перетворення в часовій області використовується імпульсна перехідна функція q(t) та перехідна функція h(t) лінійної динамічної системи. Імпульсна перехідна функція q(t)=Lδ(t) є відгуком динамічної системи на вхідне збурення у вигляді δ-функції, яка за визначенням має властивості , а . Прикладом перехідної характеристики h(t) може бути відхилення рухомої частини магнітоелектричного гальванометра при його вмиканні в коло з напругою.

Міри. Класифікація мір.

Міра – це засіб вимірювання, що призн. для відтвор і збереж. фіз. величин певного розміру. Міри поділ. на однозначні (відтвор або одиниці вим або їх кратні дробові значення) та багатозначні (міри із змінним значення. Утворюють будьякі кратні чи дробові знач. одиниць вимір.). За метрологічним призначенням: еталони (первинні, вторинні,спеціальні) – призначені для відтворення і/або зберігання одиниць вимірювань фізичних величин з найвищою точністю та передачею їх розміру іншим засобам вимір., що стоять нижче повірочної схеми; зразкові ЗВ – призначені для передачі розмірам 1-ці від еталонів до робочих засобів вимірювань; робочі ЗВ – це ЗВ, які викор. на практиці для настроювання і градуювання шкали вим. приладів. За складом еталони поділ. на: одиничний – становить одну міру вим. прилад або вимір. установку; груповий – склад. з 1-х мір чи вимір. перетвор. і відтворює розмір одиниці, як середнє арифметичне значення; Для зберіг. чи відтвор. розміру 1-ці фіз. велич., або їх вимір. у певному діапазоні служить набір відповідних мір або вимір. приладів, які наз. - набір еталонів.

Шунти. Добавочні резистори.

Шунт це резистор який підключається паралельно до амперметра для розширення меж вимірювання струму амперметром.

uРис. 6.10 Схема підключення шунта

U_m =I_pR_в=I_mR_m_,I = I_p+I_ш,І/І_р=n, R_ш=R_в/(n-1),

де I- загальний струм кола (вимірює прилад з шунтом); І_р - струм який тече через рамку міліамперметра, R_в- внутрішній опір міліамперметра; І_ш- струм який тече через шунт, R_ш- опір шунта; п - коефіцієнт шунтування; U_ш- спад напруги на шунті.

Шунти можуть бути внутрішні і зовнішні, індивідуальні і калібровані.

Добавочні резистори. Добавочний резистор це резистор який підклчається послідовно до вольтметра для розширення меж вимірювання напруги вольтметром.

Рис. Схема підключення добавочного резистора

Біметалеві амперметри.

При вимірюванні струмів інфра низької частоти (від часток герц до декількох десятків герц) використовують амперметри з біметалевим чутливим елементом елементом (вимірювальним механізмом). Біметалева пружина 1 (рис. 6.15), яка при нагріванні вимірювальним струмом випрямляється, повертає рухому частину на кут ^а, усталене значення якого

де I - діюче значення вимірюваного струму.

Рис. 6.15 Схема біміталевого амперметра

Струм до чутливого елемента (робочої біметалевої пружини) підводиться за допомогою мідної пружини 2. Для компенсації впливу температури довкілля використовують компенсувальну (ідентичну робочій) біметалеву пружину 3, захищену від нагрівання робочою пружиною тепловим екраном. Вказівник може мати також буксирну стрілку, яка призначається для фіксації максимального відхилення.

Класифікація еталонів.

Еталони призначенні для відтворення і\або зберігання одиниць вимір фіз. величин з найвищою точністю та передачею їх розміру іншим засобам вимірювань, що стоять нижче повір очної схеми.

Еталони поділяються – первині, - вторинні, - спеціальні.

Первинний еталон призначений для відтворення і збереження одиниці виміру із найбільшою точністю в даній країні.

Вторинні еталони – створенні для організації провірок і для забезпечення стану первинного еталону.

Спеціальні еталони –служать для відтворення в особливих умовах за яких первинний еталон не може бути використаний.

Вторинні еталони поділяються на робочі еталони, еталони копії, еталони порівнянь.

Робочі еталони призначені для передачі розміру фізичної величини зразковим засобам вимірювань(Робочим засобам вимірюванням)

Еталони копії служать для передачі розміру одиниць роб еталонам(зразковим засобам вимір).

Еталони порівняння(передачі)-викор для порівняння еталонів, які за обставин не можуть бути звірені безпосередньо.

За складом еталони поділяються:-одиничні, - групові, - набори еталонів. Одиничний еталон становить-одну міру,вимір прилад або вимір.установку.

Груповий еталон – складається з одних мір чи вимірювальних пристроїв і відтворить розмір одиниці, як середнє арифметичне значення.

Елементами групового еталону можуть бути одиничні робочі еталони. Для зберігання чи відтворення розміру одиниці фіз. вел, або її вимірювання у певному діапазоні служить набір відповідних мір або вимірювальних приладів, які називаються набори еталонів.

Параметри засобів вимірювання.

12 3 4