У способах керівництва навчально-виховним процесом важливим є використання відповідних до теми аналізу та синтезу, доцільнеїх поєднання в структурі уроку. Це основа всієї навчальної діяльності учнів на уроці мови. Однак у практиці навчання часто переважає на уроках аналітична діяльність учнів. Застосовуються різні форми аналізу – звуковий, звуко-буквений, морфемний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний; вправи у виділенні виучуваних фактів – вибіркові диктанти та списування з певними аналітичними завданнями тощо. Нерідко аналіз не відповідає характеру виучуваного мовного матеріалу. У процесі аналізу діти розбирають даний матеріал, запропонований вчителем. Така діяльність не стимулює їх до творчого використання різних форм, до творення мовних структур, тобто в цілому заторможується процес застосування знань, умінь та навичок у мовленнєвій практиці. Тому треба аналіз доповнювати синтезом (конструюванням) – звуковим, звуко-буквеним, морфемним, морфологічним, синтаксичним, орфографічним тощо; слідкувати за тим, щоб і аналіз, і синтез відповідали лінгводидактичній основі виучуваного мовного матеріалу.

Наводимо далі приклади різнорівневих мовних синтетичних вправ:

1) Звукове, звуко-буквене конструювання –

- доберіть слова, які б починались голосним звуком;

- доберіть слово, в якому було б чотири звуки;

- доберіть слово, в якому було б два голосних;

- доберіть слово, в якому був би один м’який (або твердий) приголосний звук;

- доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;

- доберіть слово, в якому було б два склади;

- доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв (і навпаки);

- доберіть слово за схемою та інш.

2). Конструювання за будовою слова –

– доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

– побудуйте слова за схемою: ^Ç ;

– побудуйте слова з коренем -літ – за схемою: -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);

– побудуйте слова за схемою від- ^Ç (відліт, відділ, відхід);

– доберіть слова за схемою: ^Ç -ик (столик, ключик, ножик);

3). Конструювання частин мови –

– доберіть іменники жіночого роду І відміни;

– доберіть прикметники в родовому відмінку;

– доберіть дієслова другої дієвідміни;

– прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:

? одн., ж.р., І відм., називн.в.

? одн., чол.р., закінч. –ий.

4). Конструювання речень –

– складіть речення з 2-5 слів;

– складіть речення з підметом діти;

– складіть речення з присудком сідає;

– складіть речення із словами тепла їжа;

– складіть речення за темою та підметом (“Літо” – ліс);

– доповніть речення словами, що відповідають на питання – який? яка? яке?

– з поданих слів складіть речення (поновлення деформованого);

– складіть речення за схемами:

— ¾ — ¾^куди?^{Вчитель} ¾

32. Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи – визначальна умова ефективності шкільного навчання. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах.

Взаємопов’язане вивчення компонентів мовної системи (Т.Г.Рамзаєва) – наступна визначальна умова ефективності шкільного навчання. Реалізація в способах керівництва навчально-виховним процесом взаємозв’язку між лексикою, фонетикою, графікою, граматикою, орфографією обумовлена закономірними зв’язками в мові.

З урахуванням принципу взаємопов’язаного вивчення різних сторін мови побудована програма з української мови для початкових класів. Початковий курс навчання мови охоплює різні сторони: матеріальну основу усного мовлення – фонетику; граматичну будову; лексику. У початкових класах приділяється увага не тільки граматиці та орфографії, що дуже важливо, але й фонетиці, орфоепії, лексиці. Оволодіння мовними знаннями сприяє підвищенню загальномовленнєвого рівня молодших школярів.

Знання, вміння та навички з мови взаємообумовлені. Так, зв’язок фонетики й графіки особливо важливий на початковому етапі навчання. За допомогою звукового, звуко-буквеного аналізів, звукового конструювання формується фонетико-графічне письмо. Відсутністю таких умінь у дітей пояснюються фонетико-графічні помилки – пропуск, заміна, перестановка букв та складів. Навички звукового, звуко-буквеного аналізів необхідні і під час опрацювання орфограм кореня (ненаголошені, невимовлювані, дзвінкі й глухі приголосні). Зіставляння звукового складу слова та графічного позначення його сприяє розвиткові орфографічної пильності в дітей. Порівняння спільнокореневих слів допомагає оволодіти способами добору споріднених для перевірки, формуванню вмінь співвідносити перевірне та перевірюване слова. Засвоєння відмінкових закінчень іменників відбувається успішніше, якщо їх вивчати на звуковій основі (єдність морфологічного й звукового аспектів). Учень не зможе засвоїти відмінювання іменників, прикметників, їх відмінкові закінчення, якщо не вміє ставити запитання від слова до слова (синтаксичні зв’язки) в словосполученні та реченні. Єдність лексичного та граматичного спостерігається під час вивчення прийменників. Засвоєння синтаксичних понять значною мірою залежить від того, як здійснюється зв’язок з морфологією (визначення підмета, роль його в реченні). Бідність лексичного запасу гальмує в учнів засвоєння морфологічних понять та орфографічних правил (споріднені слова, правило про ненаголошені голосні в корені тощо).

Все ставить учителя перед необхідністю послідовно, цілеспрямовано втілювати принцип взаємозв’язку всіх сторін мови в процесі навчання. Як же вирішувати таке завдання?

Зазначена проблема тісно пов’язана з рядом інших.

Реалізація ідеї вивчення мови як цілісного явища перш за все вимагає комплексного підходу до вивчення слова на уроці (Г.П.Коваль). Це важливий методичний висновок, який допомагає визначити весь зміст уроку. Слово в початкових класах на кожному уроці маємо розглядати з різних сторін – звукової, орфоепічної, лексичної, морфемної, морфологічної, словотворчої, синтаксичної, стилістичної, орфографічної з урахуванням просуненого етапу у вивченні матеріалу, завдань й цілей уроку. Теоретичною основою зазначеного підходу є положення про те, що мова – цілісне явище. Свідоме оволодіння мовою як засобом комунікації можливе лише за умови постійної уваги до слова як функціональної одиниці. Розвиток навичок говоріння (мовлення) значною мірою залежить від розвитку сукупності навичок – вимови, лексичних, граматичних. Отже, вже з першого класу необхідно здійснювати комплексний підхід до вивчення слова на уроці, це пояснюється завданнями з формування мовленнєвих умінь та навичок. З цією ж метою багато уваги маємо приділяти опрацюванню змісту та структури тексту, побудові його та речень. Практичним проявом реалізації такого змісту навчання є системи вправ різнорівневого мовного характеру. Наводимо їх далі за розділами програми.

Звуки і букви.

– Які звуки позначені виділеними буквами в словах речення (тексту)? Вимовте їх.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають голосні (приголосні) звуки.

– Поставте наголос у словах тексту. Підкресліть букви, що позначають наголошені голосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’які (тверді) приголосні звуки.

– Підкресліть у словах речення (тексту) букви, що позначають м’якість приголосних на письмі.

– Підкресліть слова даного тексту, в яких звуків більше, ніж букв (і навпаки).

– Складіть звукову модель слова (вказуємо в тексті).

– Доберіть звукову модель із даних до вказаного слова в тексті.

– Назвіть на слух послідовно звуки в слові тексту (вказуємо), доберіть слово з таким же звуковим складом.

– Яким звуком починається слово, доберіть інше, щоб починалось тим же звуком.

У наведених вправах застосовуються звуковий, складовий та звуко-буквений аналізи і синтез, звукове та складове моделювання і конструювання. Головне в них – доцільне поєднання аналізу і синтезу, адже мовні факти і структури засвоюються в процесі аналітико-синтетичної діяльності учнів.

Слово.

– До яких слів можна віднести дані малюнки? Підпишіть малюнки словами тексту.

– До яких слів з тексту можна віднести вислови, наприклад, «це комаха», «це метал», «це хвойне дерево» (дібрані відповідно до слів тексту)?

– Скажіть слово з тексту (позначаємо) з іншим словом чи словами (утворюються словосполучення: ходити – ходити швидко, ходити до школи).

– Які слова з тексту можна об’єднати, наприклад, назвою “Птахи”? На які питання ці слова відповідають? Наведіть приклади таких же слів.

– Складіть речення з виділеним у тексті словосполученням (срібний голос).

– Прочитайте підкреслене в тексті слово. В яких ще реченнях чи словосполученнях можна вжити це слово? (Носик – носик дитини, носик чайника).

– Підкресліть слова, до яких можна поставити запитання “Що рóбить?” (Що робив? Що зробив?)

– Від якого пішло слово? (Вказуємо). (Дрімота – від дрімати).

– Яке слово у тексті вжито в переносному значенні? Чому? Складіть з ним невелике речення.

– Скажіть слово з тексту (вказуємо) з іншим (іде людина). Коли ще можна вжити це слово? (Урок іде, дощ іде, літак іде на посадку).

– Знайдіть у тексті слова, близькі (або протилежні) за значенням, доберіть ще 1-2 слова до них.

– Прочитайте виділені слова, доберіть до них близькі (або протилежні) за значенням (в усній чи письмовій формах).

Виконанням поданих вправ діти залучаються до розумових операцій аналізу та синтезу. Мають місце тут тлумачний, лексичний, словотворчий, граматичний аналізи.

Текст, речення.

– Про що говориться в тексті? Перекажіть.

– Яка головна думка тексту?

– Чого навчає текст?

– Доберіть заголовок до тексту.

– Доведіть, що це текст. З яких речень він складається?

– Знайдіть зачин (опис події чи кінцівку) в тексті (де це можливо).

– Скільки речень у даному тексті? Прочитайте. Доведіть, що це текст.

– Знайдіть питальні (розповідні, окличні) речення. Чому вони питальні?

– Визначте за допомогою запитань зв’язок між словами в реченні (вказуємо – в усній формі чи за допомогою схеми).

– Назвіть в реченні (вказуємо) смислові пари (в усній чи письмовій формах).

– Складіть схему речення (вказуємо), наведіть приклади речень за цією схемою.

– Поставте запитання до вказаного слова в реченні (залежно від зв’язку слів).

– Доберіть із наведених (на дошці, плакаті) схему до вказаного речення в тексті.

– Знайдіть найголовніші слова за змістом у кожному реченні тексту.

Під час виконання зазначених вправ аналітико-синтетична робота супроводжується різними видами аналізу – смисловим, композиційним, граматичним, використовується графічне моделювання. Вчитель на основі тексту проводить спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень, змістом та структурою текстів. Саме таке цілеспрямоване опрацювання текстів удосконалює мовленнєву культуру учнів, вони оволодівають засобами творення речень, зв’язних висловлювань.

Специфіка комплексного підходу до роботи із текстом полягає в тому, що застосовується не тільки різні форми аналізу (смисловий, композиційний, лексичний, словотворчий, звуковий, звуко-буквений, граматичний), але й різні форми аналітико-синтетичних вправ (звукове, морфемне, морфологічне та синтаксичне моделювання); синтетичних (звукове та граматичне конструювання), багато уваги приділяємо смисловому та структурному аналізам речень і текстів.

Наводимо далі зразок комплексного аналізу тексту на етапі повторення та актуалізації знань, умінь та навичок (3 кл., Правопис слів з ненаголошеними голосними [и^е], [е^и] в коренях слів).

Зима

Білим снігом вкрилася земля. Побіліли дерéва в лісі. Звірі і птахи залишають на снігу сліди. Пробігла швидка білочка. Пройшла через поляну хитра лисиця. Зимою важче їм прогодуватись. Ось і шукає вона сліди зайчика.

– Про що говориться в тексті? Перекажіть.

– Яка головна думка тексту?

– Чому запис, який ви зробили в зошиті, можна назвати текстом? Поміркуйте.

– Прочитайте текст, виділяючи голосом позначені слова.

– Які речення вжиті за метою висловлювання? Прочитайте їх, наведіть приклади таких же.

– У першому реченні з’ясуємо зв’язок слів, зробимо схему.

– Прочитаймо текст, “відіб’ємо” наголос у словах.

– Слова останнього речення поділимо на склади, підкреслимо склад з наголошеним голосним.

– У всьому тексті підкреслимо букви, що позначають склад з ненаголошеним голосним.

– Назвіть виділені букви в словах. Які звуки вони позначають на письмі? Вимовте ці звуки.

– Назвіть слова, в яких букв більше, ніж звуків. Чому? Доведіть. Доберіть такі ж.

– Знайдіть споріднені слова. Доведіть, чому вони споріднені. Наведіть приклади таких же слів.

До виконання комплексного аналізу тексту треба готувати дітей поступово, цілеспрямовано, професійно грамотно.

Комплексні завдання вводяться та ускладнюються по мірі вивчення матеріалу. А систематичність визначеної роботи має забезпечуватись, починаючи з першого класу. Внаслідок застосування комплексної роботи з текстом розвиваються найголовніші спеціальні мовні вміння, що становлять основу формування знань, умінь та навичок з мови в молодших школярів –

1) вміння розрізняти звуки зі слуху в почутому слові, їх якість та добирати аналогічні, співвідносити звуки з буквами; 2) вміння визначати морфемний склад слова, формотвірні й словотвірні елементи в ньому та добирати подібні; 3) визначати зв’язок слів у словосполученнях й реченнях та добирати аналогічні; 4) виділяти орфограми в слові, що сприймається зі слуху й в прочитаному тексті та добирати аналогічні. Цією роботою забезпечується відповідно і розвиток мовленнєвих умінь і навичок в усній й писемній формах через глибоке усвідомлення фонетичної та граматичної систем мови. Учні оволодівають засобами творення слів, речень, зв’язних висловлювань. Отже, цілеспрямоване опрацювання текстів удосконалює мовленнєву культуру учнів.

Предыдущая 9 10 11 12 13 14 151617 18 19 20 21 22 23 24 Следующая