ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Профілактика порушень функцій нервової системи

В дослідах на тваринах І.П. Павлов довів можливість порушень ВНД шляхом перенапруження діяльності рухових нервових центрів. Ці функціональні розлади ВНД були названі експериментальними неврозами. Основною умовою їх вироблення є створення конфліктної ситуації при зіткненні різнонаправлених мотивацій, диференціювання близьких за параметрами умовних сигналів, дія надмірно сильних умовних або безумовних подразників тощо.

Звичайно не варто ототожнювати виникнення і перебіг неврозу у людини з порушеннями поведінки у тварин, на яких можна лише моделювати певні симптоми захворювання. Але вивчення порушень ВНД тварин дало можливість вченим пояснити виникнення підвищеної нервовості та деяких нервових і психічних захворювань у людини. Зокрема було встановлено, що неврози легше виникають у осіб слабкого та сильного неврівноваженого типів ВНД. Дослідженнями з отриманням локальної патологічної інертності розкриті механізми таких явищ як переслідування, манія величі, деякі форми галюцинацій тощо.

Невроз – це стан хронічного функціонального розладу ВНД, зумовлений неузгодженням кірково-підкіркових чи міжпівкульних взаємодій. Невроз як психогенне захворювання, характеризується тим, що хворий усвідомлює стан, він здатний керувати своєю поведінкою та адекватно оцінювати дійсність.

Так, причиною перенапруження процесу збудження може бути сильне хвилювання, систематична перевтома. Перенапруження процесу гальмування частіше виникають під впливом постійних заборон, обмежень. Конфлікт між пристрасним бажанням і неможливістю його задоволення, хаотична діяльність, раптова зміна звичного життєвого стереотипу є першопричиною перенапруження рухливості нервових процесів.

Вчені виділяють три основні форми неврозів: неврастенію, невроз нав’язливих станів і істерію. Неврастенія є комбінацією підвищеної збудливості та дратівливості зі швидким розвитком втоми і виснаження. Причиною виникнення неврастенії у дітей та підлітків можуть бути надмірні і тривалі емоційні реакції, як наслідок несприятливих обставин у сім’ї, складність взаємовідносин з ровесниками, фізичні і розумові перенавантаження. Лише при своєчасному усуненні дії негативних чинників, організації активного відпочинку і лікуванні можливе одужання. В іншому випадку захворювання може перейти в істеричну форму.

Невроз нав’язливих станів характеризується появою в процесі рухової діяльності нав’язливих ідей, уявлень, устремлінь, сумнівів, спогадів. Хворий усвідомлює їх безпідставність і необґрунтованість, але позбутись цього не може. Наприклад, по дорозі до школи учня турбує сумнів: чи зачинив він вхідні двері?, чи виключив у квартирі електроприлади?, чи взяв у школу усі необхідні зошити і книги?. Зустрічається нав’язливий страх висоти, гострих предметів, тісних приміщень (юний турист не може спати в спальному мішку). Такі переживання є причиною нерішучості людини, вони викликають у неї відчуття власної неповноцінності, знижують її працездатність і ініціативність. Виникненню такого неврозу сприяють тривожнопідозрілі риси характеру, астенізуючі чинники, психічна травматизація тощо. Звичайно і у здорової людини інколи також виникає нав’язливість, сумніви, але вони є короткочасними, легко долаються і не підпорядковують собі поведінку.

Істерія характеризується надзвичайно високою чутливістю до дії зовнішніх подразників, бурхливими проявами експресивності, емоційних та рухових реакцій. У істериків нестійкий настрій, вони швидко переходять від сліз до сміху і навпаки, схильні до фантазування, чутливі до навіювання та самонавіювання. Найістотнішими проявами істерії є істеричний припадок, вегетативні та сенсомоторні розлади. Істеричний напад, як правило, пов’язаний з дією зовнішніх психотравмуючих подразників або з спогадами про неприємні ситуації. Його тривалість – від кількох хвилин до багатьох годин. Істеричний напад може припинитись при зовнішніх діях – сприскуванні водою, больовому подразненні, раптовому звуку. Вегетативні розлади виявляються у вигляді порушень діяльності шлунково-кишкового тракту (гикавка, блювання тощо). До сенсомоторних розладів насамперед відносяться гіперкінези (тремтіння рук, ніг, усього тіла), парези, паралічі, тимчасові розлади мовлення.

Важливу роль в розвитку патології мотиваційно-емоційної поведінки відіграють інформаційні чинники, зокрема такі як надлишок інформації, нестача часу для її сприймання та обробки, висока мотивація (потреба) в її засвоєнні (М.М. Хананішвілі, 1988).

Такі неврози виникають у абітурієнтів, студентів, диспетчерів, керівників різних рангів. У звичайному житті більшість людей «інтуїтивно» уникає дії одного з інформаційних компонентів: або опановують свої бажання, або упускають частину інформації, або ж знижують мотивацію. У дітей та підлітків неврози часто супроводжуються порушенням функцій окремих органів і систем, результатом чого є розлади мовлення, нетримання сечі тощо (системні неврози).

2.5. Ситуаційні запитання і задачі

1. Назвiть основнi ознаки ВНД людини i тварин. На що вказує здатнiсть тварин до екстраполяції руху?

2. Розкрийте суть методики Л.В. Крушинського для визначення здатностi тварин до екстраполяції руху.

3. Чи розвиватиметься у дитини друга сигнальна система поза суспiльством – без спiлкування з iншими людьми? Наведiть приклади, якi пiдтверджують вiдповiдь на це запитання.

4. Словесний подpазник може позначувати не лише тi чи iншi пpедмети або явища навколишнього свiту, їх властивостi, а й pиси їх спiльностi. Як називаються такi слова? Наведiть пpиклади.

5. Якi види пам’ятi Ви знаєте? За яких умов щодо кiлькостi аналiзаторiв, якi беруть участь у сприйняттi нових знань, запам’ятовування буде бiльш ефективним?

6. Визначiть роль iмпринтiнгу у формуваннi рухових навичок i таких людських якостей, як мова, поведiнка, справедливiсть i чеснiсть.

7. Для роботи головного мозку характерним є явище iнтерференції. В чому його сутнiсть? Вкажiть на значимiсть iнтерференції для практики шкiльного навчання.

8. Обґрунтуйте залежнiсть швидкостi i ефективностi запам’ятовування нової iнформації (повiдомлення) вiд кiлькостi iнформації, яку мiстить у собi дане повiдомлення та вiд його довжини – кiлькостi слiв у реченнi.

9. Вкажiть на основнi особливостi характеру учнiв сангвiнiчного, холеричного i флегматичного типiв нервової системи.

10. Вкажiть на основнi особливостi характеру учнiв меланхолiчного типу нервової системи. Чи може учень слабкого типу нервової системи (меланхолiк) досягти високих успiхiв у сучасному спортi?

11. Двом учням було запропоновано згрупувати нижче запропонованi (безладно розташованi) слова на три групи по три слова так, щоб у кожнiй групi було щось спiльне. Групування слiв учнями було таким: 1 учень: карась, орел, вiвця 2 учень: карась, луска, плавати шерсть, луска, пiр’я вiвця, шерсть, бiгати, плавати, лiтати орел, пiр’я, лiтати. На перевагу якої з сигнальних систем вказує групування слiв першим i другим учнем?

12. Дайте оцiнку слухової пам’ятi учня, якщо з 10 голосно виголошених слiв вiн повторив 8.

13. Для всiх дiтей дошкiльного вiку характерна слабкiсть нервових процесiв збудження i гальмування. В зв’язку з цим може виникнути думка, що всi дiти дошкiльного вiку – меланхолiки. Чи справедливе таке твердження?

14. Чоловiк разом з собакою переходить вулицю i бачать автомобiль, який швидко наближається до них. Людина i собака рятуються втечею. Iншим разом в аналогiчнiй ситуації людина i собака не бачать небезпечного автомобiля, але чують крик пiшохода: «Обережно – автомобiль!». Цих слiв було достатньо, щоб людина, рятуючись, вiдбiгла в сторону, а собака, не реагуючи на застереження пiшохода, загинув. Вкажіть на фiзiологiчні механізми поведiнки людини i тварини в даних ситуацiях.

15. Щоб мобiлiзувати увагу дiтей молодших класiв, один вчитель на початку уроку звертається до них словами: «Прошу вашої уваги», інший вчитель робить оплески долонями. Які фiзiологiчнi механiзми лежать в основі формування уваги у дiтей?

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти