В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин.

Франчайзинг – це надання однією компанією (франчайзером) права на використання своєї торгової марки, технології, ноу-хау, системи ведення бізнесу іншій компанії чи незалежному підприємцю (франчайзі) на визначених умовах. Зазвичай франчайзинг охоплює такі галузі, як громадське харчування, торгівля (супермаркети, спеціалізовані магазини, бутики) і сферу послуг (послуги зв’язку, фотодрук, авто ремонт, салони краси). Проте франчайзинг набуває поширення і у інших галузях економіки: виробництво та складання комп’ютерів, продаж комплектуючих до комп’ютерів, відеопрокат, програмне забезпечення бізнесу, готельний бізнес та багато чого іншого.

Важливим моментом є вибір типу франчайзингу. Найефективнішим, на нашу думку, для підприємств України є діловий франчайзинг, що передбачає надання дозволу франчайзі не тільки реалізовувати, але й виробляти продукцію материнської компанії, використовуючи при цьому її торговельну марку. Хоча поширенішим є виробничий франчайзинг - передбачає дозвіл лише на виробництво продукції франчайзера (особливо у виробництві безалкогольних напоїв - "Coca cola", "Pepsi Cola"). Яскравим прикладом використання регіонального франчайзингу є українська компанія "Арго Трейдинг", яка стала франчайзі італійської фірмі „Benetton".Найбільші франчайзори в Україні - Мак Дональдс, "Кодак", "Фуджі", "Білла", "Баскин & Робіне", "Альянс", "Швидко", "Ростикс", "XXI століття", "Uno momento" та ряд ін. Франчайзинг дедалі ширше використовується при створенні технічних станцій обслуговування автомобілів, наприклад: ЗАЗ-Деу, автозаправних станцій, наприклад: "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", магазинів автомобільних товарів та аксесуарів, мережа магазинів АТЛ, салонів краси, які іноді працюють не лише під торговою маркою, що створена для салонів краси, а й під торговою маркою, відомою споживачу. Для розв'язання проблем розвитку договору франчайзингу в Україні необхідно на наш погляд зміцнити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України "Про франчайзинг", де передбачити переддоговірне регулювання відносин між франчайзером і франчайзі, особливості правового регулювання товарного, виробничого, ділового франчайзингів, доречно передбачити існування регіонального франчайзингу і франчайзингу, що розвивається. Франчайзинг в Україні є перспективним напрямком економічної діяльності та в найближчі роки прогнозується зростання цього сегменту бізнесу. Адже за умови, коли більшість бізнес-проектів почали бути збитковими, франчайзинг залишається прибутковим бізнесом, як для франчайзера так і для франчайзі.

З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам уникнути ряду перешкод із застосуванням і функціонуванням власного бізнесу, з другого – як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками. Отже, слід відокремити переваги системи для франчайзі, які полягають у наступному:

1. Приєднання до бізнесу, що успішно розвивається. Оскільки ім'я франчайзера і його товар/марка широко відомі, успіх супроводить франчайзі з самого початку його діяльності. Отже, ризик банкрутства набагато нижчий у порівнянні зі звичайним індивідуальним бізнесом.

2. Навчання персоналу і контроль над веденням бізнесу з боку франчайзера.

3. Поширення успішного досвіду в рамках франчайзингової мережі.

4. Надання інших вигод з боку франчайзера. Вони включають і інші послуги, які не були відмічені вище: використання результатів досліджень франчайзера, вигоди від загальнонаціональних рекламних компаній франчайзера, послуги з проектування і розміщення будівель і приміщень, юридичні послуги та ін.

5. Часткове фінансування з боку франчайзера. Воно може здійснюватися в прямій формі (кредити, участь в капіталі), але частіше - в непрямому вигляді (устаткування по лізингу, матеріали і товари з відстроченням платежу або оплати частинами).

6. Переваги, пов'язані з високою купівельною спроможністю франчайзера. Оскільки франчайзер має в своєму розпорядженні розвинену франчайзингову мережу, він може здійснювати оптові закупівлі всього необхідного для діяльності франчайзі, а, отже, має можливість добиватися строгого дотримання якості і деяких знижок від постачальників.

До числа недоліків слід віднести:

1. Вартість франшизи. Початковий внесок, роялті і рекламні платежі є іноді досить обтяжливими, особливо, коли справи йдуть не так добре.

2. Строге дотримання стандартизованих процедур. Хоча франчайзі - власник бізнесу, він не є повністю незалежним: дотримання розпоряджень навчального посібника для нього обов'язкове. Франчайзер строго стежить за цим, здійснюючи регулярні перевірки і вимагаючи письмові звіти.

3. Обмеження, що стосуються закупівель. Франчайзер часто зобов'язує франчайзі купувати устаткування, товари і матеріали у себе або у бажаних йому постачальників.

4. Обмежений асортимент товарів. Згідно з угодою, франчайзі може продавати тільки ті товари і надавати тільки ті послуги, які передбачені франшизою, що надається, і не більше того.

5. Франчайзі не має права самостійно продати свою франшизу. Навіть якщо з яких-небудь економічних та інших міркувань це може бути вигідно для нього, рішення про покупця франшизи і розподіл одержаної суми між франчайзером і франчайзі належить звичайно франчайзеру.

6. Франчайзі має в своєму розпорядженні набагато меншу кількість важелів дії на франчайзера. А у випадку якщо товар/послуга або вся система одержить негативну репутацію на ринку, це відобразиться навіть на тих франчайзі, які строго дотримувалися приписів навчального посібника і договору.

Для франчайзера перевагами вважаються:

• Розширення бізнесу з мінімальними інвестиціями.

• Отримання додаткових доходів. Платежі, здійснювані франчайзі (первинний внесок, роялті і рекламна плата) є серйозним джерелом доходів для франчайзера.

• Уникнення законодавчих бар'єрів. Антимонопольне законодавство передбачає певні обмеження щодо договорів по розділенню територій між різними компаніями і узгодження цін. Система франчайзингу дозволяє обійти ці перешкоди.

• Економія загальногосподарських витрат. Оскільки франчайзер потребує меншої кількості менеджерів, скорочуються і витрати, пов'язані з оплатою за їх працю, і інші загальногосподарські витрати.

Також існує і ряд недоліків:

• Зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки.

• Неможливість заміни “небажаного ” франчайзі, навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він “недоторканий ”.

• Проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність.

• Складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку.

Таким чином, переваги моделі відносин такого типу для франчайзі полягають у тому, що він зберігає статус юридичної особи та права власності на майно, може розраховувати на всебічну підтримку материнської структури при організації та проведенні виробничо-комерційної діяльності, отримує кращий доступ до кредитів, користується рекламно-маркетинговою підтримкою материнської структури.

Переваги франчайзингу для фірми, що надає свою торгову марку для використання іншим господарським суб'єктам, полягають в тому, що у такий спосіб вона розширює свій ринковий вплив, отримує додатковий плацдарм у конкурентній боротьбі, може користуватися місцевими можливостями та ресурсами франчайзі, його послугами щодо проведення власної рекламної, маркетингової політики.

Предыдущая 1 234 5 6 7 8 Следующая