1. Пошук вторинної інформації. Інтернет використовується для пошуку вторинної маркетингової інформації. Джерелами інформації є різноманітні сайти підприємств і установ, газет і журналів, державних установ, недержавних організацій, інформаційні сервери, сайти маркетингових агентств і консалтингових компаній, які спеціалізуються на проведенні маркетингових досліджень, бази даних у відкритому доступі тощо.

Для пошуку джерел потрібної інформації застосовують різноманітні пошукові системи («Google», «Яндекс», «Рамблер», «Мета» тощо), за допомогою яких можна вийти на сайти з потрібною інформацією.

2. Пошук первинної інформації в Інтернеті здійснюється двома способами, коли респондент знає, що його опитують, і коли – ні. Щодо другого випадку, то існують спеціальні аналітичні служби Окрім того, може збиратись інша корисна інформація: DNS- або IP-адреса комп’ютера, адреса його e-mail, програмні засоби, які він використовує, тощо. Може збиратися й аналізуватися більш детальна інформація, наприклад, аналітика клікабельності посилань сайта, оцінка ефективності рекламних інтернет-повідомлень, аналіз профілю споживачів охоплених інтернет-рекламою і тощо. Досить детальну інформацію про відвідання сайтів користувачами можна отримати, застосувавши інструмент Google analytic.

Опитування в середовищі Інтернет

Виділяють його такі різновиди (рис. 9.1) :

Offline– опитувальні листи респондент отримує по e-mail або скачує з сайта, заповнює відповідну форму й пересилає через e-mail.

Online(e-mail-опитування, Web-опитування) – респондент відповідає на поставлені запитання в режимі реального часу й може миттєво переглянути дійсні на поточний час результати опитування.

Рис.9.1. – Складові маркетингового дослідження в Інтернеті

Перевагами online-опитування є економія витрат, широта охоплення цільової аудиторії й одночасно індивідуальний зворотний зв’язок, відкритість респондентів, підвищення їх точності й достовірності. До основних недоліків online-опитування відносять проблеми: формування вибіркової репрезентативності, стимулювання респондентів, контролю дослідження (респондент може свідомо вносити недостовірну інформацію, відповідати кілька разів тощо), респондент, якщо його не цікавить опитування, може не реагувати або ж перервати відповідь у будь-який момент: обсяги анкети (велика анкета викликає роздратування респондентів).

Для забезпечення репрезентативності даних застосовують:

· попереднє інформування про опитування;

· реєстрацію учасників за їхнім бажанням; збирання інформації про учасників і формування Інтернет - панелі (бази даних респондентів, що погодилися взяти участь в опитуванні);

· запрошення взяти участь в опитуванні всім респондентам;

· збирання інформації та оброблення результатів.

Фокус-групи

Найбільш популярною формою є «Online Chat» сесії. Особи, що беруть

участь у фокус-групі, у зазначений час заходять на певну сторінку Інтернету. Далі модератор пише питання, а учасники пишуть відповіді. Не пізніше ніж на наступний день можна отримати результати групового обговорення. Цей метод найбільш підходить для випадків, коли не потрібна активна взаємодія з учасниками групи, наприклад, для оцінки іміджу організації чи товару, визначення мотивації поведінки споживачів, визначення каналів розповсюдження інформації тощо. Для тестування продукту, генерування певних ідей він не підходить.

Формою фокус-групи в Інтернеті є фокус-форум, який проводиться протягом одного-двох тижнів, упродовж яких респонденти відповідають на питання модератора. Групи питань можуть формуватися щоденно. Іншою формою є аудіо- та відео конференції.

Узагальнення викладеного подане на рис. 2 у вигляді структури маркетингових досліджень у середовищі Інтернет.

(2) Маркетингові Інтернет - комунікації

1. E-mail реклама (Електронна пошта) – передбачає розсилання реклами передплатникам та розміщення реклами в розсилках новин (списки розсилання). Вона є відносно дешевою і користується попитом.

2. Електронна дошка оголошень (BBS, англ. Bulletin Board System). Спочатку це поняття належало винятково до BBS. З поширенням Інтернету з’явилося багато сайтів, які аналогічні звичайним побутовим дошкам оголошень або рекламним газетам. Вони є набором оголошень комерційного й некомерційного характеру, які розміщуються як на платній, так і на безкоштовній основі. Часто рекламні компанії, які мають паперові видання, працюють у сфері телерадіореклами, створюють і підтримують власні BBS.

3. Контекстна (пошукова) реклама – розміщення текстово-графічних рекламних матеріалів разом (поруч) із результатами пошуку на сайтах. Зміст рекламних повідомлень залежить від змісту пошукового запиту користувача.

4. Медійна (банерна) реклама – розміщення текстово-графічних рекламних матеріалів на сайтах, що є рекламним майданчиком. Банер (англ. banner – прапор, транспарант) – графічне зображення рекламного характеру, подібне рекламному модулю в пресі, яке може містити анімаційні елементи, а також гіперпосилання на сайт рекламодавця або сторінку з додатковою (розширеною) інформацією.

5. Відеореклама (цифрова), яка демонструється, якщо задати певне пошукове питання або при наведенні курсора мишки на певне ключове слово, яке є посиланням. Окрім того, відеореклама може подаватися як невеликі рекламні ролики (до 15 с.) на початку відефайлів, кліпів тощо (приклади див. на «Бігмір-Інтернет»). За прогнозами фахівців відеореклама в Інтернеті в найближчий час складе конкуренцію телевізійній рекламі.

6. Фонова реклама, яка подається як фон сторінки сайта. Започаткувало таку рекламу американське рекламне агентство AdCamo. Цей вид реклами виник недавно й використовується в основному як іміджева реклама та для подачі анонсів. Вона є малобюджетною і перспективною для умов України .

7. Rich media – інноваційні баннери, які фактично є інтерактивними рекламними роликами, що виготовлені з використанням технологій Flash та JavaScript. Особливостями Rich media є ефектна анімація, звук, інтерактивні засоби взаємодії з користувачем, тобто зміна зображення, звуку при певних діях користувача, чим привертається його увага; новий і цікавий формат, який створює імідж рекламодавця .

Окрім реклами, застосовуються інші засоби забезпечення ефективної комунікації зі споживачами в мережі Інтернет. До них належать (рис.9.2.):

Рис.9.2. – Складові маркетингових Інтернет - комунікацій

1. Лідогенерація (англ. lead generation) – це отримання контактних даних потенційних клієнтів – лідів. Наприклад, поряд із рекламним повідомленням про курси англійської мови на екран виводиться бланк заявки потенційного споживача, у якому просять відповісти на ряд запитань: контактні дані, рівень володіння англійською мовою на поточний момент, вимоги до рівня підготовки по закінченні курсу тощо. Зібрана інформація дозволить підібрати надавача послуг і забезпечити їх зорієнтованість відповідно до специфіки споживача.

2. Збирання інформації про види та умови споживчого кредитування, коли на екран виводиться їхній перелік, а користувач обирає одну з них.

3. Спонсорство – вид інтернет-комунікацій, коли спонсорується певний існуючий чи такий, що створюється, тематичний сайт, наприклад, торговою маркою (брендом) Adidas, відповідний логотип постійно присутній на сайті. Це робиться з метою – асоціювати бренд із тематикою чи іміджем цього сайта. Спонсорство є менш нав’язливим, ніж банерна реклама, але не менш ефективним

4. Таргетинг, який дозволяє виділити цільову аудиторію і взаємодіяти тільки з нею.Наприклад: за географічними ознаками; певною тематикою сайтів; за часом подачі інформації (вранці, ввечері тощо); специфікою інтересів чи поведінкою споживачів у Інтернеті тощо. У зв’язку з цим перспективним може бути поєднання таргетингу і, наприклад, фонової реклами, що враховує специфіку певного регіону, де проживають відвідувачі сайта

5. Пошуковий маркетинг (англ. Search engine marketing – SEM) – система заходів, спрямованих на збільшення відвідуваності сайта цільовою аудиторією, шляхом перерозподілу трафіку в Інтернеті з менш релевантних запиту місць у місця з більшою релевантністю. Різновидом SEM є SEO (англ. search engine optimization – пошукова оптимізація) – комплекс заходів (усередині сайта) для підняття позицій сайта пошуковими системами з певних запитів користувачів. SMO (англ. Social media optimization – оптимізація сайту під соціальні мережі) – комплекс заходів, спрямованих на залучення на сайт відвідувачів із соціальних медіа: блогів, соціальних мереж і т.п. SMM (англ. Social media marketing) – соціальний медіа-маркетинг (маркетинг у соціальних медіа), передбачає просування товарів та послуг, підвищення іміджу, анонси подій тощо в соціальних медіа

6. Вірусний інтернет-маркетинг – розповсюдження комунікаційних повідомлень в мережі Інтернет, що характеризується лавиноподібним поширенням інформації, при цьому головними розповсюджувачами є безпосередні одержувачі інформації. Це досягається застосуванням яскравої, креативної, незвичайної ідеї в комунікаційному повідомленні, або використанням природного чи довірчого послання.

7. Прямий інтернет-маркетинг – вид маркетингової комунікації в Інтернеті, в основі якого лежить пряма особиста комунікація з одержувачем повідомлення («бізнес-споживач» – B2C, «бізнес для бізнесу» – B2B) з метою побудови взаємовигідних відносин та отримання прибутку. Він передбачає зворотний зв’язок і не використовує для комунікацій інформаційних посередників

(3) Збутова політика в Інтернеті

Останніми роками все більшої популярності набувають інтернет-магазинияк основний елемент збутової політики в середовищі Інтернет. Існують спеціальні програмні платформи (наприклад, InSales), за допомогою яких можна самостійно розробити сайт свого інтернет-магазину. Проте існують фірми, які створюють інтернет-магазини, «розкручують» їх (за необхідності) і продають цей бізнес зацікавленим.

Інтернет-магазини мають багато перевагу порівнянні з традиційними, зокрема:

- дозволяють економити час покупців на пошук і підбір товару;

- використовують соціальні мережі, найбільш відомі пошукові системи, чим забезпечується охоплення широкої аудиторії потенційних покупців у різних регіонах і країнах;

- забезпечують детальний опис товару, відгуки на нього інших покупців;

- забезпечують спілкування і ведення пошуку на кількох мовах;

- дають змогу оперативно робити замовлення і розраховувати вартість доставки;

- покупець може обрати вид (доставка кур’єром, самовивіз і тощо), вид оплати (карточкою, через термінал тощо) і терміни доставки товару;

- покупець має змогу підбирати модифікацію і комплектацію товару, робити

нестандартні замовлення, наприклад, одягу з нестандартними параметрами;

- інтернет-магазин веде історію взаємовідносин з покупцем, відповідно, надає знижки постійним клієнтам, впроваджує різноманітні програми лояльності;

- можливе повернення товару покупцем за певних умов, які попередньо оговорюються;

- покупці мають можливість залишати свої відгуки про товар, умови

обслуговування, певні побажання тощо;

- з’являються нові форми доставки товару покупцям, наприклад, у Росії з’являються «почтамати» («постамати»), які розташовані в бізнес-центрах, поблизу станцій метро вокзалів. Покупець може в будь-який час заїхати і забрати товар, що є зручним для людей з нестабільним графіком діяльності.

Систематизація заходів збутової політики в мережі Інтернет подана на рис. 9.3.

Рисунок 9.3 – Схема збуту продукції в Інтернет

За багатьма дослідженнями споживачі вважають найбільш ефективними наступні комунікаційні засоби Інтернет – маркетингу

- власні веб – сторінки (52,8%)

- банери (40,2%)

Банер в інтернет-рекламі— статичний або анімований графічний блок (рідше відеофайл), який пов'язаний через гіперпосилання із сайтом рекламодавця або сторінку з додатковою інформацією. Один із основних форматів реклами в Інтернеті (в останній час значно потіснився контекстною рекламою).

- спеціальні рекламні сторінки (34,9%)

- розсилання рекламних листів (19.8%)

Інтернет торгівля

Інтернет торгівля –це діяльністьз продажу товарів і послуг, яка передбачає використання Інтернету для оформлення замовлень і здійснення розрахунків

Інтернет-торгівля поширена на всій території, де існує мережа "Інтернет". Зрозуміло, інтенсивність поширення - різна. Мешканці великих міст користуються інтернет-крамницями частіше, ніж інші жителі. Це пов'язано з транспортним чинником у процесі доставки товарів. За часткою користувачів Інтернет перше місце посідає Північна Америка. На другому - Австралія і Океанія. Європа знаходиться на третьому місці. Далі йдуть Латинська Америка, Азія, Африка. У Африці мережа Інтернет зростає найстрімкішими темпами. Користувачами інтернет-крамниць та інтернет-аукціонів переважно є активні користувачі мережі "Інтернет". А це передусім, молоді люди, які з фінансової точки зору вже є самостійними.

Жінки є активнішими інтернет-покупцями ніж чоловіки. Інтернет стає все більше адаптованим під жіночу аудиторію. Кількість жінок в Інтернеті зростає стрімкішими темпами ніж кількість чоловіків. Жіноча аудиторія більше тяжіє до простих послуг і , як правило, уникає складних мережевих та мультимедійних послуг. Люди віком старше 60-ти років та молодше 15-ти років є найменш чисельними категоріями користувачів інтернет-магазинів та ін-тернет-аукціонів. Багато країн мають свої певні особливості. Дослідження, виконане в листопаді 2000 року, виявило, що близько мільйона британських дітей потайки від батьків використовують їхні банківські картки з метою здійснення купівель в Інтернеті. 70 відсотків дітей знали сайти на яких роблять покупки їх батьки. 20 відсоткам дітей були відомі паролі рахунків дорослих.

Найпопулярнішим товаром в інтернет-крамницях залишаються книги.

Далі, за своєю часткою, товари, що купуються через "Інтернет", посідають місця у такій послідовності:

o комп'ютери та комплектуючі;

o побутова техніка;

o програмне забезпечення;

o фільми;

o косметика в парфумерія;

o музичні диски;

o білети в кіно, театр, на концерти;

o продукти харчування;

o товари для дітей;

o карти для сплати послуг мобільного зв'язку та Інтернету. Інтернет-торгівля найбільш розповсюджена в країнах які мають найвищий рівень готовності до електронного бізнесу. Це -США, Гонконг, Сінгапур, країни ЄС.

Готовність країн до електронного бізнесу залежить від:

- стану базової інфраструктури та технологій (доступ до об'єктів інфраструктури, швидкість функціонування, ціни, надійність, забезпеченість обладнанням для доступу до Інтернету, стан ринку інформаційно-телекомунікаційного обладнання);

- доступу до необхідної інфраструктури;

- каналів розповсюдження та доставки;

- поточного рівня використання мережі "Інтернет" приватним сектором та бізнесом;

- доступності консалтингових послуг;

- якості людських ресурсів;

- державного регулювання електронної комерції.

У США турбота про інвалідів охопила і сферу інтернет-комер-ції. Там полегшують купівлю товарів через "Інтернет" слабо зрячими чи сліпими людьми. Найвагомішим фактором інтернет-тор-гівлі більшість американських покупців вважала зручність. Ціни в інтернет-крамницях є нижчими. Світова фінансово-економічна криза сприяла зростанню он-лайн продажів з огляду на нижчі ціни в інтернет-крамницях.

Кожен третій мешканець країн ЄС користується послугами інтернет-крамниць.

Методами використання мобільної комерції в роздрібній торгівлі є:

- спеціальні веб-сторінки та адреси URl, виділені для покупців через "Інтернет" з допомогою мобільного телефону;

- передача інформації та відповіді на запитання покупців за допомогою sms;

- транзакції (покупки, надіслання запитів про наявність товарів тощо);

- інформація про товар на екрані мобільного телефону. Фахівці запевняють, що використання нових можливостей

"Інтернету" переведе інтернет-торгівлю на якісно новий рівень і процес купівлі товару через "Інтернет" нагадуватиме відвідини крамниці, коли товар розглядається з усіх боків і, у разі потреби, консультантові ставляться питання.

Українська інтернет-торгівля значною мірою залежить від змін в інтернет-торгівлі у світі. Збільшення українського сегменту "Інтернету" спостерігається в усіх напрямах. Стрімко зростає аудиторія "Інтернету". Інтернет-економіка України представлена галузями комп'ютерної техніки та комунікаціями, рекламою, медіа індустрією, інтернет-послугами, інтернет-торгівлею. В Україні добре продаються через Інтернет товари, що не вимагають контактів з покупцем. Це - книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Перспективними напрямами інтернет-торгівлі є туристичні послуги, продаж та оренда житла, продаж автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів.

Для успішного розвитку електронної торгівлі необхідні три умови:

- наявність покупців;

- наявність у населення електронних грошей (грошових коштів на банківських рахунках, доступ до яких забезпечується картками найпопулярніших світових систем);

- дешеві системи доставки покупцям.

В Україні користувачі Інтернету складають лише кілька відсотків від кількості населення. Безготівкові гроші населення-незна-чні. Системи доставки або ж дорогі, або ж ненадійні. Електронний бізнес стримує недовіра споживачів до Інтернет-ресурсів. В Україні недостатньо законодавчих актів, які б чітко регулювали сферу інтернет - послуг. Кілька актів вже є. Це, зокрема:

- Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 29).

- Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 36).

- Закон України "Про електронний цифровий підпис"

Клієнтські бази даних

Клієнтські бази даних –це банк вичерпаних зведень про споживачів чи потенційних покупцях фірми, який застосовується для рішення маркетингових задач

Клієнтські бази даних містять:

1. Інформацію про минулі покупки клієнта

2. Його демографічні дані: вік, рівень доходів, дані про членів родини, дати їх днів народжень

3. Психологічні данні: вид діяльності, інтереси, хобі

4. Медіа графічні дані: переваги щодо змі і іншу корисну інформацію

Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Следующая