2. Визначити предметне значення, тобто предмет, позначений цим виразом. Зверніть увагу на те, що предметні значення різноманітні: це може бути окремий предмет, клас предметів, явище, процес, властивості предметів, відношення між ними тощо.

Приклад. Розглянемо мовний вираз «Євангеліє». Смисловим значенням цього мовного виразу є такі характеристики, як «ранньохристиянський твір про життя Ісуса Христа, який християнська церква вважає священним і який входить до складу Нового Заповіту». Предметним значенням цього знака є клас, до якого входять Євангеліє від Матвія, Євангеліє від Марка. Євангеліє від Луки, Євангеліє від Івана.

Патріот. Держава. Зима. Талант. Церков. Софізм. Софіст. Кілограм.

Високий рівень.

Проаналізуйте наведені приклади з точки зору наявності/відсутності вимірів знакового процесу.

1. Картина К. Малевича «Чорний квадрат».

2. Ходасевич у книзі «Некрополь» пише, що В. Брюсов створив «жахливу книгу «Опыты» — збірник бездушних зразків усіх метафор і строф. Не помічаючи своєї ритмічної убогості, вінпишався зовнішнім, метричним багатством».

3. О. Блок у зрілому віці визнавав, що багатьох своїх ранніх віршів періоду символізму не розуміє: «Забув, що тоді означала більшість слів. А в ті часи вони ж здавалися сакраментальними. А тепер читаю ці вірші як чужі і не завжди розумію, що, власне, хотів сказати автор».

Проаналізуйте вислів французького вченого Р. Барта з точки зору рівнів знакового процесу.

«Я» здійснює дві різні дії, що відокремлені в часі, — одна дія полягає в тому, що людина живе (любить, страждає, бере участь у різних подіях), інша — в тому, що вона все це описує (пригадує), розповідає».

Тема: Ім’я та поняття.

План:

1. Загальні характеристики імені.

2. Принципи відношення іменування.

3. Поняття та його структура.

4. Типи відношень між поняттями.

1. Ім'я- це мовний знак, що позначає предмет.

Предметним значенням імені, його денотатом, є предмет, який позначено цим іменем.

Смисловим значенням імені є сукупність певних ознак, які характеризують предмет, позначений цим іменем. Смисл - це спосіб подання денотата, спосіб за допомогою якого ім'я вказує на предмет.

Неточне ім'я - це ім'я, предметне значення якого не можна чітко визначити («молода людина», «далекий»).

Неясне ім'я - це ім'я з невизначеним чітко змістом («гра», «народ»).

Багатозначне –в різних випадках використання отримують різне значення («глибока ущелина» і «глибоке знання» - «глибоке»).

2. Між іменем та його предметним значенням (денотатом) існує відношення іменування.

Принцип однозначності - ім'я має позначати лише один предмет або клас предметів.

Принцип предметності - будь-яке висловлювання говорить про денотати імен, що входять до нього; зв'язки та відношення, про які йдеться у висловлюванні є зв'язками та відношеннями між предметами, а не між іменами цих предметів.

Принцип взаємозамінюваності- якщо два імені мають одне й те саме предметне значення, то їх можна замінити у висловлюванні, причому значення істинності висловлювання не зміниться.

3.Імена у мові виражають таку форму мислення, як поняття. Поняття — це думка, яка шляхом указівки на деяку ознаку виокремлює з цілого й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака. У природній мові поняття виражають за допомогою слів та словосполучень. Між іменем та поняттям немає жорсткого зв’язку: одне і теж поняття може бути виражене різними іменами («сміливий» та «хоробрий») і одне ім’я вказує на різні поняття («лук»). Структура поняття складена з двох компонентів: змісту, обсягу.

Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких їх узагальнюють та виокремлюють у класи (в понятті «дерево» мислимо такі якості: мати коріння, ствол, крону) .

Обсяг поняття - це клас предметів, які узагальнюють у понятті, і кожному з яких притаманні ознаки, що складають зміст поняття (всі предмети, які мають перелічені вище якості). Зміст – сукупність якостей, обсяг – множина всіх предметів, що мають ці якості.

Види понять

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу поняття/

Одиничне - це поняття, обсягом якого є однин елемент («Луна», «Наполеон», «перший космонавт»).

Загальне - це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів («ріка», «студент»).

Порожне - це поняття, обсяг якого не містить жодного предмета («русалка»).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття/

Конкретне поняття - це поняття, елементом обсягу якого є предмет або клас предметів («білий дім», «лошадь»).

Абстрактне поняття - це поняття, елементом обсягу якого є властивості предметів або відношення між ними («Білизна»).

Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку гіпостазування, яка полягає в опредметненні абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існування.

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття.

Збірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Незбірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети.

5. Сумісні поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їхні обсяги повністю або частково збігаються.

Несумісні поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їхні обсяги не збігаються.

Існує три типи відношень між сумісними поняттями:

А, В

Відношення тотожності - це відношення, яке існує між поняттями, які мають різний зміст, але їхні обсяги повністю збігаються.

Відношення підпорядкування - це відношення, яке існує між родовим поняттям та поняттям, що виражає один з видів цього роду. Мають на увазі такі поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (входить до обсягу другого поняття, але не вичерпує його).

Відношення перетину - це відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково збігаються. Мають на увазі такі поняття, до обсягів яких включені спільні елементи, проте обсяг кожного з цих понять має також предмети, які не є елементами обсягу іншого поняття.

Існує три типи відношень між несумісними поняттями:

Відношення співпідпорядкування - це відношення, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду. У цьому випадку обсяги видових понять не збігаються і повністю включаються до обсягу родового поняття.

Відношення протилежності - це відношення, яке існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:

сума їхніх обсягів не вичерпує обсягу родового поняття;

обсяги таких понять є крайніми ви/дами у межах одного роду;

одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й замінюють їх на протилежні.

Відношення протиріччя - це відношення, яке існує між поняттями, які є видами одного роду, але, на відміну від відношення протилежності, сума їхніх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 11 Следующая