ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Статистичні основи морфологічної стилістики

Теорія і практика стилістики як окремого лінгвістичного вчення про слова всіх частин мови (змінюваних і незмінюваних) передбачає і їх стилістичну характе ристику, а в її межах і кількісний вияв різних форм слова (слів), бо це відображає неоднакову функціональну спрямованість, спроможність і мовленнєву актуальність кожної мовної форми.

Кількісний вияв слів усіх частин мови, їх форм в окремих художніх текстах можна простежити в таблиці:

Назва твору, автор Частини мови
    Іменники Прикметники Числівники Займенники Дієслова Дієприкметники Дієприслівники Прислівники Прийменники Сполучники Частки Вигуки Усього слів
«Заповіт» Т. Шевченка   і—і    
«Fata morgana» (уривок «Ідуть дощі...») М.Коцюбинського      
«Ще назва є...» Л. Костенко    
Усього слів    
                             

Поезія як особлива художня творчість значно менше, ніж проза й драматургія, визначається суто кількісними мовними показниками, та, як видно з таблиці, навіть у поетичному мовленні до найуживаніших слів належать іменники (їх об'єктивно найбільше в кожній мові), дієслів у проаналізованих текстах — 250, менше прикметників — 233. Після них за спадною частотністю розміщуються: сполучники — 128, прийменники — 124, прислівники — 73, займенники — 22 та слова інших частин мови. Якнайменше використання числівників у поетичних текстах пояснюється тим, що це слова з абстрактно-кількісним значенням, які, відтворюючи лише кількісно-числові відношення між об'єктами дійсності, не надають їм категоріально-якісної оцінки, лише зрідка забарвлюють кількісну характеристику когось або чогось певною почуттєвістю. Числівники — між стильові лексеми, майже однаково вживані в усіх стилях мови, однак типовіші для книжних (офіційно-ділового, наукового й публіцистичного) стилів. Це пояснюється їх семантичною сутністю — точно визначати кількість предметів, явищ, ознак чи порядок їх при лічбі. Однак за певних ситуацій кількісні показники вияву певних реалій можуть вражати мовців. Здебільшого це трапляється і в інформативно-публіцистичних текстах і зрідка — в художньому мовленні, напр.: І не відає [філоксера. — премаленька комаха], що над нею стоїть істота, котра одною рукою відбере життя мільярдам ворогів винограду (М. Коцюбинський).

Менш характерні для поетичного мовлення дієприслівники (загалом і дієприкметники). Вони мають своєрідне значення енергії, дії, але позначені еталоном, ознакою книжності, яка обмежено властива розмовно-побутовому мовленню і тільки із спеціальною стилістичною метою стає атрибутом мовлення художнього. Дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти здебільшого є елементами мовлення наукового, офіційно-ділового, загалом книжного. Вони також можуть римуватися. У поетичному мовленні ці засоби нерідко переобтяжують виклад, знижують художню барвистість, легкість, емоційність творів.

У поезії обмежено вживаються вигуки, що дає змогу уникати штучної пафосності, об'єктивно оцінювати явища життя.

Значна кількість сполучників (їх 128) в розглянутих поетичних текстах (див. табл.) засвідчує цільність, влучність, розмаїтість і, водночас, окресленість семантико-синтаксичних зв'язків між їх сегментами (частинами, елементами).

Кількісний вияв дієслів у художньому мовленні великий. Тому художній стиль (як і розмовно-побутовий) вважають значною мірою дієслівним.

Частотність уживання слів різних частин мови завжди є своєрідним показником стильової належності висловленого, має незаперечне пізнавальне значення. Підрахунки мовних одиниць сприяють розумінню функціонування мови, її виражальних можливостей.

Отже, до семантично й стилістично найпотужніших слів належать іменники та дієслова: їх лексичне значення предметності (для іменників) і дії, стану (для дієслів) є центром, навколо якого групуються в реченні всі інші слова зі своїм особливим частиномовним значенням. Цим доповнюється те, що виражене іменником або дієсловом.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти