ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЛІКУВАННЯ МЕХАНІЧНИМИ КОЛИВАННЯМИ

Щільні коливальні хвилі, які мають звуковий діапазон, широко застосовується в лікувальній практиці. Розпов­сюдження цих коливань завжди пов'язане з наявністю пере­даючого середовища. Механічні коливання частинок навко­лишнього середовища з частотою від 16 до 20000 Гц сприй­маються людським вухом, а при частоті коливання менше 16Гц, воно відноситься до нечутливих і коливання з частотою більше 20000 Гц, також не сприймається людським вухом і відноситься до ультразвуку.

Ультразвукова терапія

Вітчизняні апарати для ультразвукової терапії працюють з частотою 880 і 2640 кГц, які збуджують пружні та щільні хвилі. Інтенсивність (сила) коливань оцінюється щільністю потоку енергії, яка проходить за 1 сек через 1 см площини (Ви/см2) перпендикулярно розповсюдженню ультразвукових хвиль. Енергія ультразвукових хвиль безперервно поглинаєть­ся тканинами людини. Максимальне поглинання її проходить на кордоні переходу однієї тканини в іншу. Тут відбувається відбиття ультразвукових хвиль. Величина відбиття тим більша, чим більша різниця акустичного опору середовища.

При цьому шар повітря товщиною всього 0,01 мм май­же повністю відбиває ультразвукові хвилі. З метою виклю­чення повітряних прошарків при ультразвуковій терапії між тілом хворого і випромінювачем розташовують воду або ва­зелін, гліцерин.

Ультразвук викликає механічну, фізико-хімічну дію, яка проявляється в основному місцево в області дії.

Механічна дія ультразвуку обумовлена перемінним акустичним тиском і пов'язана з ним високочастотними ко­ливаннями середовища і тканин. Воно супроводжується мікро-вібрацією і відповідним мікромасажем на клітинному і суб­клітинному рівнях. Це призводить до підвищення проникли­вості клітинних мембран і гістогематичних перешкод.

Фізико-хімічна дія ультразвуку пов'язана з перебудо­вою внутрішнюклітинних молекулярних комплексів, підвищен­ням активності ряду ферментів, генерацій вільних радикалів та зміною концентрації вільних іонів в тканинах. Ультразвуко­вий вплив малої інтенсивності посилює гліколітичні процеси та біологічне окислення, підвищує активність мітохондрій. Під виливом ультразвуку підвищується міотична активність клітин, підвищується в тканинах та крові вміст серотоніну, активуєть­ся гормоноутворення в корі надниркових залоз.

Термічна дія ультразвуку зумовлена поглинанням енергії механічних коливань і перетворенням її у тепло. Особ­ливістю теплоутворення при впливі ультразвукових хвилі є спершу локалізація тепла на межі розподілу двох тканин. В теперішній час термічному фактору в біологічній дії ультра­звуку не надають суттєвого значення, в зв'язку з тим, що температура тканин підвищується менше ніж на 1°С. Разом з тим, підвищення температури в тканинах сприяє приско­ренню процесів, впливає на процеси мікроциркуляції.

При ультразвуковому впливі, поряд з місцевими зміна­ми в тканинах, в організмі виникають загальні, рефлекторні та гуморальні реакції, що мають фазний характер. Неврогенна дія ультразвуку проявляється в зміні діяльності різних відділів нервової системи та внутрішніх органів. Багаточисельні реакції з боку органів і систем носять характер комиенсаторно-пристосувальний, що сприяє підвищенню неспецифічної резистентності організму.

Поглинання енергії звукових коливань призводить до помірного розширення судин та посилення в них кровотоку, посилюється циркуляція лімфи, прискорюються процеси регенерації та репарації, активується функція сполучної ткани­ни Лікувальне застосування ультразвуку засновано на його болезаспокійливій, протизапальній, спазмолітичній та роз-смотуючій дії.

Показання для ультразвукової терапії захворювання суг­лобів, травми м'язово-зв'язкового апарату, затримання кон­солідації переломів кісток, захворювання і наслідки травм пе­риферичної нервової системи, захворювання органів дихання, травлення, урологічні, гінекологічні, стоматологічні захворю­вання, деякі хвороби очей, шкіри та ін.

Протипоказання: злоякісні новоутворення, активні прогресуючі форми легеневих сухот, виснаження, серцева не­достатність Н-ІІІ ступеня, хвороби крові, гіпотонія, схильність до кровотеч.

Не показані ультразвукові впливи на область серця, па­ренхіматозних органів, головного мозку, вагітної матки, на зони з порушеною чутливістю.

Апарати для ультразвукової терапії, техніка та методика проведення процедур. В сучасних апаратах для ультразвукової терапії генерація ультразвуку здійснюється на основі зворотнього п'єзоелектричного ефекту. Використовуєть­ся властивість кристалів кварцу, титанату барію та інших ре­човин змінювати свої розміри під впливом вогнища уражен­ня або на проекцію паталогічно зміненого органу. Непрямий вплив на уражені органи або ділянки тіла виконують через відповідні рефлексогенні зони.

В клінічній практиці ультразвукові процедури звичайно проводять контактно, рухомим методом. Нерухомий метод використовують рідше, скорочуючи час впливу та інтенсивність ультразвуку. Інтенсивність та час впливу визначається харак­тером патологічного процесу, функціональним станом нерво­вої системи, віком та ін. З лікувальною метою використову­ють в основному інтенсивність ультразвукових коливань в межах від 0,05 до 0,6 Вт/см2. Тривалість ультразвукових процедур коливається від 1 до 3-5 хвилин на вибране поле, а при впливі на декілька полів загальний час не перевищує 15 хвилин Процедури виконують щоденно або через день. Курс лікування 10-12 процедур.

Фонофорез ліків

Фонофорез — фізико-фармакологічний метод комплекс­ного впливу на організм ультразвуку та ліків. При цьому впливі основну роль відіграє ультразвук. Ліки, накопичуючись в шкірі або слизовій оболонці, доповнюють та посилюють терапев­тичний ефект ультразвукового впливу. Після курсу фонофорезу післядія спостерігається протягом 2-3 місяців.

Приклади призначення та показання.

1. Вплив ультразвуком на рубець та навколишні тканини в області (вказати частину тіла). Режим безперервний, мето­дика рухома, контакт прямий. Інтенсивність ультразвуку 0,2-0,6 Вт/см- (в залежності від характеру рубця та його лока­лізації). Тривалість впливу 6-10 хвилин. Щоденно або через день. Курс лікування 10-12 процедур. Показання: грубі рубці після травми, поранення, опіку та ін.

2. Фонофорез гідрокортизону на паравертебральні області шийного відділу хребта. Режим імпульсний (10 мс), методи­ка рухома, контакт прямий. Інтенсивність ультразвуку 0,2Вт/см2. Тривалість дії по 3 хвилини з кожного боку. Що­денно або через день. Курс лікування - 10 процедур. Пока­зання: остеохондроз шийного відділу хребта, шийний ради­куліт.

Вібротерапія

Вібротерапія — це застосування з лікувальною метою механічних коливань інфразвукової та звукової частот.

Фізичні основи та механізм дії вібрації. Вібрація — це механічні коливання частинок середовища в діапазоні від 1 до 20000 Гц. Різні ділянки тіла людини, що знаходиться в безпосередньому контакті або через визначене середовище з генератором коливань, починають вібрувати самі. Характер цих коливань залежить під пружності, в'язкості та структур­них особливостей тканини. Поверхневий жировий шар амор­тизує коливання, а кісткова тканина добре реагує на вібрацію.

При вібраційному впливі дозування механічних коли­вань виконується з урахуванням їх основних параметрів — частоти, амплітуди та прискорення. За одиницю вібрації прий­нято РаІ. Інтенсивність звукового тиску на ділянці вібрацій­ного впливу вимірюють в барах.

При впливі на організм вібрації в ньому розгортається комплекс реакцій пристосування. Початковою ланкою в ме­ханізмі цих реакцій є подразнення рецепторів з послідуючим рефлекторним включанням нейро-ендокринної складової.

Характер та прояви рефлекторних реакцій залежить від місця вібраційного впливу, його інтенсивності та тривалості. При помірній інтенсивності та короткочастному впливі вібрації низької частоти виявляється її тонізуюча дія на центральну нервову систему. Внаслідок цього мобілізується захисно-пристосувальні механізми організму, шо сприяють нормалізації функції. Навпаки, інтенсивність та тривалий вплив вібрації значно пригнічує цю захисну реакцію організму.

В механізмі вібротерапії вирішальне значення має вплив механічних коливань на лімфатичний та судинний тонус в об­ласті безпосердньої дії. Під впливом вібраційного подразнення збільшується функціональна лабільність тканин. Вібротерапія має анальгезуючу та протизапальну дію, попереджує процеси альтерації та зменшує вегето-судинні та трофічні зрушення.

Показання для вібротерапії: захворювання суглобів запального характеру, хвороби периферичної нервової систе­ми, травми м'язово-зв'язкового апарату і кісток, захворюван­ня органів травлення, хвороби шкіри.

Протипоказання: злоякісні новоутворення та підозра на їх наявність, активні форми легеневих сухот, виражена серцева недостатність ІІ-ІІІ ступеня, виснаження, гіпотонія.

Апаратура та техніка виконання процедур. Вико ристовуються апарати для .загального та місцевого вібрацій­ного масажу. Перший виконується у вигляді ліжок або крісел з вібруючою поверхнею. Апарати для місцевого вібраційного впливу, залежно від принципу генерації ними механічних ко­ливань, поділяються на електромоторні, електромагнітні, пнев­матичні та гідравлічні. При цьому використовують спеціальні змінні насадки — вібратори, що мають різну форму, вико­нані з різних матеріалів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти